Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дирміт Ясиф іпа Ґулія Дмитро Йосипович Гуліа абх Дырмит Иасыф иҧа Гәлиа або Гач Урыс иҧа Гәлиа рос Дми трий Ио сифович Г

Дирміт Ґуліа

Дирміт Ґуліа

Дирміт Ясиф-іпа Ґулія (Дмитро Йосипович Гуліа) (абх. Дырмит Иасыф-иҧа Гәлиа або Гач Урыс-иҧа Гәлиа, рос. Дми́трий Ио́сифович Гу́лиа) (21 (9) лютого 1874(18740209), село Уарча Ґумістинського дистрикту, нині Гульрипський район, Абхазія, Грузія — 7 квітня 1960, село Аґудзера, Абхазька АРСР) — абхазький письменник, народний поет Абхазії (1937). Засновник абхазької письмової літератури. Кандидат історичних наук. Депутат Верховної ради СРСР 4—5-го скликань.

Дирміт Ґулія
абх. Дырмит Иосиф-иԥа Гәлиа
image
Реверс 10 апсарів — пам'ятної монети, викарбованої 2009 року із зображнням Дирміта Ґулії
Ім'я при народженніабх. Гач Урыс-иԥа Гәлиа
Народився21 лютого 1874(1874-02-21)[2]
d, Російська імперія
Помер7 квітня 1960(1960-04-07)[1][2](86 років)
d, Грузинська РСР[3]
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьписьменник
Знання мовабхазька, російська і грузинська
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image image image
image
Пам'ятник Дирміту Ґулії в Сухумі

Життєпис

Народився у бідній селянській родині. При народження отримав ім'я Ґач, проте пізніше, після прийняття християнства змінив ім'я на Дмитро. У ранньому дитинстві, як і більшість гумських абхазів, разом із родиною був виселений до Туреччини, проте його батькові вдалося повернути родину на батьківщину.

Закінчив два класи гімназії в місті Сухумі. Навчався в учительській семінарії в місті Горі (вступив у 1890 році). З 1890 по 1919 рік учителював в школах Абхазії, зокрема викладав у Киндизькій середній школі, Катерининській грецькій школі. 1892 року разом із К. Мачаваріані уклав абхазьку абетку.

У 1919—1921 роках працював редактором першої абхазької газети («Абхазія»). 1921 року організував і очолив першу абхазьку театральну трупу. З 1921 року — на педагогічній і науковій роботі. У 1922—1924 роках викладав абхазьку мову в Тифліському державному університеті. З 1940 року — старший науковий співробітник Абхазького (науково-дослідного) інституту мови, літератури та історії Академії наук Грузинської РСР. Член КПРС з 1955 року.

Зв'язок з Україною

Переклав кілька творів Тараса Шевченка, зокрема «Заповіт», «Кавказ», «Мені однаково, чи буду», «Не завидуй багатому». Автор вірша «Великий Тарас» (1941), статей «В сім'ї вольній, новій» (1938), «Сонячна Абхазія — поетові України» (1939) та ін., передмови до першого абхазького видання творів Т. Г. Шевченка 1939 р. Виступав з доповідями про життя і творчість українського поета.

30 серпня 1938 року разом з дружиною Оленою Андріївною та українською письменницею Варварою Чередниченко Д. Гуліа побував на могилі Тараса Шевченка в Каневі. Оглянувши екпозицію, Д. Гуліа записав абхазькою мовою в книзі відвідувачів: «Я був тут, на могилі Тараса Шевченка, біля пам'ятника , а також з приємністю оглянув музей...»

Шевченкові присвячує Д. Гуліа і чудовий вірш під назвою «Великий Тарас». Поет зізнавався: «А ви знаєте , я був на могилі Шевченка в Каневі, розмовляв з ним серцем, як з богатирем поезії народної».

Похований в Сухумі.

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Гулиа Дмитрий Иосифович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. російська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q206855

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дирміт Ґулія
  • Бгажба Х. и Зелинский К. Дмитрий Гулиа. Критико-биографический очерк [ 25 січня 2017 у Wayback Machine.]. — Сухуми, 1965.
  • Гулиа Г. Д., Дмитрий Гулиа. Повесть о моем отце. [ 8 червня 2015 у Wayback Machine.] — М., 1963.
  • Гулиа Д. И. История Абхазии. Этнография на сайте «Руниверс»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dirmit Yasif ipa Guliya Dmitro Josipovich Gulia abh Dyrmit Iasyf iҧa Gәlia abo Gach Urys iҧa Gәlia ros Dmi trij Io sifovich Gu lia 21 9 lyutogo 1874 18740209 selo Uarcha Gumistinskogo distriktu nini Gulripskij rajon Abhaziya Gruziya 7 kvitnya 1960 selo Agudzera Abhazka ARSR abhazkij pismennik narodnij poet Abhaziyi 1937 Zasnovnik abhazkoyi pismovoyi literaturi Kandidat istorichnih nauk Deputat Verhovnoyi radi SRSR 4 5 go sklikan Dirmit Guliyaabh Dyrmit Iosif iԥa GәliaRevers 10 apsariv pam yatnoyi moneti vikarbovanoyi 2009 roku iz zobrazhnnyam Dirmita GuliyiIm ya pri narodzhenniabh Gach Urys iԥa GәliaNarodivsya21 lyutogo 1874 1874 02 21 2 d Rosijska imperiyaPomer7 kvitnya 1960 1960 04 07 1 2 86 rokiv d Gruzinska RSR 3 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpismennikZnannya movabhazka rosijska i gruzinskaPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiPam yatnik Dirmitu Guliyi v SuhumiZhittyepisNarodivsya u bidnij selyanskij rodini Pri narodzhennya otrimav im ya Gach prote piznishe pislya prijnyattya hristiyanstva zminiv im ya na Dmitro U rannomu ditinstvi yak i bilshist gumskih abhaziv razom iz rodinoyu buv viselenij do Turechchini prote jogo batkovi vdalosya povernuti rodinu na batkivshinu Zakinchiv dva klasi gimnaziyi v misti Suhumi Navchavsya v uchitelskij seminariyi v misti Gori vstupiv u 1890 roci Z 1890 po 1919 rik uchitelyuvav v shkolah Abhaziyi zokrema vikladav u Kindizkij serednij shkoli Katerininskij greckij shkoli 1892 roku razom iz K Machavariani uklav abhazku abetku U 1919 1921 rokah pracyuvav redaktorom pershoyi abhazkoyi gazeti Abhaziya 1921 roku organizuvav i ocholiv pershu abhazku teatralnu trupu Z 1921 roku na pedagogichnij i naukovij roboti U 1922 1924 rokah vikladav abhazku movu v Tifliskomu derzhavnomu universiteti Z 1940 roku starshij naukovij spivrobitnik Abhazkogo naukovo doslidnogo institutu movi literaturi ta istoriyi Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR Chlen KPRS z 1955 roku Zv yazok z UkrayinoyuPereklav kilka tvoriv Tarasa Shevchenka zokrema Zapovit Kavkaz Meni odnakovo chi budu Ne zaviduj bagatomu Avtor virsha Velikij Taras 1941 statej V sim yi volnij novij 1938 Sonyachna Abhaziya poetovi Ukrayini 1939 ta in peredmovi do pershogo abhazkogo vidannya tvoriv T G Shevchenka 1939 r Vistupav z dopovidyami pro zhittya i tvorchist ukrayinskogo poeta 30 serpnya 1938 roku razom z druzhinoyu Olenoyu Andriyivnoyu ta ukrayinskoyu pismenniceyu Varvaroyu Cherednichenko D Gulia pobuvav na mogili Tarasa Shevchenka v Kanevi Oglyanuvshi ekpoziciyu D Gulia zapisav abhazkoyu movoyu v knizi vidviduvachiv Ya buv tut na mogili Tarasa Shevchenka bilya pam yatnika a takozh z priyemnistyu oglyanuv muzej Shevchenkovi prisvyachuye D Gulia i chudovij virsh pid nazvoyu Velikij Taras Poet ziznavavsya A vi znayete ya buv na mogili Shevchenka v Kanevi rozmovlyav z nim sercem yak z bogatirem poeziyi narodnoyi Pohovanij v Suhumi Nagorodiorden Lenina 28 03 1949 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 24 02 1941 22 02 1954 17 04 1958 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medali narodnij poet AbhaziyiDiv takozhAbhaziPrimitkiGulia Dmitrij Iosifovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 rosijska Vikipediya 2001 d Track Q206855LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dirmit GuliyaBgazhba H i Zelinskij K Dmitrij Gulia Kritiko biograficheskij ocherk 25 sichnya 2017 u Wayback Machine Suhumi 1965 Gulia G D Dmitrij Gulia Povest o moem otce 8 chervnya 2015 u Wayback Machine M 1963 Gulia D I Istoriya Abhazii Etnografiya na sajte Runivers

Дата публікації:
Топ