Іван Олексійович Дриженко (6 січня 1916, Олянине — 28 березня 1973) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943).
Іван Олексійович Дриженко | |
---|---|
Народження | 6 січня 1916 Олянине |
Смерть | 28 березня 1973 (57 років) d, Коломенський район, Московська область, РРФСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Рід військ | інженерні війська |
Роки служби | 1939–1951 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 січня 1916 року в селі Оляниному (нині Кам'янського району Черкаської області) в селянській родині. Українець. У 1937 році закінчив робітфак при Чернігівському педгогічгому інституті. Працював учителем.
У Червоній Армії з 1939 року. У 1941 році закінчив . Член ВКП (б) з 1941 року. На фронті у радянсько-німецьку війну з 1942 року. Воював на посаді командира саперної роти 126-го окремого інженерно-саперного батальйону (8-а інженерно-саперна бригада, 7-а гвардійська армія, Степовий фронт). Особливо відзначився в ніч на 25 вересня 1943 року при форсуванні річки Дніпра в районі села Бородаївки Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Рота під командуванням старшого лейтенанта Івана Дриженка забезпечила переправу на підручних засобах передових частин армії, що сприяло захопленню плацдарму на правому березі Дніпра.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Дриженку Івану Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1506).
Після війни І. О. Дриженко продовжував службу в армії. У 1946 році закінчив Вищі академічні курси при військовій інженерній академії. З 1951 року підполковник Дриженко І. О. в запасі.
Жив у селищі Пісках Коломенського району Московської області. Помер 28 березня 1973 року.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
- Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Oleksijovich Drizhenko 6 sichnya 1916 Olyanine 28 bereznya 1973 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Ivan Oleksijovich DrizhenkoNarodzhennya6 sichnya 1916 1916 01 06 OlyanineSmert28 bereznya 1973 1973 03 28 57 rokiv d Kolomenskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannyadKrayina SRSRRid vijsk inzhenerni vijskaRoki sluzhbi1939 1951PartiyaKPRSZvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Drizhenko BiografiyaNarodivsya 6 sichnya 1916 roku v seli Olyaninomu nini Kam yanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec U 1937 roci zakinchiv robitfak pri Chernigivskomu pedgogichgomu instituti Pracyuvav uchitelem U Chervonij Armiyi z 1939 roku U 1941 roci zakinchiv Chlen VKP b z 1941 roku Na fronti u radyansko nimecku vijnu z 1942 roku Voyuvav na posadi komandira sapernoyi roti 126 go okremogo inzhenerno sapernogo bataljonu 8 a inzhenerno saperna brigada 7 a gvardijska armiya Stepovij front Osoblivo vidznachivsya v nich na 25 veresnya 1943 roku pri forsuvanni richki Dnipra v rajoni sela Borodayivki Verhnodniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Rota pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Ivana Drizhenka zabezpechila perepravu na pidruchnih zasobah peredovih chastin armiyi sho spriyalo zahoplennyu placdarmu na pravomu berezi Dnipra Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 26 zhovtnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantu Drizhenku Ivanu Oleksijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1506 Pislya vijni I O Drizhenko prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1946 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri vijskovij inzhenernij akademiyi Z 1951 roku pidpolkovnik Drizhenko I O v zapasi Zhiv u selishi Piskah Kolomenskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Pomer 28 bereznya 1973 roku NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya troma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v dvuh tomah T 1 Abaev Lyubichev Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 911 s ros Oni otstoyali mir Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Cherkasskoj oblasti Dnepropetrovsk Promin 1985 398 s ros