Дмитрівка (Бердянський район)

Дми́трівка — село в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 2396 осіб. До 2020 року органом місцевого самоврядування була Дмитрівська сільська рада. Сільраді підпорядковувалося село Шевченка. З 2020 року село входить до складу Андріївської громади.

село Дмитрівка
Сільська рада Сільська рада
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Рада	Дмитрівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA23020030030048072
Основні дані
Засноване	1861
Населення	2396
Площа	6,442 км²
Густота населення	371,93 осіб/км²
Поштовий індекс	71153
Телефонний код	+380 6153
Географічні дані
Географічні координати	46°50′21″ пн. ш. 36°34′18″ сх. д. / 46.83917° пн. ш. 36.57167° сх. д. / 46.83917; 36.57167Координати: 46°50′21″ пн. ш. 36°34′18″ сх. д. / 46.83917° пн. ш. 36.57167° сх. д. / 46.83917; 36.57167
Середня висота над рівнем моря	25 м
Водойми	Азовське
Місцева влада
Адреса ради	71153, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Дмитрівка, пр. Труда, 2
Карта
Дмитрівка
Дмитрівка
Мапа
Дмитрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дмитрівка.

Географія

Село Дмитрівка знаходиться на березі річки Кільтиччя, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Трояни, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Шевченка. Від села до Азовського моря 6 км. Селом проходить автомобільна дорога Н30.

Історія

Поблизу села виявлено кам'яні знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до. н. е.) у чотирьох курганах ямної (кургани 3 та 4), катакомбної культур (курган 1) та скіфами (курган 2). В урочищі Кобил-балки знайдено рештки скіфського поселення (IV ст. до н. ери).

Засноване село у 1861 році на місці татарського аулу Йогурт-Темгали, що у перекладі означає «кисле молоко», «простокваша». Спочатку село носило назву Покровка (за іншими даними — Новопокровка), по церкві, що була збудована в перші роки заснування села. Однак через 25 років село перейменували на Дмитрівку, бо в повіті вже було село з цією назвою, яке було засновано значно раніше.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 172 жителі села.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
російська	1479	61.73%
українська	868	36.23%
болгарська	14	0.58%
румунська	3	0.13%
вірменська	1	0.04%
білоруська	1	0.04%
гагаузька	1	0.04%
інші/не вказали	29	1.21%
Усього	2396	100%

Економіка

• «Людмила», агрофірма, сільськогосподарське ПП
• «Войників і Ко», агрофірма, сільськогосподарське ПП
• «ПП Курбацький», сільськогосподарське ПП

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Дитячий садочок.
• Будинок культури.
• Лікарня.
• Музей історії села.

Пам'ятники села

воїнам-землякам	воїнам-визволителям	Леніну	Леніну

Галерея

Будинок культури	стадіон	річка Обитічна

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 19 травня 2008.
2. Дмитрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Гермоген. Справочная книжка о приходахъ и храмахъ Таврической Епархіи, Гермогена, Епископа Таврическаго, ныне Псковскаго.-Симферополь, 1887.-С.193.
• Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
• Дувин И. П. Дмитровская волость Бердянского уезда Таврической губернии в ее прошлом и настоящем.-СПБ, 1912.[1] [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Червенко И. Д. Краткий очерк истории села Дмитровки Бердянского района Запорожской области.