Ісаак Рудольфович Дробинський (молд./рум. Isaak Drobinskii; 1911, Одеса — 1983, Кишинів) — радянський, український, молдовський інфекціоніст та епідеміолог, доктор медичних наук (1963), професор (1968), відомий першим описом в Європі, в СРСР хвороби з групи рикетсіозів — везикульозного рикетсіозу (1948).
Дробинський Ісаак Рудольфович | |
---|---|
Народився | 1911 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 1983 Кишинів, Молдавська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | лікар-інфекціоніст, епідеміолог, викладач університету |
Alma mater | Одеський національний медичний університет |
Заклад | ДонНМУ Державний університет медицини та фармакології імені Ніколае Тестеміцану |
Посада | професор |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Біографія
Після закінчення Одеського інституту
Закінчив у 1933 році Одеський медичний інститут, де був асистентом, а потім доцентом кафедри інфекційних хвороб, одночасно працював у 411 військовому госпіталі, де займався питаннями біологічної зброї. За свідченням [ru] Дробинський у 1940 році зробив узагальнення тодішнього стану біологічної зброї в світі та шляхів її використання. Так він зробив висновок, що для більшості збудників інфекційних хвороб дихальних шляхів спосіб розпилення їх у сухому вигляді може бути застосований у малому ступені в силу швидкої загибелі цих мікроорганізмів при висушуванні або через нездатність їх розпорошуватися. Дробинський писав: «Технічно немає перешкод для того, щоб противник скидав бактеріальні бомби, розсіював мікробний туман або спускав заражених тварин». При цьому він відмітив, що при розпиленні бактерій не всі, хто вдихнув, мають захворіти. Також Дробинський написав: «Якщо зараження відбувається навіть у лабораторних умовах, де приймаються спеціальні заходи захисту, то в природних умовах зараження може відбутися ще легше, тому що про нього не завжди можуть вчасно знати, і відповідні захисні заходи можуть не бути своєчасно прийняті».
Під час німецько-радянської війни
У діючій армії з 1941 року, з початку німецько-радянської війни. Служив фахівцем-імунологом СЄЛ-315 ОдВО (липень-вересень 1941 року) і Південного фронту, начальником епідеміологічної групи того ж фронту (листопад 1941 — червень 1942), начальником відділу особливо небезпечних інфекцій СЄЛ-315 Чорноморської групи військ (червень 1942 року — жовтень 1943 року) і Північно-Кавказького фронту (листопад 1943 року), начальником відділення ПРГ-450 Окремої Приморської армії, головним епідеміологом тієї ж армії (квітень 1944 року — січень 1945 року), начальником відділення ЕГ-2309 Ленінградського фронту (січень 1945 року — травень 1945 року). Брав участь в організації протиепідемічного захисту військ фронту в битві за Кавказ. Керував протиепідемічною службою армії в Кримській операції. Після війни — на адміністративно-лікувальних посадах. Звільнено зі збройних сил у 1948 році у званні підполковника медичної служби.
У Донецькому медичному інституті
У 1949—1957 роки був доцентом, завідувачем кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Донецького медичного інституту. У той час під його керівництвом були проведені клінічні дослідження, присвячені розробці протирецидивного лікування бруцельозу, диференційної діагностики черевного тифу і паратифів, вивченню патогенезу геморагічного синдрому при ряді інфекційних хвороб. Саме тоді Дробинський провів ґрунтовні епідеміологічні та клінічні дослідження випадків начебто атипової вітряної віспи і вперше в Європі описав везикульозний рикетсіоз у Донецькій області, виклавши це у монографії. Також написав декілька робот, присвячених туляремії і геморагічної гарячки Крим—Конго.
Яскраво читав лекції студентам, для цього брав уроки акторської майстерності у акторів Донецьких театрів.
У Кишинівському медичному інституті
До Кишинівського медичного інституту Дробинський приїхав 1957 року, де очолив кафедру інфекційних захворювань і керував нею до кінця життя. Тут захистив докторську дисертацію 1963 року та у 1968 році йому було присуджено вчене звання професора. Під його керівництвом активізувалася розробка методів діагностування та лікування поширених у Молдові інфекційних і паразитарних захворювань.
Основні наукові твори
- Эпидемиологическое значение зайцев при туляремии. — ЖМЭИ, 1951, № 1, с. 61—65.
- Бациллоносительство и борьба с ним. М.: «Медгиз», 1953. — 372 с.
- Purtătorii de microbi. Бухарест: «Ed. medicală», 1955. — 401 с. (рум.)
- Характеристика сыпи при гамазовом риккетсиозе. // Сб. научн. тр. Кишинев, 1957. — с. 58-72.
- Dizenteria şi combaterea ei. Кишинев: «Госиздат Молдавии», 1958. (молд.)
- Нейропсихиатрические изменения при риккетсиозной инфекции, передающейся Gamasidae (риккетсиоз Д). / Журнал невропатологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. — 1959;59(3):291-4.
- Мухи и борьба с ними. Кишинев: « Картя молдовеняскэ», 1961. — 24 с. (разом із Захаровим В. І.).
- Гамазовый риккетсиоз: Клиника и диагностика. Кишинев: «Штиинца», 1962. — 200 с.
- Диагностика кишечных инфекций: Эпидемиологический гепатит, дизентерия и сходные с ними заболевания. В 2-х частях. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1963. — 284 с.
- Как предупредить заболевание столбняком. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1962. — 8 с.
- Эпидемический гепатит (болезнь Боткина). Пособие для лектора. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1962. — 26 с.
- Сывороточный гепатит. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1963.
- Заболевания, передаваемые от диких животных человеку в Молдавии. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1964.
- Пищевые токсикоинфекции. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1964. — 20 с.
- Бешенство. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1964. — 22 с. (разом з Васильєвою В. П.)
- Profilaxirea bolilor infecţioase acute ale tractului gastro-intestinal. Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1965. (молд.)
- Icterele infecţioase. Кишинев: Реклама Молдовей, 1966. (молд.)
- Инфекционные желтухи. Кишинев: Молдреклама, 1967. — 21 с.
- Cum să prevenim hepatita epidemică (boala Botkin). Кишинев: «Картя молдовеняскэ», 1969. (молд.)
- Клиника и диагностика некоторых вирусных инфекций. Кишинёвский государственный медицинский институт, 1972.
- Острые вирусные гепатиты: Диагностика и дифференциальная диагностика. Кишинёв: «Штиинца», 1972. — 331 с.
Він підготував тридцять трьох дисертантів. Нагороджений орденами «Червоної зірки», «Вітчизняної війни II ступеня»; медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За оборону Кавказа».
Примітки
- Энцефалит «Информация для специалистов» Публикации «Риккетсиозы человека Везикулезный риккетсиоз. История и распространение». [1] [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Супотницкий М. В. Биологическая война. Введение в эпидемиологию искусственных эпидемических процессов и биологических поражений: монография. — М.: «Кафедра», «Русская панорама», 2013. 1136 с.: ил. / 1.7. СТАНОВЛЕНИЕ БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКОГО ОРУЖИЯ МЕЖДУ МИРОВЫМИ ВОЙНАМИ [2] [ 13 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Санітарно-епідеміологічна лабораторія
- Одесский військовий округ
- Польовий рухомий госпіталь
- Евакуаційний госпіталь
- Otto Gsell, Werner Mohr. Rickettsiosen und Protozoenkrankheiten. Springer-Verlag, 2013. — 705 стор. ISBN-13: 978-3642484711 / 7 стор.
- Karl Maramorosch Biological Transmission of Disease Agents Elsevier, 2012. — 206 стор. (англ.)
Джерела
- Буремні військові роки в особах Одеського медичного інституту (1941—1945 рр.): до 70-річчя Перемоги: стислий біографічний довідник / укладачі: Я. В. Швидка, О. О. Романюк, В. Г. Онікієнко, О. П. Погоріла, Г. Г. Гурш, Н. В. Гаріна, Н. В. Антропова ; передмова: Н. В. Гаріна, О. О. Романюк. –Одеса, 2015. — 81 с. [3] [ 11 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- ВОЕННЫЕ ВРАЧИ — УЧАСТНИКИ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ 1941—1945 ГГ. Краткий биографический справочник. Часть первая стор. 127 [4] [ 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Многотомное руководство по микробиологии, клинике и эпидемиологии инфекционных болезней. Том VIII. Вирусные болезни и риккетсиозы. Глава XXV. ВЕЗИКУЛЕЗНЫЙ РИККЕТСИОЗ. КЛЕЩЕВОЙ СЫПНОЙ ТИФ СЕВЕРНОЙ АЗИИ. И. В. Тарасевич Издательство «МЕДИЦИНА», 1966. — Стр. 616. (рос.)
- Супотницкий М. В. Биологическая война. Введение в эпидемиологию искусственных эпидемических процессов и биологических поражений: монография. — М.: «Кафедра», «Русская панорама», 2013. 1136 с.: ил. /1.7. СТАНОВЛЕНИЕ БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКОГО ОРУЖИЯ МЕЖДУ МИРОВЫМИ ВОЙНАМИ (рос.)
- Евреи — сотрудники Кишиневского мединститута. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Drobinskij Isaak Rudolfovich Drobinskij mold rum Isaak Drobinskii 1911 1911 Odesa 1983 Kishiniv radyanskij ukrayinskij moldovskij infekcionist ta epidemiolog doktor medichnih nauk 1963 profesor 1968 vidomij pershim opisom v Yevropi v SRSR hvorobi z grupi riketsioziv vezikuloznogo riketsiozu 1948 Drobinskij Isaak RudolfovichNarodivsya1911 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer1983 Kishiniv Moldavska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnistlikar infekcionist epidemiolog vikladach universitetuAlma materOdeskij nacionalnij medichnij universitetZakladDonNMU Derzhavnij universitet medicini ta farmakologiyi imeni Nikolae TestemicanuPosadaprofesorVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor medichnih naukBiografiyaIsaak Drobinskij pid chas sluzhbi v armiyi Pislya zakinchennya Odeskogo institutu Zakinchiv u 1933 roci Odeskij medichnij institut de buv asistentom a potim docentom kafedri infekcijnih hvorob odnochasno pracyuvav u 411 vijskovomu gospitali de zajmavsya pitannyami biologichnoyi zbroyi Za svidchennyam ru Drobinskij u 1940 roci zrobiv uzagalnennya todishnogo stanu biologichnoyi zbroyi v sviti ta shlyahiv yiyi vikoristannya Tak vin zrobiv visnovok sho dlya bilshosti zbudnikiv infekcijnih hvorob dihalnih shlyahiv sposib rozpilennya yih u suhomu viglyadi mozhe buti zastosovanij u malomu stupeni v silu shvidkoyi zagibeli cih mikroorganizmiv pri visushuvanni abo cherez nezdatnist yih rozporoshuvatisya Drobinskij pisav Tehnichno nemaye pereshkod dlya togo shob protivnik skidav bakterialni bombi rozsiyuvav mikrobnij tuman abo spuskav zarazhenih tvarin Pri comu vin vidmitiv sho pri rozpilenni bakterij ne vsi hto vdihnuv mayut zahvoriti Takozh Drobinskij napisav Yaksho zarazhennya vidbuvayetsya navit u laboratornih umovah de prijmayutsya specialni zahodi zahistu to v prirodnih umovah zarazhennya mozhe vidbutisya she legshe tomu sho pro nogo ne zavzhdi mozhut vchasno znati i vidpovidni zahisni zahodi mozhut ne buti svoyechasno prijnyati Pid chas nimecko radyanskoyi vijni U diyuchij armiyi z 1941 roku z pochatku nimecko radyanskoyi vijni Sluzhiv fahivcem imunologom SYeL 315 OdVO lipen veresen 1941 roku i Pivdennogo frontu nachalnikom epidemiologichnoyi grupi togo zh frontu listopad 1941 cherven 1942 nachalnikom viddilu osoblivo nebezpechnih infekcij SYeL 315 Chornomorskoyi grupi vijsk cherven 1942 roku zhovten 1943 roku i Pivnichno Kavkazkogo frontu listopad 1943 roku nachalnikom viddilennya PRG 450 Okremoyi Primorskoyi armiyi golovnim epidemiologom tiyeyi zh armiyi kviten 1944 roku sichen 1945 roku nachalnikom viddilennya EG 2309 Leningradskogo frontu sichen 1945 roku traven 1945 roku Brav uchast v organizaciyi protiepidemichnogo zahistu vijsk frontu v bitvi za Kavkaz Keruvav protiepidemichnoyu sluzhboyu armiyi v Krimskij operaciyi Pislya vijni na administrativno likuvalnih posadah Zvilneno zi zbrojnih sil u 1948 roci u zvanni pidpolkovnika medichnoyi sluzhbi U Doneckomu medichnomu instituti U 1949 1957 roki buv docentom zaviduvachem kafedri infekcijnih hvorob i epidemiologiyi Doneckogo medichnogo institutu U toj chas pid jogo kerivnictvom buli provedeni klinichni doslidzhennya prisvyacheni rozrobci protirecidivnogo likuvannya brucelozu diferencijnoyi diagnostiki cherevnogo tifu i paratifiv vivchennyu patogenezu gemoragichnogo sindromu pri ryadi infekcijnih hvorob Same todi Drobinskij proviv gruntovni epidemiologichni ta klinichni doslidzhennya vipadkiv nachebto atipovoyi vitryanoyi vispi i vpershe v Yevropi opisav vezikuloznij riketsioz u Doneckij oblasti viklavshi ce u monografiyi Takozh napisav dekilka robot prisvyachenih tulyaremiyi i gemoragichnoyi garyachki Krim Kongo Yaskravo chitav lekciyi studentam dlya cogo brav uroki aktorskoyi majsternosti u aktoriv Doneckih teatriv U Kishinivskomu medichnomu instituti Do Kishinivskogo medichnogo institutu Drobinskij priyihav 1957 roku de ocholiv kafedru infekcijnih zahvoryuvan i keruvav neyu do kincya zhittya Tut zahistiv doktorsku disertaciyu 1963 roku ta u 1968 roci jomu bulo prisudzheno vchene zvannya profesora Pid jogo kerivnictvom aktivizuvalasya rozrobka metodiv diagnostuvannya ta likuvannya poshirenih u Moldovi infekcijnih i parazitarnih zahvoryuvan Osnovni naukovi tvoriEpidemiologicheskoe znachenie zajcev pri tulyaremii ZhMEI 1951 1 s 61 65 Bacillonositelstvo i borba s nim M Medgiz 1953 372 s Purtătorii de microbi Buharest Ed medicală 1955 401 s rum Harakteristika sypi pri gamazovom rikketsioze Sb nauchn tr Kishinev 1957 s 58 72 Dizenteria si combaterea ei Kishinev Gosizdat Moldavii 1958 mold Nejropsihiatricheskie izmeneniya pri rikketsioznoj infekcii peredayushejsya Gamasidae rikketsioz D Zhurnal nevropatologii i psihiatrii imeni S S Korsakova 1959 59 3 291 4 Muhi i borba s nimi Kishinev Kartya moldovenyaske 1961 24 s razom iz Zaharovim V I Gamazovyj rikketsioz Klinika i diagnostika Kishinev Shtiinca 1962 200 s Diagnostika kishechnyh infekcij Epidemiologicheskij gepatit dizenteriya i shodnye s nimi zabolevaniya V 2 h chastyah Kishinev Kartya moldovenyaske 1963 284 s Kak predupredit zabolevanie stolbnyakom Kishinev Kartya moldovenyaske 1962 8 s Epidemicheskij gepatit bolezn Botkina Posobie dlya lektora Kishinev Kartya moldovenyaske 1962 26 s Syvorotochnyj gepatit Kishinev Kartya moldovenyaske 1963 Zabolevaniya peredavaemye ot dikih zhivotnyh cheloveku v Moldavii Kishinev Kartya moldovenyaske 1964 Pishevye toksikoinfekcii Kishinev Kartya moldovenyaske 1964 20 s Beshenstvo Kishinev Kartya moldovenyaske 1964 22 s razom z Vasilyevoyu V P Profilaxirea bolilor infecţioase acute ale tractului gastro intestinal Kishinev Kartya moldovenyaske 1965 mold Icterele infecţioase Kishinev Reklama Moldovej 1966 mold Infekcionnye zheltuhi Kishinev Moldreklama 1967 21 s Cum să prevenim hepatita epidemică boala Botkin Kishinev Kartya moldovenyaske 1969 mold Klinika i diagnostika nekotoryh virusnyh infekcij Kishinyovskij gosudarstvennyj medicinskij institut 1972 Ostrye virusnye gepatity Diagnostika i differencialnaya diagnostika Kishinyov Shtiinca 1972 331 s Vin pidgotuvav tridcyat troh disertantiv Nagorodzhenij ordenami Chervonoyi zirki Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medalyami Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Za oboronu Kavkaza PrimitkiEncefalit Informaciya dlya specialistov Publikacii Rikketsiozy cheloveka Vezikuleznyj rikketsioz Istoriya i rasprostranenie 1 13 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Supotnickij M V Biologicheskaya vojna Vvedenie v epidemiologiyu iskusstvennyh epidemicheskih processov i biologicheskih porazhenij monografiya M Kafedra Russkaya panorama 2013 1136 s il 1 7 STANOVLENIE BAKTERIOLOGIChESKOGO ORUZhIYa MEZhDU MIROVYMI VOJNAMI 2 13 serpnya 2019 u Wayback Machine ros Sanitarno epidemiologichna laboratoriya Odesskij vijskovij okrug Polovij ruhomij gospital Evakuacijnij gospital Otto Gsell Werner Mohr Rickettsiosen und Protozoenkrankheiten Springer Verlag 2013 705 stor ISBN 13 978 3642484711 7 stor Karl Maramorosch Biological Transmission of Disease Agents Elsevier 2012 206 stor angl DzherelaBuremni vijskovi roki v osobah Odeskogo medichnogo institutu 1941 1945 rr do 70 richchya Peremogi stislij biografichnij dovidnik ukladachi Ya V Shvidka O O Romanyuk V G Onikiyenko O P Pogorila G G Gursh N V Garina N V Antropova peredmova N V Garina O O Romanyuk Odesa 2015 81 s 3 11 serpnya 2019 u Wayback Machine VOENNYE VRAChI UChASTNIKI VELIKOJ OTEChESTVENNOJ VOJNY 1941 1945 GG Kratkij biograficheskij spravochnik Chast pervaya stor 127 4 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine Mnogotomnoe rukovodstvo po mikrobiologii klinike i epidemiologii infekcionnyh boleznej Tom VIII Virusnye bolezni i rikketsiozy Glava XXV VEZIKULEZNYJ RIKKETSIOZ KLEShEVOJ SYPNOJ TIF SEVERNOJ AZII I V Tarasevich Izdatelstvo MEDICINA 1966 Str 616 ros Supotnickij M V Biologicheskaya vojna Vvedenie v epidemiologiyu iskusstvennyh epidemicheskih processov i biologicheskih porazhenij monografiya M Kafedra Russkaya panorama 2013 1136 s il 1 7 STANOVLENIE BAKTERIOLOGIChESKOGO ORUZhIYa MEZhDU MIROVYMI VOJNAMI ros Evrei sotrudniki Kishinevskogo medinstituta ros