Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фема Егейське море | ||
|
| ||
| Прапор | ||
| 842/843 — 1204 | ||
|---|---|---|
|
| ||
Фема Егейське море або Фема Егейського моря (грец. θέμα τοῦ Αἰγαίου Πελάγους) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на островах Егейського моря (сучасна Греція) та протоки Геллеспонт та частини Малої Азії (сучасна Туреччина). Одна з «морських фем» імперії. Утворена у 842 або 843 році. Припинила існування 1204 року.
Історія
У VII ст. імператорський уряд для захисту островів Егейського моря, узбережжя Балкан і Малої Азії створив флот Карабісіан. Його підрозділи розташовувалися на Кікладах, Спорадах, півдні Малої Азії. До початку VIII ст. вів виявив свою незначну ефективність. Тому спочатку з частину флоту було утворено фему Кібиреоти, а в інших частинах створено флоти (друнги) Егейського моря, яка відповідала за північну частину Егейського морського басейну, Геллеспонт і Мармурове море, і флотилія, в різний час відома під назвами Додеканес або Затока, яка базувалася на Самосі і відповідала за південну частину Егейського моря, зокрема Кікладські острови. На відміну від інших друнгаріїв друнгарії, що очолювали ці флотилії, були повністю самостійними і здійснювали як цивільну, так і військову владу на підвладній їм території. Зрештою ці області були підвищені в статусі до морської феми. Це відбулося 842 або 843 року за наказом імператора Феофіла.
До 899 року з частини феми було виокремлено острови Самос і Кос, де було облаштовано самостійну фему. Головним завданням феми було забезпечення захисту від арабських піратів, що отаборилися на о. Крит, де створили власний емірат. Флот та війська феми також брали участь у військових кампаніях до Півдленної Італії та Сицилії. Стратеги феми діяли спільно з флотиліями фемі Киреотів та Самосу. Ця запекла боротьба тривала до відновлення візантійського панування над Критом у 961 році.
З цього часу починається економічне зростання та розвиток феми, які практично не загрожували ворожі напади. Лише 976 та 987 року флот феми брав участь в обороні узбережжя від заколотників Барда Скліра та Барда Фоки відповідно. У 1030-х та 1040-х флот феми брав участь у походах до Сицилії і Італії, а 1043 році у відбиті нападу флоту Київської Русі на чолі із Володимиром Ярославичем на Константинополь.
Загалом мирна ситуація зберігалася до 1070-х років, коли візантійські війська ззанали низки тяжких поразок від сельджуків, які вийшли до узбережжя Егейського моря. З цього часу відновилися ворожі напади на острови в морі. На той час флот феми суттєво деградував внаслідок тривалої відсутності зовнішньої загрози.
З 1080-х років рішенням імператора Олексія I флот феми було підпорядковано мегадуксу, який очолив морські сили імперії. За часів імператора Мануїла I власний флот феми було ліквідовано, утворено єдиний флот, що базувався біля Константинополя. Турми феми Егейського моря спрямовували до загального флоту війська та необхідне обладнання. Подібна організація призвела до того, що у 1203 році стратег феми Егейського моря не необхідних кораблів та військ протистояти учасникам Четвертого хрестового походу, які прямували через територію цієї феми. Останні зрештою у 1204 році захопили Константинополь. Після цього фема Егейського моря припинила існування — її територію розділено між різними володарями.
Адміністрація
До складу феми спочатку входили Кікклади, Споради, острови, Лесбос, Лемнос, Тенедос, Імброс Хіос, Самос, Кос. З 899 року — без останніх трьох островів. Також до цієї феми належали землі уздовж протоки Гелеспонт. Втім у воєнний час здійснювалося спільно керівництвом цієї області і стратегом феми Опсікіон. Центром феми стало місто Мітилена на о. Лесбос. За імператора Василя II перенесено до міста Абідос.
На чолі феми стояв стратег, що отримував щорічну зарплатню у 12 лібрів золота. Основу станови флот, що у X ст. нараховував 2610 веслярів і 400 морських військовиків, 1 тис. резервистів. За часів Комнінів посади стратегів феми Егейського моря та Опсікіону часто поєднувалися, проте самі феми існували окремо.
Джерела
- Hélène Ahrweiler, Byzance et la mer. La Marine de Guerre, la politique et les institutions maritimes de Byzance aux viie — xve siècles, Paris, 1966
- Nicolas Oikonomidès, Les Listes de préséance byzantines des ixe et xe siècles, Paris, 1972
- Warren T. Treadgold: Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford University Press, Stanford 1995, .
- Whittow M. The Making of Byzantium, 600—1025. Berkeley; Los Angeles: University of California Press, 1996. 477 p
- Pryor J. H., Jeffreys E. M. The Age of the ΔΡΟΜΩΝ: The Byzantine Navyca. 500—1204. Leiden; Boston: Brill Academic Publishers, 2006. 754 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Egejske more Prapor 842 843 1204 Fema Egejske more abo Fema Egejskogo morya grec 8ema toῦ Aἰgaioy Pelagoys vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na ostrovah Egejskogo morya suchasna Greciya ta protoki Gellespont ta chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Odna z morskih fem imperiyi Utvorena u 842 abo 843 roci Pripinila isnuvannya 1204 roku IstoriyaU VII st imperatorskij uryad dlya zahistu ostroviv Egejskogo morya uzberezhzhya Balkan i Maloyi Aziyi stvoriv flot Karabisian Jogo pidrozdili roztashovuvalisya na Kikladah Sporadah pivdni Maloyi Aziyi Do pochatku VIII st viv viyaviv svoyu neznachnu efektivnist Tomu spochatku z chastinu flotu bulo utvoreno femu Kibireoti a v inshih chastinah stvoreno floti drungi Egejskogo morya yaka vidpovidala za pivnichnu chastinu Egejskogo morskogo basejnu Gellespont i Marmurove more i flotiliya v riznij chas vidoma pid nazvami Dodekanes abo Zatoka yaka bazuvalasya na Samosi i vidpovidala za pivdennu chastinu Egejskogo morya zokrema Kikladski ostrovi Na vidminu vid inshih drungariyiv drungariyi sho ocholyuvali ci flotiliyi buli povnistyu samostijnimi i zdijsnyuvali yak civilnu tak i vijskovu vladu na pidvladnij yim teritoriyi Zreshtoyu ci oblasti buli pidvisheni v statusi do morskoyi femi Ce vidbulosya 842 abo 843 roku za nakazom imperatora Feofila Do 899 roku z chastini femi bulo viokremleno ostrovi Samos i Kos de bulo oblashtovano samostijnu femu Golovnim zavdannyam femi bulo zabezpechennya zahistu vid arabskih pirativ sho otaborilisya na o Krit de stvorili vlasnij emirat Flot ta vijska femi takozh brali uchast u vijskovih kampaniyah do Pivdlennoyi Italiyi ta Siciliyi Strategi femi diyali spilno z flotiliyami femi Kireotiv ta Samosu Cya zapekla borotba trivala do vidnovlennya vizantijskogo panuvannya nad Kritom u 961 roci Z cogo chasu pochinayetsya ekonomichne zrostannya ta rozvitok femi yaki praktichno ne zagrozhuvali vorozhi napadi Lishe 976 ta 987 roku flot femi brav uchast v oboroni uzberezhzhya vid zakolotnikiv Barda Sklira ta Barda Foki vidpovidno U 1030 h ta 1040 h flot femi brav uchast u pohodah do Siciliyi i Italiyi a 1043 roci u vidbiti napadu flotu Kiyivskoyi Rusi na choli iz Volodimirom Yaroslavichem na Konstantinopol Zagalom mirna situaciya zberigalasya do 1070 h rokiv koli vizantijski vijska zzanali nizki tyazhkih porazok vid seldzhukiv yaki vijshli do uzberezhzhya Egejskogo morya Z cogo chasu vidnovilisya vorozhi napadi na ostrovi v mori Na toj chas flot femi suttyevo degraduvav vnaslidok trivaloyi vidsutnosti zovnishnoyi zagrozi Z 1080 h rokiv rishennyam imperatora Oleksiya I flot femi bulo pidporyadkovano megaduksu yakij ocholiv morski sili imperiyi Za chasiv imperatora Manuyila I vlasnij flot femi bulo likvidovano utvoreno yedinij flot sho bazuvavsya bilya Konstantinopolya Turmi femi Egejskogo morya spryamovuvali do zagalnogo flotu vijska ta neobhidne obladnannya Podibna organizaciya prizvela do togo sho u 1203 roci strateg femi Egejskogo morya ne neobhidnih korabliv ta vijsk protistoyati uchasnikam Chetvertogo hrestovogo pohodu yaki pryamuvali cherez teritoriyu ciyeyi femi Ostanni zreshtoyu u 1204 roci zahopili Konstantinopol Pislya cogo fema Egejskogo morya pripinila isnuvannya yiyi teritoriyu rozdileno mizh riznimi volodaryami AdministraciyaDo skladu femi spochatku vhodili Kikkladi Sporadi ostrovi Lesbos Lemnos Tenedos Imbros Hios Samos Kos Z 899 roku bez ostannih troh ostroviv Takozh do ciyeyi femi nalezhali zemli uzdovzh protoki Gelespont Vtim u voyennij chas zdijsnyuvalosya spilno kerivnictvom ciyeyi oblasti i strategom femi Opsikion Centrom femi stalo misto Mitilena na o Lesbos Za imperatora Vasilya II pereneseno do mista Abidos Na choli femi stoyav strateg sho otrimuvav shorichnu zarplatnyu u 12 libriv zolota Osnovu stanovi flot sho u X st narahovuvav 2610 veslyariv i 400 morskih vijskovikiv 1 tis rezervistiv Za chasiv Komniniv posadi strategiv femi Egejskogo morya ta Opsikionu chasto poyednuvalisya prote sami femi isnuvali okremo DzherelaHelene Ahrweiler Byzance et la mer La Marine de Guerre la politique et les institutions maritimes de Byzance aux viie xve siecles Paris 1966 Nicolas Oikonomides Les Listes de preseance byzantines des ixe et xe siecles Paris 1972 Warren T Treadgold Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford University Press Stanford 1995 ISBN 0 8047 3163 2 Whittow M The Making of Byzantium 600 1025 Berkeley Los Angeles University of California Press 1996 477 p Pryor J H Jeffreys E M The Age of the DROMWN The Byzantine Navyca 500 1204 Leiden Boston Brill Academic Publishers 2006 754 p