Дюла Чеснекі (угор. Cseszneky Gyula; 28 червня 1914, Надьмайор, Королівство Угорщина (нині — Словаччина), Австро-Угорщина — після 1970, Бразилія) — угорський поет, перекладач, політик в роки Другої світової війни.
Дюла Чеснекі угор. Cseszneky Gyula | |||
| |||
---|---|---|---|
Народження: | 28 червня 1914 Страняни, Стара Любовня, Пряшівський край, Словаччина | ||
Смерть: | 1970 Бразилія | ||
Країна: | Надьмайор, Королівство Угорщина | ||
Релігія: | католицька церква | ||
Рід: | d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Батько Дюли — родовитий аристократ Ференц Чеснекі, мати — Марія Ханджак, дочка багатого торговця зерном. Після закінчення Першої світової війни більшість сімейних маєтків були конфісковані сербським урядом. Дюла рано виявив схильність до літератури і поезії. Крім рідної угорської, володів німецькою, італійською та хорватською. Під час навчання у військовій школі в Італії перевів на угорську мову кілька поем Габріеле д'Аннунціо.
У 1940 як офіцер резерву угорської армії взяв участь у ре-анексії Північної Трансільванії. У 1941 увійшов до таємної ради номінального короля Хорватії Томіслава II, проте пішов у відставку з цього поста, глибоко розчарувавшись внутрішньою політикою усташського режиму.
У серпні 1943 був проголошений, не без впливу своїх друзів в Італії та родичів на Балканах, великим воєводою Македонії і регентом Піндсько-Мегленського князівства.
Граф, чий рід вважався печенізьким за походженням, був переконаний, що його підопічні мегленорумуни є нащадками середньовічних кочівників-печенігів. Під ім'ям «Князь Юлій I» він в серпні-вересні 1943 правив двоєдиною державою «Principato del Pindo e Voivodato di Macedonia» — проте, ніякої реальної влади не мав.
Закінчення війни граф зустрів в Будапешті.
Нагороди
Джерела
- Worldstatesmen [ 18 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Hungarian aristocracy [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyula Chesneki ugor Cseszneky Gyula 28 chervnya 1914 Nadmajor Korolivstvo Ugorshina nini Slovachchina Avstro Ugorshina pislya 1970 Braziliya ugorskij poet perekladach politik v roki Drugoyi svitovoyi vijni Dyula Chesneki ugor Cseszneky GyulaDyula Chesneki Graf Narodzhennya 28 chervnya 1914 1914 06 28 Stranyani Stara Lyubovnya Pryashivskij kraj SlovachchinaSmert 1970 1970 BraziliyaKrayina Nadmajor Korolivstvo UgorshinaReligiya katolicka cerkvaRid d Nagorodi Bronzova medal Za horobrist Ugorshina Pam yatna medal za vizvolennya Transilvaniyi Orden Vityazya Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBatko Dyuli rodovitij aristokrat Ferenc Chesneki mati Mariya Handzhak dochka bagatogo torgovcya zernom Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni bilshist simejnih mayetkiv buli konfiskovani serbskim uryadom Dyula rano viyaviv shilnist do literaturi i poeziyi Krim ridnoyi ugorskoyi volodiv nimeckoyu italijskoyu ta horvatskoyu Pid chas navchannya u vijskovij shkoli v Italiyi pereviv na ugorsku movu kilka poem Gabriele d Annuncio U 1940 yak oficer rezervu ugorskoyi armiyi vzyav uchast u re aneksiyi Pivnichnoyi Transilvaniyi U 1941 uvijshov do tayemnoyi radi nominalnogo korolya Horvatiyi Tomislava II prote pishov u vidstavku z cogo posta gliboko rozcharuvavshis vnutrishnoyu politikoyu ustashskogo rezhimu U serpni 1943 buv progoloshenij ne bez vplivu svoyih druziv v Italiyi ta rodichiv na Balkanah velikim voyevodoyu Makedoniyi i regentom Pindsko Meglenskogo knyazivstva Graf chij rid vvazhavsya pechenizkim za pohodzhennyam buv perekonanij sho jogo pidopichni meglenorumuni ye nashadkami serednovichnih kochivnikiv pechenigiv Pid im yam Knyaz Yulij I vin v serpni veresni 1943 praviv dvoyedinoyu derzhavoyu Principato del Pindo e Voivodato di Macedonia prote niyakoyi realnoyi vladi ne mav Zakinchennya vijni graf zustriv v Budapeshti NagorodiBronzova medal Za horobrist Ugorshina Orden VityazyaDzherelaWorldstatesmen 18 kvitnya 2010 u Wayback Machine Hungarian aristocracy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine