Догубаязит (до 1934 р. Баязит; тур. Doğubayazıt — Доубаязит, курд. Bazîd — Базид, вірм. Արշակավան, трансліт. Аршакаван) — місто на сході Туреччини, в ілі , в 35 км від кордону з Іраном.
Догубаязит тур. Doğubayazıt | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
39°33′ пн. ш. 44°05′ сх. д. / 39.550° пн. ш. 44.083° сх. д.Координати: 39°33′ пн. ш. 44°05′ сх. д. / 39.550° пн. ш. 44.083° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Адмінодиниця | Агри Ерзурум | |||
Столиця для | Араратська Республіка (колишня держава) | |||
Населення | 56 261 | |||
Висота НРМ | 1625 м | |||
Часовий пояс | , Europe/Istanbul, Asia/Istanbul (Туреччина) | |||
GeoNames | 316411 | |||
OSM | r1837706 ·R | |||
Поштові індекси | 04××× | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Догубаязит Догубаязит (Туреччина) | ||||
| ||||
| ||||
Догубаязит у Вікісховищі |
Населення — 56 тис. жителів (2002). Стоїть на місці давньовірменського міста Аршакаван, одної з 13 історичних столиць Вірменії.
Місто отримало назву на честь Баязида — царевича держави Джалаїридів, який будучи правителем міста , наказав в 1374 р. збудувати в місті фортецю для захисту від військ держави Кара-Коюнлу. У XIX столітті місто було відоме в Росії під назвою Баязет. У 1934 р. перейменований в Догубаязит — «східний Баязит» у перекладі з турецької (тур. doğu — схід, східний).
Назва міста походить з вірменської мови
Історія
Наприкінці XIX ст. Баязет прийшов в занепад і збіднів; жителі — вірмени і курди; в 1877 р. їх було не більше 700 душ. Внаслідок зручного географічного положення на дорозі з Вірменії в Іранський Азербайджан Баязет часто ставав предметом військових дій. У війні з турками російським військам неодноразово доводилося займати і потім знову залишати це місто.
Наприкінці серпня 1828 р. Баязет був узятий , який потім в 2 тижні підкорив весь пашалик. У червні 1829 р. ванський паша, користуючись рухом росіян до Ерзеруму, приступив до фортеці, де залишалося близько 2000 чоловік під начальством генерал-майора П. В. Попова. Незважаючи на величезну перевагу сил ворога, росіяни відбили всі його атаки; але протягом 12-денного майже безперервного бою гарнізон втратив убитими 4 офіцерів і 73 рядових; поранені ж і контужені були всі офіцери (21) і 300 ниж. чинів. У квітні 1877 р. Баязет був зайнятий загоном генерал-лейтенанта Тергукасова, який потім рушив далі, залишивши у фортеці невеликий гарнізон під командуванням підполковника А. Ковалевського. Комендантом фортеці був призначений капітан Ф. Штокович. 24 травня підполковника Ковалевського на посаді начальника гарнізону змінив підполковник Г. Пацевич. 6 червня турки в числі 25000 під командуванням Фаїк-паші і Казі-Магомета зайняли місто Баязет і обклали його фортецю, у якій опинилися замкненими до 1600 осіб. 8 червня під час запеклого штурму фортеці підполковник Пацевич, піддавшись паніці, за згодою деяких офіцерів, зробив спробу здати Баязет, проте був за це відсторонений від командування полковником Ісмаїл Ханом Нахічеванським, який на правах старшого за званням з власної ініціативи вступив у командування гарнізоном. Протягом 23 днів гарнізон мужньо відбивав всі атаки турків, а 28 червня був, нарешті, врятований військами Єриванського загону генерала А. Тергукасова, який слідом за тим залишив Баязет. Протягом облоги гарнізон втратив убитими і пораненими 10 офіцерів і 276 нижніх чинів. Після війни за умовами Сан-Стефанського мирного договору Баязет і прилеглі до нього території були відступлені Росії. Але за рішеннями Берлінського конгресу Баязет і Алашкертська долина були повернуті Туреччині.
У Першу світову російським військам знову довелося штурмувати фортецю Баязет.
З ілюстрованого журналу «Искры Воскресенье» від 9 листопада 1914 № 44:
Російсько-турецька війна. Віроломний напад 16-го жовт. турецько-німецького флоту на мирні міста нашого Чорномор'я отримав гідну відповідь з боку Росії. 20-го пішло оголошення війни Туреччині. Наші кавказькі війська перейшли кордон і 21-го жовт. зайняли турецьку фортецю Баязет. У попередніх війнах з Туреччиною наші війська не раз вже брали цю фортецю, але всякий раз, під тиском європейської дипломатії, ми змушені були при укладанні миру повертати її Туреччині. 25-го жовт. наша ескадра, підійшовши до Сонгулдакського порту, зруйнувала портові споруди та майстерні, потопила пароплав, що стояв біля пристані. Тут же, у відкритому морі, ескадра застигла і потопила чотири турецьких військових транспорти з військами і військовим матеріалом — автомобілями, аеропланами і знаряддям. Транспорти йшли до кавказьких кордонів. З потопаючих суден було підібрано і взято у полон 248 чоловік, у тому числі кілька німецьких офіцерів з важливими документами.
Відомі люди
- Амбарцумян Мкртич Амбарцумович — вірменський вчений, народився в Догубаязиті.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 2 липня 2013.
- В. А. Жучкевич // Топонимика: краткий географический очерк. Допущено в качестве учеб. пособия для студ. геогр. факультетов вузов// Высш. школа, 1965 — стр. 222. Всего страниц: 320Оригінальний текст (рос.)Среди иноязычных названий наиболее типичны иранские (юго-восток) и армянские (северо-восток). Примерами иранских названий могут служить Кавал, Хизан. Агвиран и др.; армянских — Догубаязид, Диядин, Пасин- лер, Татван, Агры (Каракёсё) и др. Арабского происхождения названия Джизре, Вахаат, Орамар и др
- . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 2 липня 2013.
Посилання
- Большой энциклопедический словарь (БЭС). Баязет [ 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Рудольф Иванов. Оборона Баязета: Правда и вымысел [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Осторожно, фальсификация[недоступне посилання з липня 2019]
- Иванов Р. Н. Оборона Баязета: правда и ложь. Документальная повесть. — М.: Герои Отечества, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dogubayazit do 1934 r Bayazit tur Dogubayazit Doubayazit kurd Bazid Bazid virm Արշակավան translit Arshakavan misto na shodi Turechchini v ili v 35 km vid kordonu z Iranom Dogubayazit tur Dogubayazit Osnovni dani39 33 pn sh 44 05 sh d 39 550 pn sh 44 083 sh d 39 550 44 083 Koordinati 39 33 pn sh 44 05 sh d 39 550 pn sh 44 083 sh d 39 550 44 083 Krayina TurechchinaAdminodinicya Agri ErzurumStolicya dlya Araratska Respublika kolishnya derzhava Naselennya 56 261Visota NRM 1625 mChasovij poyas UTC 3 Europe Istanbul Asia Istanbul Turechchina GeoNames 316411OSM r1837706 RPoshtovi indeksi 04 Miska vlada Mapa DogubayazitDogubayazit Turechchina Dogubayazit u Vikishovishi Naselennya 56 tis zhiteliv 2002 Stoyit na misci davnovirmenskogo mista Arshakavan odnoyi z 13 istorichnih stolic Virmeniyi Misto otrimalo nazvu na chest Bayazida carevicha derzhavi Dzhalayiridiv yakij buduchi pravitelem mista nakazav v 1374 r zbuduvati v misti fortecyu dlya zahistu vid vijsk derzhavi Kara Koyunlu U XIX stolitti misto bulo vidome v Rosiyi pid nazvoyu Bayazet U 1934 r perejmenovanij v Dogubayazit shidnij Bayazit u perekladi z tureckoyi tur dogu shid shidnij Nazva mista pohodit z virmenskoyi moviIstoriyaNaprikinci XIX st Bayazet prijshov v zanepad i zbidniv zhiteli virmeni i kurdi v 1877 r yih bulo ne bilshe 700 dush Vnaslidok zruchnogo geografichnogo polozhennya na dorozi z Virmeniyi v Iranskij Azerbajdzhan Bayazet chasto stavav predmetom vijskovih dij U vijni z turkami rosijskim vijskam neodnorazovo dovodilosya zajmati i potim znovu zalishati ce misto Vidbittya shturmu forteci Bayazet 8 chervnya 1877 Lev Lagorio kartina 1891 r Naprikinci serpnya 1828 r Bayazet buv uzyatij yakij potim v 2 tizhni pidkoriv ves pashalik U chervni 1829 r vanskij pasha koristuyuchis ruhom rosiyan do Erzerumu pristupiv do forteci de zalishalosya blizko 2000 cholovik pid nachalstvom general majora P V Popova Nezvazhayuchi na velicheznu perevagu sil voroga rosiyani vidbili vsi jogo ataki ale protyagom 12 dennogo majzhe bezperervnogo boyu garnizon vtrativ ubitimi 4 oficeriv i 73 ryadovih poraneni zh i kontuzheni buli vsi oficeri 21 i 300 nizh chiniv U kvitni 1877 r Bayazet buv zajnyatij zagonom general lejtenanta Tergukasova yakij potim rushiv dali zalishivshi u forteci nevelikij garnizon pid komanduvannyam pidpolkovnika A Kovalevskogo Komendantom forteci buv priznachenij kapitan F Shtokovich 24 travnya pidpolkovnika Kovalevskogo na posadi nachalnika garnizonu zminiv pidpolkovnik G Pacevich 6 chervnya turki v chisli 25000 pid komanduvannyam Fayik pashi i Kazi Magometa zajnyali misto Bayazet i obklali jogo fortecyu u yakij opinilisya zamknenimi do 1600 osib 8 chervnya pid chas zapeklogo shturmu forteci pidpolkovnik Pacevich piddavshis panici za zgodoyu deyakih oficeriv zrobiv sprobu zdati Bayazet prote buv za ce vidstoronenij vid komanduvannya polkovnikom Ismayil Hanom Nahichevanskim yakij na pravah starshogo za zvannyam z vlasnoyi iniciativi vstupiv u komanduvannya garnizonom Protyagom 23 dniv garnizon muzhno vidbivav vsi ataki turkiv a 28 chervnya buv nareshti vryatovanij vijskami Yerivanskogo zagonu generala A Tergukasova yakij slidom za tim zalishiv Bayazet Protyagom oblogi garnizon vtrativ ubitimi i poranenimi 10 oficeriv i 276 nizhnih chiniv Pislya vijni za umovami San Stefanskogo mirnogo dogovoru Bayazet i prilegli do nogo teritoriyi buli vidstupleni Rosiyi Ale za rishennyami Berlinskogo kongresu Bayazet i Alashkertska dolina buli povernuti Turechchini U Pershu svitovu rosijskim vijskam znovu dovelosya shturmuvati fortecyu Bayazet Z ilyustrovanogo zhurnalu Iskry Voskresene vid 9 listopada 1914 44 Rosijsko turecka vijna Virolomnij napad 16 go zhovt turecko nimeckogo flotu na mirni mista nashogo Chornomor ya otrimav gidnu vidpovid z boku Rosiyi 20 go pishlo ogoloshennya vijni Turechchini Nashi kavkazki vijska perejshli kordon i 21 go zhovt zajnyali turecku fortecyu Bayazet U poperednih vijnah z Turechchinoyu nashi vijska ne raz vzhe brali cyu fortecyu ale vsyakij raz pid tiskom yevropejskoyi diplomatiyi mi zmusheni buli pri ukladanni miru povertati yiyi Turechchini 25 go zhovt nasha eskadra pidijshovshi do Songuldakskogo portu zrujnuvala portovi sporudi ta majsterni potopila paroplav sho stoyav bilya pristani Tut zhe u vidkritomu mori eskadra zastigla i potopila chotiri tureckih vijskovih transporti z vijskami i vijskovim materialom avtomobilyami aeroplanami i znaryaddyam Transporti jshli do kavkazkih kordoniv Z potopayuchih suden bulo pidibrano i vzyato u polon 248 cholovik u tomu chisli kilka nimeckih oficeriv z vazhlivimi dokumentami Rezidenciya Ichaka pashi v okolicyah Bayazeta XVIII st Vidomi lyudiAmbarcumyan Mkrtich Ambarcumovich virmenskij vchenij narodivsya v Dogubayaziti Div takozhFortecya ArshakavanPrimitki Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 V A Zhuchkevich Toponimika kratkij geograficheskij ocherk Dopusheno v kachestve ucheb posobiya dlya stud geogr fakultetov vuzov Vyssh shkola 1965 str 222 Vsego stranic 320Originalnij tekst ros Sredi inoyazychnyh nazvanij naibolee tipichny iranskie yugo vostok i armyanskie severo vostok Primerami iranskih nazvanij mogut sluzhit Kaval Hizan Agviran i dr armyanskih Dogubayazid Diyadin Pasin ler Tatvan Agry Karakyosyo i dr Arabskogo proishozhdeniya nazvaniya Dzhizre Vahaat Oramar i dr Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 2 lipnya 2013 PosilannyaBolshoj enciklopedicheskij slovar BES Bayazet 8 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Rudolf Ivanov Oborona Bayazeta Pravda i vymysel 5 listopada 2013 u Wayback Machine Ostorozhno falsifikaciya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ivanov R N Oborona Bayazeta pravda i lozh Dokumentalnaya povest M Geroi Otechestva 2005