Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Долинський солевиварювальний завод — підприємство харчової промисловості у місті Долина Долинського району Івано-Франківської області .
 | |
| 48°57′57″ пн. ш. 24°00′45″ сх. д. / 48.9658333333611111° пн. ш. 24.01250000002777796° сх. д.Координати: 48°57′57″ пн. ш. 24°00′45″ сх. д. / 48.9658333333611111° пн. ш. 24.01250000002777796° сх. д. | |
| Тип | державне підприємство |
|---|---|
| Галузь | соляна промисловість |
| Штаб-квартира | Україна, 77500, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, м. Долина, вул. Оболонська, 11а |
| Продукція | кухонна сіль |
| Код ЄДРПОУ | 00383567 |
 Долинський солевиварювальний завод у Вікісховищі | |
Історія
Територія сучасного Долинського району (в тому числі, околиці міста Долини) відома як місце видобутку солі з X століття. У внутрішній зоні Передкарпатського прогину в смузі розвитку воротищенської соленосної формації міоцену знаходяться кілька соляних родовищ, одним з яких є Долинське родовище кам'яних солей.
XV - XVIII cт
В 1474 році з'являються перші письмові згадки про промисел солі в цій місцевості. В 1525 році король Сигізмунд I поновив місту Магдебурзьке право і дозволив міщанам виробляти сіль. Виварювання солі було в королівській власності, але було дозволено її виварювати і приватним особам.
В 1576 році король Стефан Баторій під час своєї коронації надав усім власникам ґрунтів, на яких є родовища руди та солі, право власності на них . Міщани могли користуватися розсолом з королівської копальні за плату у розмірі один гріш за відро. Також міщани мали постачати деревину для ремонту солеварні.
XIX cт
До першої половини ХІХ століття технологія виробництва солі передбачала: вичерпування ропи з копалень за допомогою коловорота (корби), її перелив у бочки, з яких вона попадала в казани. Після випарювання під відкритим вогнищем сіль виймали з казанів і досушували біля вогню.
Австрійська влади розділила соляні родовища на три округи, а солеварня в Долині відійшла до Самбірського куща. Тоді ж були укладені договори про постачання 6 000 бочок солі російському капітану Яну Каупу. Також покупцями солі були також бучачський єврей Йосип Соломон і львівський купець Степанович.
На початку ХІХ ст. на солеварні працювало 82 робітники: сушарники (3), водники (2), ковалі (3), виварювальники (47), боднарі (8), сторожі (2), гайдуки (4), муляри (2), тесляр (1), помічники (10).
З озера дерев'яним водогоном з просверлених стовбурів смерек було проведено воду, але оскільки пропускна спроможність водогону була невелика в солеварні і міщан виникали конфлікти щодо нестачі води.
У 1845 році в солеварні були наміри згорнути солеваріння, були ліквідовані черуни. В 1849 році солеварня знову запрацювала. У 1868 році в солеварні почалось будівництво нової виварювальні, сушарні якої мали чотири переділки і могли помістити 7160 1,4-фунтових топок. Будівництво заверщилось наступного року.
В у саліні змонтували парову помпу, яка подавала ропу із копалень до спеціальних збірників. Після того, як був збудований новий виварювальний цех, виварювання солі у 1869 році склало майже 60 тис. центнерів.
В 1886 році в солеварні збудували ще одну резервну виварювальню, наявність якої дозволало проводити ремонтні та регламентні роботи на основній. В її складі була панва з поверхнею 61,75 м кв., яка вміщала 20 кубометрів ропи, три чотириділові сушарні системи Клеєберга ємністю 17,5 кубометра, панва попереднього нагріву і чотири нагрівачі.
В 1885 році розпочалось поглиблення нової шахти, розташованої на відстані 37 метрів від шахти святої Варвари. Досягнувши глибини 38,6 метра через ризик раптового її затоплення ропою її дослідження вирішили проводити за допомогою буріння, яке здійснювалось під керівництвом інженера Юрського. У 1888 році дослідження показало значні запаси солі та завершилось на 100 метровій глибині.
В 1882 році солеварня постраждала від повені, яка затопила її територію, пошкодила будівлі та вимила запаси дрів. В 1886 році в місті виникла пожежа, яка ледь не перекинулась. Проте вже в 1898 році пожежа знищила комлекс споруд солеварні (виварювальні цехи, склади солі, виробничу будівлю копальні святої Варвари, столярну, кузню зі складом, запаси дров, будинки робітників. Було врятовано документи, каса і будинок керівника солеварні.
Наступного року солевари відправили делегацію до цісаря Франца Йосифа з проханням відновити підприємство. За його підтримки почалась його відбудова, яка тривала 5 років. Під час неї капітально відремонтували копальні святої Варвари (глибина 66 метрів), в яких було знайдено речі солеварів (шкіряні мішки, люльки, єврейські ярмулки), а також роги баранів і сарн. Вартість ремонту становила 41 тис крон. Нинішні будівлі солеварні датовані 1904 роком. Вони побудовані з цегли і бетону під керівництвом будівничого Мярчевського. Також у будівництві, вартість якого складала мільйон крон, брали участь такі підрядники: фабрика вагонів із Санока, «Корроза і Схлеймер» із Станиславова, фабрика машин з Бланська, «Піттель і Браусеветтер» із Відня та Є.Меленевський із Кракова.
XX століття
Після відбудови у будівлі копальні святої Варвари з котельнею було дві помпи потужністю 125 літрів на хвилину, які працювали від парового двигуна. В нових складах були сім відділень для зберігання солі і уаковочного картону. Для переміщення вагонеток були прокладені рейки у виварювальних і складах, на роз'їдах же були обертові майданчики. На території була капличка в будинку з годинниковою вежею. В канцелярії було 8 відділень, підвальні приміщення і великі кабінети. Також на території розташовувались: кузня, столярня майстерня, три збірники ропи, збудовані із монолітного залізобетону зі стінками завтовшки 100 міліметрів, які вміщали 8-денний запас ропи. Поряд з шахтою св. Варбари збула лазня на десять кімнат, в яких були: роздягальня, ванни, душові, парні та інгалятор.
У вересні 1939 року на території Західної України було встановлено радянську владу, після чого соляні промисли були передані у відання головного управління «Главсоль» .
Після початку німецько-радянської війни в 1941 році Долинський район Івано-Франківської області був окупований німецькими військами, завод не постраждав під час бойових дій.
До початку 1950-х років був одним з найбільших підприємств міста .
Сировинною базою заводу були природні розсоли Долинського родовища, які надходили на переробку з бурових свердловин, загальні питання розвитку підприємств соляної промисловості в цей час визначав Всесоюзний науково-дослідний інститут соляної промисловості (в м. Артемівськ Донецької області).
У 1979—1981 рр. на території Івано-Франківської області було проведено геологорозвідувальні роботи з уточнення запасів і кордонів родовищ кам'яних солей.
За радянських часів Долинський соляний завод входив до числа провідних підприємств міста .
Після проголошення незалежності України Долинський солевиварювальний комбінат — до складу якого входили Долинський і Болехівський сільзаводи — перейшов у підпорядкування асоціації «Укрсіль».
У березні 1995 року Верховна Рада України внесла завод до переліку підприємств, приватизація яких заборонена в зв'язку з їх загальнодержавним значенням .
У серпні 1997 року завод був включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, приватизація яких заборонена .
XXI століття
На початку травня 2016 року Кабінет міністрів України направив на розгляд Верховної Ради України законопроєкт № 4536 про можливість приватизації 391 державного підприємства (в тому числі, Долинського солеварного заводу).
На початку 2010-х років був проєкт будівництва туристично-відпочинкового комплексу з викорисанням соляних джерел, для якого шукали інвестора.
20 листопада 2019 року завод був переданий в управління Фонду державного майна України .
Пам'ятка
Будівлі солеварні, датовані 1904 роком в радянський період охоронялись як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1156). Всі будівлі були побудовані в одному архітектурному стилі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- Долина // Украинская Советская Энциклопедия. том 3. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.426-427
- . Збруч (укр.). 2 серпня 2013. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
- (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 березня 2021.
- Долина // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 15. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1952. стр.28
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- А. И. Федченко. Отчет о поисково-оценочных работах на каменные соли для Дрогобычского и Долинского солевыварочных заводов Львовской и Ивано-Франковской областей УССР за 1977—1981 гг. Львов, 1982[недоступне посилання]
- Долина // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 8. М., «Советская энциклопедия», 1972. стр.411
- Долина // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.404
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 30 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 30 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 30 січня 2021.
- Кабмин предложил ВР разрешить приватизировать 391 госпредприятие, которое не подлежало продаже [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // УНН от 4 мая 2017
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2021.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dolinskij solevivaryuvalnij zavod pidpriyemstvo harchovoyi promislovosti u misti Dolina Dolinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Dolinskij solevivaryuvalnij zavod48 57 57 pn sh 24 00 45 sh d 48 9658333333611111 pn sh 24 01250000002777796 sh d 48 9658333333611111 24 01250000002777796 Koordinati 48 57 57 pn sh 24 00 45 sh d 48 9658333333611111 pn sh 24 01250000002777796 sh d 48 9658333333611111 24 01250000002777796Tipderzhavne pidpriyemstvoGaluzsolyana promislovistShtab kvartiraUkrayina 77500 Ivano Frankivska obl Dolinskij r n m Dolina vul Obolonska 11aProdukciyakuhonna silKod YeDRPOU00383567 Dolinskij solevivaryuvalnij zavod u Vikishovishi Ansambl zhitlovoyi ta gospodarskoyi zabudovi Dolinskoyi solevarniIstoriyaTeritoriya suchasnogo Dolinskogo rajonu v tomu chisli okolici mista Dolini vidoma yak misce vidobutku soli z X stolittya U vnutrishnij zoni Peredkarpatskogo proginu v smuzi rozvitku vorotishenskoyi solenosnoyi formaciyi miocenu znahodyatsya kilka solyanih rodovish odnim z yakih ye Dolinske rodovishe kam yanih solej XV XVIII ct V 1474 roci z yavlyayutsya pershi pismovi zgadki pro promisel soli v cij miscevosti V 1525 roci korol Sigizmund I ponoviv mistu Magdeburzke pravo i dozvoliv mishanam viroblyati sil Vivaryuvannya soli bulo v korolivskij vlasnosti ale bulo dozvoleno yiyi vivaryuvati i privatnim osobam V 1576 roci korol Stefan Batorij pid chas svoyeyi koronaciyi nadav usim vlasnikam gruntiv na yakih ye rodovisha rudi ta soli pravo vlasnosti na nih Mishani mogli koristuvatisya rozsolom z korolivskoyi kopalni za platu u rozmiri odin grish za vidro Takozh mishani mali postachati derevinu dlya remontu solevarni XIX ct Do pershoyi polovini HIH stolittya tehnologiya virobnictva soli peredbachala vicherpuvannya ropi z kopalen za dopomogoyu kolovorota korbi yiyi pereliv u bochki z yakih vona popadala v kazani Pislya viparyuvannya pid vidkritim vognishem sil vijmali z kazaniv i dosushuvali bilya vognyu Avstrijska vladi rozdilila solyani rodovisha na tri okrugi a solevarnya v Dolini vidijshla do Sambirskogo kusha Todi zh buli ukladeni dogovori pro postachannya 6 000 bochok soli rosijskomu kapitanu Yanu Kaupu Takozh pokupcyami soli buli takozh buchachskij yevrej Josip Solomon i lvivskij kupec Stepanovich Na pochatku HIH st na solevarni pracyuvalo 82 robitniki susharniki 3 vodniki 2 kovali 3 vivaryuvalniki 47 bodnari 8 storozhi 2 gajduki 4 mulyari 2 teslyar 1 pomichniki 10 Z ozera derev yanim vodogonom z prosverlenih stovburiv smerek bulo provedeno vodu ale oskilki propuskna spromozhnist vodogonu bula nevelika v solevarni i mishan vinikali konflikti shodo nestachi vodi U 1845 roci v solevarni buli namiri zgornuti solevarinnya buli likvidovani cheruni V 1849 roci solevarnya znovu zapracyuvala U 1868 roci v solevarni pochalos budivnictvo novoyi vivaryuvalni susharni yakoyi mali chotiri peredilki i mogli pomistiti 7160 1 4 funtovih topok Budivnictvo zavershilos nastupnogo roku V u salini zmontuvali parovu pompu yaka podavala ropu iz kopalen do specialnih zbirnikiv Pislya togo yak buv zbudovanij novij vivaryuvalnij ceh vivaryuvannya soli u 1869 roci sklalo majzhe 60 tis centneriv V 1886 roci v solevarni zbuduvali she odnu rezervnu vivaryuvalnyu nayavnist yakoyi dozvolalo provoditi remontni ta reglamentni roboti na osnovnij V yiyi skladi bula panva z poverhneyu 61 75 m kv yaka vmishala 20 kubometriv ropi tri chotiridilovi susharni sistemi Kleyeberga yemnistyu 17 5 kubometra panva poperednogo nagrivu i chotiri nagrivachi V 1885 roci rozpochalos pogliblennya novoyi shahti roztashovanoyi na vidstani 37 metriv vid shahti svyatoyi Varvari Dosyagnuvshi glibini 38 6 metra cherez rizik raptovogo yiyi zatoplennya ropoyu yiyi doslidzhennya virishili provoditi za dopomogoyu burinnya yake zdijsnyuvalos pid kerivnictvom inzhenera Yurskogo U 1888 roci doslidzhennya pokazalo znachni zapasi soli ta zavershilos na 100 metrovij glibini V 1882 roci solevarnya postrazhdala vid poveni yaka zatopila yiyi teritoriyu poshkodila budivli ta vimila zapasi driv V 1886 roci v misti vinikla pozhezha yaka led ne perekinulas Prote vzhe v 1898 roci pozhezha znishila komleks sporud solevarni vivaryuvalni cehi skladi soli virobnichu budivlyu kopalni svyatoyi Varvari stolyarnu kuznyu zi skladom zapasi drov budinki robitnikiv Bulo vryatovano dokumenti kasa i budinok kerivnika solevarni Nastupnogo roku solevari vidpravili delegaciyu do cisarya Franca Josifa z prohannyam vidnoviti pidpriyemstvo Za jogo pidtrimki pochalas jogo vidbudova yaka trivala 5 rokiv Pid chas neyi kapitalno vidremontuvali kopalni svyatoyi Varvari glibina 66 metriv v yakih bulo znajdeno rechi solevariv shkiryani mishki lyulki yevrejski yarmulki a takozh rogi baraniv i sarn Vartist remontu stanovila 41 tis kron Ninishni budivli solevarni datovani 1904 rokom Voni pobudovani z cegli i betonu pid kerivnictvom budivnichogo Myarchevskogo Takozh u budivnictvi vartist yakogo skladala miljon kron brali uchast taki pidryadniki fabrika vagoniv iz Sanoka Korroza i Shlejmer iz Stanislavova fabrika mashin z Blanska Pittel i Brausevetter iz Vidnya ta Ye Melenevskij iz Krakova XX stolittya Pislya vidbudovi u budivli kopalni svyatoyi Varvari z kotelneyu bulo dvi pompi potuzhnistyu 125 litriv na hvilinu yaki pracyuvali vid parovogo dviguna V novih skladah buli sim viddilen dlya zberigannya soli i uakovochnogo kartonu Dlya peremishennya vagonetok buli prokladeni rejki u vivaryuvalnih i skladah na roz yidah zhe buli obertovi majdanchiki Na teritoriyi bula kaplichka v budinku z godinnikovoyu vezheyu V kancelyariyi bulo 8 viddilen pidvalni primishennya i veliki kabineti Takozh na teritoriyi roztashovuvalis kuznya stolyarnya majsternya tri zbirniki ropi zbudovani iz monolitnogo zalizobetonu zi stinkami zavtovshki 100 milimetriv yaki vmishali 8 dennij zapas ropi Poryad z shahtoyu sv Varbari zbula laznya na desyat kimnat v yakih buli rozdyagalnya vanni dushovi parni ta ingalyator U veresni 1939 roku na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini bulo vstanovleno radyansku vladu pislya chogo solyani promisli buli peredani u vidannya golovnogo upravlinnya Glavsol Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci Dolinskij rajon Ivano Frankivskoyi oblasti buv okupovanij nimeckimi vijskami zavod ne postrazhdav pid chas bojovih dij Do pochatku 1950 h rokiv buv odnim z najbilshih pidpriyemstv mista Sirovinnoyu bazoyu zavodu buli prirodni rozsoli Dolinskogo rodovisha yaki nadhodili na pererobku z burovih sverdlovin zagalni pitannya rozvitku pidpriyemstv solyanoyi promislovosti v cej chas viznachav Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut solyanoyi promislovosti v m Artemivsk Doneckoyi oblasti U 1979 1981 rr na teritoriyi Ivano Frankivskoyi oblasti bulo provedeno geologorozviduvalni roboti z utochnennya zapasiv i kordoniv rodovish kam yanih solej Za radyanskih chasiv Dolinskij solyanij zavod vhodiv do chisla providnih pidpriyemstv mista Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Dolinskij solevivaryuvalnij kombinat do skladu yakogo vhodili Dolinskij i Bolehivskij silzavodi perejshov u pidporyadkuvannya asociaciyi Ukrsil U berezni 1995 roku Verhovna Rada Ukrayini vnesla zavod do pereliku pidpriyemstv privatizaciya yakih zaboronena v zv yazku z yih zagalnoderzhavnim znachennyam U serpni 1997 roku zavod buv vklyuchenij v perelik pidpriyemstv sho mayut strategichne znachennya dlya ekonomiki i bezpeki Ukrayini privatizaciya yakih zaboronena XXI stolittya Na pochatku travnya 2016 roku Kabinet ministriv Ukrayini napraviv na rozglyad Verhovnoyi Radi Ukrayini zakonoproyekt 4536 pro mozhlivist privatizaciyi 391 derzhavnogo pidpriyemstva v tomu chisli Dolinskogo solevarnogo zavodu Na pochatku 2010 h rokiv buv proyekt budivnictva turistichno vidpochinkovogo kompleksu z vikorisannyam solyanih dzherel dlya yakogo shukali investora 20 listopada 2019 roku zavod buv peredanij v upravlinnya Fondu derzhavnogo majna Ukrayini Pam yatkaBudivli solevarni datovani 1904 rokom v radyanskij period ohoronyalis yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 1156 Vsi budivli buli pobudovani v odnomu arhitekturnomu stili Primitki Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 Dolina Ukrainskaya Sovetskaya Enciklopediya tom 3 Kiev Ukrainskaya Sovetskaya enciklopediya 1980 str 426 427 Zbruch ukr 2 serpnya 2013 Arhiv originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2021 ukr Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 25 bereznya 2021 Dolina Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 15 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1952 str 28 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 A I Fedchenko Otchet o poiskovo ocenochnyh rabotah na kamennye soli dlya Drogobychskogo i Dolinskogo solevyvarochnyh zavodov Lvovskoj i Ivano Frankovskoj oblastej USSR za 1977 1981 gg Lvov 1982 nedostupne posilannya Dolina Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 8 M Sovetskaya enciklopediya 1972 str 411 Dolina Bolshoj enciklopedicheskij slovar v 2 h tt redkoll gl red A M Prohorov tom 1 M Sovetskaya enciklopediya 1991 str 404 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 30 sichnya 2021 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2021 Arhiv originalu za 3 veresnya 2016 Procitovano 30 sichnya 2021 Kabmin predlozhil VR razreshit privatizirovat 391 gospredpriyatie kotoroe ne podlezhalo prodazhe 7 listopada 2017 u Wayback Machine UNN ot 4 maya 2017 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 30 sichnya 2021 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 17 bereznya 2021