Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дистениїди | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Дистениїди (лат. Disteniidae , 1860 = Cométites Blanchard, 1845) —- це невелика реліктова родина жуків, яка збереглась до наших днів з часів з Крейдового періоду Мезозойської ери та Третинного періоду Кайнозойської ери. Дистениїди налічують близько 200 видів. Систематична приналежність цих жуків викликає дискусії у середовищі спеціалістів, оскільки раніше їх відносили до родини Жуків-Вусачів.
Морфологія
Імаго
Деякі види Дистениїд морфологічно схожі із імаго Жуків-Вусачів, що належать до триб Церамбіціні (Cerambycini) та Каліхроміні (Callichromatini).
Голова без шиєподібної перетяжки, Лоб короткий, вертикальний, скроні — ледь намічені. Вусики кріпляться перед очима і наближені до основ мандибул. Перший членик вусиків дуже потовщений. Бокові краї передньоспинки мають горбик із шипом. Для триби Дистеніїні () характерними рисами є дуже видовжене і вузьке тіло, тонкі і довгі ноги, та дуже довгі вусики. Для триби Ціртонопіні (), навпаки, властиве валькувате тіло короткі міцні кінцівки і короткі вусики, а також дуже довгі щелепні щупальця.
Личинка
За загальним виглядом личинка Дистениїд схожа на личинку Вусачів, проте між ними існує низка суттєвих відмінностей, що дало підстави виокремити їх в самостійну родину. Так, потиличний отвір, у личинки Дистениїд, є суцільним і нерозділений навпіл, а розташовується дорзально. Гіпостом, ґула та гіпостомальні шви взагалі відсутні. Лябіомаксилярний комплекс причленовується не до голови, а до переднього краю стерніту передньогрудей. Мандибули довгі вузькі. Пальпіґер великий, з випуклим зовнішнім краєм. Скронево-тім'яні частки з'єднуються лише в єдиній точці. Передньогруди, порівняно, широкі, обмежені глибокими латеральними борознами. Рухові мозолі лише на 1-6-у сегментах черевця вкриті мікроскопічними зубчиками, мають по дві поздовжні і по дві діагональні борозенки на терґітах і на стенітах. Тазики передніх ніг великі, розширені, майже, доторкаються між собою посередині. Ноги короткі, складаються з 4-х члеників і заокругленого кігтика. Дев'ятий сегмент черевця видовжений і без шипів чи гачечків. Анальний отвір поперечний.
Поширення
У сучасній фауні Землі родина Жуків-Дистениїд представлена невеликою групою видів, які являють собою залишковий комплекс з Крейдового періоду Мезозойської ери та Третинного періоду Кайнозойської ери. Вважається, що прабатьківщиною Дистениїд є древній материк Гондвана, з якого вони розселились по всій планеті. В результаті зледенінь Четвертинного періоду Кайнозойської ери, Жуки-Дистениїди опинились на межі вимирання. Нині Дистениїди розповсюджені, майже, виключно у південній півкулі Землі, і лише кілька видів зустрічається у Північній Америці та на Далекому Сході, тоді як у Європі —- жодного. Найвище біорізноманіття Дистениїд спостерігається на острові Мадагаскар, де розповсюджені види ендемічного роду .
Систематика
Систематична приналежність родини Дистениїди за останні 100-120 років багаторазово переглядалась, що зумовлено подібністю їх імаго до Вусачів та суттєвою відмінністю личинкових стадій від останніх. Ле Конт і Хорн (LeConte & Horn, 1883 р.) помістили їх до підродини Лептурини (Lepturinae), відмічаючи у них низку примітивних ознак. Тоді як Ґехем (Gahan, 1906 р.) виділяє Дистениїд в окрему родину. Н. Плавильщіков (Плавильщиков, 1936 р.) відносив їх до підродини Церамбіцини (Cerambycinae); А. Черепанов (Черепанов, 1979 р.) відносив їх до окремої підродини, що розташовулась між Лептуринами та Прионинами (Prioninae). І нарешті, Лінслі (Linsley, 1963 р.) повторно виокремлює їх в самостійну родину.
За сучасними уявленнями, родина Дистениїди поділяється на чотири триби:
Ціртонопіні White, 1853
Дистениїні Thomson, 1860
Динамостіні Lacordaire, 1869
Гетеропальпіні Villiers, 1980
Філогенія
Дивергенція Дистениїд від форм, очевидно, розпочалась ще в Юрському періоді Мезозойської ери, до початку формування родини Вусачів. Філогенетично родина Жуків-Дистениїдів споріднена з родинами Жуків-Весперидів (Vesperidae) та Жуків-Вусачів , які за багатьма параметрами є дуже схожими між собою. Родини Весперидів та Дистеніїдів раніше включали до складу родини Вусачів, але після детальніших досліджень їх таки виділили в окремі родини, хоча дискусії з цього приводу тривають і досі. Загалом ці два таксони є невеликими і представляють реліктові комплекси колись вимерлих та значно багатших родин. Значно віддаленішими є родинні зв'язки з Жуками-Листоїдами, разом з якими вони утворюють надродину листоїдоподібних жуків (Chrysomeloidea). В загальному ця надродина походить від надродини жуків-кукуїдоідеїв (Cucuidoidea).
Екологія
Жуки ведуть прихований спосіб життя і не живляться, тобто є афагами. Личинки розвиваються в деревині і є, здебільшого, широкими олігофагами або поліфагами на різноманітних листяних породах дерев.
Література
- Загайкевич И.К. Таксономия и экология усачей. - К.: "Наукова думка", 1991. - 180 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Disteniyidi Thomson 1864 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Latreille 1802 Rodina Disteniyidi Disteniidae 1860 Posilannya Vikishovishe Disteniidae Fossilworks 69409 Disteniyidi lat Disteniidae 1860 Cometites Blanchard 1845 ce nevelika reliktova rodina zhukiv yaka zbereglas do nashih dniv z chasiv z Krejdovogo periodu Mezozojskoyi eri ta Tretinnogo periodu Kajnozojskoyi eri Disteniyidi nalichuyut blizko 200 vidiv Sistematichna prinalezhnist cih zhukiv viklikaye diskusiyi u seredovishi specialistiv oskilki ranishe yih vidnosili do rodini Zhukiv Vusachiv MorfologiyaImago Deyaki vidi Disteniyid morfologichno shozhi iz imago Zhukiv Vusachiv sho nalezhat do trib Cerambicini Cerambycini ta Kalihromini Callichromatini Golova bez shiyepodibnoyi peretyazhki Lob korotkij vertikalnij skroni led namicheni Vusiki kriplyatsya pered ochima i nablizheni do osnov mandibul Pershij chlenik vusikiv duzhe potovshenij Bokovi krayi perednospinki mayut gorbik iz shipom Dlya tribi Disteniyini harakternimi risami ye duzhe vidovzhene i vuzke tilo tonki i dovgi nogi ta duzhe dovgi vusiki Dlya tribi Cirtonopini navpaki vlastive valkuvate tilo korotki micni kincivki i korotki vusiki a takozh duzhe dovgi shelepni shupalcya Lichinka Za zagalnim viglyadom lichinka Disteniyid shozha na lichinku Vusachiv prote mizh nimi isnuye nizka suttyevih vidminnostej sho dalo pidstavi viokremiti yih v samostijnu rodinu Tak potilichnij otvir u lichinki Disteniyid ye sucilnim i nerozdilenij navpil a roztashovuyetsya dorzalno Gipostom gula ta gipostomalni shvi vzagali vidsutni Lyabiomaksilyarnij kompleks prichlenovuyetsya ne do golovi a do perednogo krayu sternitu perednogrudej Mandibuli dovgi vuzki Palpiger velikij z vipuklim zovnishnim krayem Skronevo tim yani chastki z yednuyutsya lishe v yedinij tochci Perednogrudi porivnyano shiroki obmezheni glibokimi lateralnimi boroznami Ruhovi mozoli lishe na 1 6 u segmentah cherevcya vkriti mikroskopichnimi zubchikami mayut po dvi pozdovzhni i po dvi diagonalni borozenki na tergitah i na stenitah Taziki perednih nig veliki rozshireni majzhe dotorkayutsya mizh soboyu poseredini Nogi korotki skladayutsya z 4 h chlenikiv i zaokruglenogo kigtika Dev yatij segment cherevcya vidovzhenij i bez shipiv chi gachechkiv Analnij otvir poperechnij PoshirennyaU suchasnij fauni Zemli rodina Zhukiv Disteniyid predstavlena nevelikoyu grupoyu vidiv yaki yavlyayut soboyu zalishkovij kompleks z Krejdovogo periodu Mezozojskoyi eri ta Tretinnogo periodu Kajnozojskoyi eri Vvazhayetsya sho prabatkivshinoyu Disteniyid ye drevnij materik Gondvana z yakogo voni rozselilis po vsij planeti V rezultati zledenin Chetvertinnogo periodu Kajnozojskoyi eri Zhuki Disteniyidi opinilis na mezhi vimirannya Nini Disteniyidi rozpovsyudzheni majzhe viklyuchno u pivdennij pivkuli Zemli i lishe kilka vidiv zustrichayetsya u Pivnichnij Americi ta na Dalekomu Shodi todi yak u Yevropi zhodnogo Najvishe bioriznomanittya Disteniyid sposterigayetsya na ostrovi Madagaskar de rozpovsyudzheni vidi endemichnogo rodu SistematikaSistematichna prinalezhnist rodini Disteniyidi za ostanni 100 120 rokiv bagatorazovo pereglyadalas sho zumovleno podibnistyu yih imago do Vusachiv ta suttyevoyu vidminnistyu lichinkovih stadij vid ostannih Le Kont i Horn LeConte amp Horn 1883 r pomistili yih do pidrodini Lepturini Lepturinae vidmichayuchi u nih nizku primitivnih oznak Todi yak Gehem Gahan 1906 r vidilyaye Disteniyid v okremu rodinu N Plavilshikov Plavilshikov 1936 r vidnosiv yih do pidrodini Cerambicini Cerambycinae A Cherepanov Cherepanov 1979 r vidnosiv yih do okremoyi pidrodini sho roztashovulas mizh Lepturinami ta Prioninami Prioninae I nareshti Linsli Linsley 1963 r povtorno viokremlyuye yih v samostijnu rodinu Za suchasnimi uyavlennyami rodina Disteniyidi podilyayetsya na chotiri tribi Cirtonopini White 1853 Disteniyini Thomson 1860 Dinamostini Lacordaire 1869 Geteropalpini Villiers 1980FilogeniyaDivergenciya Disteniyid vid form ochevidno rozpochalas she v Yurskomu periodi Mezozojskoyi eri do pochatku formuvannya rodini Vusachiv Filogenetichno rodina Zhukiv Disteniyidiv sporidnena z rodinami Zhukiv Vesperidiv Vesperidae ta Zhukiv Vusachiv yaki za bagatma parametrami ye duzhe shozhimi mizh soboyu Rodini Vesperidiv ta Disteniyidiv ranishe vklyuchali do skladu rodini Vusachiv ale pislya detalnishih doslidzhen yih taki vidilili v okremi rodini hocha diskusiyi z cogo privodu trivayut i dosi Zagalom ci dva taksoni ye nevelikimi i predstavlyayut reliktovi kompleksi kolis vimerlih ta znachno bagatshih rodin Znachno viddalenishimi ye rodinni zv yazki z Zhukami Listoyidami razom z yakimi voni utvoryuyut nadrodinu listoyidopodibnih zhukiv Chrysomeloidea V zagalnomu cya nadrodina pohodit vid nadrodini zhukiv kukuyidoideyiv Cucuidoidea EkologiyaZhuki vedut prihovanij sposib zhittya i ne zhivlyatsya tobto ye afagami Lichinki rozvivayutsya v derevini i ye zdebilshogo shirokimi oligofagami abo polifagami na riznomanitnih listyanih porodah derev LiteraturaZagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova dumka 1991 180 s Div takozhVusachi Vesperidi Oksipeltidi