Дора Габе

Дора Габе (болг. Дора Петрова Габе; 16 серпня 1886, , область Добрич — 16 листопада 1983, м. Софія) — болгарська поетеса, критикиня, театрознавиця. Голова болгарського ПЕН-клубу. Організаторка масових літературних видань для дітей.

Дора Габе
болг. Дора Габе
Ім'я при народженні	болг. Изидора Пейсах Габе
Народилася	16 серпня 1883(1883-08-16) Дибовик, ^d, Добрицька область, Болгарія
Померла	16 листопада 1983(1983-11-16) (100 років) Софія, Народна Республіка Болгарія
Поховання	^d
Країна	Болгарія
Місце проживання	Софія
Діяльність	театрознавиця, поетеса, театральна критикиня, письменниця, есеїстка, перекладачка, вчителька
Alma mater	Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов	чеська, російська, болгарська^[1], французька, польська і грецька
Членство	ПЕН-клуб
Magnum opus	Q11820075?
Батько	^d
У шлюбі з	Боян Пенев
Автограф
Нагороди	^d (21 травня 1966) Q20500801? (9 липня 1975) Q12290287? (квітень 1979)
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Уродженка історичної області Добруджа, якій присвятила багато літературних творів. Вивчала природничі науки в університеті м. Софія, французьку філологію в Женеві та закінчила університет Гренобля. Відома як дитяча письменниця та плодовита есеїстка. Оригінальна поезія позначена рисами сентименталізму.

Дочка Пітера Габе, поселенця з Росії, публіциста і громадського діяча. Закінчила середню школу в Варні, писала наукову роботу в Софійський університет (1904) та вивчала французьку філологію в Женеві, Греноблі (1905 — 1906). Учителем французької мови працювала в Добричі у 1907 році.

З 1911 по 1932, неодноразово їздила за кордон (іноді з чоловіком професором Боян Пенев у зв'язку з діяльністю по перекладах.) Побувала у Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Чехії, Франції, Україні. У 1920 — 1930-тих роках читає за кордоном лекції з проблем болгарської літератури. Редактор (1939 — 1941) з дитячого журналу «Вікно».

Дора Гейб є членкинею та засновницею болгаро-польського комітету (1922]), болгарського (1927), стає його незмінним головою. Радниця з питань культури при посольстві Болгарії у Варшаві, (1947 — 1950), представниця Болгарії в міжнародному конгресі ПЕН — клубів у рамках міжнародного співробітництва.

У 1968 році вона була ушанована званням «Почесний громадянин міста Толбухин».

Творчість

Дебютувала в 1900 році з віршем «Проліт» у збірнику «Младіна». Активно друкувалася з початку 1920-х до кінця 1930-х років. У цей період Габе створювала поезію для дорослих і дітей, подорожні нотатки, розповіді, есе, статті з питань болгарської та закордонної літератури, , спогади про діячів культури.

Дора Габе — відома болгарська дитяча письменниця, плодюча есеїстка. В оригінальній поезії Габе відчутно вплив сентименталізму.

З 1917 року до кінця життя Д. Габе займалася активною перекладацькою діяльністю з польської, чеської, російської, французької та грецької мов.

Кавалерка польського ордена .

Переклади українською мовою

• Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Марко Зісман//1969. — Ж.Всесвіт. — Ч.2;
• Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Дмитро Білоус//1972. — Ж.Всесвіт. — Ч.1;
• Габе, Дора. Смерть Вели: Вірш/З болг. пер. Олекса Ющенко//1965. — Ж.Всесвіт. — Ч.9;
• Габе, Дора. Червоноармієць: Вірш/З болг. пер. Дмитро Білоус//1985. — Ж.Всесвіт. — Ч.5.

Посилання

• Габе Дора // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. . web.archive.org. 1 серпня 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 8 квітня 2021.