Тарас Степанович Доценко (20 грудня 1907, с. Новоселівка Оріхівського району Запорізької області — 17 березня 1970, м. Київ) — майор Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Тарас Степанович Доценко | |
---|---|
Народження | 20 грудня 1907 с. Новоселівка Оріхівського району Запорізької області |
Смерть | 17 березня 1970 (62 роки) м. Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1941—1945 |
Звання | майор |
Війни / битви | Друга світова війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Тарас Доценко народився 20 грудня 1907 року в селі Новоселівка (нині — Оріхівський район Запорізької області) в селянській родині. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем заводу «Запоріжсталь». Закінчив курси удосконалення командного складу запасу. У червні 1941 року Доценко був призваний на службу в Червону Армію. З липня того ж року учасник Німецько-радянської війни. До листопада 1943 року старший лейтенант Тарас Доценко командував батальйоном 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії 6-ї армії 3-го Українського фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
26 листопада 1943 року батальйон Доценка переправився через Дніпро в районі села Канівське Запорізького району Запорізької області і взяв активну участь у захопленні, утриманні та розширенні плацдарму, відбивши шість німецьких контратак, знищивши танк, бронемашину, п'ять гармат, а також більше 200 солдатів та офіцерів противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року старший лейтенант Тарас Доценко удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
В 1945 році у званні майора Доценко був звільнений у запас. Проживав у Києві, працював начальником автобусної станції. Помер 17 березня 1970 року.
Був також нагороджений орденами Олександра Невського та Вітчизняної війни 1-го ступенів, а також низкою медалей.
Джерела
- Інформація на сайті «Герои страны» [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taras Stepanovich Docenko 20 grudnya 1907 s Novoselivka Orihivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti 17 bereznya 1970 m Kiyiv major Chervonoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Taras Stepanovich DocenkoNarodzhennya20 grudnya 1907 1907 12 20 s Novoselivka Orihivskogo rajonu Zaporizkoyi oblastiSmert17 bereznya 1970 1970 03 17 62 roki m KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1941 1945ZvannyamajorVijni bitviDruga svitova vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Docenko BiografiyaTaras Docenko narodivsya 20 grudnya 1907 roku v seli Novoselivka nini Orihivskij rajon Zaporizkoyi oblasti v selyanskij rodini Pislya zakinchennya nepovnoyi serednoyi shkoli pracyuvav slyusarem zavodu Zaporizhstal Zakinchiv kursi udoskonalennya komandnogo skladu zapasu U chervni 1941 roku Docenko buv prizvanij na sluzhbu v Chervonu Armiyu Z lipnya togo zh roku uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Do listopada 1943 roku starshij lejtenant Taras Docenko komanduvav bataljonom 1118 go strileckogo polku 333 yi strileckoyi diviziyi 6 yi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu Vidznachivsya pid chas bitvi za Dnipro 26 listopada 1943 roku bataljon Docenka perepravivsya cherez Dnipro v rajoni sela Kanivske Zaporizkogo rajonu Zaporizkoyi oblasti i vzyav aktivnu uchast u zahoplenni utrimanni ta rozshirenni placdarmu vidbivshi shist nimeckih kontratak znishivshi tank bronemashinu p yat garmat a takozh bilshe 200 soldativ ta oficeriv protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku starshij lejtenant Taras Docenko udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka V 1945 roci u zvanni majora Docenko buv zvilnenij u zapas Prozhivav u Kiyevi pracyuvav nachalnikom avtobusnoyi stanciyi Pomer 17 bereznya 1970 roku Buv takozh nagorodzhenij ordenami Oleksandra Nevskogo ta Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupeniv a takozh nizkoyu medalej DzherelaInformaciya na sajti Geroi strany 14 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros