Дуґласія тисолиста, іноді псевдотсуга Мензіса або псевдотсуга тисолиста, або (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) — вид дуґласії, вічнозелена хвойна рослина, батьківщиною якої є прибережні та гірські райони західної Північної Америки від західної Британської Колумбії до центральної Каліфорнії та до Альберти і Нью-Мексико углиб материка. Входить до складу родини соснових (Pinaceae).
Дуґласія тисолиста | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Pseudotsuga |
Вид: | Дуґласія тисолиста (P. menziesii) |
Біноміальна назва | |
Pseudotsuga menziesii | |
Ботанічна характеристика
Дерево висотою до 50–75(115) м, діаметром до 1,5–2,0(4) м. Стовбур циліндричний. У молодому віці кора гладка, тонка, сіра, у старшому товста, оскільки з віком формується незначний корковий шар. Крона пірамідальна, з повислими гілками. Хвоя плоска, довжиною 1,5–3,0 см, тонка, світло-зелена, знизу дві білі смуги. Розташована вона неправильно гребінчасто. Бруньки вкриті лусками, гострі, блискучі.
Чоловічі стробіли мають вигляд жовтих колосків, жіночі — зелено-пурпурових шишечок. Шишки повислі, яйцеподібно-циліндричні, довжиною 7–12 см. Покривні луски трилопатеві, середня лопать загострена, витягнута, дуже виступає за насіннєві луски. Дозріває у вересні першого року. Насінини ромбічні, завдовжки до 7 мм. Маса 1000 штук насінин сягає 8–14 г.
Екологічна приуроченість
Швидкоросла, світлолюбна, середньо-вибаглива до родючості ґрунту. Високопродуктивна, запас деревини може сягати до 1000 м³ з одного гектара
Різновиди і сорти
Деякі автори виділяють більше 10 видових різновидів; є також численні сортові форми, в тому числі багатостовбурні, компактні, з сизою і сизо-зеленою хвоєю. Серед сортів з незвичайною формою крони виділяються багатостовбурна і плосковерхівкова форма 'Compacta', карликова 'Densa' і поникла 'Glauca Pendula'.
Сортові форми дуґласії тисолистої трапляються в садах вкрай рідко. Разом з тим як природні, так і сортові різновиди не тільки надзвичайно морозостійкі, але і не страждають від весняного сонця.
Широке поширення в садах отримав схожий на пишну блакитну ялину сорт 'Glauca' (різновид Pseudotsuga menziesii var. Glauca) — дуґласія сиза, іноді виділяється в окремий вид. У порівнянні з береговою формою дуґласія тисолиста, що росте на узбережжі Тихого океану, дуґласія сиза має гірське походження (Скелясті гори США). Вона не дуже великих розмірів, як береговий різновид (дуґласія тисолиста) — висота дуґласії сизої на батьківщині не більше 40-50 м, — але зате вона більш невибаглива та холодостійка і тому добре росте навіть в більш північних районах.
Ареал
Зростає в Північній Америці вздовж берегів Тихого океану. В Європу дуґласія була завезена наприкінці 19 ст. і наш час поширена в лісах Німеччині і Швейцарії.
Систематика
Вид поділяється на два підвиди:
- Прибережна псевдотсуга (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) росте на узбережжі, від Тихого океану до вершин Каскадних гір і Сьєрра-Невада, від рівня моря до висоти 1 800 м.
- Псевдотсуга Скелястих гір (Pseudotsuga menziesii var. glauca) — росте далі від берега, займаючи гірські райони заходу Північної Америки.
Цікаві факти
Найвища дуґласія тисолиста мала 119,8 метрів заввишки, 4,6 метрів у діаметрі і була, ймовірно, найвищим деревом на землі.
Дослідження з радіоактивним вуглецем-14 доводять, що доросла особина постачає своїх нащадків, яким не вистачає сонячного світла у підліску, поживними речовинами через підземну мережу симбіотичних грибів. Таким чином батьківське дерево підтримує ріст молодої парослі. На основі цього експерименту вчені припускають наявність соціальних зв'язків у рослин.
Дуґласія в Україні
В Угольсько-Широколужанському заповідному масиві, що в Тячівському районі Закарпатської області, біля контори Угольського лісництва (при північній околиці с. Мала Уголька) на невеликій площі зростають насадження дуґласії, завезені сюди понад 100 років тому. Дерева добре прижились і плодоносять.
Одне дерево можна знайти у Сирецькому дендропарку в Києві.
Див. також
Примітки
- Pseudotsuga menziesii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 40.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю.Н и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 40.
- Top 10 tallest tree species of the world | Wondermondo. www.wondermondo.com (англ.). Процитовано 16 квітня 2017.
- DocumFeed (28 лютого 2014), What Plants Talk About (Full Documentary), процитовано 10 березня 2018
- «Карпати очима допитливих». — Львів, 1976
Посилання
- Український лісовод — Чи приживуться на Волині дерева-гіганти?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duglasiya tisolista inodi psevdotsuga Menzisa abo psevdotsuga tisolista abo Pseudotsuga menziesii Mirb Franco vid duglasiyi vichnozelena hvojna roslina batkivshinoyu yakoyi ye priberezhni ta girski rajoni zahidnoyi Pivnichnoyi Ameriki vid zahidnoyi Britanskoyi Kolumbiyi do centralnoyi Kaliforniyi ta do Alberti i Nyu Meksiko uglib materika Vhodit do skladu rodini sosnovih Pinaceae Duglasiya tisolista Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Pseudotsuga Vid Duglasiya tisolista P menziesii Binomialna nazva Pseudotsuga menziesii Mirb Franco U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Psevdotsuga tisolista znachennya Derevina Pseudotsuga menziesii Tuluzkij muzej Pseudotsuga menziesii Tuluzkij muzejBotanichna harakteristikaShishka duglasiyi tisolistoyi Derevo visotoyu do 50 75 115 m diametrom do 1 5 2 0 4 m Stovbur cilindrichnij U molodomu vici kora gladka tonka sira u starshomu tovsta oskilki z vikom formuyetsya neznachnij korkovij shar Krona piramidalna z povislimi gilkami Hvoya ploska dovzhinoyu 1 5 3 0 sm tonka svitlo zelena znizu dvi bili smugi Roztashovana vona nepravilno grebinchasto Brunki vkriti luskami gostri bliskuchi Cholovichi strobili mayut viglyad zhovtih koloskiv zhinochi zeleno purpurovih shishechok Shishki povisli yajcepodibno cilindrichni dovzhinoyu 7 12 sm Pokrivni luski trilopatevi serednya lopat zagostrena vityagnuta duzhe vistupaye za nasinnyevi luski Dozrivaye u veresni pershogo roku Nasinini rombichni zavdovzhki do 7 mm Masa 1000 shtuk nasinin syagaye 8 14 g Ekologichna priurochenistShvidkorosla svitlolyubna seredno vibagliva do rodyuchosti gruntu Visokoproduktivna zapas derevini mozhe syagati do 1000 m z odnogo gektaraRiznovidi i sortiDeyaki avtori vidilyayut bilshe 10 vidovih riznovidiv ye takozh chislenni sortovi formi v tomu chisli bagatostovburni kompaktni z sizoyu i sizo zelenoyu hvoyeyu Sered sortiv z nezvichajnoyu formoyu kroni vidilyayutsya bagatostovburna i ploskoverhivkova forma Compacta karlikova Densa i ponikla Glauca Pendula Sortovi formi duglasiyi tisolistoyi traplyayutsya v sadah vkraj ridko Razom z tim yak prirodni tak i sortovi riznovidi ne tilki nadzvichajno morozostijki ale i ne strazhdayut vid vesnyanogo soncya Shiroke poshirennya v sadah otrimav shozhij na pishnu blakitnu yalinu sort Glauca riznovid Pseudotsuga menziesii var Glauca duglasiya siza inodi vidilyayetsya v okremij vid U porivnyanni z beregovoyu formoyu duglasiya tisolista sho roste na uzberezhzhi Tihogo okeanu duglasiya siza maye girske pohodzhennya Skelyasti gori SShA Vona ne duzhe velikih rozmiriv yak beregovij riznovid duglasiya tisolista visota duglasiyi sizoyi na batkivshini ne bilshe 40 50 m ale zate vona bilsh nevibagliva ta holodostijka i tomu dobre roste navit v bilsh pivnichnih rajonah ArealZrostaye v Pivnichnij Americi vzdovzh beregiv Tihogo okeanu V Yevropu duglasiya bula zavezena naprikinci 19 st i nash chas poshirena v lisah Nimechchini i Shvejcariyi SistematikaVid podilyayetsya na dva pidvidi Priberezhna psevdotsuga Pseudotsuga menziesii var menziesii roste na uzberezhzhi vid Tihogo okeanu do vershin Kaskadnih gir i Syerra Nevada vid rivnya morya do visoti 1 800 m Psevdotsuga Skelyastih gir Pseudotsuga menziesii var glauca roste dali vid berega zajmayuchi girski rajoni zahodu Pivnichnoyi Ameriki Cikavi faktiNajvisha duglasiya tisolista mala 119 8 metriv zavvishki 4 6 metriv u diametri i bula jmovirno najvishim derevom na zemli Doslidzhennya z radioaktivnim vuglecem 14 dovodyat sho dorosla osobina postachaye svoyih nashadkiv yakim ne vistachaye sonyachnogo svitla u pidlisku pozhivnimi rechovinami cherez pidzemnu merezhu simbiotichnih gribiv Takim chinom batkivske derevo pidtrimuye rist molodoyi parosli Na osnovi cogo eksperimentu vcheni pripuskayut nayavnist socialnih zv yazkiv u roslin Duglasiya v UkrayiniV Ugolsko Shirokoluzhanskomu zapovidnomu masivi sho v Tyachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti bilya kontori Ugolskogo lisnictva pri pivnichnij okolici s Mala Ugolka na nevelikij ploshi zrostayut nasadzhennya duglasiyi zavezeni syudi ponad 100 rokiv tomu Dereva dobre prizhilis i plodonosyat Odne derevo mozhna znajti u Sireckomu dendroparku v Kiyevi Duglasiya v Ugolsko Shirokoluzhanskomu zapovidnomu masiviDiv takozhKolektivna povedinka roslinPrimitkiPseudotsuga menziesii Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 D N Dobrochaeva M I Kotov Yu N Prokudin i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 40 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 40 Top 10 tallest tree species of the world Wondermondo www wondermondo com angl Procitovano 16 kvitnya 2017 DocumFeed 28 lyutogo 2014 What Plants Talk About Full Documentary procitovano 10 bereznya 2018 Karpati ochima dopitlivih Lviv 1976PosilannyaUkrayinskij lisovod Chi prizhivutsya na Volini dereva giganti