Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Веспериди | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Підродини | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Веспери́ди (лат. Vesperidae Mulsant, 1839) — це реліктова родина жуків. Веспериди належать до комах з повним перетворенням, які у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго (метаморфоз). Систематична приналежність Весперид викликає наукові дискусії, проте більшість дослідників виділяють її в окрему родину, відокремлюючи від родини Жуків-Вусачів. Також існує полеміка довкола включення до родини підродин () та (), які за традицією відносять до родини Жуків-Вусачів.
Поширення
Жуки-Веспериди являють собою реліктову групу комах, яка у сучасній ентомофауні Землі є залишковим комплексом з Крейдового періоду Мезозойської ери та Третинного періоду Кайнозойської ери. В той час Веспериди були дуже широко розповсюджені по всій Землі, проте до кінця Третинного періоду і з початком Четвертинних зледенінь вони практично вимирають. На нинішній день Веспериди розповсюджені у Західному Середземномор'ї —- підродина Весперини () та Південній Америці —- підродини Філіни () й Анопльодерматіни ().
Біологія і життєві цикли
Суттєвою відмінністю життєвого циклу Весперид, що дало пістави виокремити їх з родини Вусачів, є наявність у їх личинок двох стадій у розвитку. Перша стадія — личинка першого віку, виконує функцію розселення і здатна пересуватися по поверхні ґрунту або якогось іншого субстрату. Друга стадія — личинка другого віку, є мало рухливою і її завдання ріст та живлення. Личинки розвиваються не лише у деревині, а переважно, у ґрунті, об'їдаючи корені рослин, на кшталт, личинок хрущів. Генерація триває від 2-х до 4-х років. В кінці періоду розвитку личинки, вона будує лялечкову камеру, яка переважко складається зі склеєних часточок ґрунту, де й заляльковується. Розвиток лялечки триває приблизно1-2 місяці, а жук, що вийшов із лялечки ще деякий час перебуває у лялечковій камері. Дорослі комахи живуть близько 5-и місяців, за цей період вони спарюються і самки відкладають від 200-т до 500-т яєць. Кладки відбуваються невеликими групами по 25-30 штук, на поверхні ґрунту, каменів, кори дерев тощо. Личинки, вийшовши з яйця, міґрують і закопуються в ґрунт.
Морфологія
Імаго
Веспериди є дуже гетероморфними жуками — представники різних підродин, часом, так сильно відрізняються одні від інших, що їх, на перший погляд, важко об'єднати в одну родину. Для підродини Весперин () властивими є дуже сильно розширені скроні, які позаду голови, різко перериваються дуже глибокою перетяжкою, утвоюючи своєрідну шию. Шия з'єднується із оберненосерцевидними передньогрудьми. У самців черевце вузьке і цілком вкрите надкрилами, а у самок надкрила вкорочені й розширне черевце. У самців добре розвинені крила, тоді як у самок редуковані, і вони не здатні літати. Тип жилкування крила нагадує такий же у підродини Вусачів-Лептурин (Lepturinae), проте, дещо спеціалізованіше: анальна комірка відсутня цілком, також відсутні сполучення між анальною-1 і анальною-2, кубітальною-2 й анальною-1, а також анальною. Для імаго з підродини Анопльодерматіни () характерне валькувате тіло. У роду Гіпоцефалюс () спостерігається низка видозмін частин тіла: гіпертрофія передньоспинки, яка займає більше половини тіла, розвиток копальних кінцівок та редукція вусиків. Тоді як у триби Містеріїні () вусики дуже довгі, а в деяких видів мають гребенясту форму.
Личинка
Личинкова стадія включає дві морфологічно відмінні форми, які переходять перша в другу, що одержало назву личинкового гіперметаморфозу. Перша форма — личинка першого віку, має дуже добре розвинені ноги, незвично довгі вусики та пучки дуже довгих щетинок на боках черевця. Після першої линьки, утворюється друга форма — личинка другого віку, яка схожа на личинки Вусачів. Вона характеризується коротким товстим тілом, з менш-добріше розвиненими ногами, та сильно розширеними члениками черевця.
Систематика
Щодо систематичної приналежності того чи іншого таксона родини Весперид, серед науковців існують суттєві відмінності у поглядах й точаться суперечки. Раніше Веспериди включались до складу родини Вусачів як підродина Весперини () або лише рід Весперус (), який поміщали між родами Мантітеус ( Frm.) та Апатофізіс ( Chevr.) у трибі Лептуріні (Lepturini), що в підродині Лептурини (Lepturinae). Підродини Анопльодерматіни () й Філіни () розміщували у підродині Жуків-Вусачів Прионіни (Prioninae) як триби Анопльодерматіні () та Філіні ().
Згідно з сучасними уявленнями, родина веспериди є самостійною і включає три підродини:
Така система родини була запропонована у 1997 році трьома науковцями: Швахою П., Ванґом Й. Й. та Ченом С. Ц., які провели морфо-екологічний аналіз личинкових стадій згадуваних трьох груп жуків, виокремивши характерні риси їх морфології, які відрізняють їх від Вусачів. А у 2007 році інші троє науковців: Дютріль А. М., Мулін С. та Дютріль Б., провели генетичний аналіз бар-кодів ДНК Жуків-Весперид і порівняли їх з такими ж бар-кодами ДНК у Жуків-Вусачів, виявивши кардинальні відмінності між Вусачами і Весперидами. Таким чином, довели відмінність між цими групами на генетичному рівні.
Філогенія
Філогенетично родина Жуків-Весперидів (Vesperidae) споріднена з родинами Жуків-Дистениїдів (Disteniidae) та Жуків-Вусачів, які за багатьма параметрами є дуже схожими між собою. Родини Весперидів та Дистеніїдів раніше включали до складу родини вусачів, але після детальніших досліджень їх таки виділили в окремі родини, хоча дискусії з цього приводу тривають і досі. Загалом ці два таксони є невеликими і представляють реліктові комплекси колись вимерлих та значно багатших родин. Значно віддаленішими є родинні зв'язки з Жуками-Листоїдами, разом з якими вони утворюють надродину листоїдоподібних жуків (Chrysomeloidea). В загальному ця надродина походить від надродини жуків-кукуїдоідеїв (Cucuidoidea).
Різноманіття
Див. також
Література
- Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: «Наукова думка», 1991. — 180 с.
- ŠVÁCHA P., WANG J. J. & CHEN S. C. (1997) Larval morphology and biology of Philus antennatus and Heterophilus punctulatus, and systematic position of the Philinae (Coleoptera: Cerambycidae and Vesperidae). Annales de la Societé entomologique de France (N. S.) 33 (3): 323—369.
- DUTRILLAUX A. M., MOULIN S. & DUTRILLAUX B. (2007) Presence d'un caryotype tres original a 53-54 chromosomes chez Vesperus xatarti Mulsant 1839 (Coleoptera : Cerambycidae :Vesperinae). Annales de la Societé entomologique de France (N. S.) 43 (1): 81-86.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesperidi Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Zhuki Coleoptera Rodina Vesperidi Vesperidae Mulsant 1839 Pidrodini Guerin Meneville 1840 J Thomson 1860 Mulsant 1839 Posilannya EOL 4327674 NCBI 584324 Vesperi di lat Vesperidae Mulsant 1839 ce reliktova rodina zhukiv Vesperidi nalezhat do komah z povnim peretvorennyam yaki u zhittyevomu cikli prohodyat stadiyi yajcya lichinki lyalechki ta imago metamorfoz Sistematichna prinalezhnist Vesperid viklikaye naukovi diskusiyi prote bilshist doslidnikiv vidilyayut yiyi v okremu rodinu vidokremlyuyuchi vid rodini Zhukiv Vusachiv Takozh isnuye polemika dovkola vklyuchennya do rodini pidrodin ta yaki za tradiciyeyu vidnosyat do rodini Zhukiv Vusachiv PoshirennyaZhuki Vesperidi yavlyayut soboyu reliktovu grupu komah yaka u suchasnij entomofauni Zemli ye zalishkovim kompleksom z Krejdovogo periodu Mezozojskoyi eri ta Tretinnogo periodu Kajnozojskoyi eri V toj chas Vesperidi buli duzhe shiroko rozpovsyudzheni po vsij Zemli prote do kincya Tretinnogo periodu i z pochatkom Chetvertinnih zledenin voni praktichno vimirayut Na ninishnij den Vesperidi rozpovsyudzheni u Zahidnomu Seredzemnomor yi pidrodina Vesperini ta Pivdennij Americi pidrodini Filini j Anoplodermatini Biologiya i zhittyevi cikliZhuk Vesperus ligustskij Vitali 2001 rozpovsyudzhenij u pivdenno shidnij Franciyi ta pivnichno zahidnij Italiyi Grebenevus vagnera Waterhouse 1901 rozpovsyudzhenij u Boliviyi ta pivnichnij Argentini Prihovanogolivnik ozbroyenij Desmarest 1832 rozpovsyudzhenij u pivdenno shidnij Braziliyi Suttyevoyu vidminnistyu zhittyevogo ciklu Vesperid sho dalo pistavi viokremiti yih z rodini Vusachiv ye nayavnist u yih lichinok dvoh stadij u rozvitku Persha stadiya lichinka pershogo viku vikonuye funkciyu rozselennya i zdatna peresuvatisya po poverhni gruntu abo yakogos inshogo substratu Druga stadiya lichinka drugogo viku ye malo ruhlivoyu i yiyi zavdannya rist ta zhivlennya Lichinki rozvivayutsya ne lishe u derevini a perevazhno u grunti ob yidayuchi koreni roslin na kshtalt lichinok hrushiv Generaciya trivaye vid 2 h do 4 h rokiv V kinci periodu rozvitku lichinki vona buduye lyalechkovu kameru yaka perevazhko skladayetsya zi skleyenih chastochok gruntu de j zalyalkovuyetsya Rozvitok lyalechki trivaye priblizno1 2 misyaci a zhuk sho vijshov iz lyalechki she deyakij chas perebuvaye u lyalechkovij kameri Dorosli komahi zhivut blizko 5 i misyaciv za cej period voni sparyuyutsya i samki vidkladayut vid 200 t do 500 t yayec Kladki vidbuvayutsya nevelikimi grupami po 25 30 shtuk na poverhni gruntu kameniv kori derev tosho Lichinki vijshovshi z yajcya migruyut i zakopuyutsya v grunt MorfologiyaImago Vesperidi ye duzhe geteromorfnimi zhukami predstavniki riznih pidrodin chasom tak silno vidriznyayutsya odni vid inshih sho yih na pershij poglyad vazhko ob yednati v odnu rodinu Dlya pidrodini Vesperin vlastivimi ye duzhe silno rozshireni skroni yaki pozadu golovi rizko pererivayutsya duzhe glibokoyu peretyazhkoyu utvoyuyuchi svoyeridnu shiyu Shiya z yednuyetsya iz obernenosercevidnimi perednogrudmi U samciv cherevce vuzke i cilkom vkrite nadkrilami a u samok nadkrila vkorocheni j rozshirne cherevce U samciv dobre rozvineni krila todi yak u samok redukovani i voni ne zdatni litati Tip zhilkuvannya krila nagaduye takij zhe u pidrodini Vusachiv Lepturin Lepturinae prote desho specializovanishe analna komirka vidsutnya cilkom takozh vidsutni spoluchennya mizh analnoyu 1 i analnoyu 2 kubitalnoyu 2 j analnoyu 1 a takozh analnoyu Dlya imago z pidrodini Anoplodermatini harakterne valkuvate tilo U rodu Gipocefalyus sposterigayetsya nizka vidozmin chastin tila gipertrofiya perednospinki yaka zajmaye bilshe polovini tila rozvitok kopalnih kincivok ta redukciya vusikiv Todi yak u tribi Misteriyini vusiki duzhe dovgi a v deyakih vidiv mayut grebenyastu formu Lichinka Lichinkova stadiya vklyuchaye dvi morfologichno vidminni formi yaki perehodyat persha v drugu sho oderzhalo nazvu lichinkovogo gipermetamorfozu Persha forma lichinka pershogo viku maye duzhe dobre rozvineni nogi nezvichno dovgi vusiki ta puchki duzhe dovgih shetinok na bokah cherevcya Pislya pershoyi linki utvoryuyetsya druga forma lichinka drugogo viku yaka shozha na lichinki Vusachiv Vona harakterizuyetsya korotkim tovstim tilom z mensh dobrishe rozvinenimi nogami ta silno rozshirenimi chlenikami cherevcya SistematikaShodo sistematichnoyi prinalezhnosti togo chi inshogo taksona rodini Vesperid sered naukovciv isnuyut suttyevi vidminnosti u poglyadah j tochatsya superechki Ranishe Vesperidi vklyuchalis do skladu rodini Vusachiv yak pidrodina Vesperini abo lishe rid Vesperus yakij pomishali mizh rodami Mantiteus Frm ta Apatofizis Chevr u tribi Lepturini Lepturini sho v pidrodini Lepturini Lepturinae Pidrodini Anoplodermatini j Filini rozmishuvali u pidrodini Zhukiv Vusachiv Prionini Prioninae yak tribi Anoplodermatini ta Filini Zgidno z suchasnimi uyavlennyami rodina vesperidi ye samostijnoyu i vklyuchaye tri pidrodini Taka sistema rodini bula zaproponovana u 1997 roci troma naukovcyami Shvahoyu P Vangom J J ta Chenom S C yaki proveli morfo ekologichnij analiz lichinkovih stadij zgaduvanih troh grup zhukiv viokremivshi harakterni risi yih morfologiyi yaki vidriznyayut yih vid Vusachiv A u 2007 roci inshi troye naukovciv Dyutril A M Mulin S ta Dyutril B proveli genetichnij analiz bar kodiv DNK Zhukiv Vesperid i porivnyali yih z takimi zh bar kodami DNK u Zhukiv Vusachiv viyavivshi kardinalni vidminnosti mizh Vusachami i Vesperidami Takim chinom doveli vidminnist mizh cimi grupami na genetichnomu rivni FilogeniyaFilogenetichno rodina Zhukiv Vesperidiv Vesperidae sporidnena z rodinami Zhukiv Disteniyidiv Disteniidae ta Zhukiv Vusachiv yaki za bagatma parametrami ye duzhe shozhimi mizh soboyu Rodini Vesperidiv ta Disteniyidiv ranishe vklyuchali do skladu rodini vusachiv ale pislya detalnishih doslidzhen yih taki vidilili v okremi rodini hocha diskusiyi z cogo privodu trivayut i dosi Zagalom ci dva taksoni ye nevelikimi i predstavlyayut reliktovi kompleksi kolis vimerlih ta znachno bagatshih rodin Znachno viddalenishimi ye rodinni zv yazki z Zhukami Listoyidami razom z yakimi voni utvoryuyut nadrodinu listoyidopodibnih zhukiv Chrysomeloidea V zagalnomu cya nadrodina pohodit vid nadrodini zhukiv kukuyidoideyiv Cucuidoidea RiznomanittyaAcanthomigdolus quadricollisDiv takozhVusachi Disteniyidi OksipeltidiLiteraturaZagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova dumka 1991 180 s SVACHA P WANG J J amp CHEN S C 1997 Larval morphology and biology of Philus antennatus and Heterophilus punctulatus and systematic position of the Philinae Coleoptera Cerambycidae and Vesperidae Annales de la Societe entomologique de France N S 33 3 323 369 DUTRILLAUX A M MOULIN S amp DUTRILLAUX B 2007 Presence d un caryotype tres original a 53 54 chromosomes chez Vesperus xatarti Mulsant 1839 Coleoptera Cerambycidae Vesperinae Annales de la Societe entomologique de France N S 43 1 81 86