Дільниця VII Звежинець (пол. Dzielnica VII Zwierzyniec)- дільниця (район) допоміжна одиниця ґміни Краків. Назва походить від села Звежинець, включеного до складу міста в 1909 році. До 1990 року вона входила до складу великої Кроводжи.
Дільниця VII Звежинець | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Країна: | Польща | |||
Місто: | Краків | |||
Утворений: | 1991 | |||
Населення: | 20 454 осіб (31 грудня 2014) | |||
Площа: | 28,73 км² | |||
Географічні координати: | 50°03′29″ пн. ш. 19°51′53″ сх. д. / 50.05825000002777614° пн. ш. 19.864922000028° сх. д.Координати: 50°03′29″ пн. ш. 19°51′53″ сх. д. / 50.05825000002777614° пн. ш. 19.864922000028° сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Вебсторінка: | dzielnica7.krakow.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
Дільниця VII Звежинець у Вікісховищі |
Садиба уряду та районної ради
- вул. Болеслава Пруса 18, 30-117 Краків
Демографія
В останні роки кількість мешканців Звежинця була відносно постійною.
Житлові масиви та звичайні міські одиниці
- Бєляни
- Хельм
- Ольшаніца
- Півсело Звежінець
- Пшегоржали
- Сальватор
- Воля Юстовська
- Звежинець
- Закамиче
Межі
- межує з VIII дільницею Дембніки на ділянці - від перетину продовження східної сторони ал. Красінського (пол. al. Krasińskiego) з р. Вісла (міст Дембніцького) на захід по середині р. Вісли до перетину на заході з межею м. Краків (в районі «Koło Tynieckie») – далі на північ вздовж межі с. Кракова до перетину з р. Рудава,
- з VI дільницею Броновіце межує на ділянці - від перетину західної межі с Кракова з р. Рудавою на схід через середину р. Рудави до перетину р. Рудави з продовженням вул. Стшельниця (ul. Strzelnica),
- з V дільницею Кроводжа межує на ділянці - від перетину р. Рудава з продовженням вул. Стшельниця на схід, з північного боку вул. Мидльницької (ul. Mydlnickiej) до перехрестя з вул. Пястовської, далі на південь із західного боку вул. Пястовської (ul. Piastowskiej) до перехрестя з вул. 3 Мая, далі на схід, вздовж північної сторони набережної, що проходить уздовж ал. 3 Мая до перехрестя з ал. Маршалка Фоха (al. Marszałka Foch), потім на північній стороні ал. Маршалка Фоха до перехрестя з вул. Красінський,
- з І дільницею Старе Місто межує на ділянці - від перехрестя ал. Маршалка Фоха з ал. Красінського (al. Krasińskiego) на південь зі східного боку ал. Красінського до її перетину з р. Вісла.
Історія
Перші задокументовані сліди поселення первісної людини ( Homo sapiens ) приблизно 25 тис. років тому у Звежинці ( ). Приблизно 6 тис. років тому прибули перші неолітичні поселенці - пастухи та землероби. Остаточно цю територію успадкувало західнослов'янське плем'я віслян у другій половині І тис. нашої ери «Панонська» легенда говорить, що тут почалася християнізація Польщі.
У 1148 році було освячено костел Пресвятого Сальватора. Археологічні дослідження свідчать, що він стояв на місці давніших сакральних споруд. Невдовзі були зведені кам'яні церковні споруди, з яких до наших днів зберігся романський портал. З моменту надання монастирю села Звежинець його історія тісно пов’язана з монастирем премонстратів (норбертинців). Споконвіку долю мешканців Звежинця визначали природні катаклізми, серед яких перше місце у справі знищення посідала повінь річки Вісли. У XIII ст. багато руйнувань завдали татари, задокументовані три вторгнення: у 1241, 1259 та 1287 роках. Тоді вони пограбували Звежинець і спалили монастир.
Походження назви Звежинець зазвичай пов'язують із допоміжною функцією мисливських угідь для княжого двору. Проте прямих доказів існування тут відведених мисливських угідь немає. Найдавніший латинський запис ( Sverincia або Zwerincia ) походить з XIII століття, тоді як польський запис Zwierzyniec відомий лише з 1422 року. Похідна назва — Звежинецьке Полвсі, яке було засноване настоятелькою Стредекою у 1327 році шляхом поділу Звежинця. Межею був місцевий млиновий перегін (тепер Рудавський рів). Місто Краків з пріоресою Кларою обміняли так звану кам'яницю Клімка з Боджанова на вул. Флоріанській , за яку норбертинці віддали величезні пасовища. Невдовзі після угоди кам'яниця згоріла, а прогалини в договорі створили можливість тривалих торгів для покриття збитків. В результаті нескінченних суперечок і судових процесів ці пасовища залишилися незабудованими, частину яких ми тепер називаємо краківською Блонєю .
У Звежинці та Полвсі неодноразово спалахували пожежі, а 25 квітня 1527 року жертвою стали й монастирські будівлі. Почувши про наближення армії ерцгерцога Максиміліана Габсбурга, який хотів відібрати Краків у свого конкурента Сигізмунда ІІІ Вази, прихильник останнього Ян Замойський, щоб не дати австрійцям відпочивати в будівлях у передмісті, наказав спалити між іншим увесь Звежинець і Полвсі. Розливи Вісли повторювалися ще частіше, ніж пожежі. У 1593 році вода затопила все Полвсі та нижні будинки в Звежинці.
У 1591 році Дорота Конка стала норбертинською абатисою. Протягом 52 років вона була видатним аніматором релігійного життя в монастирі та сарматською опікункою монастирських маєтків, що призвело до розквіту Звежинця. У XVII ст. на Срібній Горі побудовано костел і скит отців камальдольців. Любомирський наділив їх селом Бєляни. Успіх Белян і Звежинця перервала чума 1652 року. Невдачі були здоповнені шведським потопом 1655 року. Між 1700-21 роками Північна війна знову спричинила розграбування Звежинця бандитами. Катастрофа була доповнена лихом холери в 1907 році. Під час розділів у 70-х рр. Костюшко збудував укріплення в Полвсі. У 1821–23 роках краківці насипали йому курган заввишки 34 метри.
Ліквідація Вільного міста та приєднання Кракова до Галичини ознаменували запровадження великих змін у Звежинці. Починаючи з 1849 року, навколо кургану Костюшко та стратегічної хребтової дороги, що вела до нього (теперішній проспект Вашингтона ), було збудовано величезну фортецю, дещо менші фортеці в районі Хелма, Бєлян (теперішня астрономічна обсерваторія ) та Ольшаниці, а також десяток інших об'єктів на вул. О. Юзефа, Крулєви Ядвіги та Вольського лісу. На початку пагорба Сальватор також були побудовані ряди валів редутів. У 1887 році збудовано насип фортечної залізниці (al. Krasińskiego) і Дембніцького мосту. Коли в 1903 році чергова велика повінь спустошила Звежинецьке Полвсє та околиці Блоні, галицька та муніципальна влада вирішила зарегулювати Віслу між монастирем Звежинець і Вавелем і включити передмістя до Кракова. У 1910 році Звежинець був включений до складу Кракова, що суттєво змінило склад його мешканців, поряд із типовими хліборобами, сплавниками та передміськими мулярами з’явилася інтелігенція. Міжвоєнний період був часом відбудови для всієї Польщі та Звежинця. Колишні австрійські казарми та кінні зали зайняла 5-а польська армія. Розгорнули свою діяльність ескадрон кінної артилерії, парафіяльні хори. На галявині Совинець у Вольському лісі споруджено Курган Незалежності імені Юзефа Пілсудського.
Нацистська окупація була відзначена різними формами репресій у Звежинці, Полвсі Звежинецькій та Волі Юстовській . Однією з найбільш різких була пацифікація 1943 року, в результаті якої було розстріляно багатьох підозрюваних у змовницькій діяльності. Опір набував різних форм, серед організованих була діяльність Звєжинецьких спортивних клубів. Після Другої світової війни Звежинець і Полвєсь значно більше влилися в місто, і прибули нові жителі. Особистості таких душпастирів зі Звежинця, як о. канонік Владислав Длугош, о. д-р Маріан Якубець та о. Діяльність Єжи Брила впливає не лише на релігійне, а й на культурне життя старого Звежинця та Полвсі.
Культура
Блоня є важливим елементом Звежинецької культури. Є й пам’ятки культури, одні з найстаріших у місті: церква Святого Сальватора XII ст., на горі св. Броніслави, старий сальваторський цвинтар, де поховано багато представників культури, монастир св. Норбертинок, притулився до парафіяльної церкви св. Яна Хрестителя. У Звежинці відбувається багато традиційних церемоній. Традиційний Лайконік розпочинає свою забаву звідси, на радість дітям, для котрих о. парох обов’язково розсипає солодощі з вікна настоятельства. Морозними лютневими вечорами тільки в Сальваторі можна побачити людей, які йдуть від церкви із запаленими свічками. На церковному подвір’ї на Великдень, за гарної погоди, великим колом стоять столи, на яких стоять кошики з «освяченим». Існує також особливий відпуст для Кракова, другий день Великодня, т. зв Емаус . Звежинець здавна був центром інтелігенції та митців. Яцек Мальчевський, Властиміл Гофман, Адам Бунш, Єжи Мусяловський, Кароль Губерт Ростворовський ,
Спортивний клуб Ювенія
Ремісничий спортивний клуб Ювенія Краків був створений 8 грудня 1906 року в складі Товариства чоловічої промислової та ремісничої молоді. Його створив о. Мечислав Кузнович . У 1911 році на Блоні в Кракові було відкрито футбольний стадіон під назвою «Спортивний парк Ювенія». Під час нацистської окупації клуб мав сильну футбольну секцію та організовував у Кракові підпільні чемпіонати з цієї дисципліни. Після 1945 року в клубі діяли секції, зокрема: футболу, плавання, боксу, шахів, мотоспорту, важкої атлетики, волейболу, баскетболу та регбі. До найбільших успіхів в історії Ювенії можна віднести титули Чемпіона Польщі з шахів (А. Тарновський) та мотоспорту (брати Копровські). На даний момент клуб розташований на краківській Блоні, неподалік від спортивного клубу Звежинецькі, між стадіонами Краковія та Вісла Краків. З 1973 року тут діє секція регбі. У 2006 році Ювенія Краків відсвяткувала золотий ювілей свого 100-річчя.
Примітки
Посилання
- сайт VII дільниці
- Biuletyn Informacji Publicznej. bip.krakow.pl.
- Результати виборів у районну раду 2014 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dilnicya VII Zvezhinec pol Dzielnica VII Zwierzyniec dilnicya rajon dopomizhna odinicya gmini Krakiv Nazva pohodit vid sela Zvezhinec vklyuchenogo do skladu mista v 1909 roci Do 1990 roku vona vhodila do skladu velikoyi Krovodzhi Dilnicya VII ZvezhinecOsnovni daniKrayina PolshaMisto KrakivUtvorenij 1991Naselennya 20 454 osib 31 grudnya 2014 Plosha 28 73 km Geografichni koordinati 50 03 29 pn sh 19 51 53 sh d 50 05825000002777614 pn sh 19 864922000028 sh d 50 05825000002777614 19 864922000028 Koordinati 50 03 29 pn sh 19 51 53 sh d 50 05825000002777614 pn sh 19 864922000028 sh d 50 05825000002777614 19 864922000028Rajonna vladaVebstorinka dzielnica7 krakow plMapa Dilnicya VII Zvezhinec u VikishovishiBudivlya pochatkovoyi shkoli 31 za adresoyu vul Prusa 18 Misce roztashuvannya uryadu dilnici VII ZvezhinecSadiba uryadu ta rajonnoyi radivul Boleslava Prusa 18 30 117 KrakivDemografiyaV ostanni roki kilkist meshkanciv Zvezhincya bula vidnosno postijnoyu Zhitlovi masivi ta zvichajni miski odiniciByelyani Helm Olshanica Pivselo Zvezhinec Pshegorzhali Salvator Volya Yustovska Zvezhinec ZakamicheMezhimezhuye z VIII dilniceyu Dembniki na dilyanci vid peretinu prodovzhennya shidnoyi storoni al Krasinskogo pol al Krasinskiego z r Visla mist Dembnickogo na zahid po seredini r Visli do peretinu na zahodi z mezheyu m Krakiv v rajoni Kolo Tynieckie dali na pivnich vzdovzh mezhi s Krakova do peretinu z r Rudava z VI dilniceyu Bronovice mezhuye na dilyanci vid peretinu zahidnoyi mezhi s Krakova z r Rudavoyu na shid cherez seredinu r Rudavi do peretinu r Rudavi z prodovzhennyam vul Stshelnicya ul Strzelnica z V dilniceyu Krovodzha mezhuye na dilyanci vid peretinu r Rudava z prodovzhennyam vul Stshelnicya na shid z pivnichnogo boku vul Midlnickoyi ul Mydlnickiej do perehrestya z vul Pyastovskoyi dali na pivden iz zahidnogo boku vul Pyastovskoyi ul Piastowskiej do perehrestya z vul 3 Maya dali na shid vzdovzh pivnichnoyi storoni naberezhnoyi sho prohodit uzdovzh al 3 Maya do perehrestya z al Marshalka Foha al Marszalka Foch potim na pivnichnij storoni al Marshalka Foha do perehrestya z vul Krasinskij z I dilniceyu Stare Misto mezhuye na dilyanci vid perehrestya al Marshalka Foha z al Krasinskogo al Krasinskiego na pivden zi shidnogo boku al Krasinskogo do yiyi peretinu z r Visla IstoriyaPershi zadokumentovani slidi poselennya pervisnoyi lyudini Homo sapiens priblizno 25 tis rokiv tomu u Zvezhinci Priblizno 6 tis rokiv tomu pribuli pershi neolitichni poselenci pastuhi ta zemlerobi Ostatochno cyu teritoriyu uspadkuvalo zahidnoslov yanske plem ya vislyan u drugij polovini I tis nashoyi eri Panonska legenda govorit sho tut pochalasya hristiyanizaciya Polshi U 1148 roci bulo osvyacheno kostel Presvyatogo Salvatora Arheologichni doslidzhennya svidchat sho vin stoyav na misci davnishih sakralnih sporud Nevdovzi buli zvedeni kam yani cerkovni sporudi z yakih do nashih dniv zberigsya romanskij portal Z momentu nadannya monastiryu sela Zvezhinec jogo istoriya tisno pov yazana z monastirem premonstrativ norbertinciv Spokonviku dolyu meshkanciv Zvezhincya viznachali prirodni kataklizmi sered yakih pershe misce u spravi znishennya posidala povin richki Visli U XIII st bagato rujnuvan zavdali tatari zadokumentovani tri vtorgnennya u 1241 1259 ta 1287 rokah Todi voni pograbuvali Zvezhinec i spalili monastir Pohodzhennya nazvi Zvezhinec zazvichaj pov yazuyut iz dopomizhnoyu funkciyeyu mislivskih ugid dlya knyazhogo dvoru Prote pryamih dokaziv isnuvannya tut vidvedenih mislivskih ugid nemaye Najdavnishij latinskij zapis Sverincia abo Zwerincia pohodit z XIII stolittya todi yak polskij zapis Zwierzyniec vidomij lishe z 1422 roku Pohidna nazva Zvezhinecke Polvsi yake bulo zasnovane nastoyatelkoyu Stredekoyu u 1327 roci shlyahom podilu Zvezhincya Mezheyu buv miscevij mlinovij peregin teper Rudavskij riv Misto Krakiv z prioresoyu Klaroyu obminyali tak zvanu kam yanicyu Klimka z Bodzhanova na vul Florianskij za yaku norbertinci viddali velichezni pasovisha Nevdovzi pislya ugodi kam yanicya zgorila a progalini v dogovori stvorili mozhlivist trivalih torgiv dlya pokrittya zbitkiv V rezultati neskinchennih superechok i sudovih procesiv ci pasovisha zalishilisya nezabudovanimi chastinu yakih mi teper nazivayemo krakivskoyu Blonyeyu U Zvezhinci ta Polvsi neodnorazovo spalahuvali pozhezhi a 25 kvitnya 1527 roku zhertvoyu stali j monastirski budivli Pochuvshi pro nablizhennya armiyi ercgercoga Maksimiliana Gabsburga yakij hotiv vidibrati Krakiv u svogo konkurenta Sigizmunda III Vazi prihilnik ostannogo Yan Zamojskij shob ne dati avstrijcyam vidpochivati v budivlyah u peredmisti nakazav spaliti mizh inshim uves Zvezhinec i Polvsi Rozlivi Visli povtoryuvalisya she chastishe nizh pozhezhi U 1593 roci voda zatopila vse Polvsi ta nizhni budinki v Zvezhinci U 1591 roci Dorota Konka stala norbertinskoyu abatisoyu Protyagom 52 rokiv vona bula vidatnim animatorom religijnogo zhittya v monastiri ta sarmatskoyu opikunkoyu monastirskih mayetkiv sho prizvelo do rozkvitu Zvezhincya U XVII st na Sribnij Gori pobudovano kostel i skit otciv kamaldolciv Lyubomirskij nadiliv yih selom Byelyani Uspih Belyan i Zvezhincya perervala chuma 1652 roku Nevdachi buli zdopovneni shvedskim potopom 1655 roku Mizh 1700 21 rokami Pivnichna vijna znovu sprichinila rozgrabuvannya Zvezhincya banditami Katastrofa bula dopovnena lihom holeri v 1907 roci Pid chas rozdiliv u 70 h rr Kostyushko zbuduvav ukriplennya v Polvsi U 1821 23 rokah krakivci nasipali jomu kurgan zavvishki 34 metri Likvidaciya Vilnogo mista ta priyednannya Krakova do Galichini oznamenuvali zaprovadzhennya velikih zmin u Zvezhinci Pochinayuchi z 1849 roku navkolo kurganu Kostyushko ta strategichnoyi hrebtovoyi dorogi sho vela do nogo teperishnij prospekt Vashingtona bulo zbudovano velicheznu fortecyu desho menshi forteci v rajoni Helma Byelyan teperishnya astronomichna observatoriya ta Olshanici a takozh desyatok inshih ob yektiv na vul O Yuzefa Krulyevi Yadvigi ta Volskogo lisu Na pochatku pagorba Salvator takozh buli pobudovani ryadi valiv redutiv U 1887 roci zbudovano nasip fortechnoyi zaliznici al Krasinskiego i Dembnickogo mostu Koli v 1903 roci chergova velika povin spustoshila Zvezhinecke Polvsye ta okolici Bloni galicka ta municipalna vlada virishila zaregulyuvati Vislu mizh monastirem Zvezhinec i Vavelem i vklyuchiti peredmistya do Krakova U 1910 roci Zvezhinec buv vklyuchenij do skladu Krakova sho suttyevo zminilo sklad jogo meshkanciv poryad iz tipovimi hliborobami splavnikami ta peredmiskimi mulyarami z yavilasya inteligenciya Mizhvoyennij period buv chasom vidbudovi dlya vsiyeyi Polshi ta Zvezhincya Kolishni avstrijski kazarmi ta kinni zali zajnyala 5 a polska armiya Rozgornuli svoyu diyalnist eskadron kinnoyi artileriyi parafiyalni hori Na galyavini Sovinec u Volskomu lisi sporudzheno Kurgan Nezalezhnosti imeni Yuzefa Pilsudskogo Nacistska okupaciya bula vidznachena riznimi formami represij u Zvezhinci Polvsi Zvezhineckij ta Voli Yustovskij Odniyeyu z najbilsh rizkih bula pacifikaciya 1943 roku v rezultati yakoyi bulo rozstrilyano bagatoh pidozryuvanih u zmovnickij diyalnosti Opir nabuvav riznih form sered organizovanih bula diyalnist Zvyezhineckih sportivnih klubiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zvezhinec i Polvyes znachno bilshe vlilisya v misto i pribuli novi zhiteli Osobistosti takih dushpastiriv zi Zvezhincya yak o kanonik Vladislav Dlugosh o d r Marian Yakubec ta o Diyalnist Yezhi Brila vplivaye ne lishe na religijne a j na kulturne zhittya starogo Zvezhincya ta Polvsi KulturaBlonya ye vazhlivim elementom Zvezhineckoyi kulturi Ye j pam yatki kulturi odni z najstarishih u misti cerkva Svyatogo Salvatora XII st na gori sv Bronislavi starij salvatorskij cvintar de pohovano bagato predstavnikiv kulturi monastir sv Norbertinok pritulivsya do parafiyalnoyi cerkvi sv Yana Hrestitelya U Zvezhinci vidbuvayetsya bagato tradicijnih ceremonij Tradicijnij Lajkonik rozpochinaye svoyu zabavu zvidsi na radist dityam dlya kotrih o paroh obov yazkovo rozsipaye solodoshi z vikna nastoyatelstva Moroznimi lyutnevimi vechorami tilki v Salvatori mozhna pobachiti lyudej yaki jdut vid cerkvi iz zapalenimi svichkami Na cerkovnomu podvir yi na Velikden za garnoyi pogodi velikim kolom stoyat stoli na yakih stoyat koshiki z osvyachenim Isnuye takozh osoblivij vidpust dlya Krakova drugij den Velikodnya t zv Emaus Zvezhinec zdavna buv centrom inteligenciyi ta mitciv Yacek Malchevskij Vlastimil Gofman Adam Bunsh Yezhi Musyalovskij Karol Gubert Rostvorovskij Sportivnij klub YuveniyaRemisnichij sportivnij klub Yuveniya Krakiv buv stvorenij 8 grudnya 1906 roku v skladi Tovaristva cholovichoyi promislovoyi ta remisnichoyi molodi Jogo stvoriv o Mechislav Kuznovich U 1911 roci na Bloni v Krakovi bulo vidkrito futbolnij stadion pid nazvoyu Sportivnij park Yuveniya Pid chas nacistskoyi okupaciyi klub mav silnu futbolnu sekciyu ta organizovuvav u Krakovi pidpilni chempionati z ciyeyi disciplini Pislya 1945 roku v klubi diyali sekciyi zokrema futbolu plavannya boksu shahiv motosportu vazhkoyi atletiki volejbolu basketbolu ta regbi Do najbilshih uspihiv v istoriyi Yuveniyi mozhna vidnesti tituli Chempiona Polshi z shahiv A Tarnovskij ta motosportu brati Koprovski Na danij moment klub roztashovanij na krakivskij Bloni nepodalik vid sportivnogo klubu Zvezhinecki mizh stadionami Krakoviya ta Visla Krakiv Z 1973 roku tut diye sekciya regbi U 2006 roci Yuveniya Krakiv vidsvyatkuvala zolotij yuvilej svogo 100 richchya PrimitkiPosilannyasajt VII dilnici Biuletyn Informacji Publicznej bip krakow pl Rezultati viboriv u rajonnu radu 2014 roku