Добровільні спортивні товариства ДСТ рос Добровольное спортивное общество спортивні організації в СРСР і соціалістичних

Добровільні спортивні товариства (ДСТ) (рос. Добровольное спортивное общество) — спортивні організації в СРСР і соціалістичних країнах, створені на основі територіального (в союзних республіках) або виробничо-галузевої ознаки для об'єднання громадян, що займаються фізкультурою, спортом і туризмом в цілях вирішення завдань розвитку масової фізичної культури, спорту і туризму, а також підготовки значкистів «Готовий до праці і оборони СРСР», «Турист СРСР», спортсменів- розрядників, майстрів спорту та підвищення майстерності спортсменів, діяли на основі принципів широкої самодіяльності відповідно до затверджених статутами ДСТ, через свої первинні організації, дитячо юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), а також спортивні клуби об'єднували колективи фізичної культури районів, областей, республік, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, однієї або декількох галузей народного господарства і т. п.

Історія

Спортивні товариства в СРСР почали створюватися в середині 1930-х років. Первинними організаціями ДСТ були колективи фізичної культури на підприємствах, в установах, колгоспах, радгоспах, навчальних закладах та ін., а також спортивні клуби.

У 1936-1938 рр. були створені ДСТ в профспілках, а також всесоюзне спортивне товариство «Урожай», яке об'єднувало працівників державного сектора в сільському господарстві (МТС, радгоспи і т.д.), споживчої кооперації, сільської інтелігенції, а також студентів і учнів середніх сільськогосподарських навчальних закладів ; в 1943 р. фізкультурники шкіл ФЗН і ремісничих училищ були об'єднані в суспільство «Трудові резерви».

У 1950-х роках організовані сільськогосподарські ДСТ в союзних республіках.

У жовтні 1957 р президія ВЦРПС ухвалила рішення про чергову реорганізацію - переходу від галузевого до територіального принципу побудови ДСТ, тоді ж було створено ДСТ «Труд» РРФСР, що увібрало в себе кілька галузевих ДСТ. Це ж відбулося в інших республіках.

Потім спортивні товариства кілька разів «укрупнювалися» (зливалися в більш великі).

До початку 1970-х років склалася наступна система спортивних товариств. На 1 січня 1970 діяло 114 000 первинних організацій ДСТ, в тому числі 105 000 профспілкових. ДСТ мали 1350 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, численні групи вдосконалення спортивної майстерності, клуби за видами спорту та ін., заняття в яких вели 50 000 тренерів. ДСТ спільно з профспілковими організаціями, підприємствами, колгоспами та ін. здійснювали будівництво спортивних споруд. У 1970 році ДСТ мали 2490 стадіонів, 59 тис. футбольних полів, 14,4 тис. комплексних спортмайданчиків, 10,2 тис. спортивно-гімнастичних залів, 950 штучних басейнів, близько 270 тис. майданчиків для спортивних ігор.

До 1970-х років існували:

6 всесоюзних галузевих ДСТ, що діють за виробничо-галузевим принципом :
- «Спартак» (1935) - об'єднував членів промислової кооперації, а з 1960 - і працівників місцевої промисловості, комунального господарства, зв'язку, автотранспорту і шосейних доріг, геологорозвідки, культури, державних установ, авіації, медицини, державної торгівлі, освіти, харчової промисловості;
- «Локомотив» (1936) - членів профспілки робітників залізничного транспорту;
- «Водник» (1938) - членів профспілки робітників морського і річкового флоту;
- «Трудові резерви» (1943) - учнів навчальних закладів та працівників профтехосвіти;
- «Буревісник» (1957) - студентів, професорсько-викладацький склад і співробітників ВНЗ;
- «Зеніт» (1967) - працівників ряду галузей машинобудівної промисловості СРСР;

У 1982 р було створено два всесоюзних ДСТ: профспілковий «Труд» і сільське «Урожай», які об'єднали відповідні республіканські ДСТ.

У 1986 р було створено об'єднане Всесоюзне добровільне фізкультурно-спортивне товариство (ВДФСО) профспілок, куди увійшли ДСТ «Спартак», «Зеніт», «Буревісник», «Трудові резерви», «Водник», «Локомотив», «Труд» і «Урожай».

Кожне товариство мало прапор, емблему, спортивну форму, нагрудний знак. Керівництво профспілковими спортивними товариствами здійснював Всесоюзна рада ДСТ профспілок. Рада організовувала змагання між спортивними товариствами, спартакіади профспілок СРСР, фізкультурні свята, навчально-тренувальні збори; забезпечував участь ДСТ у всесоюзних і міжнародних першостях і чемпіонатах.

При Раді були створені федерації з видів спорту, тренерські поради, колегії суддів та ін. Діяльність Всесоюзної ради спрямовувалася і фінансувалася ВЦРПС.

Список ДСТ СРСР

Всесоюзні ДСТ

«Авангард» (профспілка робітників важкого машинобудування і, пізніше, також працівники транспорту)
(шофери Півдня СРСР)
(працівники азотно-тукової промисловості)
(працівники політпросвітзакладів)
(працівники паперової промисловості)
«Буревісник» (студенти і викладачі вишів)
«Водник» (працівники водного транспорту)
(спочатку працівники підприємств гірничо-рудної промисловості, пізніше доповнено працівниками підприємств видобутку і обробки кольорових металів)
(профспілка робітників транспортного машинобудування)
«Динамо» (працівники відділу внутрішніх справ і держбезпеки)
«Зеніт» (працівники деяких високотехнологічних галузей промисловості)
(працівники підприємств обробки кольорових металів)
(працівники мистецтва)
(працівники гумово-каучукової промисловості)
«Колос» (працівники радгоспів і районних МТС)
(профспілка робочий радгоспу і МТС)
(профспілка консервної промисловості)
(працівники лісозаготівельної, паперової, меблевої музичної, фанерно-сірникової промисловості)
»(профспілка бавовняків)
(працівники авіаційної промисловості)
«Локомотив» (працівники залізничного транспорту)
(профспілка робітників середнього машинобудування)
(профспілка медичних працівників)
(профспілка метизної промисловості)
(профспілка металургійної промисловості)
(профспілка працівників зв'язку)
(профспілка лакофарбової промисловості)
(профспілка трамвайників)
(профспілка працівників держустанов)
(працівники бавовняної промисловості)
(працівники хлібопекарської, рибної, тютюнової, пивоварної промисловості)
(профспілка швейників)
(працівники поліграфічної промисловості півночі СРСР)
(працівники поліграфічної промисловості центру і півдня СРСР)
(профспілка рибної промисловості)
(профспілка працівників взуттєвої промисловості)
(профспілка працівників держпідприємств)
(профспілка верстатобудівної промисловості)
(профспілка середнього машинобудування)
(працівники залізорудної промисловості)
(працівники верстатобудівної промисловості)
(працівники цивільного повітряного флоту)
(працівники сільськогосподарського машинобудування)
(працівники точного машинобудування)
«Спартак» (працівники сфери послуг, культури)
(профспілка електромашинобудування)
(профспілка металургійної промисловості)
(суспільство шоферів Москви і Ленінграда)
(профспілка будівельників метро)
(профспілка будівельників важкої промисловості)
(профспілка робітників суднобудівної промисловості)
(профспілка працівників держустанов)
«Торпедо» (працівники автомобільної промисловості)
(працівники тракторної промисловості)
«Трудові резерви» (учні ПТУ та технікумів)
(профспілка працівників початкових і середніх шкіл)
(працівники держсектора в сільському господарстві / МТС, радгоспи і т.д. /, споживчої кооперації, сільської інтелігенції, а також учні середніх сільськогосподарських навчальних закладів)
(профспілка хімічної промисловості)
(робітники підприємств кольорової металургіїі видобутку кольорових металів)
(профспілка шахтарської промисловості)
(профспілка вовняної промисловості)
(профспілка вовняної промисловості)

Республіканські ДСТ

Всього в СРСР було створено 30 республіканських ДСТ, по 2 на кожну союзну республіку, одне об'єднувало працівників промисловості, друге - жителів села:

Список республіканських ДСТ СРСР
Республіка	Працівників промисловості	Працівників сільського господарства
РРФСР	«Труд»	«Колгоспник»
Українська РСР	«Авангард»	«Колос»
Білоруська РСР	«Червоний прапор»	«Урожай»
Казахська РСР	«Енбек» (Труд)	«Кайрат»
Узбецька РСР	«Мехнат» (Труд)	«Пахтакор» (бавовняр)
Киргизька РСР	«Алга» (Вперед)	«Колхозчі»
Туркменська РСР	«Захмет» (Труд)	«Колхозчі»
Вірменська РСР	«Ашхатанк» (Труд)	«Севан»
Таджицька РСР	«Таджикистан»	«Хосілот» (Урожай)
Азербайджанська РСР	«Нефтчі» (Нафтовик)	«Мехсул» (Урожай)
Грузинська РСР	«Гантіаді» (Світанок)	«Колмеурне» (Колгоспник)
Молдавська РСР	«Молдова»	«Колхознікул»
Латвійська РСР	«Даугава»	«Варпа» (Колос)
Литовська РСР	«Жальгіріс» (Зелений ліс)	«Нямунас» (Німан)
Естонська РСР	«Калев»	«Юда» (Сила)

У 1982 році всі республіканські ДСТ були об'єднані в 2 всесоюзних, які отримали назву «Труд» і «Урожай».

Див. також

Спортивный клуб (напр., Центральный спортивный клуб Армії)

Коментарі

У перекладі з казахської - енергія, сила, міць, завзятість.
На честь однойменного озера — Севан.
На честь однойменної річки — Даугава.
У буквальному перекладі українською слово «Жальгіріс» означає «зелений ліс». Назва дана на честь перемоги литовців, білорусів і поляків над Тевтонським орденом в битві під Грюнвальдом (лит. Žalgirio mūšis) в 1410 р..
На честь однойменної річки — Нямунас (лит. Nemunas) литовською Неман.
На честь героя естонської міфології - легендарного богатиря-велетня Калева.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
Преамбула. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 23 червня 2021.
www.vexillographia.ru, Преамбула.
www.vexillographia.ru, § «Авангард».
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
http://www.vexillographia.ru § «Большевик»
http://www.vexillographia.ru § «Горняк»
www.vexillographia.ru, § «Цветные металлы».
Источник —www.vexillographia.ru, если не указано иначе.
А. Попов (18 декабря 2003). ЦСКА–«Жальгирис»: 20 лет спустя. «Советский спорт». Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 26 листопада 2010.

Література

Лазарєв С. Є. Радянське законодавство 1930-х років про фізкультуру і спорт і його актуальність в наші дні // «Громадянин і право». - 2016. - № 9. - С. 3-8.

Посилання

Добровольные спортивные общества // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. — Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
Добровольные спортивные общества (1930-е...1980-е гг). // Флаги спортивных и оборонно-спортивных обществ СССР. // © Сайт Русского центра флаговедения и геральдики =Russian Centre of Vexillology and Heraldry= (www.vexillographia.ru) Последнее изменение 13.7.2017.. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 23 червня 2021.

[10] У перекладі з казахської - енергія, сила, міць, завзятість.

[11] На честь однойменного озера — Севан.

[12] На честь однойменної річки — Даугава.

[14] У буквальному перекладі українською слово «Жальгіріс» означає «зелений ліс». Назва дана на честь перемоги литовців, білорусів і поляків над Тевтонським орденом в битві під Грюнвальдом (лит. Žalgirio mūšis) в 1410 р..

[15] На честь однойменної річки — Нямунас (лит. Nemunas) литовською Неман.

[16] На честь героя естонської міфології - легендарного богатиря-велетня Калева.

[fksz_32-2-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2021. Процитовано 23 червня 2021.

[vex_loc-2] Преамбула. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 23 червня 2021.

[FOOTNOTEwww.vexillographia.ru[httpwwwvexillographiarurussiaUSSRsporhtm_Преамбула]-3] www.vexillographia.ru, Преамбула.

[FOOTNOTEwww.vexillographia.ru§_«Авангард»-4] www.vexillographia.ru, § «Авангард».

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2021. Процитовано 23 червня 2021.

[vex_bol-6] ttp://www.vexillographia.ru § «Большевик»

[vex_gor-7] ttp://www.vexillographia.ru § «Горняк»

[FOOTNOTEwww.vexillographia.ru§_«Цветные_металлы»-8] www.vexillographia.ru, § «Цветные металлы».

[9] Источник —www.vexillographia.ru, если не указано иначе.

[13] А. Попов (18 декабря 2003). ЦСКА–«Жальгирис»: 20 лет спустя. «Советский спорт». Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 26 листопада 2010.