Домброва-Гурнича (пол. Dąbrowa Górnicza, нім. Dombrowa) — місто у південній Польщі, у Домбровському вугільному басейні.
Домброва-Гурнича Dąbrowa Górnicza | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Домброва Гурнича, Палац Культури Заглемб'я | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
50°19′ пн. ш. 19°16′ сх. д. / 50.317° пн. ш. 19.267° сх. д. | ||||||||
Країна | Польща | |||||||
Регіон | Сілезьке воєводство | |||||||
Столиця для | Q9269805? і Q9270058? | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1916 | |||||||
Магдебурзьке право | 1916 | |||||||
Площа | 188,73 км² | |||||||
Населення | 125905 (2011) | |||||||
· густота | 682 (2008) осіб/км² | |||||||
Агломерація | 3 487 000 | |||||||
Висота НРМ | 258-390 м | |||||||
Міста-побратими | Алчевськ, Кимполунг, d | |||||||
Телефонний код | (48) 32 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
GeoNames | 3100796, 7532331, 7530746 | |||||||
OSM | ↑224462 ·R (Сілезьке воєводство, Бендзинський повіт) | |||||||
SIMC | 0939473 | |||||||
Поштові індекси | 41-300 до 42-530 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Збіґнєв Подраза | |||||||
Вебсайт | dabrowa-gornicza.pl | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Домброва-Гурнича у Вікісховищі |
Найбільше за площею місто у Сілезькому воєводстві (дев'яте у Польщі) та найбільший промисловий центр Заглемб'я Домбровського. Належить до Агломерації міст Верхньої Сілезії й знаходиться у , що налічує близько 2,5 млн мешканців. Культурно й історично належить до Малопольщі. Мешканці розмовляють .
Географія
Домброва-Гурнича розташована на . Місто межує з Бендінським повітом (Бендін, ґміна Псари, ґміна Мєжентіце, Сєвєж, Славкув), Завєртянським повітом (ґміна Лази), Олькуським повітом у Малопольському воєводстві (ґміна Ключе, ґміна Болеслав) та Сосновцем.
У місті бере початок річка Погорія. У районі Стжемєшице Мале бере початок річка Раківка.
Райони міста
(за абеткою)
- Антонюв (Antoniów)
- Блендув (Błędów)
- Буґай (Bugaj)
- Ґолонуґ (Gołonóg)
- Дев'ятий (Dziewiąty)
- Зомбковіце (Ząbkowice)
- Коженєць (Korzeniec)
- Кузьнічка Нова (Kuźniczka Nowa)
- Лази Блендовські (Łazy Błędowskie)
- Ленка (Łęka)
- Лосєнь (Łosień)
- Ленкнице (Łęknice)
- Мар'янки (Marianki)
- Мидліце (Mydlice)
- Окрадзьонув (Okradzionów)
- Пекло (Piekło)
- Ратаніце (Ratanice)
- Реден (Reden)
- Сікорка (Sikorka)
- Тридцятий (Trzydziesty)
- Тучнава (Tucznawa)
- Уєйсце (Ujejsce)
- Центр (Centrum)
- Тжебєславіце (Trzebiesławice)
- Стжемєшице Великі (Strzemieszyce Wielkie)
- Стжемєшице Малі (Strzemieszyce Małe)
Історія
Перша згадка про саму Домброву з'явилася в 1726 році. Найстарші згадки про селища на території сьогоднішньої Домброви: XII сторіччя — Тжебєславіце, 1220 рік — Блендув у хроніках краківського єпископа Іва Одровужа, XIV сторіччя — Стжемєшице й Уєйсце (перша згадка в 1372), XV — Ґолонуґ, Зомбковіце в книгах Яна Длугоша, 1443 рік — Сікорку, в 1551 рік — Ленку. Ймовірно з X сторіччя існував Лосєнь, що був ранньосередньовічним центром виплавки металу.
Інтенсивний промисловий розвиток розпочався завдяки відкриттю великих покладів кам'яного вугілля, у другій половині XVIII ст.
Магдебурзьке право отримано 18 серпня 1916 від австрійської влади під назвою Домброва. У 1919 міська рада змінила назву на Домброва Гурнича. В роках 1972—1977 (у зв'язку з адміністративною реформою Польщі) до міста було приєднано села, а також інші міста, які стали його районами (короткий час районом Домброви був Славкув, сьогодні окреме місто).
Господарство
У Домброві знаходиться чимало фабрик та заводів. Одним із них є найбільший в Польщі металургійний завод ArcelorMittal Poland Dabrowa Gornicza (колишня Huta Katowice) і один із найбільших європейських коксових заводів: (). Крім того є 2 гути та кількадесят інших заводів.
Торгівля
У місті працює 21 супермаркет, 1 гіпермаркет і декілька універмагів, будуються нові. Є також 2 великих і 3 менших базари.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 60668 | 9867 | 44398 | 6403 |
Жінки | 65237 | 9328 | 40729 | 15180 |
Разом | 125905 | 19195 | 85127 | 21583 |
Транспорт
Дорожній транспорт
Через місто проходять:
- автомобільна дорога S1/E75
- національна автомобільна дорога державного значення 86
- національна автомобільна дорога державного значення 94
- автомобільна дорога регіонального значення 790
- автомобільна дорога регіонального значення 796
- автомобільна дорога регіонального значення 910
Проектується продовження до Домброви Гурничої , що сполучить більшість міст Верхньосілезького промислового району. Має проходити: вул. Якуба Домбського, біля залізничного вокзалу, алеєю Заглемб'я Домбровського, вул. Майора Романа П'єцуха, алеєю Ю. Пілсудського до автомобільної дороги S1.
Залізничний транспорт
У місті дуже розвинута залізнична мережа, що є найщільнішою в Польщі. Тут знаходиться 9 залізничних станцій (7 з них мають вокзали):
- На напрямі Катовиці-Ченстохова-Варшава: Домброва Гурнича, Домброва Гурнича Ґолонуґ (раніше: Ґолонуґ), Домброва Гурнича Поґорія, Домброва Гурнича Зомбковиці (раніше Зомбковиці Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Ченстохова- Краків), Домброва Гурнича Сікорка (раніше Сікорка)
- На напрямі Ченстохова-Краків: Домброва Гурнича Зомкавіце (раніше Зомбковіце Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Катовіце-Ченстохова-Варшава), Домброва Гурнича Гута Катовиці (раніше Твожень; металургійний завод Катовиці), Домброва Гурнича Південна (раніше Стжемєшице Південні)
- На напрямі Катовиці-Кельці: Домброва Гурнича Стшемєшице (раніше Стшемєшиці Північні), Домброва Гурнича Східна (раніше Стшемєшиці Східні)
У минулому існувала ще одна залізниця --Тарновські Ґури. На залізниці знаходилась станція Домброва Гурнича Пекло, але вона була закрита разом зі закриттям залізниці (1982).
Польська ширококолійна металургійна залізниця
Поблизу металургійного заводу знаходиться товарна перевантажувальна станція польської ширококолійної металургійної залізниці, яку частіше називають «руською колією». Ширина колії така як в Україні — 1520 мм, коли в Польщі звичайною є 1435. З'єднує Польщу з Україною й Росією без необхідності перевантажування товарів на кордоні.
Крізь місто йде історична , перша залізниця у Царстві Польському та .
Міський транспорт
Домброва Гурнича належить до KZK GOP (Komunikacyjny Związek Komunalny Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego), що організує трамвайно-автобусний рух у містах сілезько-домбровській конурбації. У місті є 39 автобусних і 5 трамвайних маршрутів, не рахуючи приватних.
Летовище
11 кілометрів від міста знаходиться летовище Пижовіце. Швидко дістатися нього можливо автомобільною дорогою S1.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Кароль Адамецький (1866—1933) — польський економіст, інженер і дослідник.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dąbrowa Górnicza |
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dombrova Dombrova Gurnicha pol Dabrowa Gornicza nim Dombrowa misto u pivdennij Polshi u Dombrovskomu vugilnomu basejni Dombrova Gurnicha Dabrowa Gornicza Gerb PraporDombrova Gurnicha Palac Kulturi Zaglemb yaDombrova Gurnicha Palac Kulturi Zaglemb yaOsnovni dani50 19 pn sh 19 16 sh d 50 317 pn sh 19 267 sh d 50 317 19 267 Krayina PolshaRegion Silezke voyevodstvoStolicya dlya Q9269805 i Q9270058 Mezhuye z susidni nas punktiBendzin Gmina Psari Gmina Mezhencice Gmina Sevezh Slavkuv Gmina Lazi Gmina Klyuche Gmina Boleslav Sosnovec Bendzinskij povit Zasnovano 1916Magdeburzke pravo 1916Plosha 188 73 km Naselennya 125905 2011 gustota 682 2008 osib km Aglomeraciya 3 487 000Visota NRM 258 390 mMista pobratimi Alchevsk Kimpolung dTelefonnij kod 48 32Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2GeoNames 3100796 7532331 7530746OSM 224462 R Silezke voyevodstvo Bendzinskij povit SIMC 0939473Poshtovi indeksi 41 300 do 42 530 Miska vlada Mer mista Zbignyev PodrazaVebsajt dabrowa gornicza pl Mapa Dombrova Gurnicha u Vikishovishi Najbilshe za plosheyu misto u Silezkomu voyevodstvi dev yate u Polshi ta najbilshij promislovij centr Zaglemb ya Dombrovskogo Nalezhit do Aglomeraciyi mist Verhnoyi Sileziyi j znahoditsya u sho nalichuye blizko 2 5 mln meshkanciv Kulturno j istorichno nalezhit do Malopolshi Meshkanci rozmovlyayut GeografiyaDombrova Gurnicha roztashovana na Misto mezhuye z Bendinskim povitom Bendin gmina Psari gmina Myezhentice Syevyezh Slavkuv Zavyertyanskim povitom gmina Lazi Olkuskim povitom u Malopolskomu voyevodstvi gmina Klyuche gmina Boleslav ta Sosnovcem U misti bere pochatok richka Pogoriya U rajoni Stzhemyeshice Male bere pochatok richka Rakivka Rajoni mista za abetkoyu Antonyuv Antoniow Blenduv Bledow Bugaj Bugaj Golonug Golonog Dev yatij Dziewiaty Zombkovice Zabkowice Kozhenyec Korzeniec Kuznichka Nova Kuzniczka Nowa Lazi Blendovski Lazy Bledowskie Lenka Leka Losyen Losien Lenknice Leknice Mar yanki Marianki Midlice Mydlice Okradzonuv Okradzionow Peklo Pieklo Ratanice Ratanice Reden Reden Sikorka Sikorka Tridcyatij Trzydziesty Tuchnava Tucznawa Uyejsce Ujejsce Centr Centrum Tzhebyeslavice Trzebieslawice Stzhemyeshice Veliki Strzemieszyce Wielkie Stzhemyeshice Mali Strzemieszyce Male IstoriyaPersha zgadka pro samu Dombrovu z yavilasya v 1726 roci Najstarshi zgadki pro selisha na teritoriyi sogodnishnoyi Dombrovi XII storichchya Tzhebyeslavice 1220 rik Blenduv u hronikah krakivskogo yepiskopa Iva Odrovuzha XIV storichchya Stzhemyeshice j Uyejsce persha zgadka v 1372 XV Golonug Zombkovice v knigah Yana Dlugosha 1443 rik Sikorku v 1551 rik Lenku Jmovirno z X storichchya isnuvav Losyen sho buv rannoserednovichnim centrom viplavki metalu Intensivnij promislovij rozvitok rozpochavsya zavdyaki vidkrittyu velikih pokladiv kam yanogo vugillya u drugij polovini XVIII st Magdeburzke pravo otrimano 18 serpnya 1916 vid avstrijskoyi vladi pid nazvoyu Dombrova U 1919 miska rada zminila nazvu na Dombrova Gurnicha V rokah 1972 1977 u zv yazku z administrativnoyu reformoyu Polshi do mista bulo priyednano sela a takozh inshi mista yaki stali jogo rajonami korotkij chas rajonom Dombrovi buv Slavkuv sogodni okreme misto Dombrova Gurnicha Palac Kulturi Zaglemb yaGospodarstvoU Dombrovi znahoditsya chimalo fabrik ta zavodiv Odnim iz nih ye najbilshij v Polshi metalurgijnij zavod ArcelorMittal Poland Dabrowa Gornicza kolishnya Huta Katowice i odin iz najbilshih yevropejskih koksovih zavodiv Krim togo ye 2 guti ta kilkadesyat inshih zavodiv Torgivlya U misti pracyuye 21 supermarket 1 gipermarket i dekilka univermagiv buduyutsya novi Ye takozh 2 velikih i 3 menshih bazari DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 60668 9867 44398 6403 Zhinki 65237 9328 40729 15180 Razom 125905 19195 85127 21583TransportDorozhnij transport Cherez misto prohodyat avtomobilna doroga S1 E75 nacionalna avtomobilna doroga derzhavnogo znachennya 86 nacionalna avtomobilna doroga derzhavnogo znachennya 94 avtomobilna doroga regionalnogo znachennya 790 avtomobilna doroga regionalnogo znachennya 796 avtomobilna doroga regionalnogo znachennya 910 Proektuyetsya prodovzhennya do Dombrovi Gurnichoyi sho spoluchit bilshist mist Verhnosilezkogo promislovogo rajonu Maye prohoditi vul Yakuba Dombskogo bilya zaliznichnogo vokzalu aleyeyu Zaglemb ya Dombrovskogo vul Majora Romana P yecuha aleyeyu Yu Pilsudskogo do avtomobilnoyi dorogi S1 Zaliznichnij transport U misti duzhe rozvinuta zaliznichna merezha sho ye najshilnishoyu v Polshi Tut znahoditsya 9 zaliznichnih stancij 7 z nih mayut vokzali Na napryami Katovici Chenstohova Varshava Dombrova Gurnicha Dombrova Gurnicha Golonug ranishe Golonug Dombrova Gurnicha Pogoriya Dombrova Gurnicha Zombkovici ranishe Zombkovici Bendinski z yednuye cej napryam z napryamom Chenstohova Krakiv Dombrova Gurnicha Sikorka ranishe Sikorka Na napryami Chenstohova Krakiv Dombrova Gurnicha Zomkavice ranishe Zombkovice Bendinski z yednuye cej napryam z napryamom Katovice Chenstohova Varshava Dombrova Gurnicha Guta Katovici ranishe Tvozhen metalurgijnij zavod Katovici Dombrova Gurnicha Pivdenna ranishe Stzhemyeshice Pivdenni Na napryami Katovici Kelci Dombrova Gurnicha Stshemyeshice ranishe Stshemyeshici Pivnichni Dombrova Gurnicha Shidna ranishe Stshemyeshici Shidni U minulomu isnuvala she odna zaliznicya Tarnovski Guri Na zaliznici znahodilas stanciya Dombrova Gurnicha Peklo ale vona bula zakrita razom zi zakrittyam zaliznici 1982 Polska shirokokolijna metalurgijna zaliznicya Poblizu metalurgijnogo zavodu znahoditsya tovarna perevantazhuvalna stanciya polskoyi shirokokolijnoyi metalurgijnoyi zaliznici yaku chastishe nazivayut ruskoyu koliyeyu Shirina koliyi taka yak v Ukrayini 1520 mm koli v Polshi zvichajnoyu ye 1435 Z yednuye Polshu z Ukrayinoyu j Rosiyeyu bez neobhidnosti perevantazhuvannya tovariv na kordoni Kriz misto jde istorichna persha zaliznicya u Carstvi Polskomu ta Miskij transport Dombrova Gurnicha nalezhit do KZK GOP Komunikacyjny Zwiazek Komunalny Gornoslaskiego Okregu Przemyslowego sho organizuye tramvajno avtobusnij ruh u mistah silezko dombrovskij konurbaciyi U misti ye 39 avtobusnih i 5 tramvajnih marshrutiv ne rahuyuchi privatnih Letovishe 11 kilometriv vid mista znahoditsya letovishe Pizhovice Shvidko distatisya nogo mozhlivo avtomobilnoyu dorogoyu S1 Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Karol Adameckij 1866 1933 polskij ekonomist inzhener i doslidnik PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dabrowa Gornicza GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi