Довжок — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване поблизу залізничного зупинного пункту Андрусове. Населення становить 388 осіб.
село Довжок | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Погребищенська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05020210170018951 |
Облікова картка | Довжок |
Основні дані | |
Населення | 388 |
Площа | 0,256 км² |
Густота населення | 1515,63 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22254 |
Телефонний код | +380 4346 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′28″ пн. ш. 29°08′02″ сх. д. / 49.37444° пн. ш. 29.13389° сх. д.Координати: 49°22′28″ пн. ш. 29°08′02″ сх. д. / 49.37444° пн. ш. 29.13389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 267 м |
Найближча залізнична станція | Андрусове |
Відстань до залізничної станції | 1 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77 |
Сільський голова | Кулик Володимир Іванович |
Карта | |
Довжок | |
Довжок | |
Мапа | |
Географія
Селом протікає річка Глиця, права притока Росі.
Біля села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Зелена.
Історія
М. Крикун зазначає, що Довжок (пол. Dołżek) згадується в Актах коронного трибуналу 1607 і 1609 років, а також при поділі маєтків князя Яреми Вишневецького в 1651 році як село в Брацлавському воєводстві.
Село Довжок перебувало в складі Погребищенського ключа, який з 1578 року належав князю Янушу Збаразькому, а потім його нащадкам. Як власність Збаражських село Довжок вперше згадується у 1607 році в Актах коронного трибуналу. До речі, наразі це перша відома писемна згадка про Довжок.
У подимному реєстрі 1629 року Довжок згадується як власність Єжи Збаражського. З 1635 року село належало Яремі Вишневецькому. У 1651 р. перейшло до власності Костянтина Вишневецького. Після його смерті у 1668 р. власником села та Погребищенського ключа загалом до 1741 р. був Януш Антоній Вишневецький.
Л. Похилевич виникнення села Довжок переносив на початок XVIII ст. Він зазначав, що тут був хутір Вінницький (Винницький). Назва пов'язана була з винокурнею із містечка Спичинці. Хутір був частиною Спичинецького маєтку. З часом хутір розширився за рахунок поселенців вздовж струмка, що впадав у річку Рось. Від цього нове село отримало свою назву, Довжок, — від слів «довгий», «вздовж».
Зважаючи на дані про те, що Довжок вже існувало у XVII ст. Л. Похилевич очевидно помилявся щодо часу виникнення села. 9 березня 1759 року граф Станіслав Фердинанд Вацлав Ржевуцький і його мати Ганна Ржевуцька вступили у володіння Погребищенським ключем, до якого теж відносилось село Довжок (хутір Вінницький).
16 червня 1786 року Станіслав Фердинанд Ржевуцький, підстолій литовський, генерал-лейтенант артилерії Австро-Російських військ помер у м. Погребище. Невдовзі село перейшло до власності Карнонського.
У 1746 році за священика Гавриїла Кандієвича (керував парафією з 1745 по 1778 рр.) в Довжку була збудована дерев'яна церква Іоанна Златоустого. Оскільки невдовзі церква занепала й до того ж була доволі тісною для мирян, то в 1803 р. за священика Стефана Гришковського була збудована нова церква Пресвятої Трійці. Від старої церкви залишили дзвіницю. Церкві належали 47 десятин землі з дубовим лісом. В Центральному державному історичному архіві України в м. Києві збереглися метричні книги церков Іоанна Златоустого (1772—1802 рр.) та Пресвятої Трійці (1803—1874 рр. і 1888 р.), а також ряд інших документів, що стосуються православної церкви в Довжку.
Після поділу Речи Посполитої село опинилося в складі Російської імперії. У 19 столітті воно входило до Очеретянській волості Липовецького повіту Київської губернії.
У 1818—1819 рр. дяком в церкві в Довжку був Йосиф Якович Руткевич.
На початку XIX ст. село стало власністю Фадея Копчинського. Після його смерті в 1816 р. перейшло в спадок до його брата ксьондза Казиміра Копчинського, а потім до молодшого брата Вікентія. Після смерті останнього село Довжок було розділене між його синами — Леонтієм і Фадеєм.
Станом на 12 липня 1828 р. в Довжку налічувалось 92 двори.
Частина території села, яка належала Фадею Копчинському, за його участь в Польському повстанні, у 1832 р. була конфіскована державою. Леонтій Копчинський свою частину Довжка (619 десятин) продав Миколі Васильовичу Жураковському (1812 р. нар.).
На початок 60-х років XIX ст. в селі налічувалось 1047 осіб. Земель налічувалось 1800 десятин, з них відповідно до статутної грамоти 359 десятин належали поміщицьким селянам. Половина села з 72 садибами належала поміщику Жураковському. Інша половина з 1832 р. відносилась до державного майна.
Збереглась «Справа про встановлення опіки над неповнолітніми дітьми та маєтком в с. Мелені Радомисльського повіту, що залишився після смерті поміщика Меліновского Л., і стягнення на користь його спадкоємців боргу з маєтку поміщика Жураковского М. [Миколи] в с. Довжок Липовецкого повіту 1845—1861 рр.».
За даними метричних книг, які велись у Зозівському костелі, до місцевої римо-католицької громади відносились і римо-католики села Довжок. Тому вцілілі метричні книги з костелу Святих Петра і Павла в Зозові можуть бути цінним джерелом для пошуків інформації про мешканців Довжку ХІХ ст..
За даними «Покажчика місцевостей Брацлавського воєводства» у 1869 р. в Довжку (хутір Вінницький) був костел, який відносився до Бердичівського деканату..
За даними «Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн» у 1880 р. село Довжок (хутір Вінницький) відносилось до Липовецького повіту. В селі мешкало 1191 особа (сповідували праволав'я). В Довжку була православна церква та невелика школа. Орні землі села складали 1800 десятин. Половина села належала Журавським, а інша була частиною державного майна.
На карті Шуберта 1868 р. позначено винокурню в селі Довжок, що знаходилась на правому березі річці Глиці у північно-східній окраїні села. Поруч на річці, очевидно, що штучно створена водойма. Можливо вона була частиною виробничого комплексу винокурні та панського парку, північно-західна сторона якого підходила впритул до водойми та північним краєм до винокурні.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому та державному селі Очеретянської волості Липовецького повіту Київської губернії мешкала 1141 особа, налічувалось 139 дворових господарств, існували православна церква, костел і школа.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1632 осіб (791 чоловічої статі та 841 — жіночої), з яких 1592 — православної віри. Тоді село відносилось до Зозовської волості Липовецького повіту Київської губернії.
У 1895—1903 рр. настоятелем церкви Пресвятої Трійці в Довжку був о. Микола Черняк (1862 р. нар.). Він успішно закінчив навчання в духовній семінарії і проявив неабиякі успіхи на пастирській ниві. Вже 1895 р. о. Микола удостоївся архієрейського благословіння, а 27 листопада 1896 р. отримав грошову нагороду як вчитель Закону Божого місцевої церковної школи. 6 травня 1897 р. був нагороджений набедреником. Та напевно, найцікавіше те, що о. Микола Черняк був близьким родичем Федора Михайловича Достоєвського. Його бабуся була сестрою письменника. Скоріш за все Достоєвський не знав нащадків сестри але припускав можливість їх існування і робив спроби віднайти родичів. При цьому останні про свого відомого родича знали та зв'язку встановити не вдалось.
У 1906 р. дослідник Вадим Щербаковський знімав плани та фотографував церкву в Довжку.
У 1930 р. під час розкуркулення з Довжку було виселено 5 дворів. В той же час в Довжку було організовано виселок на площі 50,25 га, де було розміщено 25 селянських дворів депортованих селян з інших населених пунктів Плисківського району.
Під час голоду 1932—1933 рр. за даними свідчень очевидців (Балдига М. І., Гончар А. П., Цюрупа П. М.) в Довжку померло 129 дорослих і 156 дітей.
Близько трьох місяців на кордоні Липовецького та Погребищенського районів стояла лінія фронту. Тут проходила стратегічна залізнична гілка, якою можна було дістатись Києва й Одеси. В Другому Погребищі знаходився паровозоремонтний завод. Тому німці намагались утримати цю територію. Тут відбувались танкові бойові зіткнення. А в район бойових дій на цю ділянку фронту приїжджав Георгій Жуков. Його штаб розміщувався в селі Чапаївка.
3 січня 1944 р. в ході Житомирсько-Бердичівської військової операції танкістами першої гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту село Довжок було звільнено від нацистів.
В пам'ять про події війни та як вшанування пам'яті героїв війни в Довжку було встановлено ряд пам'ятників.
В радянський період історії села школа розміщувалась в колишньому панському маєтку.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району.
Населення
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 388 особи, із них 98,20 % зазначили рідною мову українську, 1,55 % — російську, 0,26 % — білоруську.
Рік | 1897 | 1989 | 2001 |
---|---|---|---|
Кількість осіб | 1632 | 507 | 388 |
Пам'ятки
До нашого часу в селі зберігся панський будинок. Поруч знаходився панський парк. На жаль, парк і будинок перебувають в занедбаному стані.
У 1982 р. в центрі села було встановлено пам'ятник 67-ми воїнам-односельчанам, які загинули під час війни 1941—1945 рр. Пам'ятник було виготовлено Київським художнім фондом.
З ініціативи та за сприяння генерала танкових військ Мамчура Петра Антоновича (14.10.1936 — 01.10.2001), уродженця села Довжок, у 1987 р. в селі було встановлено танк ІС-2. Такий же танк генерал подарував і в райцентр Погребище. Танки привезли із Закавказького військового округу. На території України таких танків встановлено близько двадцяти.
Напис на постаменті, на якому стоїть танк в Довжку: «Танкистам первой гвардейской танковой армии генерала Катукова М. Е. освободившим село Довжок от немецко-фашистких захватчиков в начале января 1944 года от жителей села Довжок».
Також у 1987 р. місцеві майстри виготовили металевий пам'ятник 122-м воїнам-визволителям села. Пам'ятник було встановлено біля місцевого клубу.
Примітки
- Крикун, Микола (2008). Брацлавське воєводство у XVI - XVIII століттях: Статті і матеріали (українською) . Львів: Видавництво Українського Католицького Університету. с. 221. ISBN .
- . www. cdiak.archives.gov.ua/a. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2017.
- M.Zharkikh. . www.myslenedrevo.com.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- . www. http://ukrfamily.com.ua. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . www. http://cdiak.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 2018- 02-12.
- . www. fbc.pionier.net.pl. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2017.
- . www. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2018.
- . www. http://freemap.com.ua. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 12 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- [u http://mosjour.ru/2017062624/]. www .mosjour.ru. Процитовано 12 лютого 2018.
{{}}
: Перевірте схему|url=
() - . Чтиво. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- Національна Книга пам′яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Вінницька область / Обл. редкол.: голова Л. М. Спірідонова, заст. голови: В. П. Лациба, С. С. Нешикта ін.; Авт.-упорядн.: В. П. Лациба (керівник), В. В. Вижга, П. М. Кравченко, І. П. Мельничук, В. І. Петренко, Р. Ю. Подкур. Український інститут національної пам’яті; Вінницька обласна державна адміністрація; Вінницька обласна рада; Обласна редакційна колегія книги "Реабілітовані історією. Вінницька область”; Державний архів Вінницької області (українською) . Вінниця: ДП "ДФК". 2008. с. 556—557. ISBN .
- Боднар Влад. . www.vlasno.info. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- . www.vlasno.info. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // . http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
- Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // . http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
- Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // . http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
- Боднар Влад. . www.vlasno.info. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- Боднар Влад. . www.vlasno.info. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
Посилання
- Погода в селі Довжок [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Очере́тня // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.530
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dovzhok Dovzhok selo v Ukrayini u Pogrebishenskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Roztashovane poblizu zaliznichnogo zupinnogo punktu Andrusove Naselennya stanovit 388 osib selo Dovzhok Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Pogrebishenska miska gromada Kod KATOTTG UA05020210170018951 Oblikova kartka Dovzhok Osnovni dani Naselennya 388 Plosha 0 256 km Gustota naselennya 1515 63 osib km Poshtovij indeks 22254 Telefonnij kod 380 4346 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 22 28 pn sh 29 08 02 sh d 49 37444 pn sh 29 13389 sh d 49 37444 29 13389 Koordinati 49 22 28 pn sh 29 08 02 sh d 49 37444 pn sh 29 13389 sh d 49 37444 29 13389 Serednya visota nad rivnem morya 267 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Andrusove Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 km Misceva vlada Adresa radi 22200 Vinnicka obl Vinnickij rajon m Pogrebishe vul B Hmelnickogo 77 Silskij golova Kulik Volodimir Ivanovich Karta Dovzhok Dovzhok MapaGeografiyaSelom protikaye richka Glicya prava pritoka Rosi Bilya sela znahoditsya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Zelena IstoriyaM Krikun zaznachaye sho Dovzhok pol Dolzek zgaduyetsya v Aktah koronnogo tribunalu 1607 i 1609 rokiv a takozh pri podili mayetkiv knyazya Yaremi Vishneveckogo v 1651 roci yak selo v Braclavskomu voyevodstvi Selo Dovzhok perebuvalo v skladi Pogrebishenskogo klyucha yakij z 1578 roku nalezhav knyazyu Yanushu Zbarazkomu a potim jogo nashadkam Yak vlasnist Zbarazhskih selo Dovzhok vpershe zgaduyetsya u 1607 roci v Aktah koronnogo tribunalu Do rechi narazi ce persha vidoma pisemna zgadka pro Dovzhok U podimnomu reyestri 1629 roku Dovzhok zgaduyetsya yak vlasnist Yezhi Zbarazhskogo Z 1635 roku selo nalezhalo Yaremi Vishneveckomu U 1651 r perejshlo do vlasnosti Kostyantina Vishneveckogo Pislya jogo smerti u 1668 r vlasnikom sela ta Pogrebishenskogo klyucha zagalom do 1741 r buv Yanush Antonij Vishneveckij L Pohilevich viniknennya sela Dovzhok perenosiv na pochatok XVIII st Vin zaznachav sho tut buv hutir Vinnickij Vinnickij Nazva pov yazana bula z vinokurneyu iz mistechka Spichinci Hutir buv chastinoyu Spichineckogo mayetku Z chasom hutir rozshirivsya za rahunok poselenciv vzdovzh strumka sho vpadav u richku Ros Vid cogo nove selo otrimalo svoyu nazvu Dovzhok vid sliv dovgij vzdovzh Zvazhayuchi na dani pro te sho Dovzhok vzhe isnuvalo u XVII st L Pohilevich ochevidno pomilyavsya shodo chasu viniknennya sela 9 bereznya 1759 roku graf Stanislav Ferdinand Vaclav Rzhevuckij i jogo mati Ganna Rzhevucka vstupili u volodinnya Pogrebishenskim klyuchem do yakogo tezh vidnosilos selo Dovzhok hutir Vinnickij 16 chervnya 1786 roku Stanislav Ferdinand Rzhevuckij pidstolij litovskij general lejtenant artileriyi Avstro Rosijskih vijsk pomer u m Pogrebishe Nevdovzi selo perejshlo do vlasnosti Karnonskogo U 1746 roci za svyashenika Gavriyila Kandiyevicha keruvav parafiyeyu z 1745 po 1778 rr v Dovzhku bula zbudovana derev yana cerkva Ioanna Zlatoustogo Oskilki nevdovzi cerkva zanepala j do togo zh bula dovoli tisnoyu dlya miryan to v 1803 r za svyashenika Stefana Grishkovskogo bula zbudovana nova cerkva Presvyatoyi Trijci Vid staroyi cerkvi zalishili dzvinicyu Cerkvi nalezhali 47 desyatin zemli z dubovim lisom V Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini v m Kiyevi zbereglisya metrichni knigi cerkov Ioanna Zlatoustogo 1772 1802 rr ta Presvyatoyi Trijci 1803 1874 rr i 1888 r a takozh ryad inshih dokumentiv sho stosuyutsya pravoslavnoyi cerkvi v Dovzhku Pislya podilu Rechi Pospolitoyi selo opinilosya v skladi Rosijskoyi imperiyi U 19 stolitti vono vhodilo do Ocheretyanskij volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1818 1819 rr dyakom v cerkvi v Dovzhku buv Josif Yakovich Rutkevich Na pochatku XIX st selo stalo vlasnistyu Fadeya Kopchinskogo Pislya jogo smerti v 1816 r perejshlo v spadok do jogo brata ksondza Kazimira Kopchinskogo a potim do molodshogo brata Vikentiya Pislya smerti ostannogo selo Dovzhok bulo rozdilene mizh jogo sinami Leontiyem i Fadeyem Stanom na 12 lipnya 1828 r v Dovzhku nalichuvalos 92 dvori Chastina teritoriyi sela yaka nalezhala Fadeyu Kopchinskomu za jogo uchast v Polskomu povstanni u 1832 r bula konfiskovana derzhavoyu Leontij Kopchinskij svoyu chastinu Dovzhka 619 desyatin prodav Mikoli Vasilovichu Zhurakovskomu 1812 r nar Na pochatok 60 h rokiv XIX st v seli nalichuvalos 1047 osib Zemel nalichuvalos 1800 desyatin z nih vidpovidno do statutnoyi gramoti 359 desyatin nalezhali pomishickim selyanam Polovina sela z 72 sadibami nalezhala pomishiku Zhurakovskomu Insha polovina z 1832 r vidnosilas do derzhavnogo majna Zbereglas Sprava pro vstanovlennya opiki nad nepovnolitnimi ditmi ta mayetkom v s Meleni Radomislskogo povitu sho zalishivsya pislya smerti pomishika Melinovskogo L i styagnennya na korist jogo spadkoyemciv borgu z mayetku pomishika Zhurakovskogo M Mikoli v s Dovzhok Lipoveckogo povitu 1845 1861 rr Za danimi metrichnih knig yaki velis u Zozivskomu kosteli do miscevoyi rimo katolickoyi gromadi vidnosilis i rimo katoliki sela Dovzhok Tomu vcilili metrichni knigi z kostelu Svyatih Petra i Pavla v Zozovi mozhut buti cinnim dzherelom dlya poshukiv informaciyi pro meshkanciv Dovzhku HIH st Za danimi Pokazhchika miscevostej Braclavskogo voyevodstva u 1869 r v Dovzhku hutir Vinnickij buv kostel yakij vidnosivsya do Berdichivskogo dekanatu Za danimi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin u 1880 r selo Dovzhok hutir Vinnickij vidnosilos do Lipoveckogo povitu V seli meshkalo 1191 osoba spoviduvali pravolav ya V Dovzhku bula pravoslavna cerkva ta nevelika shkola Orni zemli sela skladali 1800 desyatin Polovina sela nalezhala Zhuravskim a insha bula chastinoyu derzhavnogo majna Na karti Shuberta 1868 r poznacheno vinokurnyu v seli Dovzhok sho znahodilas na pravomu berezi richci Glici u pivnichno shidnij okrayini sela Poruch na richci ochevidno sho shtuchno stvorena vodojma Mozhlivo vona bula chastinoyu virobnichogo kompleksu vinokurni ta panskogo parku pivnichno zahidna storona yakogo pidhodila vpritul do vodojmi ta pivnichnim krayem do vinokurni Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu ta derzhavnomu seli Ocheretyanskoyi volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkala 1141 osoba nalichuvalos 139 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva kostel i shkola Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1632 osib 791 cholovichoyi stati ta 841 zhinochoyi z yakih 1592 pravoslavnoyi viri Todi selo vidnosilos do Zozovskoyi volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1895 1903 rr nastoyatelem cerkvi Presvyatoyi Trijci v Dovzhku buv o Mikola Chernyak 1862 r nar Vin uspishno zakinchiv navchannya v duhovnij seminariyi i proyaviv neabiyaki uspihi na pastirskij nivi Vzhe 1895 r o Mikola udostoyivsya arhiyerejskogo blagoslovinnya a 27 listopada 1896 r otrimav groshovu nagorodu yak vchitel Zakonu Bozhogo miscevoyi cerkovnoyi shkoli 6 travnya 1897 r buv nagorodzhenij nabedrenikom Ta napevno najcikavishe te sho o Mikola Chernyak buv blizkim rodichem Fedora Mihajlovicha Dostoyevskogo Jogo babusya bula sestroyu pismennika Skorish za vse Dostoyevskij ne znav nashadkiv sestri ale pripuskav mozhlivist yih isnuvannya i robiv sprobi vidnajti rodichiv Pri comu ostanni pro svogo vidomogo rodicha znali ta zv yazku vstanoviti ne vdalos U 1906 r doslidnik Vadim Sherbakovskij znimav plani ta fotografuvav cerkvu v Dovzhku U 1930 r pid chas rozkurkulennya z Dovzhku bulo viseleno 5 dvoriv V toj zhe chas v Dovzhku bulo organizovano viselok na ploshi 50 25 ga de bulo rozmisheno 25 selyanskih dvoriv deportovanih selyan z inshih naselenih punktiv Pliskivskogo rajonu Pid chas golodu 1932 1933 rr za danimi svidchen ochevidciv Baldiga M I Gonchar A P Cyurupa P M v Dovzhku pomerlo 129 doroslih i 156 ditej Blizko troh misyaciv na kordoni Lipoveckogo ta Pogrebishenskogo rajoniv stoyala liniya frontu Tut prohodila strategichna zaliznichna gilka yakoyu mozhna bulo distatis Kiyeva j Odesi V Drugomu Pogrebishi znahodivsya parovozoremontnij zavod Tomu nimci namagalis utrimati cyu teritoriyu Tut vidbuvalis tankovi bojovi zitknennya A v rajon bojovih dij na cyu dilyanku frontu priyizhdzhav Georgij Zhukov Jogo shtab rozmishuvavsya v seli Chapayivka 3 sichnya 1944 r v hodi Zhitomirsko Berdichivskoyi vijskovoyi operaciyi tankistami pershoyi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu selo Dovzhok bulo zvilneno vid nacistiv V pam yat pro podiyi vijni ta yak vshanuvannya pam yati geroyiv vijni v Dovzhku bulo vstanovleno ryad pam yatnikiv V radyanskij period istoriyi sela shkola rozmishuvalas v kolishnomu panskomu mayetku 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Pogrebishenskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pogrebishenskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Vinnickogo rajonu NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku kilkist nayavnogo naselennya sela stanovila 388 osobi iz nih 98 20 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 1 55 rosijsku 0 26 bilorusku Naselennya Dovzhika v rizni roki Rik 1897 1989 2001 Kilkist osib 1632 507 388Pam yatkiDo nashogo chasu v seli zberigsya panskij budinok Poruch znahodivsya panskij park Na zhal park i budinok perebuvayut v zanedbanomu stani U 1982 r v centri sela bulo vstanovleno pam yatnik 67 mi voyinam odnoselchanam yaki zaginuli pid chas vijni 1941 1945 rr Pam yatnik bulo vigotovleno Kiyivskim hudozhnim fondom Z iniciativi ta za spriyannya generala tankovih vijsk Mamchura Petra Antonovicha 14 10 1936 01 10 2001 urodzhencya sela Dovzhok u 1987 r v seli bulo vstanovleno tank IS 2 Takij zhe tank general podaruvav i v rajcentr Pogrebishe Tanki privezli iz Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Na teritoriyi Ukrayini takih tankiv vstanovleno blizko dvadcyati Napis na postamenti na yakomu stoyit tank v Dovzhku Tankistam pervoj gvardejskoj tankovoj armii generala Katukova M E osvobodivshim selo Dovzhok ot nemecko fashistkih zahvatchikov v nachale yanvarya 1944 goda ot zhitelej sela Dovzhok Takozh u 1987 r miscevi majstri vigotovili metalevij pam yatnik 122 m voyinam vizvolitelyam sela Pam yatnik bulo vstanovleno bilya miscevogo klubu PrimitkiKrikun Mikola 2008 Braclavske voyevodstvo u XVI XVIII stolittyah Statti i materiali ukrayinskoyu Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu s 221 ISBN 978 966 8197 52 9 www cdiak archives gov ua a Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2017 M Zharkikh www myslenedrevo com ua Arhiv originalu za 27 chervnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2017 www http ukrfamily com ua Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www http cdiak archives gov ua Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 2018 02 12 www fbc pionier net pl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 11 lyutogo 2017 www dir icm edu pl Arhiv originalu za 14 serpnya 2012 Procitovano 9 lyutogo 2018 www http freemap com ua Arhiv originalu za 13 veresnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 81 X 270 120 s ros doref u http mosjour ru 2017062624 www mosjour ru Procitovano 12 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka Chtivo Arhiv originalu za 28 lyutogo 2018 Procitovano 28 lyutogo 2018 Nacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Vinnicka oblast Obl redkol golova L M Spiridonova zast golovi V P Laciba S S Neshikta in Avt uporyadn V P Laciba kerivnik V V Vizhga P M Kravchenko I P Melnichuk V I Petrenko R Yu Podkur Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Vinnicka oblasna derzhavna administraciya Vinnicka oblasna rada Oblasna redakcijna kolegiya knigi Reabilitovani istoriyeyu Vinnicka oblast Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti ukrayinskoyu Vinnicya DP DFK 2008 s 556 557 ISBN 978 966 7151 87 4 Bodnar Vlad www vlasno info Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 www vlasno info Arhiv originalu za 8 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Tablicya 19A0501 07 005 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Vinnicka oblast 1 2 3 4 2001 05 12 Kilkist nayavnogo naselennya silskih naselenih punktiv 1 2 3 4 2001 05 12 http ukrcensus gov ua Derzhstat Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2019 Tablicya 19A050501 02 005 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Vinnicka oblast 1 2 3 4 2001 05 12 Nacionalnij sklad naselennya movni oznaki gromadyanstvo http ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2019 Tablicya 19A0501 061 005 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Vinnicka oblast 1 2 3 4 1989 12 01 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya silskih naselenih punktiv 1 2 3 4 1989 12 01 http ukrcensus gov ua Derzhstat Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2019 Bodnar Vlad www vlasno info Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Bodnar Vlad www vlasno info Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 PosilannyaPogoda v seli Dovzhok 20 grudnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaOchere tnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 530