Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Долобко́ Мілій Герасимович (4(16) листопада 1884, Остерська волость Чернігівської губернії, нині Козелецького району Чернігівської області — 23 липня 1935, Карелія, Росія) — мовознавець-славіст. Професор (1919).
| Долобко Мілій Герасимович | |
|---|---|
| Народився | 4 листопада 1884 Козелецький район, Чернігівська губернія |
| Помер | 23 липня 1935 (50 років) Царєвічі, Автономна Карельська РСР, РРФСР |
| Національність | Українець |
| Діяльність | мовознавець, славіст, викладач університету |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | Лінгвістика |
| Заклад | Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий керівник | Лавров Петро Олексійович |
| Аспіранти, докторанти | Бернштейн Самуїл Борисович |
| Відомий завдяки: | Закон Долобка |
Життєпис
Середню освіту здобув у Чернігівській класичній гімназії як стипендіат Остерського земства. 1905 року, коли закінчив із золотою медаллю гімназію, Мілій Долобко вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету, який закінчив 1910 року. Там він і працював. 1911 року його відрядила Академія Наук на дев'ять місяців із науковою метою за кордон в Австрію, Сербію, Болгарію та Туреччину. Повернувшись із відрядження 1912 року, приступив до магістерських іспитів, які закінчив через рік. Коли він прочитав на засіданні факультету дві пробні лекції, з 1 січня 1914 його допустили читати лекції в Петербурзькому університеті зі званням приват-доцента. На літні канікули 1914 року Мілія вдруге відрядила Академія з науковою метою в південнослов'янські землі. У вересні 1918 року Долобка затвердила Рада університету в штатну посаду доцента з кафедри слов'янської філології, а 1919 року отримав звання професора з кафедри слов'янського мовознавства.
З початку 1934 року Мілій Долобко працював професором і завідувачем кафедри мов Курсів редакторів і перекладачів класиків марксизму на національні мови СРСР у Ленінградському Східному інституті. Вивчав південнослов'янські писемні пам’ятки, сучасні говори Югославії. Перша праця — «Требник Београдске Народне Библиотеке. Белешке о палеографији и језику», що вийшла друком у Белграді сербською мовою 1913 року. За період з 1913 по 1928 рік учений друкує низку досліджень із мови слов'янських пам'яток і критичних відгуків на праці зі слов'янознавства. Досліджував проблеми загального, порівняльно-історичного і слов’янського мовознавства, 1925—1932 — науковий співробітник Яфетичного інституту (пізніше — Інститут мови і мислення) АН СРСР. Крім названої праці, дослідженню мови слов'янських пам'яток присвячено роботи «О языке некоторых боснийских грамот XIV века», «La langue des feuillets du Zograph» тощо. Названі роботи не відрізняються від традиційних досліджень цього роду, але їх виконано з незвичайною ретельністю і повнотою.
За останні роки Мілій Долобко виконав величезну роботу з освоєння філософської літератури, особливо праць Гегеля. Ретельно вивчав він класиків марксизму-ленінізму. Він помер у Карелії і похований там, недалеко від села, де похований один з його вчителів-славістів — П.Ф. Фортунатов.
Див. також
Праці
- Требник Београдске Народне Библиотеке бр. 305 (488). Белешке о палеографии и језику, Іужнословенски филолог (Београд), кн. I (1913) и II (1921).
- Язык боснийских грамот XIV в., ИОРЯС, т. XIX (1914), кн. 3 и 4, и отдельно, Пгр. 1915.
- Критический отзыв о работе С. М. Кульбакина «Сербский язык», I. Фонетика и морфология сербского языка, Харьков, 1915, ИОРЯС, т. XX (1915), кн. I.
- Литература, история и древности у южных славян 1912—1913 гг. Обозрение трудов по славяноведению, 1913 г., тип. II, и отдельно, Пгр. 1916.
- П. А. Ровинский (некролог). ЖМНПР, XIV (1916, № 7), отд. 4.
- Этнографическое единство сербов и хорватов. С картой говоров сербо-хорватского языка. Пгр. 1917.
- Критический отзыв о работе Н. С. Державина «Болгарские колонии в России», т. II, Язык, Пгр. 1915. ИОРЯС, т. XXII (1927), кн. 2.
- Славяноведение в трудах А. А. Шахматова. ИОРЯС, т. XXV (1920).
- Изучение явлений общеславянского праязыка в трудах А. А. Шахматова, ИОРЯС, т. XXV (1920).
- Die enklitischen Formen des Pronomens der 1. and 2. Person im Dativus dualis des Urslavischen. Zeitschrift für slavische Philologie, Leipzig, Bd. I (1925).
- Psalterium Sinaiticum. Синайская псалтырь. Глаголический памятник XI века. Приготовил к печати С. Северьянов, Petersburg 1922, Zeitschrift für slavische Philologie, Leipzig , Bd. I (1925).
- Der sekundäre v-Vorschlag im Russischen. Zeitschrift für slavische Philologie, Leipzig, Bd. III (1926).
- La langue des feuillets du Zograph, Revue des études slaves, T. VI. Paris. (1926) и отдельно в серии Textes publiés par l’institut d’études slaves, I. Paris 1926.
- Ночь-ночéсь, óсень-осенéсь, зимá-зимýсь, лéто-лéтось, Slavia, Praha, Ročn. V (1927).
- Славянский суффикс i-m Сб. ОРЯС, АН, т. CI, № 3 (1928).
- Труды А. И. Соболевского в области старославянского языка, Лнгр. 1930.
- Основная языковая закономерность коммунизма родовой стадии. Советское Языкознание, т. I, 1935.
- Русское местоимение принадлежности «мой». Советское Языкознание, т. I, 1935.
Література
- Лемберг Э. Профессор М. Г. Долобко (Некролог) // Сов. языкознание. 1937. — Т. 3.
- І. Б. Даценко Енциклопедія сучасної України. — Т. 8. — Київ, 2008. — Стор. 230.
Примітки
- Э. Лемберг. Профессор М. Г. Долобко (некролог). danefae.org (Російською) . Архів оригіналу за 6 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Dolobko Milij Gerasimovich 4 16 listopada 1884 Osterska volost Chernigivskoyi guberniyi nini Kozeleckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 23 lipnya 1935 Kareliya Rosiya movoznavec slavist Profesor 1919 Dolobko Milij GerasimovichFajl Dolobko Milij Gerasimovich jpgNarodivsya4 listopada 1884 1884 11 04 Kozeleckij rajon Chernigivska guberniyaPomer23 lipnya 1935 1935 07 23 50 rokiv Caryevichi Avtonomna Karelska RSR RRFSRNacionalnistUkrayinecDiyalnistmovoznavec slavist vikladach universitetuAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzLingvistikaZakladRosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaVchene zvannyaProfesorNaukovij kerivnikLavrov Petro OleksijovichAspiranti doktorantiBernshtejn Samuyil BorisovichVidomij zavdyaki Zakon Dolobka Zmist 1 Zhittyepis 2 Div takozh 3 Praci 4 Literatura 5 PrimitkiZhittyepisred Serednyu osvitu zdobuv u Chernigivskij klasichnij gimnaziyi yak stipendiat Osterskogo zemstva 1905 roku koli zakinchiv iz zolotoyu medallyu gimnaziyu Milij Dolobko vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu yakij zakinchiv 1910 roku Tam vin i pracyuvav 1911 roku jogo vidryadila Akademiya Nauk na dev yat misyaciv iz naukovoyu metoyu za kordon v Avstriyu Serbiyu Bolgariyu ta Turechchinu Povernuvshis iz vidryadzhennya 1912 roku pristupiv do magisterskih ispitiv yaki zakinchiv cherez rik Koli vin prochitav na zasidanni fakultetu dvi probni lekciyi z 1 sichnya 1914 jogo dopustili chitati lekciyi v Peterburzkomu universiteti zi zvannyam privat docenta Na litni kanikuli 1914 roku Miliya vdruge vidryadila Akademiya z naukovoyu metoyu v pivdennoslov yanski zemli U veresni 1918 roku Dolobka zatverdila Rada universitetu v shtatnu posadu docenta z kafedri slov yanskoyi filologiyi a 1919 roku otrimav zvannya profesora z kafedri slov yanskogo movoznavstva 1 Z pochatku 1934 roku Milij Dolobko pracyuvav profesorom i zaviduvachem kafedri mov Kursiv redaktoriv i perekladachiv klasikiv marksizmu na nacionalni movi SRSR u Leningradskomu Shidnomu instituti Vivchav pivdennoslov yanski pisemni pam yatki suchasni govori Yugoslaviyi Persha pracya Trebnik Beogradske Narodne Biblioteke Beleshke o paleografiјi i јeziku sho vijshla drukom u Belgradi serbskoyu movoyu 1913 roku Za period z 1913 po 1928 rik uchenij drukuye nizku doslidzhen iz movi slov yanskih pam yatok i kritichnih vidgukiv na praci zi slov yanoznavstva Doslidzhuvav problemi zagalnogo porivnyalno istorichnogo i slov yanskogo movoznavstva 1925 1932 naukovij spivrobitnik Yafetichnogo institutu piznishe Institut movi i mislennya AN SRSR Krim nazvanoyi praci doslidzhennyu movi slov yanskih pam yatok prisvyacheno roboti O yazyke nekotoryh bosnijskih gramot XIV veka La langue des feuillets du Zograph tosho Nazvani roboti ne vidriznyayutsya vid tradicijnih doslidzhen cogo rodu ale yih vikonano z nezvichajnoyu retelnistyu i povnotoyu 1 Za ostanni roki Milij Dolobko vikonav velicheznu robotu z osvoyennya filosofskoyi literaturi osoblivo prac Gegelya Retelno vivchav vin klasikiv marksizmu leninizmu Vin pomer u Kareliyi i pohovanij tam nedaleko vid sela de pohovanij odin z jogo vchiteliv slavistiv P F Fortunatov 1 Div takozhred Zakon DolobkaPracired Trebnik Beogradske Narodne Biblioteke br 305 488 Beleshke o paleografii i јeziku Iuzhnoslovenski filolog Beograd kn I 1913 i II 1921 Yazyk bosnijskih gramot XIV v IORYaS t XIX 1914 kn 3 i 4 i otdelno Pgr 1915 Kriticheskij otzyv o rabote S M Kulbakina Serbskij yazyk I Fonetika i morfologiya serbskogo yazyka Harkov 1915 IORYaS t XX 1915 kn I Literatura istoriya i drevnosti u yuzhnyh slavyan 1912 1913 gg Obozrenie trudov po slavyanovedeniyu 1913 g tip II i otdelno Pgr 1916 P A Rovinskij nekrolog ZhMNPR XIV 1916 7 otd 4 Etnograficheskoe edinstvo serbov i horvatov S kartoj govorov serbo horvatskogo yazyka Pgr 1917 Kriticheskij otzyv o rabote N S Derzhavina Bolgarskie kolonii v Rossii t II Yazyk Pgr 1915 IORYaS t XXII 1927 kn 2 Slavyanovedenie v trudah A A Shahmatova IORYaS t XXV 1920 Izuchenie yavlenij obsheslavyanskogo prayazyka v trudah A A Shahmatova IORYaS t XXV 1920 Die enklitischen Formen des Pronomens der 1 and 2 Person im Dativus dualis des Urslavischen Zeitschrift fur slavische Philologie Leipzig Bd I 1925 Psalterium Sinaiticum Sinajskaya psaltyr Glagolicheskij pamyatnik XI veka Prigotovil k pechati S Severyanov Petersburg 1922 Zeitschrift fur slavische Philologie Leipzig Bd I 1925 Der sekundare v Vorschlag im Russischen Zeitschrift fur slavische Philologie Leipzig Bd III 1926 La langue des feuillets du Zograph Revue des etudes slaves T VI Paris 1926 i otdelno v serii Textes publies par l institut d etudes slaves I Paris 1926 Noch noches osen osenes zima zimys leto letos Slavia Praha Rocn V 1927 Slavyanskij suffiks i m Sb ORYaS AN t CI 3 1928 Trudy A I Sobolevskogo v oblasti staroslavyanskogo yazyka Lngr 1930 Osnovnaya yazykovaya zakonomernost kommunizma rodovoj stadii Sovetskoe Yazykoznanie t I 1935 Russkoe mestoimenie prinadlezhnosti moj Sovetskoe Yazykoznanie t I 1935 Literaturared Lemberg E Professor M G Dolobko Nekrolog Sov yazykoznanie 1937 T 3 I B Dacenko Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 8 Kiyiv 2008 Stor 230 Primitkired a b v E Lemberg Professor M G Dolobko nekrolog danefae org Rosijskoyu Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Dolobko Milij Gerasimovich