Дніпровська академія музики — комунальний вищий навчальний заклад Дніпропетровської обласної ради, розташований у м. Дніпро. Нині навчальний заклад суміщає в собі академію, училище та центральну музичну школу.
Дніпровська Академія музики | |
---|---|
48°27′54″ пн. ш. 35°03′38″ сх. д. / 48.46520000002777806° пн. ш. 35.06060000002777599° сх. д.Координати: 48°27′54″ пн. ш. 35°03′38″ сх. д. / 48.46520000002777806° пн. ш. 35.06060000002777599° сх. д. | |
Тип | консерваторія |
Країна | ![]() |
Розташування | |
Назва на честь | Глінка Михайло Іванович |
Засновано | 1898 |
Ректор | Юрій Михайлович Новіков |
Випускники | |
Адреса | 49044, Дніпро, вул. Ливарна, 10 |
Сайт | dk.dp.ua |
Історія
До 1901 року
Перша спроба створити у Катеринославі музичний навчальний заклад була здійснена ще наприкінці XVIII століття. За ідеєю Григорія Потьомкіна та згідно з наказом Катерини II 1784 року в новому місті було заплановано відкриття університету з Академією мистецтв і музики при ньому. Очолити цей заклад запропонували Максиму Березовському, а майбутній оркестр - Івану Хандошці. Створений заклад функціонував у Катеринославі в 1786- на початку 1787 року, після чого був переведений до Кременчука, де функціонував за наявними відомостями до 1792 року.
У червні 1898 року головна за підтримки губернатора Петра Святополка-Мирського у місті відкрито Катеринославське відділення ІРМТ з музичними класами при ньому, в яких початково навчались 62 учні: по класу фортепіано — 34, скрипки — 22, співу — 5, віолончелі — 1. Директором музичних класів був призначений Дмитро Петрович Губарєв. Викладачами музичних класів були випускники Санкт-Петербурзької консерваторії:
- Д. П. Губарєв — по класу співу і віолончелі; * М. М. Лівен — викладач теорії музики, сольфеджіо, гармонії;
- А. Діамант і Е. До. Ейзенберг — викладачі по класу фортепіано;
- І. Солнишкін — викладач по класу скрипки.
Навчання було платним. Річна плата становила 100 рублів.
Музичне училище
У 1901 року музичні класи було реорганізовані в музичне училище з науковими класами. В ньому навчалося 135 учнів за класами: фортепіано, спів, скрипка, віолончель, контрабас, кларнет і труба. Був відкритий клас ансамблю. Оперна студія училища під керівництвом викладача оперного класу Д. Іванова компенсувала відсутність постійної оперної трупи в Катеринославі.
Динаміка зростання контингенту учнів училища свідчить про великий інтерес і попит на музичну освіту серед жителів Катеринославщини. Станом на 1917 рік кількість учнів становила майже 1000 осіб. Училище давало можливість оволодіти практично всіма музичними інструментами, lo роботи в училищі запрошували відомих музикантів Росії і Європи, випускників Петербурзької, Московської, Празької, Пармської, Лейпцизької і Віденської консерваторій.
1919 року на базі училища створено консерваторію, директором якої з 1920 по 1922 роки був Михайло Михайлович Енгель-Крон.
1923 року, у зв'язку з реорганізацією навчальних закладів країни, в тому числі і України, Катеринославська консерваторія була перетворена на музично-театральний технікум зі статусом вищого навчального закладу. З 1924 по 1926 роки обов'язки директора музичного технікуму виконувала М. Ю. Гейман. У 1930-ті роки директором був призначений П. С. Бочаров.
1930 року технікум втрачає статус вищого навчального закладу, а 1937 року реогранізується в музичне училище з правами середнього спеціального навчального закладу.
1940—1973 року училище очолював талановитий організатор, музикант, піаніст Михайло Львович Оберман.
Під час німецько-радянської війни училище було евакуйоване в місто Тобольськ Омської області (нині — Тюменська область), де продовжувало свою навчальну та творчу роботу. У 1943 року, коли Дніпропетровськ було відвойовано, колектив училища повернувся в рідне місто.
21 грудня 1948 року, з нагоди відзначенням 50-річчя училища, Рада міністрів УРСР прийняла постанову № 2994 про присвоєння училищу імені М. І. Глінки, який однак, не мав стосунку до цього навчального закладу.
У повоєнні часи училище активно розбудовується. Відкриваються нові відділи: народних інструментів, хорового диригування, теорія музики. Колектив училища докладає багато зусиль до розвитку системи музичної освіти області.
З 1973 по 1992 роки директором училища є музикознавець Людмила Іванівна Царегородцева. У цей період відкрито нову будівлю училища по вулиці Ливарній, 10, яке будувалося за спеціальним проєктом, з урахуванням особливостей навчального закладу.
1992—2003 року училище очолював Заслужений діяч мистецтв України, диригент (Микола Шпак).
У 2004 році директором училища призначений заслужений діяч мистецтв України, піаніст Юрій Михайлович Новіков.
Консерваторія
Відповідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради № 775-33/IV від 22 березня 2006 року Дніпропетровське обласне музичне училище імені М. І. Глінки перейменовано в Дніпропетровську консерваторію імені Михайла Глінки. Ректором консерваторії був призначений заслужений діяч мистецтв України Ю. М. Новіков.
У 2016 році керівництво закладу звернулося із клопотанням про перейменування консерваторії на академію, проте із збереженням прикметника «Дніпропетровська», що й було здійснено.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
Посилання
- Кременчуцька музична академія // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 597.
- Дніпропетровська консерваторія // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 627.
- Офіційний сайт закладу [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Відділ струнних інструментів [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Консерваторія імені Михайла Глінки на сайті gorod. dp. ua [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет