Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плавбаза-конвоїр «Дніпро» — матка (база) підводних човнів Військово-морських сил УНР та Української Держави (1918-1919). За часів Російської імперії та СРСР мав назву «Ельборус» та «Ельбрус».
| «Дніпро» Эльборус | ||
|---|---|---|
 | ||
| Основна інформація | ||
| Тип | ||
| Під прапором |  Українська Держава і УНР (1918—1919)  СРСР (1921-до кінця 1960-х рр.) | |
| Порт приписки | Миколаїв, Севастополь | |
| Приналежність | ВМС УНР | |
| Будівництво | Руссуд, Миколаїв | |
| Вартість | ||
| Спущений на воду | 21 грудня 1916 р. | |
| Кінець служби | кінець 1960-х р. | |
| Параметри | ||
| Водотоннажність | стандартна — 2 540 т. повна — 2 800 т. | |
| Довжина | по ватерлінії — 83 м. | |
| Ширина | 12 м. | |
| Висота борту | 4 м. | |
| Технічні дані | ||
| Двигуни | ГЕУ дизель-електричні (відповідно до проекту - котломашині), двухвальні: 2 дизелі. 3000 л.с., 2 генератори 1300 кВт, 2 гребних електродвигуна по 950 кВт. | |
| Гвинти | ||
| Потужність | 3 000 кін.сил. | |
| Швидкість | 12 вузлів (під час випробувань 12.75 вузлів). | |
| Екіпаж | ||
| Дільність | 1600 миль повним ходом. | |
| Озброєння | ||
| Гармати | 3 х 76.2 мм Лендера (1 на полубаці, 2 на полуюті) 2 х 45 мм (на мостику) 4 кулемети. | |
| Радар | ||
| Літаки | ||
Історія
Закладений 2 травня 1916 року у Миколаєві на заводі «Руссуд». Спроектований як конвоїр-плавбаза підводних човнів за спеціальним проектом. 21 грудня 1916 року — спущений на воду під назвою «Ельборус».
Після Лютневої революції на півдні України потужно заявив про себе український національно-визвольний рух. Протягом року на Чорноморському флоті, на більшості кораблів та полків, в усіх портах, гарнізонах та навчальних закладах флоту були створені українські організації. Моряки та робітники-українці активно виступали на підтримку Центральної Ради та за реальні дії з українізації Чорноморського флоту та створення Українського військового флоту. Активно діяли українські ради й в Дивізіоні підводних човнів ЧФ під командуванням контр-адмірала В'ячеслава Клочковського.
12 жовтня 1917 року на відзначення українізації трьох кораблів Балтійського флоту: крейсера «Светлана» та ескадрених міноносців «Україна» та «Гайдамак», вирішили на всіх кораблях і установах флоту на один день підняли національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна». З цієї нагоди у Севастополі, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Євпаторії, Феодосії та Керчі пройшли масові маніфестації на підтримку Незалежної України.
Після проголошення, у листопаді 1917 року Української Народної Республіки, всі кораблі, що будувались та перебували у Миколаєві, Одесі та інших містах півдня України, відійшли до новоствореної української держави. А тодішній командувач ЧФ контр-адмірал Олександр Нємітц, за підтримки Михайла Остроградського, направив телеграму Генеральному Секретарю військових справ УНР про визнання флотом влади Української Народної Республіки.
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот». Відповідно до цього закону «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» а «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів». Таким чином всі кораблі та підводні човни увійшли до складу Військово-морських сил УНР.
На початку 1918 року південь України ненадовго окупували більшовики, проте вже в березні українські війська знову звільнили Миколаїв. 27 березня 1918 року — Наказом військового відомства УНР було створено район охорони Південно-Західної частини Чорного моря зі штабом в Одесі. Начальником району і Головним командиром портів Чорного і Азовського морів призначається віце-адмірал Андрій Покровський. Штаб в Одесі контролював також Миколаїв і Херсон. Корабель було включено до складу Українського військово-морського флоту.
Після проголошення Гетьманату, досить суттєво активізувалась робота зі створення Військово-морського флоту Української Держави. Протягом всього 1918 року уряд Гетьмана Скоропадського приділяв багато уваги побудові міцного військового флоту. Особливий акцент було зроблено на необхідності найшвидшої добудови кораблів на заводах у Миколаєві. Тому, Гетьманським урядом було профінансовано необхідні роботи для завершення будівництва військових суден.
Восени, після передачі всіх кораблів колишнього російського імператорського флоту до військово-морських сил України, розпочинається зміна назв військових кораблів на українські. Після приходу до влади Директорії, 25 січня 1919 року ухвалюється Закон про флот, яким Директорія України перебрала на себе утримання всього Чорноморського флоту, виділивши для цього 100 мільйонів карбованців.
На підставі «Закону про флот» Директорія УНР наказом № 57/28 від 25 січня Морське відомство присвоїло українські назви кораблям, що базувались в Миколаєві. Матці (базі) підводних човнів було присвоєно ім'я «Дніпро».
Наказом по морському відомству від 27 січня 1919 року, планувалось завершення будівництва на Миколаївській та Херсонській корабельнях у 1919—1920 роках українських військових кораблів: дредноута «Соборна Україна», крейсерів «Гетьман Богдан Хмельницький», «Гетьман Петро Дорошенко» «Тарас Шевченко», плавбази «Дніпро» та інших. У Миколаїв було направлено кошти на завершення будівництва нових кораблів та погашено борги перед суднобудівниками. Для цього, урядом УНР виділяється 20 мільйонів карбованців для розрахунку з робітниками миколаївських суднобудівних заводів «Наваль» і «Руссуд».
Проте 1 лютого 1919 року флот Антанти зайняв Херсон, 2 лютого — Миколаїв. Навесні 1919 року більшовики захопили Херсон, Миколаїв, Одесу, Крим. Всі кораблі та підводні човни, що не затопили та не забрали з собою війська Антанти увійшли до складу Червоного флоту УСРР.
Проте, влітку 1919 року, внаслідок наступу Добровольчої армії генерала Денікіна весь південь (як і схід) України були захоплені білогвардійцями. Всі кораблі колишніх ВМС УНР, що вцілили, були включені до флоту ВСЮР, а потім, із захопленням Миколаєва більшовиками, до радянського червоного флоту. В 1928 році більшовицьким урядом було прийнято рішення про введення корабля до ладу, як плавбази для підводних човнів типу «Д». Перейменований у «Ельбрус». Приймальні випробування почались 18 1934 р.
В 1934 році — добудований у Миколаєві. 5 березня 1935 р. був введений до складу ЧФ як плавбаза підводних човнів. Брав активну участь у бойових діях під час Другої Світової війни. В 1941 р. — Плавбаза 1-ї бригади ПЧ ЧФ. В 1942 — 1945 рр. — Плавбаза 2-ї бригади підводних човнів. На «Ельбрус» зокрема базувались субмарини «М-35» та «М-111». Після 1960 року — перекваліфіковано у ПКЗ-116. Базувався у Севастополі, Феодосії, Балаклаві. Знаходився на військовій службі радянського Чорноморського флоту до кінця 1960-х років.
Джерела
- Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Флот в 17-20 рр. ХХ ст. [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Український Чорноморський флот (1918-1919) [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plavbaza konvoyir Dnipro matka baza pidvodnih chovniv Vijskovo morskih sil UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 1919 Za chasiv Rosijskoyi imperiyi ta SRSR mav nazvu Elborus ta Elbrus Dnipro ElborusOsnovna informaciyaTipPid praporom Ukrayinska Derzhava i UNR 1918 1919 SRSR 1921 do kincya 1960 h rr Port pripiski Mikolayiv SevastopolPrinalezhnist VMS UNRBudivnictvo Russud MikolayivVartistSpushenij na vodu 21 grudnya 1916 r Kinec sluzhbi kinec 1960 h r ParametriVodotonnazhnist standartna 2 540 t povna 2 800 t Dovzhina po vaterliniyi 83 m Shirina 12 m Visota bortu 4 m Tehnichni daniDviguni GEU dizel elektrichni vidpovidno do proektu kotlomashini dvuhvalni 2 dizeli 3000 l s 2 generatori 1300 kVt 2 grebnih elektrodviguna po 950 kVt GvintiPotuzhnist 3 000 kin sil Shvidkist 12 vuzliv pid chas viprobuvan 12 75 vuzliv EkipazhDilnist 1600 mil povnim hodom OzbroyennyaGarmati 3 h 76 2 mm Lendera 1 na polubaci 2 na poluyuti 2 h 45 mm na mostiku 4 kulemeti RadarLitakiIstoriyaZakladenij 2 travnya 1916 roku u Mikolayevi na zavodi Russud Sproektovanij yak konvoyir plavbaza pidvodnih chovniv za specialnim proektom 21 grudnya 1916 roku spushenij na vodu pid nazvoyu Elborus Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi na pivdni Ukrayini potuzhno zayaviv pro sebe ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh Protyagom roku na Chornomorskomu floti na bilshosti korabliv ta polkiv v usih portah garnizonah ta navchalnih zakladah flotu buli stvoreni ukrayinski organizaciyi Moryaki ta robitniki ukrayinci aktivno vistupali na pidtrimku Centralnoyi Radi ta za realni diyi z ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu ta stvorennya Ukrayinskogo vijskovogo flotu Aktivno diyali ukrayinski radi j v Divizioni pidvodnih chovniv ChF pid komanduvannyam kontr admirala V yacheslava Klochkovskogo 12 zhovtnya 1917 roku na vidznachennya ukrayinizaciyi troh korabliv Baltijskogo flotu krejsera Svetlana ta eskadrenih minonosciv Ukrayina ta Gajdamak virishili na vsih korablyah i ustanovah flotu na odin den pidnyali nacionalni ukrayinski prapori ta stengovi signali Haj zhive vilna Ukrayina Z ciyeyi nagodi u Sevastopoli Odesi Mikolayevi Hersoni Yevpatoriyi Feodosiyi ta Kerchi projshli masovi manifestaciyi na pidtrimku Nezalezhnoyi Ukrayini Pislya progoloshennya u listopadi 1917 roku Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vsi korabli sho buduvalis ta perebuvali u Mikolayevi Odesi ta inshih mistah pivdnya Ukrayini vidijshli do novostvorenoyi ukrayinskoyi derzhavi A todishnij komanduvach ChF kontr admiral Oleksandr Nyemitc za pidtrimki Mihajla Ostrogradskogo napraviv telegramu Generalnomu Sekretaryu vijskovih sprav UNR pro viznannya flotom vladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 14 sichnya 1918 roku Centralna Rada prijnyala Timchasovij Zakon pro ukrayinskij derzhavnij flot Vidpovidno do cogo zakonu Rosijskij Chornomorskij flot progoloshuyetsya flotom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a Ukrayinska Narodna Respublika perejmaye na sebe vsi zobov yazannya rosijskogo uryadu shodo Chornomorskogo flotu j shodo utrimannya flotu j portiv Takim chinom vsi korabli ta pidvodni chovni uvijshli do skladu Vijskovo morskih sil UNR Na pochatku 1918 roku pivden Ukrayini nenadovgo okupuvali bilshoviki prote vzhe v berezni ukrayinski vijska znovu zvilnili Mikolayiv 27 bereznya 1918 roku Nakazom vijskovogo vidomstva UNR bulo stvoreno rajon ohoroni Pivdenno Zahidnoyi chastini Chornogo morya zi shtabom v Odesi Nachalnikom rajonu i Golovnim komandirom portiv Chornogo i Azovskogo moriv priznachayetsya vice admiral Andrij Pokrovskij Shtab v Odesi kontrolyuvav takozh Mikolayiv i Herson Korabel bulo vklyucheno do skladu Ukrayinskogo vijskovo morskogo flotu Pislya progoloshennya Getmanatu dosit suttyevo aktivizuvalas robota zi stvorennya Vijskovo morskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Protyagom vsogo 1918 roku uryad Getmana Skoropadskogo pridilyav bagato uvagi pobudovi micnogo vijskovogo flotu Osoblivij akcent bulo zrobleno na neobhidnosti najshvidshoyi dobudovi korabliv na zavodah u Mikolayevi Tomu Getmanskim uryadom bulo profinansovano neobhidni roboti dlya zavershennya budivnictva vijskovih suden Voseni pislya peredachi vsih korabliv kolishnogo rosijskogo imperatorskogo flotu do vijskovo morskih sil Ukrayini rozpochinayetsya zmina nazv vijskovih korabliv na ukrayinski Pislya prihodu do vladi Direktoriyi 25 sichnya 1919 roku uhvalyuyetsya Zakon pro flot yakim Direktoriya Ukrayini perebrala na sebe utrimannya vsogo Chornomorskogo flotu vidilivshi dlya cogo 100 miljoniv karbovanciv Na pidstavi Zakonu pro flot Direktoriya UNR nakazom 57 28 vid 25 sichnya Morske vidomstvo prisvoyilo ukrayinski nazvi korablyam sho bazuvalis v Mikolayevi Matci bazi pidvodnih chovniv bulo prisvoyeno im ya Dnipro Nakazom po morskomu vidomstvu vid 27 sichnya 1919 roku planuvalos zavershennya budivnictva na Mikolayivskij ta Hersonskij korabelnyah u 1919 1920 rokah ukrayinskih vijskovih korabliv drednouta Soborna Ukrayina krejseriv Getman Bogdan Hmelnickij Getman Petro Doroshenko Taras Shevchenko plavbazi Dnipro ta inshih U Mikolayiv bulo napravleno koshti na zavershennya budivnictva novih korabliv ta pogasheno borgi pered sudnobudivnikami Dlya cogo uryadom UNR vidilyayetsya 20 miljoniv karbovanciv dlya rozrahunku z robitnikami mikolayivskih sudnobudivnih zavodiv Naval i Russud Prote 1 lyutogo 1919 roku flot Antanti zajnyav Herson 2 lyutogo Mikolayiv Navesni 1919 roku bilshoviki zahopili Herson Mikolayiv Odesu Krim Vsi korabli ta pidvodni chovni sho ne zatopili ta ne zabrali z soboyu vijska Antanti uvijshli do skladu Chervonogo flotu USRR Prote vlitku 1919 roku vnaslidok nastupu Dobrovolchoyi armiyi generala Denikina ves pivden yak i shid Ukrayini buli zahopleni bilogvardijcyami Vsi korabli kolishnih VMS UNR sho vcilili buli vklyucheni do flotu VSYuR a potim iz zahoplennyam Mikolayeva bilshovikami do radyanskogo chervonogo flotu V 1928 roci bilshovickim uryadom bulo prijnyato rishennya pro vvedennya korablya do ladu yak plavbazi dlya pidvodnih chovniv tipu D Perejmenovanij u Elbrus Prijmalni viprobuvannya pochalis 18 1934 r V 1934 roci dobudovanij u Mikolayevi 5 bereznya 1935 r buv vvedenij do skladu ChF yak plavbaza pidvodnih chovniv Brav aktivnu uchast u bojovih diyah pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni V 1941 r Plavbaza 1 yi brigadi PCh ChF V 1942 1945 rr Plavbaza 2 yi brigadi pidvodnih chovniv Na Elbrus zokrema bazuvalis submarini M 35 ta M 111 Pislya 1960 roku perekvalifikovano u PKZ 116 Bazuvavsya u Sevastopoli Feodosiyi Balaklavi Znahodivsya na vijskovij sluzhbi radyanskogo Chornomorskogo flotu do kincya 1960 h rokiv DzherelaChornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Flot v 17 20 rr HH st 23 veresnya 2009 u Wayback Machine Ukrayinskij Chornomorskij flot 1918 1919 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine