Дисмутації

Диспропорціонува́ння, дисмута́ція (рос. диспропорционирование, [дисмутация] , англ. disproportionation, [dismutation]) — клас окисно-відновних хімічних реакцій, в яких атоми одного і того ж елемента, що входять до однієї і тієї ж сполуки, виступають як окисником, так і відновником.

Процес одночасного перебігу окиснення та відновлення (реакції самоокиснення-самовідновлення), що протікає оборотно чи необоротно між однаковими або близькими молекулами, в результаті чого в утворених речовинах однойменні атоми, відповідальні за процес, виявляються в різному ступені окиснення (реакції Тищенка, Канніццаро та ін.).

Отже, в такій реакції речовина, що бере в ній участь, дає дві різні форми: одну більш окиснену, а другу більш відновлену, ніж вихідна.

3Au⁺ → Au³⁺+ 2Au⁰

2C₆H₅CHO → C₆H₅COOH + C₆H₅CH₂OH

3Cl₂ + 6KOH → 5KCl + KClO₃ + 3H₂O;

Наприклад, в останній реакції ступінь окиснення хлору у вихідній простій речовині (Cl₂) становить 0, а в продуктах реакції: -1 в хлорид-аніоні Cl^- (тобто він відновився) і +5 в хлорат-аніоні ClO₃^- (тобто він окиснився).

Радикали також можуть зазнавати диспропорціонування: в результаті реакції утворюються дві молекули, одна з яких насичена, інша ненасичена:

2CH₃-CH₂^• → CH₃-CH₃+ CH₂=CH₂

Див. також

• Компропорціонування

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — .

Посилання

• Диспропорціонування // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• ДИСПРОПОРЦІОНУВАННЯ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія