Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Думи мої думи мої Ви мої єдині вірш Тараса Шевченка 1847 року що алюзійно перегукується з програмовою елегією Думи мої д

Думи мої, думи мої (1847)

Думи мої, думи мої (1847)

«Думи мої, думи мої / Ви мої єдині…» — вірш Тараса Шевченка 1847 року, що алюзійно перегукується з програмовою елегією «Думи мої, думи мої, / Лихо мені з вами!» 1840 року, якою поет відкрив свою першу збірку «Кобзар» (1840).

Думи мої, думи мої
image
Факсиміле з віршем «Думи мої, думи мої»
Жанрвірш
Формавірш[d]
АвторТарас Шевченко
Моваукраїнська
Написано1847
Опубліковано1867
image  Цей твір у  Вікіджерелах

Історія написання та публікація

Чорновий автограф вірша потрапив до альбому Шевченка 1846—1850 років, що нині зберігається, як чистові автографи, в Інституті літератури ім. Т. Шевченка. Зберіглося два чистові автографи вірша, один увійшов до «Малої книжки», а другий — до «Більшої книжки».

Автографи не датовано. Вірш датується за місцем чорнового автографа в альбомі Шевченка 1846—1850 роками, в якому записано також чорнові автографи поезій «Дурні та гордії ми люди…», «Готово! Парус розпустили…», «За сонцем хмаронька пливе…», «Ми восени таки похожі…», уривки інших творів періоду Аральської експедиції, а також за часом зимівлі Аральської експедиції 1848—1849 років на острові Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, Косарал.

Первісний автограф в альбомі Шевченка 1846—1850 років зроблено чорнилом (рядки 1 — 4 на сторінці 47, рядки 5 — 12 на сторінці 37) і олівцем (рядки 13 — 16 на сторінці 37). Текст записано в різних місцях альбому, значну частину слів не дописано, слово «киргизами» позначено лише першою літерою «к», слово «Уралом» — літерами «Ура». З цього чорнового автографа Шевченко, повернувшись з Аральської експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849 року (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета 23 квітня), переписав вірш з деякими виправленнями до «Малої книжки» — першим у першому ж зшитку за 1846—1847 роки, без номера, як заспів до всієї невольничої поезії. Рядок 9 («З к за Ура», тобто «З к[иргизами] за Ура[лом]») переписано: «З к. . . . убо…..» (тобто «З к[иргизами] убо[гими]»). Окремі виправлення поет вніс сюди й згодом, найімовірніше 1857 року, наприкінці свого перебування на засланні в Новопетровському укріпленні, зокрема, дописав слова, позначені крапками («к………. убо…..»): «киргизами убогими». 21 лютого 1858 року, перебуваючи в Нижньому Новгороді, Шевченко переписав твір з незначними виправленнями з «Малої книжки» до «Більшої книжки», текст якої остаточний. Час занесення вірша до «Більшої книжки» визначається за записом у щоденнику поета 21 лютого 1858 року: «Начал переписывать свою поэзию для печати, писанную с 1847 года по 1858 год». Цей запис стосується передовсім вірша «Думи мої, думи мої…», записаного на першій сторінці «Більшої книжки».

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» у виданнях: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року і «Поезії Тараса Шевченка» того ж року.

Жанр, композиція

Вірш являє собою ліричний монолог, мініатюру-рефлексію, що складається з 16 рядків і має кільцеподібну композицію, — кільце апострóфи охоплює два перших та останній катрени. У наспівну інтонацію вірша, що утворюється ритмічною симетрією, а також динамікою слів на позначення дії («не кидайте», «прилітайте», «прилітайте ж»), вноситься елемент розмовної, завдяки міжстрофовому перенесенню між другим і третім чотиривіршами («У степ погуляти // З киргизами убогими»). Завдяки такому подовженню катрена на ще один рядок, образ «киргизів» наголошується як центральний і виступає персоніфікацією вільного народу, який затято чинить опір імперській колонізації: «на волі // Ще моляться Богу».

Ліричний зміст

Вірш починає невільницьку поезію подібно до того, як однойменний твір 1839 року відкриває «Кобзар» 1840 року. Однак у петербурзький період Шевченко посилав свої «думи-квіти» в Україну, сподіваючись, що вона їх привітає, тепер же «діти-думи» й слова, навпаки, «прилітають» до нього з України, «Із-за Дніпра широкого» і радують самотню душу поета. Мотив творчості як єдиної розради на засланні породжений гострим відчуттям самотності й забутості під час перебування в експедиції, де Шевченко глибоко страждав, марно очікуючи листів. Він навіть зобразив себе в дорожньому альбомі у вигляді античного вісника богів Меркурія — з дорожнім посохом та сумкою листоноші — нібито сам собі доставляючи листи.. Образ «уже вбогих» (наслідок колонізації), та ще вільних «киргизів» (так у той час іноді називали казахів) є для Шевченка втіленням свободи, моральною опорою; саме їм він, як випливає із тексту, присвячує свої нові думи. Попри сумовиту тональність, твір виражає переконаність поета в тому, що й у неволі поезія, творчість залишаються змістом і метою його життя. Епітетами на означення дум-поезій — «мої єдині», «сизокрилі / Мої голуб'ята», «мої любі» поет емоційно звертається до свого творчого дару, благаючи не покинути його «при лихій годині». У підтексті монологу — страх перед загрозою духовного й творчого згасання, втрати натхнення як наслідку постійного приниження й офіційної заборони писати й малювати.

«Це була його внутрішня потреба, яка над ним панувала і навіть у найтяжчому душевному стані могла врятувати від розпачу, дати розраду, допомагала хоч подумки визволитися з гнітючої реальності, переносила в світ дорогих виплеканих дум. ... Тому поезія заслання не є чимось тематично чи естетично відособленим від усієї попередньої Шевченкової творчості, а є її органічним продовженням; Шевченко розкривається в ній у тих самих якостях, що й раніше, — але це не самоповторення, а, сказати б, постійне і нескінченне доростання до самого себе; це невичерпність генія» — академік Дзюба І. М.

Мистецькі інтерпретації

Примітки

  1. ІЛ, ф. 1, № 108, с. 47 і 37
  2. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 1
  3. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 1
  4. «Думи мої, думи мої» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 118; 620.] litopys.org.ua Процитовано 27 травня
  5. «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 323
  6. «Поезії Тараса Шевченка». — Львів, 1867. — Т. 2. — С. 218
  7. Шевченківська енциклопедія. shron3.chtyvo.org.ua Процитовано 27 травня 2023
  8. «Думи мої, думи мої» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 180-204.] izbornyk.org.ua Процитовано 27 травня 2023
  9. Дзюба І. М. Поезія періоду заслання // Тарас Шевченко. Життя і творчість. — К., 2008 — с.426-427.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dumi moyi dumi moyi Vi moyi yedini virsh Tarasa Shevchenka 1847 roku sho alyuzijno peregukuyetsya z programovoyu elegiyeyu Dumi moyi dumi moyi Liho meni z vami 1840 roku yakoyu poet vidkriv svoyu pershu zbirku Kobzar 1840 Dumi moyi dumi moyiFaksimile z virshem Dumi moyi dumi moyi ZhanrvirshFormavirsh d AvtorTaras ShevchenkoMovaukrayinskaNapisano1847Opublikovano1867 Cej tvir u VikidzherelahIstoriya napisannya ta publikaciyaChornovij avtograf virsha potrapiv do albomu Shevchenka 1846 1850 rokiv sho nini zberigayetsya yak chistovi avtografi v Instituti literaturi im T Shevchenka Zberiglosya dva chistovi avtografi virsha odin uvijshov do Maloyi knizhki a drugij do Bilshoyi knizhki Avtografi ne datovano Virsh datuyetsya za miscem chornovogo avtografa v albomi Shevchenka 1846 1850 rokami v yakomu zapisano takozh chornovi avtografi poezij Durni ta gordiyi mi lyudi Gotovo Parus rozpustili Za soncem hmaronka plive Mi voseni taki pohozhi urivki inshih tvoriv periodu Aralskoyi ekspediciyi a takozh za chasom zimivli Aralskoyi ekspediciyi 1848 1849 rokiv na ostrovi Kosarali oriyentovno kinec veresnya gruden 1848 roku Kosaral Pervisnij avtograf v albomi Shevchenka 1846 1850 rokiv zrobleno chornilom ryadki 1 4 na storinci 47 ryadki 5 12 na storinci 37 i olivcem ryadki 13 16 na storinci 37 Tekst zapisano v riznih miscyah albomu znachnu chastinu sliv ne dopisano slovo kirgizami poznacheno lishe pershoyu literoyu k slovo Uralom literami Ura Z cogo chornovogo avtografa Shevchenko povernuvshis z Aralskoyi ekspediciyi do Orenburga naprikinci 1849 roku ne ranishe 1 listopada abo na pochatku 1850 roku ne piznishe dnya areshtu poeta 23 kvitnya perepisav virsh z deyakimi vipravlennyami do Maloyi knizhki pershim u pershomu zh zshitku za 1846 1847 roki bez nomera yak zaspiv do vsiyeyi nevolnichoyi poeziyi Ryadok 9 Z k za Ura tobto Z k irgizami za Ura lom perepisano Z k ubo tobto Z k irgizami ubo gimi Okremi vipravlennya poet vnis syudi j zgodom najimovirnishe 1857 roku naprikinci svogo perebuvannya na zaslanni v Novopetrovskomu ukriplenni zokrema dopisav slova poznacheni krapkami k ubo kirgizami ubogimi 21 lyutogo 1858 roku perebuvayuchi v Nizhnomu Novgorodi Shevchenko perepisav tvir z neznachnimi vipravlennyami z Maloyi knizhki do Bilshoyi knizhki tekst yakoyi ostatochnij Chas zanesennya virsha do Bilshoyi knizhki viznachayetsya za zapisom u shodenniku poeta 21 lyutogo 1858 roku Nachal perepisyvat svoyu poeziyu dlya pechati pisannuyu s 1847 goda po 1858 god Cej zapis stosuyetsya peredovsim virsha Dumi moyi dumi moyi zapisanogo na pershij storinci Bilshoyi knizhki Vpershe nadrukovano za Bilshoyu knizhkoyu u vidannyah Kobzar Tarasa Shevchenka Koshtom D E Kozhanchikova 1867 roku i Poeziyi Tarasa Shevchenka togo zh roku Zhanr kompoziciyaVirsh yavlyaye soboyu lirichnij monolog miniatyuru refleksiyu sho skladayetsya z 16 ryadkiv i maye kilcepodibnu kompoziciyu kilce apostrofi ohoplyuye dva pershih ta ostannij katreni U naspivnu intonaciyu virsha sho utvoryuyetsya ritmichnoyu simetriyeyu a takozh dinamikoyu sliv na poznachennya diyi ne kidajte prilitajte prilitajte zh vnositsya element rozmovnoyi zavdyaki mizhstrofovomu perenesennyu mizh drugim i tretim chotirivirshami U step pogulyati Z kirgizami ubogimi Zavdyaki takomu podovzhennyu katrena na she odin ryadok obraz kirgiziv nagoloshuyetsya yak centralnij i vistupaye personifikaciyeyu vilnogo narodu yakij zatyato chinit opir imperskij kolonizaciyi na voli She molyatsya Bogu Lirichnij zmistVirsh pochinaye nevilnicku poeziyu podibno do togo yak odnojmennij tvir 1839 roku vidkrivaye Kobzar 1840 roku Odnak u peterburzkij period Shevchenko posilav svoyi dumi kviti v Ukrayinu spodivayuchis sho vona yih privitaye teper zhe diti dumi j slova navpaki prilitayut do nogo z Ukrayini Iz za Dnipra shirokogo i raduyut samotnyu dushu poeta Motiv tvorchosti yak yedinoyi rozradi na zaslanni porodzhenij gostrim vidchuttyam samotnosti j zabutosti pid chas perebuvannya v ekspediciyi de Shevchenko gliboko strazhdav marno ochikuyuchi listiv Vin navit zobraziv sebe v dorozhnomu albomi u viglyadi antichnogo visnika bogiv Merkuriya z dorozhnim posohom ta sumkoyu listonoshi nibito sam sobi dostavlyayuchi listi Obraz uzhe vbogih naslidok kolonizaciyi ta she vilnih kirgiziv tak u toj chas inodi nazivali kazahiv ye dlya Shevchenka vtilennyam svobodi moralnoyu oporoyu same yim vin yak viplivaye iz tekstu prisvyachuye svoyi novi dumi Popri sumovitu tonalnist tvir virazhaye perekonanist poeta v tomu sho j u nevoli poeziya tvorchist zalishayutsya zmistom i metoyu jogo zhittya Epitetami na oznachennya dum poezij moyi yedini sizokrili Moyi golub yata moyi lyubi poet emocijno zvertayetsya do svogo tvorchogo daru blagayuchi ne pokinuti jogo pri lihij godini U pidteksti monologu strah pered zagrozoyu duhovnogo j tvorchogo zgasannya vtrati nathnennya yak naslidku postijnogo prinizhennya j oficijnoyi zaboroni pisati j malyuvati Ce bula jogo vnutrishnya potreba yaka nad nim panuvala i navit u najtyazhchomu dushevnomu stani mogla vryatuvati vid rozpachu dati rozradu dopomagala hoch podumki vizvolitisya z gnityuchoyi realnosti perenosila v svit dorogih viplekanih dum Tomu poeziya zaslannya ne ye chimos tematichno chi estetichno vidosoblenim vid usiyeyi poperednoyi Shevchenkovoyi tvorchosti a ye yiyi organichnim prodovzhennyam Shevchenko rozkrivayetsya v nij u tih samih yakostyah sho j ranishe ale ce ne samopovtorennya a skazati b postijne i neskinchenne dorostannya do samogo sebe ce nevicherpnist geniya akademik Dzyuba I M Mistecki interpretaciyiNovoyu variaciyeyu motiviv virsha stala poeziya Shevchenka Ne dlya lyudej tiyeyi slavi napisana 1848 roku na Kosarali Virsh pokladeno na muziku kompozitorom V I Zaremboyu Isnuye narodna pisnya na slova virsha U 1977 roci ukrayinskij avangardnij ta postmodernij kompozitor Valentin Silvestrov napisav horovij tvir Cantata u yakij vikoristovuye slova iz virsha Dumi Duet Artem Pivovarov h Nadiya Dorofyeyeva zapisali pisnyu Dumi na slova Tarasa Shevchenka YouTubePrimitkiIL f 1 108 s 47 i 37 IL f 1 71 s 1 IL f 1 67 s 1 Dumi moyi dumi moyi Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 2 Poeziya 1847 1861 S 118 620 litopys org ua Procitovano 27 travnya Kobzar Tarasa Shevchenka Koshtom D E Kozhanchikova SPb 1867 S 323 Poeziyi Tarasa Shevchenka Lviv 1867 T 2 S 218 Shevchenkivska enciklopediya shron3 chtyvo org ua Procitovano 27 travnya 2023 Dumi moyi dumi moyi Shevchenkivskij slovnik U dvoh tomah K 1976 T 1 S 180 204 izbornyk org ua Procitovano 27 travnya 2023 Dzyuba I M Poeziya periodu zaslannya Taras Shevchenko Zhittya i tvorchist K 2008 s 426 427 DzherelaZajcev P I Zhittya Tarasa Shevchenka Nyu Jork Parizh Myunhen 1955 s 264 Nenadkevich Ye O Z tvorchoyi laboratoriyi T G Shevchenka K 1959 Shevchenkivska enciklopediya v 6 t T 2 NAN Ukrayini In t l ri im T G Shevchenka redkol M G Zhulinskij gol ta in K 2015 s 438 439 Shevchenkivskij slovnik Tom pershij K 1976 s 200 201

Дата публікації:
Топ