Дробишева Ніна Іванівна

Ніна Іванівна Дробишева (рос. Дро́бышева Ни́на Ива́новна; 21 липня 1939, Ленінград — 27 липня 2023, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1985).

Дробишева Ніна Іванівна
Народилася	21 липня 1939(1939-07-21)^[1] Ленінград, РРФСР, СРСР
Померла	27 липня 2023(2023-07-27) (84 роки)
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка, кіноакторка, акторка театру
Знання мов	російська
Заклад	Театр імені Моссовєта
Роки активності	з 1955
У шлюбі з	Коняєв Віталій Анатолійович
Діти	Дробишева Олена Віталіївна
Нагороди
IMDb	ID 0238181
Другий чоловік — В'ячеслав Михайлович Бутенко (нар.. 6 серпня 1942), радянський і російський актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації. Познайомилися в Театрі імені Моссовєта, де обидва працювали і продовжують працювати по теперішній час. Розведені, підтримують дружні відносини. Дочка — Христина В'ячеславівна Бутенко. Творчість Ролі в театрі Театр імені Моссовета «В дорозі» — Сіма «Цезар і Клеопатра» — Клеопатра «На дикому бреге» — «Мура Правобережна» «Витівник» — Тамара «Театр Гарсіа Лорки» — башмачниця «Оплески» — Наташа «Бунт жінок» — дама в рожевому «Очима клоуна» — Генрієтта «Моє серце з тобою» — Полінька «Едіт Піаф» — Едіт Піаф «Вони билися за Батьківщину» — Зоя «Ліліом» — Юлія «Золото, золото — серце народне!» — «Трійка» «Співаючі піски» — актриса, яка грає Марютку «Трамвай іде до парку» — молода кондукторка «Турбаза» — Саша Душечкіна «Серце Луїджі» — Ізабель «Вечірнє світло» — Інна Сергіївна «П'ять кутів» — Ляля «Похорон в Каліфорнії» — вдова «Прем'єра» — Неллі «Мати Ісуса» — Марія «Синє небо, а в ньому хмари» — Сонечка «Чайка» — Ірина Миколаївна Аркадіна «Жовтий ангел» — Вона «Він прийшов» — Сібіл Берлінг «Фатальне кохання» — «Кейкуок» — Лілліан Геллман «Дама! Дама! Ще дама!..» — потішний Степан «Довга подорож у ніч» — Мері Кеван Тайрон «Морське подорож 1933 року» — фрау Шмітт «Не все коту масляна» — Феона «Р. Р. Р.» за романом «Злочин і кара» Федора Достоєвського — Катерина Іванівна Фільмографія 1955 — Два капітани — Саша, сестра Сани 1956 — Дорога правди — Катя 1957 — Безсмертна пісня — Марія 1957 —  — Світлана 1957 — Вулиця сповнена несподіванок — епізод 1958 — Батьки і діти — Дуняша, няня 1959 — Так вони стали чужими (короткометражний) 1961 — Найперші — Наташа 1961 — Чисте небо — Саша Львова (головна роль) 1963 — Російський ліс — Поля Віхрова 1966 — Розповіді Віри Кетлінської (фільм-спектакль) 1966 — Два оповідання | Будинок у степу (фільм-спектакль) 1967 — Авіньйонські коханці (фільм-спектакль) — Жюльєтта 1967 — Вілла під Віднем (фільм-спектакль) 1967 — Про дива людські — Лялька 1968 — Ма-аленька! (фільм-спектакль) — заслана революціонерка 1969 — Волзька слава (фільм-спектакль) 1969 — Смішний випадок (фільм-спектакль) 1971 — Приборкання приборкувача — Марія 1976 — Вечірнє світло (фільм-спектакль) — Інна Сергіївна, балерина на пенсії 1983 — Будні виконроба Зоріна (короткометражний) 1983 — Едіт Піаф (фільм-спектакль) — Едіт Піаф 1986 — Тривалий іспит — Ніна Миколаївна 1986 — Алло, Ви помилилися номером (фільм-спектакль) — Леона Стівенсон 1988 — У зв'язку з переходом на іншу роботу — Аглая 1989 — П'ять кутів — балерина Ляля 1990 — Ворог народу — Бухарін — Марія Іллівна Ульянова 1991 — Нічліг. П'ятниця (короткометражний) 1993 —  — партнерка 1994 — Добрі послуги (короткометражний) 2003 — Фатальна любов (телеспектакль) — головна роль 2007 — Будинок на Англійській набережній — Ліза 2007 — Горе від розуму — Горе розуму (фільм-спектакль) — стара Хльостова, своячка Фамусова 2014 — Р. Р. Р. (фільм-спектакль) — Катерина Іванівна, дружина Мармеладова 2019 — Француз — Ольга Кирилівна Обрєзкова 2020 — Вовк (т/с)  — Іскра Державні нагороди та звання 1973 — почесне звання «Заслужена артистка РРФСР» (28.04.1973). 1985 — почесне звання «Народна артистка РРФСР» (26.11.1985). 2010 — Орден Пошани — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність. Примітки Person Profile // Internet Movie Database — 1990. d:Track:Q37312 Нина Дробышева, актриса. Биография, фото, видео, новости. [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] // 7days.ru https://peterburg2.ru/news/umerla-narodnaya-artistka-rossii-nina-drobysheva-138626.html Труппа театра. Нина Дробышева. Краткая биография, роли в театре. [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт // mossoveta.ru ВИДЕО. Программа «Частная история»: Народная артистка России Нина Дробышева (выпуск от 9 марта 2013 года; 00:26:00). — Актриса рассказала о театре, личной жизни и о том, почему она сыграла только в одном фильме — «Чистое небо» Георгия Чухрая. [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] Телеканал «» // m24.ru ВИДЕО. Новости культуры (эфир от 21 июля 2014 года в 10:00). Народная артистка России Нина Дробышева отмечает юбилей. [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] Телеканал «Россия-Культура» // tvkultura.ru ВИДЕО. Программа «Звёздные истории. Моя мать — звезда», 1-й сезон (28-34 минуты видеозаписи). — Актриса Елена Дробышева — мама уже взрослого сына, который уверен, что его будущая семья будет строиться по другой модели. Не той, которую он видел на примере своих разведённых родителей.^[недоступне посилання] Телеканал «» // domashniy.ru Элеонора Флерова. Дробышева не нашла половинку. [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.] Издательство «Мир новостей» // mirnov.ru (май, 2012 год) Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 12 октября 2010 года № 1237 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // kremlin.ru Посилання Трупа театру. Ніна Дробишева. Коротка біографія, ролі в театрі. [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Театру імені Моссовєта // mossoveta.ru Ніна Дробишева. Біографія, фільмографія, ролі в театрі, фотографії. [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // ruskino.ru Ніна Дробишева. Біографія, огляд фільмів та вистав з участю актриси, фотографії. [ 23 березня 2020 у Wayback Machine.] // afisha.ru Фотогалерея. «Едіт Піаф і Клеопатра російської сцени Ніна Дробишева». — 21 липня 2014 року вітання з 75-річчям приймає російська актриса театру і кіно, Народна артистка РРФСР Ніна Дробишева. Кожна її роль стала знаменням часу, символом епохи. [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] «РИА Новости» // ria.ru (21 липня 2014 року) Вітальна телеграма Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва від 21 липня 2009 року «Ніні Дробишевій, народній артистці Росії, актрисі Державного академічного театру імені Моссовєта». [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.] // kremlin.ru