Дідо Сотіріу | ||||
---|---|---|---|---|
грец. Διδώ Σωτηρίου | ||||
Народилася | 18 лютого 1909 Айдин | |||
Померла | 23 вересня 2004 (95 років) Афіни ·пневмонія | |||
Країна | Греція | |||
Національність | Греція | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Заклад | d і Авгі | |||
Мова творів | грецька | |||
Magnum opus | «Ματωμένα χώματα» (Закривавлені землі) | |||
Членство | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Дідо Сотіріу (грец. Διδώ Σωτηρίου, 18 лютого 1909, Айдин — 23 вересня 2004, Афіни) — грецька письменниця 20 століття, творчість якої здебільшого присвячена подіям «малоазійської катастрофи».
Біографія
Дідо Сотіріу народилася у місті Айдин, що у Малій Азії, у в грецькій родині. 1919 року родина переїхала до Ізміру. Проте після так званої, «малоазійської катастрофи» сім'я була змушена тікати до Пірею, а згодом оселилась в Афінах, де Дідо провела решту життя.
Освіту Дідо здобула в університеті Сорбонни. У 1936 р. почала працювати журналістом, у 1944 р. стала головним редактором газети грец. Ριζοσπάστης. Під час подорожі до Парижу, Дідо познайомилась з багатьма письменниками та потоваришувала з Луї Арагоном. Повернувшись до Греції, вона почала писати про ті події, які пережила сама після завершення Греко-турецької війни 1919—1922 та примусового обміну населення між Грецією та Туреччиною.
1959 р. вийшов її перший роман, а 1962 р. було опубліковано роман «Ματωμένα χώματα» (Закривавлені землі), який став її найгучнішим успіхом і був виданий по всьому світу загальним тиражем 250 тис. екземплярів. Після громадянської війни Дідо Сотіріу продовжувала працювати шеф-редактором жіночого журналу, при цьому писала зовнішньополітичні огляди для багатьох грецьких видань.
За роки активної творчості Дідо отримала кілька національних премій у галузі літератури та журналістики, а 2001 року Спілка грецьких письменників заснувала премію на честь Дідо Сотіріу. Нею нагороджуються як вітчизняні, так і закордонні автори, що пишуть про культурні зв'язки між народами на основі культурної багатоманітності.
Померла письменниця у віці 95 років від пневмонії. У своєму посланні прем'єр-міністр Греції Костас Караманліс зауважив:
Дідо Сотіріу, одна з найвизначніших письменниць нашої епохи, писала про те, як жила зі скромністю, з величезною суспільною свідомістю. У своєму неповторному стилі вона завжди з гуманізмом зачіпала найскладніші сторінки сучасної грецької історії... |
Основні твори
- Οι νεκροί περιμένουν (1959)
- Ηλέκτρα (1961)
- Ματωμένα χώματα (1962)
- Η Μικρασιάτικη Καταστροφή και η στρατηγική του ιμπεριαλισμού στην Ανατολική Μεσόγειο(1975)
- Εντολή (1976)
- Μέσα στις φλόγες (1978)
- Επισκέπτες (1979)
- Κατεδαφιζόμεθα (1982)
- Θέατρο (1995)
Примітки
- Умерла известная греческая писательница Дидо Сотириу [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 29(16).09.04 — Салоники
Література
- Николау Н. Г. Короткий словарь новогреческой литературы. — Москва : Книжный дом «Либроком», 2010. — 296 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Dido Sotiriugrec Didw SwthrioyNarodilasya18 lyutogo 1909 1909 02 18 AjdinPomerla23 veresnya 2004 2004 09 23 95 rokiv Afini pnevmoniyaKrayina GreciyaNacionalnistGreciyaDiyalnistprozayikZakladd i AvgiMova tvorivgreckaMagnum opus Matwmena xwmata Zakrivavleni zemli ChlenstvodBrati sestridAvtografNagorodi Dido Sotiriu grec Didw Swthrioy 18 lyutogo 1909 Ajdin 23 veresnya 2004 Afini grecka pismennicya 20 stolittya tvorchist yakoyi zdebilshogo prisvyachena podiyam maloazijskoyi katastrofi BiografiyaDido Sotiriu narodilasya u misti Ajdin sho u Malij Aziyi u v greckij rodini 1919 roku rodina pereyihala do Izmiru Prote pislya tak zvanoyi maloazijskoyi katastrofi sim ya bula zmushena tikati do Pireyu a zgodom oselilas v Afinah de Dido provela reshtu zhittya Osvitu Dido zdobula v universiteti Sorbonni U 1936 r pochala pracyuvati zhurnalistom u 1944 r stala golovnim redaktorom gazeti grec Rizospasths Pid chas podorozhi do Parizhu Dido poznajomilas z bagatma pismennikami ta potovarishuvala z Luyi Aragonom Povernuvshis do Greciyi vona pochala pisati pro ti podiyi yaki perezhila sama pislya zavershennya Greko tureckoyi vijni 1919 1922 ta primusovogo obminu naselennya mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu 1959 r vijshov yiyi pershij roman a 1962 r bulo opublikovano roman Matwmena xwmata Zakrivavleni zemli yakij stav yiyi najguchnishim uspihom i buv vidanij po vsomu svitu zagalnim tirazhem 250 tis ekzemplyariv Pislya gromadyanskoyi vijni Dido Sotiriu prodovzhuvala pracyuvati shef redaktorom zhinochogo zhurnalu pri comu pisala zovnishnopolitichni oglyadi dlya bagatoh greckih vidan Za roki aktivnoyi tvorchosti Dido otrimala kilka nacionalnih premij u galuzi literaturi ta zhurnalistiki a 2001 roku Spilka greckih pismennikiv zasnuvala premiyu na chest Dido Sotiriu Neyu nagorodzhuyutsya yak vitchiznyani tak i zakordonni avtori sho pishut pro kulturni zv yazki mizh narodami na osnovi kulturnoyi bagatomanitnosti Pomerla pismennicya u vici 95 rokiv vid pnevmoniyi U svoyemu poslanni prem yer ministr Greciyi Kostas Karamanlis zauvazhiv Dido Sotiriu odna z najviznachnishih pismennic nashoyi epohi pisala pro te yak zhila zi skromnistyu z velicheznoyu suspilnoyu svidomistyu U svoyemu nepovtornomu stili vona zavzhdi z gumanizmom zachipala najskladnishi storinki suchasnoyi greckoyi istoriyi Osnovni tvoriOi nekroi perimenoyn 1959 Hlektra 1961 Matwmena xwmata 1962 H Mikrasiatikh Katastrofh kai h strathgikh toy imperialismoy sthn Anatolikh Mesogeio 1975 Entolh 1976 Mesa stis floges 1978 Episkeptes 1979 Katedafizome8a 1982 8eatro 1995 PrimitkiUmerla izvestnaya grecheskaya pisatelnica Dido Sotiriu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 29 16 09 04 SalonikiLiteraturaNikolau N G Korotkij slovar novogrecheskoj literatury Moskva Knizhnyj dom Librokom 2010 296 s ISBN 978 5 397 01373 4