Довжик Василь Михайлович

Васи́ль До́вжик (справжнє ім'я — Должиков Василь Михайлович, 9 червня 1943, Пристайлове — 30 травня 2022) — український поет і прозаїк, перекладач, драматург; актор театру і кіно; ведучий літературних програм Національної радіокомпанії України, член Національної спілки письменників (1980), Національної спілки театральних діячів.

Василь Довжик
Народився	9 червня 1943(1943-06-09) Пристайлове, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Помер	30 травня 2022(2022-05-30) (78 років)
Країна	Україна  СРСР
Діяльність	поет, прозаїк, перекладач, драматург, актор, радіоведучий
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди
Радіокоментатор Українського радіо (передачі «Антологія сатири і гумору», «Веселий всесвіт», «Сторінки української класики»). Літературна діяльність У творчому доробку Василя Довжика: збірки акровіршів-загадок «Хто ключик знає, той відгадає», «Мій Всесвіт веселий, мій світ загадковий»; збірки віршів «Піду я з татом на завод», «Вчать абетку кошенята»; оповідань «Таємниця Голубої бухти»; повістей «Втеча», «Перерваний урок», «Підкувати блоху»; повістей-казок «Чому усміхався трамвай», «Їжачок і квітка», «Уперта хата», «Кам'яна дуга над безоднею», «Літаченя-квітка»; повістей «Втеча», «Перерваний урок». п'єси «Літай-зілля», «Кіт-екстрасенс», «Щедрий вечір»; книжки-комікси «Як Котик і Цуцик весело спускалися з карпатських верховин»; книжки-картинки «Синя мишка» Василь Довжик — автор лібрето до трьох опер, переклав для театру близько 20 п'єс; написав слова для низки пісень у співробітництві з композиторами: К. Стеценком, В. Зубицьким, О. Ледньовим, О. Марцинківським, В. Степурком, , та іншими^[]. Робота в кіно та на телебаченні Знімався в кіно-телефільмах: 1970 — Золоті литаври. — Василь 1974 — Літо в Журавлиному. — Тракторист 1976 — Щедрий вечір. — Усміхнений селянин 1983 — Вечори на хуторі біля Диканьки. Епізод 1992 — Київські прохачі. — Монах 1993 — Злочин з багатьма невідомими. — Ян Луцьо 1993 — Сад Гетсиманський. 1997 — Пристрасть. — Епізод 2008 — Повернення Мухтара (4.80 серія). — Сторож 2009 — Повернення Мухтара (5.69 серія). — Сусід Телевистава «Жовтий князь» за творами В.Барки. Головна роль — Батько. Громадська діяльність Очолював з 1994 р.літературно-мистецьку студію Міжнародної доброчинної фундації УКРАЇНСЬКА ХАТА. З 1995 р. був літературним редактором газети «Хата». Був членом правління та приймальної комісії Національної спілки письменників України. Співголова журі (2001) Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Майбутнє України-діти!» та (2017) Міжнародного фестивалю культури «Гребінчині вечорниці». Нагороди та відзнаки Лауреат Літературних премій імені: Олександра Копиленка, Остапа Вишні (2009), Василя Юхимовича (2008), Лесі Українки (1999), Степана Олійника, Михайла Старицького. 2003 — Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв україни. 2006 — Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». 2013 — Лаурет Міжнародної премії «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата». 2016 — Лауреат премії Фонду Т.Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» у 2016 р. Примітки Наказ Про затвердження нового складу Комітету з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності^[недоступне посилання з липня 2019] . Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 22 березня 2012. Мигаль, Мар'яна (31 травня 2022). Помер поет та актор Василь Довжик. Главком. оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023. . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 22 березня 2012. . Жінка-УКРАЇНКА. 26 квітня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2022. Процитовано 31 травня 2022. Юліна Світлана. ЮХИМОВИЧУ Василю було б 90, ВІН І СЬОГОДНІ СМІЄТЬСЯ РАЗОМ З НАМИ Указ Президента України від 13 жовтня 2006 року,№ 871/2006. Лауреати Фонду Тараса Шевченка 2016 року // Слово Просвіти. — 2016. — 7-13 лип. — С. 7. Джерело Рудаков М. І. Автографи майстрів. — К.: Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с.: фотогр., с.35 — 36. — Рудаков Микола. Василь Довжик: пишу з життя // Хата (газета). — № 2, липень 1995. — С. 8. Рудаков Микола. Писати вчить життя // Зоря Полтавщини. — 1996, 12 червня. Рудаков Микола. В.Довжик: пишу з життя // Наше життя. — 1995, 9 червня. — С. 3. Василь Довжик: пісні та біографія [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] Сумське земляцтво в м. Києві. Вип. 1 /Упорядк. В. Г. Морданя. — К.: Довіра, 2005. — С. 156. — Указ Президента України від 13 жовтня 2006 року,№ 871/2006. Наказ Міністерства культури і мистецтв України № 140-к від 07.03.2003 р. Шевченківський краєзнавчий альманах 2015—2016. — К.: «Ольвія», 2016. — С.83.