Дуррес (алб. Durrës), також історично відомий як Дирахій (грец. Δυρράχιο), Драч (бол і серб. Драч) та Дураццо (італ. Durazzo) — друге за населенням місто Албанії, найстаріше та одне з економічно найважливіших міст країни. Дуррес розташований в центральній частині албанського узбережжя за 33 км на захід від столиці країни Тирани. Біля міста Адріатичне море найвужче, навпроти міста розташовані італійські міста Барі (за 300 км) та Бриндізі (за 200 км). Населення міста станом на 2009 рік оцінювалося у 202 тис. мешканців. Тут розташований найновіший університет Албанії, . Місто перетинають національні автошляхи SH2 і SH4.
Дуррес Durrësi | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Албанія | ||
Область | Дуррес | ||
Округа | Дуррес | ||
Засноване | 627 до Р.Х. | ||
Населення | 203 550 | ||
Часовий пояс | , влітку | ||
Поштові індекси | 2001-2009 | ||
Телефонний код | +355-052 | ||
Географічні координати | 41°19′ пн. ш. 19°27′ сх. д. / 41.317° пн. ш. 19.450° сх. д.Координати: 41°19′ пн. ш. 19°27′ сх. д. / 41.317° пн. ш. 19.450° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Вебсторінка | durres.gov.al | ||
Карта | |||
Дуррес | |||
Дуррес у Вікісховищі | |||
Історія
Місто було засноване на узбережжі Іллірії грецькими колоністами з міста Коринф і з острова Керкіра у 627 році до н. е. під назвою Епідамн (грец. Επίδαμνος).
Римляни перейменували місто в Діррахій (лат. Dyrrachium), оскільки вважали колишню назву зловісним пророцтвом (лат. Damnum — поразка, втрата).
З 59 року до зв. е. Діррахій входив до складу римської провінції Іллірик. У Діррахії якийсь час жив у вигнанні Цицерон. У 48 році до н. е. недалів від міста відбулася Битва при Диррахії між Помпеєм та Цезарем.
Імператор Октавіан Август зробив Діррахій ветеранською колонією і переселив сюди легіонерів, які служили йому під час громадянської війни та у битві при Акції. Місто отримало статус вільного міста (лат. civitas libera).
Свого розквіту Діррахій досяг у IV столітті, коли під час адміністративної реформи його було зроблено імператором Діоклетіаном (245—313) головним містом римської провінції Новий Епір (лат. Epirus Nova).
У 314 році Діррахій був практично зруйнований землетрусом, але згодом його було знову відбудовано.
У 395 році місто відійшло Візантії, залишившись центром провінції Діррахій. Протягом кількох століть Діррахій залишався одним із найважливіших візантійських міст на Адріатиці. Близько 430 року тут народився майбутній імператор Візантії Анастасій I.
У 481 році обложений та зруйнований остготським королем Теодоріхом. Згідно з повідомленням Прокопія Кесарійського (Війна з готами VII: 29) у 548 році військо славінів перейшло Дунай і вийшли до Адріатики біля Епідамна.
У 842 році місто Діррахій з приєднаними територіями, населеними греками та албанцями, утворив нову візантійську фему Діррахій з чисельністю фемного війська в 2000 чоловік.
Симеон Болгарський у війнах із Візантією (893—927) захопив Діррахій та північ феми Нікополь. У цей період місто отримує нову, болгарську назву — Драч. Між 1000—1018 роками Перше Болгарське царство було завойовано Візантією та Епір повернуто до складу імперії. Фема Діррахій була відновлена, а фема Нікополіс набула своїх старих кордонів на півночі.
Восени 1081 року флот норманського герцога Апулії, Калабрії та Сицилії Роберта Гвіскара розпочав тривалу облогу міста. Захисники Діррахія, керовані родичем імператора, Георгієм Палеологом, стійко трималися. У жовтні 1081 року на допомогу Діррахію прибув на чолі нової армії імператор Олексій I Комнін. 18 жовтня 1081 між військами Роберта Гвіскара і Олексія Комніна відбулася переможна для норманів битва при Діррахії, описана Анною Комніною в «Алексіаді». 21 лютого 1082, через кілька місяців після відступу візантійської армії, Роберт зумів взяти Діррахій, але в 1084 флот союзної Візантії Венеції, яка не бажала, щоб обидва береги вузької протоки до Андріатичного моря, яке Венеція вважала «своїм озером» належали нормандцям вибив їх з міста.
У 1108 Діррахій був обложений Боемундом Антіохійським, сином Роберта Гвіскара, а 11 червня 1185 завойований сицилійським королем Гульємо II.
Коли в 1355 році помер цар Сербії Стефан Душан, місто перейшло до рук албанської родини Топія. У 1376 році Луї Евре, герцога Дураццо, який отримав права на Королівство Албанія від своєї другої дружини, напала і завоювала місто, але в 1383 році Карл Топія відбив місто.
Венеційська республіка відновила контроль у 1392 році і зберегла місто, відоме в ті роки як Дураццо, як частину Венеційської Албанії. Під час Першої османсько-венеційської війни (1463—1479), у 1466 році Дураццо витримав облогу османських військ султана Мехмеда II Завойовника і залишився одним з небагатьох міст, які згідно мирної угоди, укладеної по результатам війни залишились в руках венеційців, але вже у 1501 році, під час Другої османсько-венеційської війни місто було захоплено османською армією і увійшло до складу Османської імперії.
Географія
Цей розділ статті ще . |
Клімат
Клімат Дурреса | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 11,4 | 12,5 | 14,9 | 18,3 | 22,6 | 26,5 | 28,7 | 28,8 | 26,0 | 21,4 | 16,6 | 13,3 | 20,1 |
Середня температура, °C | 8,1 | 9,0 | 10,9 | 14,0 | 18,1 | 21,8 | 23,8 | 23,9 | 21,2 | 17,2 | 13,0 | 9,9 | 15,9 |
Середній мінімум, °C | 4,8 | 5,6 | 6,9 | 9,7 | 13,6 | 17,2 | 19,0 | 19,0 | 16,5 | 13,0 | 9,5 | 6,5 | 11,8 |
Норма опадів, мм | 132 | 107 | 99 | 81 | 68 | 41 | 26 | 36 | 71 | 112 | 160 | 131 | 1064 |
Джерело: Climate-Data.org |
Відомі особистості
У місті народились:
- Флавій Анастасій (430—518) — імператор Візантії з 11 квітня 491 по 9 липня 518 року
- Танас Кверама (1945—2004) — албанський письменник і журналіст.
- Ельвіра Донес (1960) — албанська прозаїк, журналістка, сценаристка та продюсер документальних фільмів
- Газменд Окета (1968) — албанський політик.
Галерея
- Венеційська башта
-
- Пляж
- Набережна і пірс
Примітки
- . Climate-Data. Архів оригіналу за 30 квітня 2019.
Посилання
- Дуррес // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Durrësi |
- [офіційний сайт] (албанською) . Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 8 серпня 2010.
- [турсайт] (албанською) . Архів оригіналу за 15 листопада 2016.
- [Фотографії Дурреса] (албанською) . Архів оригіналу за 18 квітня 2012.
- [Фотографії Дурреса] (албанською) . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 23 січня 2015.
- [Дурресська муніципальна рада] (албанською) . Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2015.
Це незавершена стаття з географії Албанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Durres alb Durres takozh istorichno vidomij yak Dirahij grec Dyrraxio Drach bol i serb Drach ta Duracco ital Durazzo druge za naselennyam misto Albaniyi najstarishe ta odne z ekonomichno najvazhlivishih mist krayini Durres roztashovanij v centralnij chastini albanskogo uzberezhzhya za 33 km na zahid vid stolici krayini Tirani Bilya mista Adriatichne more najvuzhche navproti mista roztashovani italijski mista Bari za 300 km ta Brindizi za 200 km Naselennya mista stanom na 2009 rik ocinyuvalosya u 202 tis meshkanciv Tut roztashovanij najnovishij universitet Albaniyi Misto peretinayut nacionalni avtoshlyahi SH2 i SH4 Durres Durresi Gerb Durres Osnovni dani Krayina Albaniya Oblast Durres Okruga Durres Zasnovane 627 do R H Naselennya 203 550 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 2001 2009 Telefonnij kod 355 052 Geografichni koordinati 41 19 pn sh 19 27 sh d 41 317 pn sh 19 450 sh d 41 317 19 450 Koordinati 41 19 pn sh 19 27 sh d 41 317 pn sh 19 450 sh d 41 317 19 450 Misceva vlada Vebstorinka durres gov al Karta Durres Durres u VikishovishiIstoriyaMisto bulo zasnovane na uzberezhzhi Illiriyi greckimi kolonistami z mista Korinf i z ostrova Kerkira u 627 roci do n e pid nazvoyu Epidamn grec Epidamnos Rimlyani perejmenuvali misto v Dirrahij lat Dyrrachium oskilki vvazhali kolishnyu nazvu zlovisnim proroctvom lat Damnum porazka vtrata Z 59 roku do zv e Dirrahij vhodiv do skladu rimskoyi provinciyi Illirik U Dirrahiyi yakijs chas zhiv u vignanni Ciceron U 48 roci do n e nedaliv vid mista vidbulasya Bitva pri Dirrahiyi mizh Pompeyem ta Cezarem Imperator Oktavian Avgust zrobiv Dirrahij veteranskoyu koloniyeyu i pereseliv syudi legioneriv yaki sluzhili jomu pid chas gromadyanskoyi vijni ta u bitvi pri Akciyi Misto otrimalo status vilnogo mista lat civitas libera Svogo rozkvitu Dirrahij dosyag u IV stolitti koli pid chas administrativnoyi reformi jogo bulo zrobleno imperatorom Diokletianom 245 313 golovnim mistom rimskoyi provinciyi Novij Epir lat Epirus Nova U 314 roci Dirrahij buv praktichno zrujnovanij zemletrusom ale zgodom jogo bulo znovu vidbudovano U 395 roci misto vidijshlo Vizantiyi zalishivshis centrom provinciyi Dirrahij Protyagom kilkoh stolit Dirrahij zalishavsya odnim iz najvazhlivishih vizantijskih mist na Adriatici Blizko 430 roku tut narodivsya majbutnij imperator Vizantiyi Anastasij I U 481 roci oblozhenij ta zrujnovanij ostgotskim korolem Teodorihom Zgidno z povidomlennyam Prokopiya Kesarijskogo Vijna z gotami VII 29 u 548 roci vijsko slaviniv perejshlo Dunaj i vijshli do Adriatiki bilya Epidamna U 842 roci misto Dirrahij z priyednanimi teritoriyami naselenimi grekami ta albancyami utvoriv novu vizantijsku femu Dirrahij z chiselnistyu femnogo vijska v 2000 cholovik Simeon Bolgarskij u vijnah iz Vizantiyeyu 893 927 zahopiv Dirrahij ta pivnich femi Nikopol U cej period misto otrimuye novu bolgarsku nazvu Drach Mizh 1000 1018 rokami Pershe Bolgarske carstvo bulo zavojovano Vizantiyeyu ta Epir povernuto do skladu imperiyi Fema Dirrahij bula vidnovlena a fema Nikopolis nabula svoyih starih kordoniv na pivnochi Voseni 1081 roku flot normanskogo gercoga Apuliyi Kalabriyi ta Siciliyi Roberta Gviskara rozpochav trivalu oblogu mista Zahisniki Dirrahiya kerovani rodichem imperatora Georgiyem Paleologom stijko trimalisya U zhovtni 1081 roku na dopomogu Dirrahiyu pribuv na choli novoyi armiyi imperator Oleksij I Komnin 18 zhovtnya 1081 mizh vijskami Roberta Gviskara i Oleksiya Komnina vidbulasya peremozhna dlya normaniv bitva pri Dirrahiyi opisana Annoyu Komninoyu v Aleksiadi 21 lyutogo 1082 cherez kilka misyaciv pislya vidstupu vizantijskoyi armiyi Robert zumiv vzyati Dirrahij ale v 1084 flot soyuznoyi Vizantiyi Veneciyi yaka ne bazhala shob obidva beregi vuzkoyi protoki do Andriatichnogo morya yake Veneciya vvazhala svoyim ozerom nalezhali normandcyam vibiv yih z mista U 1108 Dirrahij buv oblozhenij Boemundom Antiohijskim sinom Roberta Gviskara a 11 chervnya 1185 zavojovanij sicilijskim korolem Gulyemo II Koli v 1355 roci pomer car Serbiyi Stefan Dushan misto perejshlo do ruk albanskoyi rodini Topiya U 1376 roci Luyi Evre gercoga Duracco yakij otrimav prava na Korolivstvo Albaniya vid svoyeyi drugoyi druzhini napala i zavoyuvala misto ale v 1383 roci Karl Topiya vidbiv misto Venecijska respublika vidnovila kontrol u 1392 roci i zberegla misto vidome v ti roki yak Duracco yak chastinu Venecijskoyi Albaniyi Pid chas Pershoyi osmansko venecijskoyi vijni 1463 1479 u 1466 roci Duracco vitrimav oblogu osmanskih vijsk sultana Mehmeda II Zavojovnika i zalishivsya odnim z nebagatoh mist yaki zgidno mirnoyi ugodi ukladenoyi po rezultatam vijni zalishilis v rukah venecijciv ale vzhe u 1501 roci pid chas Drugoyi osmansko venecijskoyi vijni misto bulo zahopleno osmanskoyu armiyeyu i uvijshlo do skladu Osmanskoyi imperiyi GeografiyaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Klimat Klimat Durresa Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 11 4 12 5 14 9 18 3 22 6 26 5 28 7 28 8 26 0 21 4 16 6 13 3 20 1 Serednya temperatura C 8 1 9 0 10 9 14 0 18 1 21 8 23 8 23 9 21 2 17 2 13 0 9 9 15 9 Serednij minimum C 4 8 5 6 6 9 9 7 13 6 17 2 19 0 19 0 16 5 13 0 9 5 6 5 11 8 Norma opadiv mm 132 107 99 81 68 41 26 36 71 112 160 131 1064 Dzherelo Climate Data orgVidomi osobistostiU misti narodilis Flavij Anastasij 430 518 imperator Vizantiyi z 11 kvitnya 491 po 9 lipnya 518 roku Tanas Kverama 1945 2004 albanskij pismennik i zhurnalist Elvira Dones 1960 albanska prozayik zhurnalistka scenaristka ta prodyuser dokumentalnih filmiv Gazmend Oketa 1968 albanskij politik GalereyaVenecijska bashta Amfiteatr Durresa Plyazh Naberezhna i pirsPrimitki Climate Data Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 PosilannyaDurres Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Durresi oficijnij sajt albanskoyu Arhiv originalu za 20 lyutogo 2015 Procitovano 8 serpnya 2010 tursajt albanskoyu Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Fotografiyi Durresa albanskoyu Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Fotografiyi Durresa albanskoyu Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2015 Durresska municipalna rada albanskoyu Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Albaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi