Дикий виноград п'ятилистий (Parthenocíssus quinquefolia) — північноамериканська деревоподібна листопадна ліана роду дівочий виноград родини виноградові.
Дикий виноград п'ятилистий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Vitales |
Родина: | Виноградові (Vitaceae) |
Рід: | Дикий виноград (Parthenocissus) |
Вид: | Дикий виноград п'ятилистий (P. quinquefolia) |
Біноміальна назва | |
Parthenocissus quinquefolia (L.) ., 1887 |
Дослідження
Думки світової наукової спільноти щодо біологічних особливостей і таксономічного положення P. inserta різнились протягом тривалого періоду. За даними авторитетних базданих (Royal Botanic Gardens, Kew і ін.), вид P. inserta є синонімом виду P. quinquefolia [209]. У роботі J.C. David (2010) відзначається, що дослідники Richardson (1997) та Sell & Murrell (2009) вважали не припустимою приналежність виду P. inserta до роду Parthenocissus і помилково синонімізували його із разюче різним та тропічним за походженням Cissus verticillata (L.) Jarvis [162, 205, 210]. В базі даних «The Plant List» вказується близько семи синонімів щодо назви даного виду, зокрема Ampelopsis quinquefolia var. vitacea Knerr., Parthenocissus inserta f. inserta, Parthenocissus quinquefolia var. vitacea (Knerr.) L.H. Bailey, Parthenocissus vitacea (Knerr.) Hitchc., Psedera vitacea (Knerr.) Greene, Vitis inserta A.Kern., Vitis vitacea (Knerr.) Bean. [218]. У своїй праці, James S. Pringle (2010) ґрунтовно дослідив питання видової назви цих рослин, прослідкувавши динаміку її зміни у розрізі часу і висвітливши найбільш значимі праці дослідників стосовно даної проблеми, обґрунтувавши таким чином застосування назви P. inserta до даного виду як найбільш правильної і точної. За його словами, довготривалій плутанині щодо видової назви цих рослин слугував цілий ряд причин. Серед найбільш виражених можна вважати невизначеність серед світового ботанічного загалу в дотриманні тих чи інших правил при наданні видової назви через конкуруючі коди номенклатури, які пропонувались на початку XX ст. Крім того, довгий час тривали суперечки щодо біологічних особливостей даних рослин, які відрізняють їх від P. quinquefolia, зокрема – наявність дисків із калюсом на кінцях вусиків P. quinquefolia, які дають їм можливість чіплятись за будь-яку, навіть гладку поверхню, і їх відсутність у P. inserta. При цьому варто відзначити, що такі диски на кінцях їх вусиків усе-ж формуються, але за умови, що вусик проникне в неосвітлене місце, на зразок щілини в стіні або тріщини в деревній корі [202]. Зважаючи на це, основним фактором, що призводить до появи таких дисків у P. inserta, Kerner (1887) вважав світло [179].
Поширення
Природний ареал існування P. inserta простягається північніше та західніше ніж P. quinquefolia – від Пенсільванії, Техасу та Каліфорнії на північ до 50 ° східної широти в Онтаріо та Манітобі [23, 33, 202]
Поширений на сході і в центральних регіонах Північної Америки: південний схід Канади, східні і центральні США, схід Мексики, Гватемала; на захід до Манітоби, Південної Дакоти, Юти і Техасу.
Як декоративна рослина широко поширений по всьому світу.
Опис
Детальне вивчення морфології свідчить про те, що крім форми дисків на кінцях вусиків, ці два види можна також відрізнити за розміром і структурою суцвіть. Суцвіття P. quinquefolia зазвичай має від 25 до 200 і більше квіток. Первинна вісь, будучи зигзагоподібною, є суцільною через усе суцвіття, при цьому дихотомічне розгалуження обмежується бічними цимулами. В P. inserta суцвіття зазвичай має від 10 до 60 квіток і є двояким по всій довжині, без центральної осі. Додаткові відмінності існують у формі та глянцевості листків, розмірах плодів та кількості насіння на один плід [161, 2222].
Деревна ліана, що лазить за допомогою вусиків і може досягати 12 м у висоту. Бруньки і молоді пагони червонуватого кольору. Молоді пагони опушені, спочатку зелені або жовтувато-коричневі, пізніше стають коричневими з блідими сочевичками (порами). Зріла кора сіро-коричнева, неопушена. Стебла можуть досягати майже 7,5 см у діаметрі, як правило, підіймаються на опору, хоча можуть повзати по землі. Листки чергові, пальчастоскладні, 4–10 см у довжину. Складаються з 5 лопатей, зрідка 4, рідше 3 або 7, середня лопать найбільша – до 15 см завдовжки та до 6 см завширшки, кінцеві лопаті найменші. Лопаті еліптичні за формою, майже ромбічні. Як правило, більш широкі посередині або над серединою, грубо зубчасті (принаймні, до половини верхівки лопаті), звужені до загостреноїверхівки і переважно клиноподібні біля основи, з коротким черешком або без нього. Листки зверху зазвичай тьмяно-зелені, хоча можуть бути блискучими, рідко опушені вздовж жилок; нижня поверхня дещо світліша і зазвичай більш опушена. Навпроти листків розташовуються вусики, можуть мати 5-8 (12) розгалужень, кожне з яких до 3 см завдовжки. На їх кінцях розвиваються розширення у формі дисків із клейкою поверхнею, з допомогою якої P. quinquefolia може чіплятись за будь-яку, навіть гладку поверхню. Квітки є напівзонтиками – розгалуженими скупченнями (кластерами) довжиною від 7,5 до 15 см. Кластер зазвичай має чітко виражену центральну плодоніжку, яка може зигзагувати між основними гілками, і від 80 до 150 і більше квіток. Квітки завдовжки близько 0,6 см, зеленувато-жовтого кольору з 5 (зрідка 6) довгасто-еліптичними пелюстками, що мають кінчик у формі човна, які розширюючись, стають сильно зігнутими назад. У центрі однакова кількість тичинок, кремово-жовтих зверху. Стебла квітки до 2–5 мм завдовжки, гладкі (рідко опушені), від зеленого до червонуватого кольору. У міру розвитку плодів, гілки суцвіть подовжуються і стають яскравочервоними. Плід – кругла синьо-чорна ягода діаметром близько 5–7 мм, що містить 2 або 3 насінини, дозріває в кінці літа [23, 192].
Швидкоросла ліана в природі досягає 20-30 м. Молоді пагони червонуваті, потім темно-зелені. Росте, піднімаючись по гладких поверхнях за допомогою вусиків з п'ятьма — вісьмома розгалуженнями, що закінчуються липкою подушечкою (присоскою) розміром 5 мм.
Листя складається з п'яти, рідше трьох (частіше у молодих пагонів) листочків. Листочки черешчаті яйцеподібні, прикріплені до одного центрального черешка. Верхівка листочка загострена, краї пилчасті. Листя зверху зелене, тьмяне; знизу — синювато-зелене, опущене. Восени набувають яскраво-червоного, багряного забарвлення на сонячній стороні і світло-жовтого в тіні.
Невеликі зеленуваті квітки зібрані в верхівці суцвіття — сильно розгалужені з чіткою центральною віссю, на якій знаходяться від 80 до 150 квіток. Цвіте пізньою весною.
Темно-сині, майже чорні плоди діаметром 5-7 мм дозрівають в кінці літа або на початку осені. Ягоди містять щавлеву кислоту, неїстівні для людини, але є їжею для птахів взимку.
Від близькоспорідненого виду — () — відрізняється наявністю присосок на кінці вусиків.
Культивування
Вид застосовується у вертикальному озелененні для декорування стін, парканів та спеціальних опор. Особливо декоративним він виглядає восени, коли забарвлення його листків змінюється. [162]. Дівочий виноград п'ятилисточковий культивується по всьому світу як декоративна рослина для вертикального озеленення. Його найбільш відомі садові форми:
- Engelmannii — від природної форми відрізняється більш дрібними листочками, а також винятковою здатністю приклеюватися вусиками до об'єктів декорування. Пагони червонуваті, пізніше темно-зелені. Листя складні, пальчасті, листочки в кількості п'яти штук, широколанцетні до 12 см довжини і до 3 см ширини, темно-сизувато-зелені, восени фіолетові. Черешки до 15 см довжини, червонуваті. Росте швидко, до 1 м в рік. Особливо декоративний восени.
- Murorum — настінний сорт з вусиками, що має численні розгалуження з потовщеними «присосками», що дозволяє рослині прикріплятися до підвісної гладкої поверхні; крім того, ця форма більш густа і рівномірніше покриває об'єкти декорування. Восени її темно-зелене листя набуває багряного або пурпурового забарвлення. Менш морозостійкий, ніж основний вид.
- Troki — сорт з великим блискучим листям.
- Yellow Wall — велике матове зелене листя влітку стає яскраво-жовтими восени.
- Variegata — ряболистий сорт, що відрізняється помірним зростанням. Листя дрібне, складне, пальчате, листочки в кількості п'яти штук, білі з мармуровим краплистим малюнком, рідше листя з зеленими штрихами і більш-менш великими плямами.
Галерея
- Листя дівочого винограду п'ятилисточкового
- Каскадний стовбур ліани
- Ягоди після опадання листя восени.
- Осінні барви (Південна Франція).
- Осінні барви (Австрія).
Примітки
- Parthenocissus quinquefolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- (рос.). Энциклопедия Кирилла и Мефодия. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
- (рос.). Энциклопедия Кирилла и Мефодия. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
- (рос.). Энциклопедия Кирилла и Мефодия. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2019.
Посилання
- http://www.nbg.kiev.ua/upload/spetsrada/07052021/Makovskyi_diser.pdf
- Девичий виноград пятилисточковый (Мурорум) [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Энциклопедия садовых растений [ 30 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Партеноциссус пятилисточковый [ 31 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Девичий виноград пятилисточковый [ 31 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- parthenocissus quinquefolia [ 31 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
У Вікіджерелах є Ampelopsis hederacea |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dikij vinograd p yatilistij Parthenocissus quinquefolia pivnichnoamerikanska derevopodibna listopadna liana rodu divochij vinograd rodini vinogradovi Dikij vinograd p yatilistij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Vitales Rodina Vinogradovi Vitaceae Rid Dikij vinograd Parthenocissus Vid Dikij vinograd p yatilistij P quinquefolia Binomialna nazva Parthenocissus quinquefolia L 1887DoslidzhennyaDumki svitovoyi naukovoyi spilnoti shodo biologichnih osoblivostej i taksonomichnogo polozhennya P inserta riznilis protyagom trivalogo periodu Za danimi avtoritetnih bazdanih Royal Botanic Gardens Kew i in vid P inserta ye sinonimom vidu P quinquefolia 209 U roboti J C David 2010 vidznachayetsya sho doslidniki Richardson 1997 ta Sell amp Murrell 2009 vvazhali ne pripustimoyu prinalezhnist vidu P inserta do rodu Parthenocissus i pomilkovo sinonimizuvali jogo iz razyuche riznim ta tropichnim za pohodzhennyam Cissus verticillata L Jarvis 162 205 210 V bazi danih The Plant List vkazuyetsya blizko semi sinonimiv shodo nazvi danogo vidu zokrema Ampelopsis quinquefolia var vitacea Knerr Parthenocissus inserta f inserta Parthenocissus quinquefolia var vitacea Knerr L H Bailey Parthenocissus vitacea Knerr Hitchc Psedera vitacea Knerr Greene Vitis inserta A Kern Vitis vitacea Knerr Bean 218 U svoyij praci James S Pringle 2010 gruntovno doslidiv pitannya vidovoyi nazvi cih roslin proslidkuvavshi dinamiku yiyi zmini u rozrizi chasu i visvitlivshi najbilsh znachimi praci doslidnikiv stosovno danoyi problemi obgruntuvavshi takim chinom zastosuvannya nazvi P inserta do danogo vidu yak najbilsh pravilnoyi i tochnoyi Za jogo slovami dovgotrivalij plutanini shodo vidovoyi nazvi cih roslin sluguvav cilij ryad prichin Sered najbilsh virazhenih mozhna vvazhati neviznachenist sered svitovogo botanichnogo zagalu v dotrimanni tih chi inshih pravil pri nadanni vidovoyi nazvi cherez konkuruyuchi kodi nomenklaturi yaki proponuvalis na pochatku XX st Krim togo dovgij chas trivali superechki shodo biologichnih osoblivostej danih roslin yaki vidriznyayut yih vid P quinquefolia zokrema nayavnist diskiv iz kalyusom na kincyah vusikiv P quinquefolia yaki dayut yim mozhlivist chiplyatis za bud yaku navit gladku poverhnyu i yih vidsutnist u P inserta Pri comu varto vidznachiti sho taki diski na kincyah yih vusikiv use zh formuyutsya ale za umovi sho vusik pronikne v neosvitlene misce na zrazok shilini v stini abo trishini v derevnij kori 202 Zvazhayuchi na ce osnovnim faktorom sho prizvodit do poyavi takih diskiv u P inserta Kerner 1887 vvazhav svitlo 179 PoshirennyaPrirodnij areal isnuvannya P inserta prostyagayetsya pivnichnishe ta zahidnishe nizh P quinquefolia vid Pensilvaniyi Tehasu ta Kaliforniyi na pivnich do 50 shidnoyi shiroti v Ontario ta Manitobi 23 33 202 Poshirenij na shodi i v centralnih regionah Pivnichnoyi Ameriki pivdennij shid Kanadi shidni i centralni SShA shid Meksiki Gvatemala na zahid do Manitobi Pivdennoyi Dakoti Yuti i Tehasu Yak dekorativna roslina shiroko poshirenij po vsomu svitu OpisDetalne vivchennya morfologiyi svidchit pro te sho krim formi diskiv na kincyah vusikiv ci dva vidi mozhna takozh vidrizniti za rozmirom i strukturoyu sucvit Sucvittya P quinquefolia zazvichaj maye vid 25 do 200 i bilshe kvitok Pervinna vis buduchi zigzagopodibnoyu ye sucilnoyu cherez use sucvittya pri comu dihotomichne rozgaluzhennya obmezhuyetsya bichnimi cimulami V P inserta sucvittya zazvichaj maye vid 10 do 60 kvitok i ye dvoyakim po vsij dovzhini bez centralnoyi osi Dodatkovi vidminnosti isnuyut u formi ta glyancevosti listkiv rozmirah plodiv ta kilkosti nasinnya na odin plid 161 2222 Botanichne zobrazhennya z knigi Charlza Millspo American medicinal plants 1887 Derevna liana sho lazit za dopomogoyu vusikiv i mozhe dosyagati 12 m u visotu Brunki i molodi pagoni chervonuvatogo koloru Molodi pagoni opusheni spochatku zeleni abo zhovtuvato korichnevi piznishe stayut korichnevimi z blidimi sochevichkami porami Zrila kora siro korichneva neopushena Stebla mozhut dosyagati majzhe 7 5 sm u diametri yak pravilo pidijmayutsya na oporu hocha mozhut povzati po zemli Listki chergovi palchastoskladni 4 10 sm u dovzhinu Skladayutsya z 5 lopatej zridka 4 ridshe 3 abo 7 serednya lopat najbilsha do 15 sm zavdovzhki ta do 6 sm zavshirshki kincevi lopati najmenshi Lopati eliptichni za formoyu majzhe rombichni Yak pravilo bilsh shiroki poseredini abo nad seredinoyu grubo zubchasti prinajmni do polovini verhivki lopati zvuzheni do zagostrenoyiverhivki i perevazhno klinopodibni bilya osnovi z korotkim chereshkom abo bez nogo Listki zverhu zazvichaj tmyano zeleni hocha mozhut buti bliskuchimi ridko opusheni vzdovzh zhilok nizhnya poverhnya desho svitlisha i zazvichaj bilsh opushena Navproti listkiv roztashovuyutsya vusiki mozhut mati 5 8 12 rozgaluzhen kozhne z yakih do 3 sm zavdovzhki Na yih kincyah rozvivayutsya rozshirennya u formi diskiv iz klejkoyu poverhneyu z dopomogoyu yakoyi P quinquefolia mozhe chiplyatis za bud yaku navit gladku poverhnyu Kvitki ye napivzontikami rozgaluzhenimi skupchennyami klasterami dovzhinoyu vid 7 5 do 15 sm Klaster zazvichaj maye chitko virazhenu centralnu plodonizhku yaka mozhe zigzaguvati mizh osnovnimi gilkami i vid 80 do 150 i bilshe kvitok Kvitki zavdovzhki blizko 0 6 sm zelenuvato zhovtogo koloru z 5 zridka 6 dovgasto eliptichnimi pelyustkami sho mayut kinchik u formi chovna yaki rozshiryuyuchis stayut silno zignutimi nazad U centri odnakova kilkist tichinok kremovo zhovtih zverhu Stebla kvitki do 2 5 mm zavdovzhki gladki ridko opusheni vid zelenogo do chervonuvatogo koloru U miru rozvitku plodiv gilki sucvit podovzhuyutsya i stayut yaskravochervonimi Plid krugla sino chorna yagoda diametrom blizko 5 7 mm sho mistit 2 abo 3 nasinini dozrivaye v kinci lita 23 192 Shvidkorosla liana v prirodi dosyagaye 20 30 m Molodi pagoni chervonuvati potim temno zeleni Roste pidnimayuchis po gladkih poverhnyah za dopomogoyu vusikiv z p yatma vismoma rozgaluzhennyami sho zakinchuyutsya lipkoyu podushechkoyu prisoskoyu rozmirom 5 mm Listya skladayetsya z p yati ridshe troh chastishe u molodih pagoniv listochkiv Listochki chereshchati yajcepodibni prikripleni do odnogo centralnogo chereshka Verhivka listochka zagostrena krayi pilchasti Listya zverhu zelene tmyane znizu sinyuvato zelene opushene Voseni nabuvayut yaskravo chervonogo bagryanogo zabarvlennya na sonyachnij storoni i svitlo zhovtogo v tini Neveliki zelenuvati kvitki zibrani v verhivci sucvittya silno rozgaluzheni z chitkoyu centralnoyu vissyu na yakij znahodyatsya vid 80 do 150 kvitok Cvite piznoyu vesnoyu Temno sini majzhe chorni plodi diametrom 5 7 mm dozrivayut v kinci lita abo na pochatku oseni Yagodi mistyat shavlevu kislotu neyistivni dlya lyudini ale ye yizheyu dlya ptahiv vzimku Vid blizkosporidnenogo vidu vidriznyayetsya nayavnistyu prisosok na kinci vusikiv KultivuvannyaVid zastosovuyetsya u vertikalnomu ozelenenni dlya dekoruvannya stin parkaniv ta specialnih opor Osoblivo dekorativnim vin viglyadaye voseni koli zabarvlennya jogo listkiv zminyuyetsya 162 Divochij vinograd p yatilistochkovij kultivuyetsya po vsomu svitu yak dekorativna roslina dlya vertikalnogo ozelenennya Jogo najbilsh vidomi sadovi formi Engelmannii vid prirodnoyi formi vidriznyayetsya bilsh dribnimi listochkami a takozh vinyatkovoyu zdatnistyu prikleyuvatisya vusikami do ob yektiv dekoruvannya Pagoni chervonuvati piznishe temno zeleni Listya skladni palchasti listochki v kilkosti p yati shtuk shirokolancetni do 12 sm dovzhini i do 3 sm shirini temno sizuvato zeleni voseni fioletovi Chereshki do 15 sm dovzhini chervonuvati Roste shvidko do 1 m v rik Osoblivo dekorativnij voseni Murorum nastinnij sort z vusikami sho maye chislenni rozgaluzhennya z potovshenimi prisoskami sho dozvolyaye roslini prikriplyatisya do pidvisnoyi gladkoyi poverhni krim togo cya forma bilsh gusta i rivnomirnishe pokrivaye ob yekti dekoruvannya Voseni yiyi temno zelene listya nabuvaye bagryanogo abo purpurovogo zabarvlennya Mensh morozostijkij nizh osnovnij vid Troki sort z velikim bliskuchim listyam Yellow Wall velike matove zelene listya vlitku staye yaskravo zhovtimi voseni Variegata ryabolistij sort sho vidriznyayetsya pomirnim zrostannyam Listya dribne skladne palchate listochki v kilkosti p yati shtuk bili z marmurovim kraplistim malyunkom ridshe listya z zelenimi shtrihami i bilsh mensh velikimi plyamami GalereyaListya divochogo vinogradu p yatilistochkovogo Kaskadnij stovbur liani Yagodi pislya opadannya listya voseni Osinni barvi Pivdenna Franciya Osinni barvi Avstriya PrimitkiParthenocissus quinquefolia Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 ros Enciklopediya Kirilla i Mefodiya Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 31 lipnya 2019 ros Enciklopediya Kirilla i Mefodiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 lipnya 2019 ros Enciklopediya Kirilla i Mefodiya Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 31 lipnya 2019 Posilannyahttp www nbg kiev ua upload spetsrada 07052021 Makovskyi diser pdf Devichij vinograd pyatilistochkovyj Murorum 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Enciklopediya sadovyh rastenij 30 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Partenocissus pyatilistochkovyj 31 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Devichij vinograd pyatilistochkovyj 31 lipnya 2019 u Wayback Machine ros parthenocissus quinquefolia 31 lipnya 2019 u Wayback Machine angl DzherelaU Vikidzherelah ye Ampelopsis hederacea