Олексій Федорович Дьячков (рос. Алексей Фёдорович Дьячков; 9 березня 1918, Малі Алабухи — 16 жовтня 1986, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни начальник розвідки дивізіону 384-го артилерійського полку 193-ї стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту, старший лейтенант.
Олексій Федорович Дьячков | |
---|---|
рос. Алексей Фёдорович Дьячков | |
Народження | 9 березня 1918 Малі Алабухи (тепер Воронезька область) |
Смерть | 16 жовтня 1986 (68 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1938—1946 1947—1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографія
Народився 9 березня 1918 року в селі Малі Алабухи (тепер Грибановського району Воронезької області Росії) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1950 року. Закінчив середню школу.
У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Центральному фронті.
15 жовтня 1943 року старший лейтенант О. Ф. Дьячков на чолі групи розвідників у складі штурмового загону дивізії першим переправився через Дніпро біля села Кам'янки Ріпкинського району Чернігівської області. З передового спостережного пункту керував вогнем дивізіону, сприяючи захопленню та утриманню плацдарму на правому березі Дніпра. У боях на плацдармі розвідники захопили мінометну батарею противника і відбили дві контратаки.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму старшому лейтенанту Олексію Федоровичу Дьячкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1533).
Після війни закінчив Київське училище самохідної артилерії. У 1946 році звільнився у запас. Вдруге призваний в 1947 році. Служив у Міністерстві внутрішніх справ УРСР. З 1960 року майор О. Ф. Дьячков — в запасі. Жив у Києві. Помер 16 жовтня 1986 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Гринько А. И., Улаев Г. Ф. Богатыри земли Воронежской. Воронеж, 1965
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Fedorovich Dyachkov ros Aleksej Fyodorovich Dyachkov 9 bereznya 1918 Mali Alabuhi 16 zhovtnya 1986 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni nachalnik rozvidki divizionu 384 go artilerijskogo polku 193 yi strileckoyi diviziyi 65 yi armiyi Centralnogo frontu starshij lejtenant Oleksij Fedorovich Dyachkovros Aleksej Fyodorovich DyachkovNarodzhennya9 bereznya 1918 1918 03 09 Mali Alabuhi teper Voronezka oblast Smert16 zhovtnya 1986 1986 10 16 68 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijskartileriyaRoki sluzhbi1938 1946 1947 1960PartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyachkov BiografiyaNarodivsya 9 bereznya 1918 roku v seli Mali Alabuhi teper Gribanovskogo rajonu Voronezkoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen KPRS z 1950 roku Zakinchiv serednyu shkolu U 1938 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Brav uchast v radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Centralnomu fronti 15 zhovtnya 1943 roku starshij lejtenant O F Dyachkov na choli grupi rozvidnikiv u skladi shturmovogo zagonu diviziyi pershim perepravivsya cherez Dnipro bilya sela Kam yanki Ripkinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Z peredovogo sposterezhnogo punktu keruvav vognem divizionu spriyayuchi zahoplennyu ta utrimannyu placdarmu na pravomu berezi Dnipra U boyah na placdarmi rozvidniki zahopili minometnu batareyu protivnika i vidbili dvi kontrataki Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 30 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu starshomu lejtenantu Oleksiyu Fedorovichu Dyachkovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1533 Mogila Oleksiya Dyachkova Pislya vijni zakinchiv Kiyivske uchilishe samohidnoyi artileriyi U 1946 roci zvilnivsya u zapas Vdruge prizvanij v 1947 roci Sluzhiv u Ministerstvi vnutrishnih sprav URSR Z 1960 roku major O F Dyachkov v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 16 zhovtnya 1986 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Grinko A I Ulaev G F Bogatyri zemli Voronezhskoj Voronezh 1965 Navechno v serdce narodnom 3 e izd dop i ispr Minsk 1984