Дона́тас Баніо́ніс (Баніоніс Донатас Юозович; лит. Donatas Banionis; 28 квітня 1924, Каунас — 4 вересня 2014, Вільнюс, Литва) — радянський, литовський актор театру та кіно, режисер. Народний артист Литовської РСР (1973). Народний артист СРСР (1974). Почесний громадянин міста Паневежис (1999). Відомий співпрацею із кінематографом СРСР.
Донатас Баніоніс | ||||
---|---|---|---|---|
лит. Donatas Banionis | ||||
Ім'я при народженні | Donatas Banionis | |||
Народився | 28 квітня 1924[1][2][3] Каунас, Литва[1] | |||
Помер | 4 вересня 2014[4][2][…] (90 років) Вільнюс, Литва[4] | |||
Поховання | Цвинтар Антакалніса | |||
Громадянство | СРСР Литва | |||
Діяльність | актор, режисер | |||
Alma mater | Литовська академія музики та театру | |||
Роки діяльності | з 1944 | |||
Батьки | d | |||
Провідні ролі | Кріс Кельвін (к/ф «Соляріс» Андрія Тарковського) | |||
IMDb | ID 0052023 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Донатас Баніоніс у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Донатас Баніоніс |
Життєпис
Народився в родині кравця Юозаса Баніоніса (1890—1961) і Енн Баніоніне (1900). Батьки були люди творчі, співали. Після розлучення батьків Донатас залишилося жити з батьком, сестра — з матір'ю.
1932—1937 навчався у середній школі. Згодом вступив у Каунаську Школу ремесел кераміки. Там же почав брати участь у аматорських виставах. Але як позаштатний актор почав працювати в Державному театрі лише після совєцької окупації, коли у Паневежисі відкрили театр.
Працював в керамічній майстерні. У 1941—1945 рр.. навчався в акторській студії Ю. Мільтініса. З 1941 р. — актор Паневежеського драматичного театру. Зіграв понад 50 ролей.
З 1980—1988 режисер Паневежиського театру. У ці ж роки закінчив Державну консерваторію Литовської РСР (1982—1984).
Глибокий драматичний актор, працював з багатьма відомими кінорежисерами (зокрема, з Вітаутасом Жалакявічюсом, Григорієм Козінцевим, Андрієм Тарковським, Ельдаром Рязановим, , Савою Кулішем, Михайлом Калатозовим, Конрадом Вольфом, Михайлом Швейцером, Алоїзом Бренчем та ін.).
Через литовський акцент Донатаса Баніоніса більшість його ролей в радянському і російському кіно дубльовані, зокрема, такими акторами, як: Зіновій Гердт, , Петро Шелохонов, Георгій Жжонов, Володимир Заманський, Олександр Дем'яненко, Геннадій Богачов, Ігор Кваша, Рудольф Панков. Власний голос актора можна почути у фільмах Бережись автомобіля, , Змієлов.
До останніх днів продовжував грати у російському та литовському кіно. Удостоєний ряду державних та кінопремій.
До 90-річчя актора був знятий документальний телефільм «Донатас Баніоніс. Я залишився зовсім один» (2014, реж. Михайло Ананьєв).
Після смерті дружини в 2008 році здоров'я актора погіршилося. 2 вересня 2014 Д. Баніоніс був шпиталізований через інсульт. Пішов з життя 4 вересня 2014 року у віці 90 років.
Фільмографія
Зіграв у кіно понад сімдесят ролей, зокрема:
- «Ніхто не хотів помирати» (1965, Вайткус)
- «Маленький принц»/Mažasis princas (1966, доросла людина)
- «Бережись автомобіля» (1966, пастор, покупець «Волги»)
- «Операція „Трест“» (1967, [ru]
- «Мертвий сезон» (1968, Костянтин Тимофійович Ладейніков, розвідник)
- «Червоний намет»/La Tenda rossa (1969, Маріано)
- «Король Лір» (1970, герцог Олбані)
- «Червоний дипломат. Сторінки життя Леоніда Красіна» (1971, Сава Морозов)
- «Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» (1971, Франсіско Гойя)
- «Соляріс» (1972, Кріс Кельвін)
- «Командир щасливої „Щуки“» (1972, комісар Щ-721 Віктор Іонович Шеркніс)
- «Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, містер Мак-Кінлі)
- «Бетховен. Дні життя» (1976, Людвіг ван Бетховен)
- «Життя і смерть Фердинанда Люса» (1976, Фердинанд Люс)
- «Сумка інкасатора» (1977, Олексій Петрович Туляков)
- «Озброєний і дуже небезпечний» (1977, Габріель Конрой, старатель),
- «Кентаври» (1978, Президент)
- «13-й апостол» (1978, батько)
- «Де ти був, Одіссей?» (1978, Одеська кіностудія, т/ф; «Одіссей», він же Птіжан, він же Леман, радянський розвідник)
- «Клуб самогубців, або Пригоди титулованої особи» (1979, Голова клубу самогубців, він же Нік Ніколс)
- «Андрюс» (1980, Раупленас )
- «Медовий місяць в Америці» (1981, Алан)
- «Прийдешньому віку» (1985, Рино Феліче, італійський журналіст)
- «Змієлов» (1985, Борис Дмитрович)
- «Крик дельфіна» (1986, Бар-Маттай)
- «Загін» (1987, Гаррі Майлстоун)
- «Наприкінці ночі» (1987, Ейман, лікар)
- «Вхід в лабіринт» (1989, Мазарді)
- «Депресія»/Depresija (1991, «Старий»)
- «Сім днів після вбивства» (1991, слідчий)
- «Ятринська відьма» (1991)
- «Ті, що п'ють кров» (1991)
- (2004, «Ніро Вульф»)
- «Сага древніх булгар. Лествиця Володимира Красне Сонечко» (2005, воєвода Свенельд)
- «Ленінград» (2005, т/с, Тойво)
- «Тадас Блінда. Початок»/Tadas Blinda. Pradžia (2011, Михайло Муравйов)
та інших.
Фестивалі та премії
- 1966 — МКФ в Карлових Варах: Приз за виконання чоловічої ролі («Ніхто не хотів умирати» 1965)
- 1966 — ВКФ (Всесоюзний кінофестиваль): Перший приз акторові («Ніхто не хотів умирати» 1965)
- 1967 — Державна премія СРСР («Ніхто не хотів умирати» 1965)
- 1969 — МКФ пригодницьких фільмів у Софії: Премія виконавцю головної ролі («Мертвий сезон» 1968)
- 1972 — Національна премія ГДР («Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» 1971)
- 1977 — Державна премія СРСР («Втеча містера Мак-Кінлі» 1975)
- 1999 — ОКФ «Кіношок» в Анапі: Приз «Пані удача» імені Павла Луспекаєва «За мужність і видатні заслуги у творчості»
- 2004 — МКФ дитячого кіно в Москві: Приз Фонду Ролана Бикова «За багаторічну плідну співпрацю з кінематографістами Росії»
Примітки
- Банионис Донатас Юозович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Filmportal.de — 2005.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #132225166 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія вітчизняного кіно (russiancinema.ru)[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
- Пішов із життя актор Донатас Баніоніс [ 9 вересня 2014 у Wayback Machine.] Українська правда — життя, 4 вересня 2014
Посилання
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Донатас Баніоніс — 80 років (лит.) [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dona tas Banio nis Banionis Donatas Yuozovich lit Donatas Banionis 28 kvitnya 1924 Kaunas 4 veresnya 2014 Vilnyus Litva radyanskij litovskij aktor teatru ta kino rezhiser Narodnij artist Litovskoyi RSR 1973 Narodnij artist SRSR 1974 Pochesnij gromadyanin mista Panevezhis 1999 Vidomij spivpraceyu iz kinematografom SRSR Donatas Banionislit Donatas BanionisIm ya pri narodzhenni Donatas BanionisNarodivsya 28 kvitnya 1924 1924 04 28 1 2 3 Kaunas Litva 1 Pomer 4 veresnya 2014 2014 09 04 4 2 90 rokiv Vilnyus Litva 4 insultPohovannya Cvintar AntakalnisaGromadyanstvo SRSR LitvaDiyalnist aktor rezhiserAlma mater Litovska akademiya muziki ta teatruRoki diyalnosti z 1944Batki dProvidni roli Kris Kelvin k f Solyaris Andriya Tarkovskogo IMDb ID 0052023 Nagorodi ta premiyi d d Donatas Banionis u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya Donatas BanionisZhittyepisNarodivsya v rodini kravcya Yuozasa Banionisa 1890 1961 i Enn Banionine 1900 Batki buli lyudi tvorchi spivali Pislya rozluchennya batkiv Donatas zalishilosya zhiti z batkom sestra z matir yu 1932 1937 navchavsya u serednij shkoli Zgodom vstupiv u Kaunasku Shkolu remesel keramiki Tam zhe pochav brati uchast u amatorskih vistavah Ale yak pozashtatnij aktor pochav pracyuvati v Derzhavnomu teatri lishe pislya sovyeckoyi okupaciyi koli u Panevezhisi vidkrili teatr Pracyuvav v keramichnij majsterni U 1941 1945 rr navchavsya v aktorskij studiyi Yu Miltinisa Z 1941 r aktor Panevezheskogo dramatichnogo teatru Zigrav ponad 50 rolej Z 1980 1988 rezhiser Panevezhiskogo teatru U ci zh roki zakinchiv Derzhavnu konservatoriyu Litovskoyi RSR 1982 1984 Glibokij dramatichnij aktor pracyuvav z bagatma vidomimi kinorezhiserami zokrema z Vitautasom Zhalakyavichyusom Grigoriyem Kozincevim Andriyem Tarkovskim Eldarom Ryazanovim Savoyu Kulishem Mihajlom Kalatozovim Konradom Volfom Mihajlom Shvejcerom Aloyizom Brenchem ta in Cherez litovskij akcent Donatasa Banionisa bilshist jogo rolej v radyanskomu i rosijskomu kino dublovani zokrema takimi aktorami yak Zinovij Gerdt Petro Shelohonov Georgij Zhzhonov Volodimir Zamanskij Oleksandr Dem yanenko Gennadij Bogachov Igor Kvasha Rudolf Pankov Vlasnij golos aktora mozhna pochuti u filmah Berezhis avtomobilya Zmiyelov Do ostannih dniv prodovzhuvav grati u rosijskomu ta litovskomu kino Udostoyenij ryadu derzhavnih ta kinopremij Do 90 richchya aktora buv znyatij dokumentalnij telefilm Donatas Banionis Ya zalishivsya zovsim odin 2014 rezh Mihajlo Ananyev Pislya smerti druzhini v 2008 roci zdorov ya aktora pogirshilosya 2 veresnya 2014 D Banionis buv shpitalizovanij cherez insult Pishov z zhittya 4 veresnya 2014 roku u vici 90 rokiv FilmografiyaZigrav u kino ponad simdesyat rolej zokrema Nihto ne hotiv pomirati 1965 Vajtkus Malenkij princ Mazasis princas 1966 dorosla lyudina Berezhis avtomobilya 1966 pastor pokupec Volgi Operaciya Trest 1967 ru Mertvij sezon 1968 Kostyantin Timofijovich Ladejnikov rozvidnik Chervonij namet La Tenda rossa 1969 Mariano Korol Lir 1970 gercog Olbani Chervonij diplomat Storinki zhittya Leonida Krasina 1971 Sava Morozov Gojya abo Tyazhkij shlyah piznannya 1971 Fransisko Gojya Solyaris 1972 Kris Kelvin Komandir shaslivoyi Shuki 1972 komisar Sh 721 Viktor Ionovich Sherknis Vtecha mistera Mak Kinli 1975 mister Mak Kinli Bethoven Dni zhittya 1976 Lyudvig van Bethoven Zhittya i smert Ferdinanda Lyusa 1976 Ferdinand Lyus Sumka inkasatora 1977 Oleksij Petrovich Tulyakov Ozbroyenij i duzhe nebezpechnij 1977 Gabriel Konroj staratel Kentavri 1978 Prezident 13 j apostol 1978 batko De ti buv Odissej 1978 Odeska kinostudiya t f Odissej vin zhe Ptizhan vin zhe Leman radyanskij rozvidnik Klub samogubciv abo Prigodi titulovanoyi osobi 1979 Golova klubu samogubciv vin zhe Nik Nikols Andryus 1980 Rauplenas Medovij misyac v Americi 1981 Alan Prijdeshnomu viku 1985 Rino Feliche italijskij zhurnalist Zmiyelov 1985 Boris Dmitrovich Krik delfina 1986 Bar Mattaj Zagin 1987 Garri Majlstoun Naprikinci nochi 1987 Ejman likar Vhid v labirint 1989 Mazardi Depresiya Depresija 1991 Starij Sim dniv pislya vbivstva 1991 slidchij Yatrinska vidma 1991 Ti sho p yut krov 1991 2004 Niro Vulf Saga drevnih bulgar Lestvicya Volodimira Krasne Sonechko 2005 voyevoda Sveneld Leningrad 2005 t s Tojvo Tadas Blinda Pochatok Tadas Blinda Pradzia 2011 Mihajlo Muravjov ta inshih Festivali ta premiyi1966 MKF v Karlovih Varah Priz za vikonannya cholovichoyi roli Nihto ne hotiv umirati 1965 1966 VKF Vsesoyuznij kinofestival Pershij priz aktorovi Nihto ne hotiv umirati 1965 1967 Derzhavna premiya SRSR Nihto ne hotiv umirati 1965 1969 MKF prigodnickih filmiv u Sofiyi Premiya vikonavcyu golovnoyi roli Mertvij sezon 1968 1972 Nacionalna premiya GDR Gojya abo Tyazhkij shlyah piznannya 1971 1977 Derzhavna premiya SRSR Vtecha mistera Mak Kinli 1975 1999 OKF Kinoshok v Anapi Priz Pani udacha imeni Pavla Luspekayeva Za muzhnist i vidatni zaslugi u tvorchosti 2004 MKF dityachogo kino v Moskvi Priz Fondu Rolana Bikova Za bagatorichnu plidnu spivpracyu z kinematografistami Rosiyi PrimitkiBanionis Donatas Yuozovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Deutsche Nationalbibliothek Record 132225166 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya vitchiznyanogo kino russiancinema ru nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z travnya 2019 Pishov iz zhittya aktor Donatas Banionis 9 veresnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda zhittya 4 veresnya 2014PosilannyaFilmografiya kino teatr ru 4 travnya 2014 u Wayback Machine ros Donatas Banionis 80 rokiv lit 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine