Терте́р-оба́, Дурут (Terter-oba; «Терте́рський рід, плем'я, юрта») — у ХІ — XIV ст. половецький рід і плем'я тюркського походження. Керував союзом половецьких орд в українських степах ХІ—ХІІІ ст. Був найвпливовішим до появи роду .
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTlpTDJJekwxUmxjblJsY205aVlWOWpiMkYwWDI5bVgyRnliWE11YW5Cbi5qcGc=.jpg)
Назва походить від кавказької річки Тертер, притоки Кури, куди Тертер-оба переселилися після 1118 року для служби в Грузії.
Інші назви — плем'я дуру́т або ду́рт. В руських літописах згадуються як Тертро́вичі або Тертьробичи.
Кочував у районі Криму, Дону та Північного Кавказу. Вперше з'явився біля кордонів Русь в середині ХІ ст., очолювався ханом Блушем.
У 1-й половині ХІІІ ст. вів боротьбу з монголами; разом із руськими союзниками розбитий на Калці (1223).
Під тиском монголів полишив Причорномор'я, мігрувавши до Угорщини (1238). Внаслідок вбивства угорцями голови роду — хана Котяна, частина членів роду виїхала до Болгарії (1241), де дала початок царській болгарській (Тертеровці; 1280—1323).
Представники
Генеалогія
(Сутой) (?— після 1185), половецький хан
— хани
Примітки
- Пріцак, 1973, С. 113.
- Арсланова А.А. Древнетюркский мир: история и традиции. Москва: Институт истории АН РТ, 2002. С. 60
- Исхаков Д.М. Проблемы становления и трансформации татарской нации. Казань: Мастер Лайн, 1997
- Уразманова Р.К, Чешко С. В. Татары. Москва: Наука, 2001. С. 62
- Пріцак, 1973, С. 114.
- Павлов, Пламен (2005). "Авантюристът-скит" Алдимир и Теодор Светослав. Бунтари и авантюристи в средновековна България (Bulgarian) . Варна: LiterNet.
- Vásáry, István. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365 (PDF). Cambridge University Press. ISBN .
- Пріцак, 1973, С. 114-115.
Бібліографія
Статті
- Головко, О.Б. Половецький хан Котян Сутоєвич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини XIII ст. // XI сходознавчі читання А. Кримського. Київ: Інститут сходознавства, 2007. С. 80-83.
- Пилипчук, Я.В. Хан Котян и его род [1] // Ұлы Даланың тарихы: түріктер мен моңғолдар. Астана, 2014. C. 62-66.
- Пріцак, О. Половці // Український історик. 1973, № 1—2, С. 112—118.
- Balogh L. Mikor költözött Kötöny kun fejedelem Magyarországra? // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominalae. Acta Historica. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely. 2001. T. 113. Old. 53-61.
- Polgár Sz. Kötöny, kun fejedelem // Tanulmányok a középkori magyar történelemről. Medievisztikai PhD-konferencia előadásai. Az. I. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely, 1999. Old. 91-102.
Довідники
- Плахонін А. Г. Котян, Котян Сутойович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 242. — .
- Котян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 745. — 1000 екз.
- Квітницький М. В. Половці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тертер-оба
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет