Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дудча́ни — село в Херсонській області Бериславського району, розташоване на березі Каховського водосховища.
| село Дудчани | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Херсонська область |
| Район | Бериславський район |
| Громада | Милівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1853 |
| Населення | 2102 |
| Площа | 396,7 км² |
| Густота населення | 5,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 74233 |
| Телефонний код | +380 5533 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°11′11″ пн. ш. 33°46′26″ сх. д. / 47.18639° пн. ш. 33.77389° сх. д.Координати: 47°11′11″ пн. ш. 33°46′26″ сх. д. / 47.18639° пн. ш. 33.77389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 74 м |
| Водойми | річки: Дніпро (Каховське водосховище), |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 74351, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Милове, вул.Бериславська,26 |
| Карта | |
  Дудчани | |
 Дудчани | |
| Мапа | |
| | |
Географія
У селі річка до моменту створення Каховського водосховища впадала у Дніпро. На захід від села розташоване заповідне урочище — «Стояни».
Історія
Найдавнішою археологічною пам’яткою, виявленою біля Дудчан, є залишки поселення епохи пізньої бронзи/друга половина II – початок I тисячоліть до н. е. До більш пізнього часу належить поселення і поховання першої половини I тисячоліття н. е. «Наймолодшими» пам’ятками є залишки середньовічного посуду ХІІІ ст. до н.е.
Заснування
У 1780 році на схилах однієї Придніпровської балки оселився полковник зі своїми козаками — вони й стали засновниками села. Прізвище полковника дало назву населеному пункту. 1782 року Катерина II подарувала ці землі поміщику Перетову (до 1853 року село мало назву Перетівка). Йому належало близько п'ятнадцяти тисяч десятин землі. Незадовго до реформи 1861 року село перейшло до поміщика Старицького. У 1862 році Старицький програв у карти свою землю та маєток московському купцеві Олександру Дуриліну.
Перша офіційна згадка про село була в одному з дожовтневих статистичних збірників, де повідомлялось, що село заснували у 1780 р. «… местные люди (168 душ обоего пола), позже из великорусских губерний».
Село за Дуриліна
Господарство Дуриліна мало тваринницький напрямок. У степах і плавнях випасали худобу. Для переробки продукції на продаж відкрили цех «Салгани», де стригли овець, забивали худобу, токанили м'ясо. Біля притоки Дніпра знаходився рибзавод. Тут солили, сушили, коптили, в'ялили рибу і відправляли по Дніпру в Київ та Санкт-Петербург. За ініціативи Дуриліна у селі побудували школу, медпункт, міст через річку Перетівку. Досвідчені місцеві муляри Шабанов О., Марков Д., Шпак Г. та інші закінчили будівництво церкви, яку розпочав Старицький. За десятину землі, здану в оренду, Дурилін брав 5-7 крб., а пізніше — 10-12. Крім подушного податку селяни здавали поземельний податок, земські збори, натуральні повинності: шляхова, підвізна.
Тяжке життя спонукало селян до боротьби проти поміщика Дуриліна та місцевих куркулів. З 2 червня по 23 жовтня 1905 року в економії багатіїв селяни спалили 7 амбарів із зерном, скирти сіна, соломи. У грудні, цього ж року, розгромили хутір Кривошеїна. Поміщики викликали каральний загін, бунтівників схопили і жорстоко покарали.
Голодомор
Протягом зими 1932-33 років у Дудчанах від голоду померло понад сто осіб. Люди блукали степом у пошуках чогось їстівного. Насіння кураю мололи на борошно І пекли на солідолі «коржики». З'їли собак і котів, ловили ховрахів. У плавнях рвали паслін, гірчак та інше. Були випадки канібалізму. Голодомор торкнувся кожної родини.
Друга Світова війна
На фронтах Другої світової воювало 250 дудчанців. 144 з них загинули в боях з нацистськими загарбниками. 87 дудчанців нагородили орденами і медалями.
Село було захоплене російською армією у період з 10 по 12 березня 2022 року під час наступу росіян з боку тимчасово окупованого Криму.
28 серпня ОК «Південь» повідомило про знищення протягом доби російського складу з боєприпасами у Дудчанах.
ЗСУ увійшли на територію селища 2 жовтня, проте декілька днів контролювали лише північну частину населеного пункту.
6 жовтня на мапах DeepStateMapLive село було позначене як визволене повністю, проте невдовзі південна частина села знову потрапила до так званої сірої зони. Остаточно ж Дудчани було звільно у ході наступу українських Збройних Сил 9 листопада.
Після звільнення село перебуває під постійним вогнем російської армії.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2222 особи, з яких 1026 чоловіків та 1196 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2102 особи.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 2 016 | 95,91 % |
| Російська | 59 | 2,81 % |
| Інше | 27 | 1,28 % |
| Разом | 2 102 | 100,00 % |
Депортація бойків
15 лютого 1951 року було підписано угоду, за якою СРСР передавав Польщі ділянку державної території в Дрогобицькій області загальною площею 480 км². У цій території опинився повністю Нижньо-Устрицький район (27 сільських рад і районний центр), три сільради Стрілківського р-ну (Бистрянська, Липецька і Міхновецька) і чотири сільради Хирівського р-ну (Коростенківська, Ліскуватенська, Нановська і Стебницька). Внаслідок цього обміну було переселено вглиб УРСР 51 тисяча українців з 42 населених пунктів: ця «внутрішньоукраїнська» депортація тривала з травня по жовтень 1951 року. СРСР отримав натомість ділянку в районі міст Кристинопіль, Белз і Угнів, з покладами кам'яного вугілля та залізничною гілкою, яка поєднувала Львів з Володимир-Волинським і Ковелем. Частина виселених з гір українців (мешканців етнічної Західної Бойківщини) було розселено також і в цьому районі, а в новоствореному Бещадському повіті Польщі були поселені також поляки з переданої до складу СРСР території. Перед здачею району Польщі радянська влада провадила інтенсивну вирубку лісів, натомість лісонасадженням ніхто не займався. Українське населення в Бескидах поставили перед фактом, що до осені воно має виїхати: кожному селу повідомляли адресу нового місця проживання, строки й порядок виселення.
Багато хто з селян не вірив в переселення. Важким було прощання бойків зі своїми церквами. Громада Літовищ (перейменованих в тому часі на Шевченкове) постановила закопати відлиті на початку ХХ ст. на зароблені односельцями в Америці гроші дзвони «Іван» (500 кг) і «Михайло» (150 кг) між церквою і кладовищем: ніхто тоді не думав, що покидає Бескиди назавжди. В Дудчани (колгосп «Червонофлотець») з Літовищ переселили 247 родин (1043 особи).
На Херсонщині переселенці зустрілися з проблемами різного штибу — від побутових до ментальних. Якщо з побутовими протягом кількох років вдалося поладнати: будувалися нові будинки та цілі вулиці, то з ментальними було гірше. За постановку вертепу в Різдво 1952 року його організатори мали неприємну розмову в Бериславському КДБ, а одного з переселенців — Михайла Белея — за виготовлення костюмів для вертепників та малювання портретів І.Франка, Т.Шевченка, А.Шептицького Херсонський військовий трибунал засудив на 2,5 роки як політично небезпечного для радянського суспільства. В громаді Дудчани релігійні бойки мусили ходити пішки 10 км, аби помолитися в єдиній в околиці активній церкві.
Див. також
Примітки
- материалы для оценки земель Херсонской губернии Т. VI, Херсон 1890, инв. № 1649, с. 148—149
- Сергій Чудновцев (28 серпня 2022). На південному напрямку ЗСУ знищили 35 окупантів та 11 одиниць техніки. НВ.
- Twitter-канал DeepState UA. 6 жовтня 2022.
- Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. 9 листопада 2022.
- Оговтання від окупації та масштабна зачистка: що відбувається на Херсонщині. 24 Канал (укр.). 13 листопада 2022. Процитовано 2 червня 2024.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 193.
<ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Джерела
Посилання
Сайт закоханих в Дудчани [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dudcha ni selo v Hersonskij oblasti Berislavskogo rajonu roztashovane na berezi Kahovskogo vodoshovisha selo Dudchani Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Berislavskij rajon Gromada Milivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1853 Naselennya 2102 Plosha 396 7 km Gustota naselennya 5 3 osib km Poshtovij indeks 74233 Telefonnij kod 380 5533 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 11 11 pn sh 33 46 26 sh d 47 18639 pn sh 33 77389 sh d 47 18639 33 77389 Koordinati 47 11 11 pn sh 33 46 26 sh d 47 18639 pn sh 33 77389 sh d 47 18639 33 77389 Serednya visota nad rivnem morya 74 m Vodojmi richki Dnipro Kahovske vodoshovishe Misceva vlada Adresa radi 74351 Hersonska obl Berislavskij r n s Milove vul Berislavska 26 Karta Dudchani Dudchani Mapa Dudchani u VikishovishiGeografiyaU seli richka do momentu stvorennya Kahovskogo vodoshovisha vpadala u Dnipro Na zahid vid sela roztashovane zapovidne urochishe Stoyani IstoriyaNajdavnishoyu arheologichnoyu pam yatkoyu viyavlenoyu bilya Dudchan ye zalishki poselennya epohi piznoyi bronzi druga polovina II pochatok I tisyacholit do n e Do bilsh piznogo chasu nalezhit poselennya i pohovannya pershoyi polovini I tisyacholittya n e Najmolodshimi pam yatkami ye zalishki serednovichnogo posudu HIII st do n e Zasnuvannya U 1780 roci na shilah odniyeyi Pridniprovskoyi balki oselivsya polkovnik zi svoyimi kozakami voni j stali zasnovnikami sela Prizvishe polkovnika dalo nazvu naselenomu punktu 1782 roku Katerina II podaruvala ci zemli pomishiku Peretovu do 1853 roku selo malo nazvu Peretivka Jomu nalezhalo blizko p yatnadcyati tisyach desyatin zemli Nezadovgo do reformi 1861 roku selo perejshlo do pomishika Starickogo U 1862 roci Starickij prograv u karti svoyu zemlyu ta mayetok moskovskomu kupcevi Oleksandru Durilinu Persha oficijna zgadka pro selo bula v odnomu z dozhovtnevih statistichnih zbirnikiv de povidomlyalos sho selo zasnuvali u 1780 r mestnye lyudi 168 dush oboego pola pozzhe iz velikorusskih gubernij Selo za Durilina Gospodarstvo Durilina malo tvarinnickij napryamok U stepah i plavnyah vipasali hudobu Dlya pererobki produkciyi na prodazh vidkrili ceh Salgani de strigli ovec zabivali hudobu tokanili m yaso Bilya pritoki Dnipra znahodivsya ribzavod Tut solili sushili koptili v yalili ribu i vidpravlyali po Dnipru v Kiyiv ta Sankt Peterburg Za iniciativi Durilina u seli pobuduvali shkolu medpunkt mist cherez richku Peretivku Dosvidcheni miscevi mulyari Shabanov O Markov D Shpak G ta inshi zakinchili budivnictvo cerkvi yaku rozpochav Starickij Za desyatinu zemli zdanu v orendu Durilin brav 5 7 krb a piznishe 10 12 Krim podushnogo podatku selyani zdavali pozemelnij podatok zemski zbori naturalni povinnosti shlyahova pidvizna Tyazhke zhittya sponukalo selyan do borotbi proti pomishika Durilina ta miscevih kurkuliv Z 2 chervnya po 23 zhovtnya 1905 roku v ekonomiyi bagatiyiv selyani spalili 7 ambariv iz zernom skirti sina solomi U grudni cogo zh roku rozgromili hutir Krivosheyina Pomishiki viklikali karalnij zagin buntivnikiv shopili i zhorstoko pokarali Golodomor Protyagom zimi 1932 33 rokiv u Dudchanah vid golodu pomerlo ponad sto osib Lyudi blukali stepom u poshukah chogos yistivnogo Nasinnya kurayu mololi na boroshno I pekli na solidoli korzhiki Z yili sobak i kotiv lovili hovrahiv U plavnyah rvali paslin girchak ta inshe Buli vipadki kanibalizmu Golodomor torknuvsya kozhnoyi rodini Druga Svitova vijna Na frontah Drugoyi svitovoyi voyuvalo 250 dudchanciv 144 z nih zaginuli v boyah z nacistskimi zagarbnikami 87 dudchanciv nagorodili ordenami i medalyami Rosijsko ukrayinska vijna Selo bulo zahoplene rosijskoyu armiyeyu u period z 10 po 12 bereznya 2022 roku pid chas nastupu rosiyan z boku timchasovo okupovanogo Krimu 28 serpnya OK Pivden povidomilo pro znishennya protyagom dobi rosijskogo skladu z boyepripasami u Dudchanah ZSU uvijshli na teritoriyu selisha 2 zhovtnya prote dekilka dniv kontrolyuvali lishe pivnichnu chastinu naselenogo punktu 6 zhovtnya na mapah DeepStateMapLive selo bulo poznachene yak vizvolene povnistyu prote nevdovzi pivdenna chastina sela znovu potrapila do tak zvanoyi siroyi zoni Ostatochno zh Dudchani bulo zvilno u hodi nastupu ukrayinskih Zbrojnih Sil 9 listopada Pislya zvilnennya selo perebuvaye pid postijnim vognem rosijskoyi armiyi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2222 osobi z yakih 1026 cholovikiv ta 1196 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2102 osobi Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 2 016 95 91 Rosijska 59 2 81 Inshe 27 1 28 Razom 2 102 100 00 Deportaciya bojkivDokladnishe Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 15 lyutogo 1951 roku bulo pidpisano ugodu za yakoyu SRSR peredavav Polshi dilyanku derzhavnoyi teritoriyi v Drogobickij oblasti zagalnoyu plosheyu 480 km U cij teritoriyi opinivsya povnistyu Nizhno Ustrickij rajon 27 silskih rad i rajonnij centr tri silradi Strilkivskogo r nu Bistryanska Lipecka i Mihnovecka i chotiri silradi Hirivskogo r nu Korostenkivska Liskuvatenska Nanovska i Stebnicka Vnaslidok cogo obminu bulo pereseleno vglib URSR 51 tisyacha ukrayinciv z 42 naselenih punktiv cya vnutrishnoukrayinska deportaciya trivala z travnya po zhovten 1951 roku SRSR otrimav natomist dilyanku v rajoni mist Kristinopil Belz i Ugniv z pokladami kam yanogo vugillya ta zaliznichnoyu gilkoyu yaka poyednuvala Lviv z Volodimir Volinskim i Kovelem Chastina viselenih z gir ukrayinciv meshkanciv etnichnoyi Zahidnoyi Bojkivshini bulo rozseleno takozh i v comu rajoni a v novostvorenomu Beshadskomu poviti Polshi buli poseleni takozh polyaki z peredanoyi do skladu SRSR teritoriyi Pered zdacheyu rajonu Polshi radyanska vlada provadila intensivnu virubku lisiv natomist lisonasadzhennyam nihto ne zajmavsya Ukrayinske naselennya v Beskidah postavili pered faktom sho do oseni vono maye viyihati kozhnomu selu povidomlyali adresu novogo miscya prozhivannya stroki j poryadok viselennya Bagato hto z selyan ne viriv v pereselennya Vazhkim bulo proshannya bojkiv zi svoyimi cerkvami Gromada Litovish perejmenovanih v tomu chasi na Shevchenkove postanovila zakopati vidliti na pochatku HH st na zarobleni odnoselcyami v Americi groshi dzvoni Ivan 500 kg i Mihajlo 150 kg mizh cerkvoyu i kladovishem nihto todi ne dumav sho pokidaye Beskidi nazavzhdi V Dudchani kolgosp Chervonoflotec z Litovish pereselili 247 rodin 1043 osobi Na Hersonshini pereselenci zustrilisya z problemami riznogo shtibu vid pobutovih do mentalnih Yaksho z pobutovimi protyagom kilkoh rokiv vdalosya poladnati buduvalisya novi budinki ta cili vulici to z mentalnimi bulo girshe Za postanovku vertepu v Rizdvo 1952 roku jogo organizatori mali nepriyemnu rozmovu v Berislavskomu KDB a odnogo z pereselenciv Mihajla Beleya za vigotovlennya kostyumiv dlya vertepnikiv ta malyuvannya portretiv I Franka T Shevchenka A Sheptickogo Hersonskij vijskovij tribunal zasudiv na 2 5 roki yak politichno nebezpechnogo dlya radyanskogo suspilstva V gromadi Dudchani religijni bojki musili hoditi pishki 10 km abi pomolitisya v yedinij v okolici aktivnij cerkvi Div takozhZmiyivka Berislavskij rajon Primitkimaterialy dlya ocenki zemel Hersonskoj gubernii T VI Herson 1890 inv 1649 s 148 149 Sergij Chudnovcev 28 serpnya 2022 Na pivdennomu napryamku ZSU znishili 35 okupantiv ta 11 odinic tehniki NV Twitter kanal DeepState UA 6 zhovtnya 2022 Generalnij shtab ZSU General Staff of the Armed Forces of Ukraine 9 listopada 2022 Ogovtannya vid okupaciyi ta masshtabna zachistka sho vidbuvayetsya na Hersonshini 24 Kanal ukr 13 listopada 2022 Procitovano 2 chervnya 2024 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Klyashtorna N O Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF 2006 232 s il ISBN 966 7151 67 0 22 lipnya 2020 u Wayback Machine s 193 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu naselennya 2001 mova viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti DzherelaPosilannyaSajt zakohanih v Dudchani 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi