Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Васи́льович Нéмітц (Біберште́йн) (рос. Нёмитц; 26 липня (7 серпня) 1879, с. Котюжани, Бессарабської губ. — 1 жовтня 1967, Ялта) — контрадмірал, командувач Чорноморським флотом (1917), віцеадмірал ВМФ СРСР (1941).
| Олександр Немітц | |
|---|---|
 | |
| Народження | 26 липня (7 серпня) 1879 Котюжень, Бричанський район |
| Смерть | 1 жовтня 1967 (88 років) Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР[1] |
| Поховання | Кладовище Комунарів |
| Країна |  Російська імперія, СРСР |
| Рід військ |  ВМФ СРСР |
| Освіта | Морський кадетський корпус |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Віце-адмірал |
| Командування | Чорноморський флот Російської Федерації |
| Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна |
| Нагороди |   |
Біографія
Народився в селі Котюжани Бессарабської губернії (тепер територія Молдови) в родині мирового судді надвірного радника Василя Фердинандовича Немітца та Софії Аполлонівни Кузнецової. Походив з німецького, але давно обрусівшого дворянського роду, який виводив свій родовід від відомого німецького роду лицарів фон Біберштейнів.
Закінчив Морський кадетський корпус (1899), старшинські гарматні класи (1903).
З 1899 року проходив службу на Чорноморському флоті. Служив на кораблях «Ростислав», «Три Святителі» й одночасно викладав у школі гальванерів. З боку командування флотом піддавався покаранню восени 1905 року за відмову розстріляти екіпаж повсталого військового судна «Прут». 1906 року виступав захисником повсталих матросів Севастополя на судовому процесі.
З 1907 року штаб-офіцер Немітц працював в Історичному відділі Генерального морського штабу. Автор ряду праць з історії російсько-японської війни та книги «Прикладна стратегія» (1913), що стала підручником для імператорських, а згодом і радянських старших офіцерів.
1912 року закінчив Миколаївську морську академію.
У 1913—1914 рр. працював у Генеральному морському штабі керівником Чорноморської оперативної частини.
На початку Першої світової війни (1914—1915) у званні капітана 2 рангу перебував у складі військового-морського управління Ставки верховного головнокомандувача російської армії та при штабі командувача Чорноморського флоту адмірала Андрія Ебергардта.
З 1915 року командував канонеркою «Донець», дивізіоном есмінців (1916), мінною дивізією (1917).
3 грудня 1916 року нагороджений Георгіївською зброєю. У квітні 1917 року був обраний головою Союзу офіцерів-республіканців Чорноморського флоту.
18 липня 1917 року призначений Тимчасовим Урядом, за згодою Центральни Ради, командувачем Чорноморським військовим флотом — після демаршу Колчака в червні на зібранні матросів і старшин у Севастополі. У серпні — підвищений у ранзі до контрадмірала.
Не перешкоджав українізації Чорноморського флоту, прихильно ставився до Центральної Ради. Виступаючи на 1-м Загальнофлотському з'їзді 6 листопада, О. Немітц закликав його делегатів підтримати центральну владу в Україні і не допустити міжусобиць.
Після жовтневого перевороту в Росії та проголошення Української Народної Республіки 23 листопада 1917 року О. Немітц, за ініціативи Михайла Остроградського, направив телеграму Генеральному секретарю військових справ УНР про визнання флотом влади УНР. За ці дії О. Немітца було терміново викликано більшовиками до Петрограда «з доповіддю про стан на ЧФ», куди він виїхав 13 грудня, здавши тимчасово посаду командувача начальнику штабу флоту контрадміралу Михайлу Сабліну.
Пізніше з'ясувалося, що Немітц не збирався їхати до Росії. Він поїхав до Ставки головнокомандувача Румунського фронту генерала Дмитра Щербачова. Деякий час перебував у Києві, згодом близько року жив в Одесі.
Майже одразу після від'їзду Немітца із Севастополя більшовики влаштували у місті кривавий терор, під час якого було вбито понад 500 офіцерів Чорноморського флоту. Відповідно до «наказу» за підписом керівників більшовицького флоту Ф. Раскольнікова та Дибенка, Немітцу було заочно винесено смертний вирок.
30 вересня 1918 року гетьманський уряд схвалив кандидатуру адмірала О.Немітца на посаду морського міністра і передав наказ про його призначення Гетьману П.Скоропадському.
Проте вже наприкінці 1918 року він служить у Червоній армії. У серпні — жовтні 1919 року — начальник штабу Південної групи військ під командуванням Йона Якіра. Розробив та провів 400-кілометровий рейд більшовицьких загонів з Одеси до Житомира по території, підконтрольній уряду УНР, Добровольчій армії та повстанським отаманам Півдня України. Був поранений, евакуйований із Житомиру до Москви та нагороджений орденом «Червоного правпора».
6 лютого 1920 року Політбюро ЦК РКП(б) призначає «адмирала А. В. Немітца командувачем Морских сил Республіки» та членом Реввоєнсовєту Радянської Росії. У зв'язку з необхідністю організації безперебійного постачання для молодої «Республіки Совєтів» нафти першим завданням для нового командувача стала ліквідація англійського та білогвардійського флоту на Каспійському морі. «Перший червоний адмірал» розробив оперативний план для командувача Волжсько-Каспійської флотилії Ф. Раскольнікова. Після успішного проведення операції на Каспії більшовики зосередили всі сили на Чорному морі.
Оскільки на Півдні України більшовики не мали власних військово-морських сил, за розпорядженням О. Немітца на Азовське море були спрямовані озброєння, техніка та особовий склад з Балтики, Онезької, Сєвєродвінської та Волжсько-Каспійської флотилій. Таким чином створювався «Рабоче-крестьянский красный флот» на Чорному та Азовському морях.
У другій половині 1920 року брав безпосередню участь в організації взаємодії сил флоту з військами Південного фронту при нападі на армію генерала Врангеля та захопленні Криму.
У грудні 1921 року звільнений з посади командувача Морських сил та управителя справ Народного комісаріату з морських справ РСФСР. Переходить на викладацьку роботу.
З 1924 року перебував для особливо важливих доручень при РВСР. Викладав у Військово-морській академії. Професор кафедри стратегії й тактики Військово-морської та Військово-повітряної академій збройних сил.
У 1929 році — голова урядової комісії з оборони берегів Чорного моря. З 1930 року — заступник інспектора ВМС РККА.
У 1930-х роках важко захворів. 1938 року пише книгу «Робота Головного морського штабу», працює над мемуарами. 1941 року присвоєно звання віцеадмірала ВМФ СРСР.
У 1940—1947 рр. — професор кафедр стратегії й тактики Військово-морської та Військового-повітряної академій. Під час Другої світової війни брав участь в організації бойових дій Азовської військової флотилії.
З 1947 року — у відставці, працював у Гідрографічній службі Чорноморського флоту в Севастополі. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного прапора, медалями.
В останні роки жив у Ялті. Помер 1 жовтня 1967 року. Похований у Севастополі на кладовищі Комунарів.
Джерела та література
- Л. В. Гриневич. Немітц Олександр Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 367. — .
- Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії
- Флот у добу Центральної Ради
- Александр Васильевич Немитц (Биберштейн)
- Немитц А. В. Недавнее прошлое русского флота (по личным воспоминаниям)(рос.)
- [3]
- [4]
- Командири — від Л до Р
Примітки
- Нёмитц Александр Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Т. Б. Бикова Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Vasi lovich Nemitc Bibershte jn ros Nyomitc 26 lipnya 7 serpnya 1879 18790807 s Kotyuzhani Bessarabskoyi gub 1 zhovtnya 1967 Yalta kontradmiral komanduvach Chornomorskim flotom 1917 viceadmiral VMF SRSR 1941 Oleksandr NemitcNarodzhennya26 lipnya 7 serpnya 1879 1879 08 07 Kotyuzhen Brichanskij rajonSmert1 zhovtnya 1967 1967 10 01 88 rokiv Yalta Krimska oblast Ukrayinska RSR SRSR 1 PohovannyaKladovishe KomunarivKrayinaRosijska imperiya SRSRRid vijsk VMF SRSROsvitaMorskij kadetskij korpusPartiyaKPRSZvannya Vice admiralKomanduvannyaChornomorskij flot Rosijskoyi FederaciyiVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v seli Kotyuzhani Bessarabskoyi guberniyi teper teritoriya Moldovi v rodini mirovogo suddi nadvirnogo radnika Vasilya Ferdinandovicha Nemitca ta Sofiyi Apollonivni Kuznecovoyi Pohodiv z nimeckogo ale davno obrusivshogo dvoryanskogo rodu yakij vivodiv svij rodovid vid vidomogo nimeckogo rodu licariv fon Bibershtejniv Zakinchiv Morskij kadetskij korpus 1899 starshinski garmatni klasi 1903 Z 1899 roku prohodiv sluzhbu na Chornomorskomu floti Sluzhiv na korablyah Rostislav Tri Svyatiteli j odnochasno vikladav u shkoli galvaneriv Z boku komanduvannya flotom piddavavsya pokarannyu voseni 1905 roku za vidmovu rozstrilyati ekipazh povstalogo vijskovogo sudna Prut 1906 roku vistupav zahisnikom povstalih matrosiv Sevastopolya na sudovomu procesi Z 1907 roku shtab oficer Nemitc pracyuvav v Istorichnomu viddili Generalnogo morskogo shtabu Avtor ryadu prac z istoriyi rosijsko yaponskoyi vijni ta knigi Prikladna strategiya 1913 sho stala pidruchnikom dlya imperatorskih a zgodom i radyanskih starshih oficeriv 1912 roku zakinchiv Mikolayivsku morsku akademiyu U 1913 1914 rr pracyuvav u Generalnomu morskomu shtabi kerivnikom Chornomorskoyi operativnoyi chastini Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1915 u zvanni kapitana 2 rangu perebuvav u skladi vijskovogo morskogo upravlinnya Stavki verhovnogo golovnokomanduvacha rosijskoyi armiyi ta pri shtabi komanduvacha Chornomorskogo flotu admirala Andriya Ebergardta Z 1915 roku komanduvav kanonerkoyu Donec divizionom esminciv 1916 minnoyu diviziyeyu 1917 3 grudnya 1916 roku nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu U kvitni 1917 roku buv obranij golovoyu Soyuzu oficeriv respublikanciv Chornomorskogo flotu 18 lipnya 1917 roku priznachenij Timchasovim Uryadom za zgodoyu Centralni Radi komanduvachem Chornomorskim vijskovim flotom pislya demarshu Kolchaka v chervni na zibranni matrosiv i starshin u Sevastopoli U serpni pidvishenij u ranzi do kontradmirala Ne pereshkodzhav ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu prihilno stavivsya do Centralnoyi Radi Vistupayuchi na 1 m Zagalnoflotskomu z yizdi 6 listopada O Nemitc zaklikav jogo delegativ pidtrimati centralnu vladu v Ukrayini i ne dopustiti mizhusobic Pislya zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi ta progoloshennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 23 listopada 1917 roku O Nemitc za iniciativi Mihajla Ostrogradskogo napraviv telegramu Generalnomu sekretaryu vijskovih sprav UNR pro viznannya flotom vladi UNR Za ci diyi O Nemitca bulo terminovo viklikano bilshovikami do Petrograda z dopoviddyu pro stan na ChF kudi vin viyihav 13 grudnya zdavshi timchasovo posadu komanduvacha nachalniku shtabu flotu kontradmiralu Mihajlu Sablinu Piznishe z yasuvalosya sho Nemitc ne zbiravsya yihati do Rosiyi Vin poyihav do Stavki golovnokomanduvacha Rumunskogo frontu generala Dmitra Sherbachova Deyakij chas perebuvav u Kiyevi zgodom blizko roku zhiv v Odesi Majzhe odrazu pislya vid yizdu Nemitca iz Sevastopolya bilshoviki vlashtuvali u misti krivavij teror pid chas yakogo bulo vbito ponad 500 oficeriv Chornomorskogo flotu Vidpovidno do nakazu za pidpisom kerivnikiv bilshovickogo flotu F Raskolnikova ta Dibenka Nemitcu bulo zaochno vineseno smertnij virok 30 veresnya 1918 roku getmanskij uryad shvaliv kandidaturu admirala O Nemitca na posadu morskogo ministra i peredav nakaz pro jogo priznachennya Getmanu P Skoropadskomu Prote vzhe naprikinci 1918 roku vin sluzhit u Chervonij armiyi U serpni zhovtni 1919 roku nachalnik shtabu Pivdennoyi grupi vijsk pid komanduvannyam Jona Yakira Rozrobiv ta proviv 400 kilometrovij rejd bilshovickih zagoniv z Odesi do Zhitomira po teritoriyi pidkontrolnij uryadu UNR Dobrovolchij armiyi ta povstanskim otamanam Pivdnya Ukrayini Buv poranenij evakujovanij iz Zhitomiru do Moskvi ta nagorodzhenij ordenom Chervonogo pravpora 6 lyutogo 1920 roku Politbyuro CK RKP b priznachaye admirala A V Nemitca komanduvachem Morskih sil Respubliki ta chlenom Revvoyensovyetu Radyanskoyi Rosiyi U zv yazku z neobhidnistyu organizaciyi bezperebijnogo postachannya dlya molodoyi Respubliki Sovyetiv nafti pershim zavdannyam dlya novogo komanduvacha stala likvidaciya anglijskogo ta bilogvardijskogo flotu na Kaspijskomu mori Pershij chervonij admiral rozrobiv operativnij plan dlya komanduvacha Volzhsko Kaspijskoyi flotiliyi F Raskolnikova Pislya uspishnogo provedennya operaciyi na Kaspiyi bilshoviki zoseredili vsi sili na Chornomu mori Oskilki na Pivdni Ukrayini bilshoviki ne mali vlasnih vijskovo morskih sil za rozporyadzhennyam O Nemitca na Azovske more buli spryamovani ozbroyennya tehnika ta osobovij sklad z Baltiki Onezkoyi Syevyerodvinskoyi ta Volzhsko Kaspijskoyi flotilij Takim chinom stvoryuvavsya Raboche krestyanskij krasnyj flot na Chornomu ta Azovskomu moryah U drugij polovini 1920 roku brav bezposerednyu uchast v organizaciyi vzayemodiyi sil flotu z vijskami Pivdennogo frontu pri napadi na armiyu generala Vrangelya ta zahoplenni Krimu U grudni 1921 roku zvilnenij z posadi komanduvacha Morskih sil ta upravitelya sprav Narodnogo komisariatu z morskih sprav RSFSR Perehodit na vikladacku robotu Z 1924 roku perebuvav dlya osoblivo vazhlivih doruchen pri RVSR Vikladav u Vijskovo morskij akademiyi Profesor kafedri strategiyi j taktiki Vijskovo morskoyi ta Vijskovo povitryanoyi akademij zbrojnih sil U 1929 roci golova uryadovoyi komisiyi z oboroni beregiv Chornogo morya Z 1930 roku zastupnik inspektora VMS RKKA U 1930 h rokah vazhko zahvoriv 1938 roku pishe knigu Robota Golovnogo morskogo shtabu pracyuye nad memuarami 1941 roku prisvoyeno zvannya viceadmirala VMF SRSR U 1940 1947 rr profesor kafedr strategiyi j taktiki Vijskovo morskoyi ta Vijskovogo povitryanoyi akademij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni brav uchast v organizaciyi bojovih dij Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi Z 1947 roku u vidstavci pracyuvav u Gidrografichnij sluzhbi Chornomorskogo flotu v Sevastopoli Nagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo prapora medalyami Mogila Oleksandra Nemitca V ostanni roki zhiv u Yalti Pomer 1 zhovtnya 1967 roku Pohovanij u Sevastopoli na kladovishi Komunariv Dzherela ta literaturaL V Grinevich Nemitc Oleksandr Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 367 ISBN 978 966 00 1061 1 Chornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi Flot u dobu Centralnoyi Radi Aleksandr Vasilevich Nemitc Bibershtejn Nemitc A V Nedavnee proshloe russkogo flota po lichnym vospominaniyam ros 3 4 Komandiri vid L do RPrimitkiNyomitc Aleksandr Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Literatura T B Bikova Stvorennya Krimskoyi ASRR 1917 1921 rr