Дзіута (яп. 地歌/地唄) — жанр камерної японської музики, виконуваної на сямісені як акомпанемент до вистав дзьорурі і танців. Назва буквально означає «місцеві пісні». Дзіута входить до обов'язкового репертуару гейш, вони ж складають основну частину фахівців цього жанру в Кіото; також його виконують на великій сцені в інших містах Кансаю і в Токіо.
Дзиута від початку був камерним жанром, він виконується тихо, в повільному темпі і без ударних інструментів. У вокальних партіях завжди багато мелізмів.
До періоду Мейдзі вивчати дзіуту могли тільки сліпі члени гільдій за системою іемото, що зберігається в японському мистецтві донині; в XXI столітті цього жанру навчають в Токійському університеті мистецтв. Гейші вивчають дзіуту в спеціалізованому закладі «кембан» або «кабурендзьо». Через систему іемото запозичення з інших жанрів обмежене (наприклад, виконавці дзіути ніколи не використовують навіть вигуків жанру нагаута). Виняток — музика камерних тріо , яку часто виконували ті самі люди, що й дзіуту.
Сямісен
Сямісен потрапив до Японії в XVI столітті з незалежної тоді держави Рюкю; рюкюський різновид, іменований сансін, меншого розміру і обтягнутий зміїною шкірою. Першими помітили сямісен музиканти, що грали на біві, вони адаптували сямісен для себе, збільшивши його корпус, а також замінивши важкодоступну зміїну шкіру котячою.
Товщина грифу сямісена для виконання дзіути середня між товстим «сямісеном гідаю» і тонким нагаута-сямісеном. Виконавці дзіути ретельно уникають впливу театральної школи гри на сямісені: динамічні мелодії не цінуються, кращим вважається ясний звук цікавого тембру; під час гри фахівці дзіути ніколи не зачіпають плектром корпусу, як роблять музиканти, що грають у жанрі едо-нагаута.
Використовують плектр великого розміру «цуяма-баті» (яп. 津山撥). На відміну від інших жанрів музики для сямісена (крім санкеку), плектр для гри в жанрі дзіута зроблено не зі слонової кістки або дерева, покритого слоновою кісткою, а з черепашачого панцира або рогу буйвола. До нижнього поріжка сямісена виконавці іноді підвішують невеликі важки, щоб зменшити вібрацію.
Історія
Першим жанром камерної музики для сямісена був кансайський сямісен-куміута, пізніше він влився в дзіуту. Найраніша збірка, в якій є твори-дзіута, «Соснові голки» (яп. 松の葉, мацу но ха), опубліковано 1703 року. Зважаючи на державні обмеження на роботу музикантів усі перші професійні виконавці дзіути були сліпими чоловіками з Гільдії [en]. Уряд Мейдзі 1871 року ліквідував систему гільдій, після чого дзіуту стали виконувати всі охочі. У період Тайсьо дзіута пережила сплеск популярності. Останні нові твори в жанрі дзіута створено на початку XIX століття, після чого зростання популярності кото затьмарило дзіуту.
Різновиди
Вокальній партії в дзіуті може акомпанувати один або кілька сямісенів, також до них може додаватися кото; крім того, зустрічається акомпанемент , що складається з сямісена, кото і сякухаті або кокю. Вибір інструментів залежить від піджанру дзіути: тегото-моно і кільком хаута акомпанують сямісен з кото або санкьоку, інші жанри вимагають використання виключно голосу і сямісена. Музику жанру дзіута також виконують у школі кото «Ікута-рю», де роль сямісена виконує кото.
«Сямісен-куміута» (яп. 三味線組歌) — найстаріший і найбільший різновид дзіути; найраніший відомий твір-куміута — рюкю-гумі (яп. 琉球組, рю:кю:гумі) авторства Ісімури Кенгьо (яп. 石村検校, ?—1642) або Савадзумі Кенгьо (яп. 沢住検校).
Твори цього різновиду дзіути складаються з численних коротких віршів, часто не пов'язаних ні темою, ні мелодією. Початківці музиканти, які планували спеціалізацію в дзіуті, вивчали твори цього виду в певному порядку від простих до складних, проте така практика в XXI столітті не використовується. Збереглося дві школи: Янагава в Кіото і Ногава в Осаці.
Камігата-нагаута (яп. 上方長歌) — різновид дзіути, яка походить від куміути в 1600-х роках, також раніше використовувалась при навчанні майбутніх фахівців жанру дзіута. Твори камігата-нагаута містять строфи одного вірша, здебільшого довгого, а не окремі вірші, як куміута.
Термін камігата-ута (яп. 上方歌) має кілька значень: окремий від дзіути вокально-інструментальний жанр; різновид дзіути; зонтичний термін для позначення декількох жанрів, включно з дзіутою, нагаутою, хаутою, , гідаю та іншими.
Хаута (яп. 端唄) — короткі твори, що не належать ні до куміути, ні до нагаути, в яких голос відіграє важливішу роль, ніж музичний інструмент. Спочатку термін означав усі твори, що не увійшли в два класичних види. Найбільша популярність хаути припала на першу третину XVIII століття. Згодом деякі твори цього виду перетворилися на танцювальну музику для традиційного танцю. Багато знаменитих творів хаути створив композитор [ja].
Тегото-моно (яп. 手事物, те — рука; гото — справа, річ; моно — предмет, річ) — найпоширеніший вид дзіути, що містить інструментальні частини між вокально-інструментальними фрагментами. Формування тегото-моно завершилося в 1790-х роках за активної участі Мінедзакі Кото, в першій третині XIX століття в Кіото виник варіант тегото-моно «питання-відповідь» (яп. 掛け合い, какеаї).
Сібаї-ута (яп. 芝居唄) — вид, на який вплинула кансайська музика театру кабукі, утаї-моно (яп. 唄い物) — твори, слова або теми яких взято з театру но. Обидва різновиди розвивали сліпі музиканти. Дзьорурі-моно (яп. 浄瑠璃もの) — аналогічний вид, твори якого взято з театру маріонеток дзьорурі. Характерні твори гумористичного виду саку-моно (яп. 作もの) часто імітують звуки тварин.
Примітки
- Kishibe.
- Foreman, 2008, с. 15, 17.
- Foreman, 2008, с. 17.
- Garland, 2001, с. 796.
- Foreman, 2008, с. 15.
- Garland, 2001, с. 587.
- Garland, 2001, с. 724.
- Garland, 2001, с. 727.
- Garland, 2001, с. 728.
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
- Foreman, 2008, с. 16.
- Garland, 2001, с. 814.
- Garland, 2001, с. 729.
- Foreman, 2008, с. 16—17.
Література
- Volume 7: East Asia: China, Japan, and Korea // Garland Encyclopedia of World Music / edited by Robert C. Provine, Yosihiko Tokumaru and J. Lawrence Witzleben. — Taylor & Francis Group. Routledge, 2001. — 1192 с.
- [ru] et al. Japan, §II: Instruments and instrumental genres // Grove Music Online. — Oxford University Press. (необхідна підписка)
- Kelly M. Foreman. The gei of Geisha. — Ashgate Publishing Company, 2008. — .
Посилання
- . 2007—2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dziuta yap 地歌 地唄 zhanr kamernoyi yaponskoyi muziki vikonuvanoyi na syamiseni yak akompanement do vistav dzoruri i tanciv Nazva bukvalno oznachaye miscevi pisni Dziuta vhodit do obov yazkovogo repertuaru gejsh voni zh skladayut osnovnu chastinu fahivciv cogo zhanru v Kioto takozh jogo vikonuyut na velikij sceni v inshih mistah Kansayu i v Tokio Vikonavci zhanru dziuta zazvichaj odnochasno grayut na syamiseni i vikonuyut vokalnu partiyu Dziuta vid pochatku buv kamernim zhanrom vin vikonuyetsya tiho v povilnomu tempi i bez udarnih instrumentiv U vokalnih partiyah zavzhdi bagato melizmiv Do periodu Mejdzi vivchati dziutu mogli tilki slipi chleni gildij za sistemoyu iemoto sho zberigayetsya v yaponskomu mistectvi donini v XXI stolitti cogo zhanru navchayut v Tokijskomu universiteti mistectv Gejshi vivchayut dziutu v specializovanomu zakladi kemban abo kaburendzo Cherez sistemu iemoto zapozichennya z inshih zhanriv obmezhene napriklad vikonavci dziuti nikoli ne vikoristovuyut navit vigukiv zhanru nagauta Vinyatok muzika kamernih trio yaku chasto vikonuvali ti sami lyudi sho j dziutu SyamisenDokladnishe Syamisen Gejsha z syamisenom rozvazhaye gostej bl 1912 1926 Syamisen potrapiv do Yaponiyi v XVI stolitti z nezalezhnoyi todi derzhavi Ryukyu ryukyuskij riznovid imenovanij sansin menshogo rozmiru i obtyagnutij zmiyinoyu shkiroyu Pershimi pomitili syamisen muzikanti sho grali na bivi voni adaptuvali syamisen dlya sebe zbilshivshi jogo korpus a takozh zaminivshi vazhkodostupnu zmiyinu shkiru kotyachoyu Tovshina grifu syamisena dlya vikonannya dziuti serednya mizh tovstim syamisenom gidayu i tonkim nagauta syamisenom Vikonavci dziuti retelno unikayut vplivu teatralnoyi shkoli gri na syamiseni dinamichni melodiyi ne cinuyutsya krashim vvazhayetsya yasnij zvuk cikavogo tembru pid chas gri fahivci dziuti nikoli ne zachipayut plektrom korpusu yak roblyat muzikanti sho grayut u zhanri edo nagauta Vikoristovuyut plektr velikogo rozmiru cuyama bati yap 津山撥 Na vidminu vid inshih zhanriv muziki dlya syamisena krim sankeku plektr dlya gri v zhanri dziuta zrobleno ne zi slonovoyi kistki abo dereva pokritogo slonovoyu kistkoyu a z cherepashachogo pancira abo rogu bujvola Do nizhnogo porizhka syamisena vikonavci inodi pidvishuyut neveliki vazhki shob zmenshiti vibraciyu IstoriyaPershim zhanrom kamernoyi muziki dlya syamisena buv kansajskij syamisen kumiuta piznishe vin vlivsya v dziutu Najranisha zbirka v yakij ye tvori dziuta Sosnovi golki yap 松の葉 macu no ha opublikovano 1703 roku Zvazhayuchi na derzhavni obmezhennya na robotu muzikantiv usi pershi profesijni vikonavci dziuti buli slipimi cholovikami z Gildiyi en Uryad Mejdzi 1871 roku likviduvav sistemu gildij pislya chogo dziutu stali vikonuvati vsi ohochi U period Tajso dziuta perezhila splesk populyarnosti Ostanni novi tvori v zhanri dziuta stvoreno na pochatku XIX stolittya pislya chogo zrostannya populyarnosti koto zatmarilo dziutu RiznovidiDvi gejshi z Kioto grayut na syamisenah i spivayut Vokalnij partiyi v dziuti mozhe akompanuvati odin abo kilka syamiseniv takozh do nih mozhe dodavatisya koto krim togo zustrichayetsya akompanement sho skladayetsya z syamisena koto i syakuhati abo kokyu Vibir instrumentiv zalezhit vid pidzhanru dziuti tegoto mono i kilkom hauta akompanuyut syamisen z koto abo sankoku inshi zhanri vimagayut vikoristannya viklyuchno golosu i syamisena Muziku zhanru dziuta takozh vikonuyut u shkoli koto Ikuta ryu de rol syamisena vikonuye koto Syamisen kumiuta yap 三味線組歌 najstarishij i najbilshij riznovid dziuti najranishij vidomij tvir kumiuta ryukyu gumi yap 琉球組 ryu kyu gumi avtorstva Isimuri Kengo yap 石村検校 1642 abo Savadzumi Kengo yap 沢住検校 Tvori cogo riznovidu dziuti skladayutsya z chislennih korotkih virshiv chasto ne pov yazanih ni temoyu ni melodiyeyu Pochatkivci muzikanti yaki planuvali specializaciyu v dziuti vivchali tvori cogo vidu v pevnomu poryadku vid prostih do skladnih prote taka praktika v XXI stolitti ne vikoristovuyetsya Zbereglosya dvi shkoli Yanagava v Kioto i Nogava v Osaci Kamigata nagauta yap 上方長歌 riznovid dziuti yaka pohodit vid kumiuti v 1600 h rokah takozh ranishe vikoristovuvalas pri navchanni majbutnih fahivciv zhanru dziuta Tvori kamigata nagauta mistyat strofi odnogo virsha zdebilshogo dovgogo a ne okremi virshi yak kumiuta Termin kamigata uta yap 上方歌 maye kilka znachen okremij vid dziuti vokalno instrumentalnij zhanr riznovid dziuti zontichnij termin dlya poznachennya dekilkoh zhanriv vklyuchno z dziutoyu nagautoyu hautoyu gidayu ta inshimi Hauta yap 端唄 korotki tvori sho ne nalezhat ni do kumiuti ni do nagauti v yakih golos vidigraye vazhlivishu rol nizh muzichnij instrument Spochatku termin oznachav usi tvori sho ne uvijshli v dva klasichnih vidi Najbilsha populyarnist hauti pripala na pershu tretinu XVIII stolittya Zgodom deyaki tvori cogo vidu peretvorilisya na tancyuvalnu muziku dlya tradicijnogo tancyu Bagato znamenitih tvoriv hauti stvoriv kompozitor ja Tegoto mono yap 手事物 te ruka goto sprava rich mono predmet rich najposhirenishij vid dziuti sho mistit instrumentalni chastini mizh vokalno instrumentalnimi fragmentami Formuvannya tegoto mono zavershilosya v 1790 h rokah za aktivnoyi uchasti Minedzaki Koto v pershij tretini XIX stolittya v Kioto vinik variant tegoto mono pitannya vidpovid yap 掛け合い kakeayi Sibayi uta yap 芝居唄 vid na yakij vplinula kansajska muzika teatru kabuki utayi mono yap 唄い物 tvori slova abo temi yakih vzyato z teatru no Obidva riznovidi rozvivali slipi muzikanti Dzoruri mono yap 浄瑠璃もの analogichnij vid tvori yakogo vzyato z teatru marionetok dzoruri Harakterni tvori gumoristichnogo vidu saku mono yap 作もの chasto imituyut zvuki tvarin PrimitkiKishibe Foreman 2008 s 15 17 Foreman 2008 s 17 Garland 2001 s 796 Foreman 2008 s 15 Garland 2001 s 587 Garland 2001 s 724 Garland 2001 s 727 Garland 2001 s 728 Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2022 Foreman 2008 s 16 Garland 2001 s 814 Garland 2001 s 729 Foreman 2008 s 16 17 LiteraturaVolume 7 East Asia China Japan and Korea Garland Encyclopedia of World Music edited by Robert C Provine Yosihiko Tokumaru and J Lawrence Witzleben Taylor amp Francis Group Routledge 2001 1192 s ru et al Japan II Instruments and instrumental genres Grove Music Online Oxford University Press neobhidna pidpiska Kelly M Foreman The gei of Geisha Ashgate Publishing Company 2008 ISBN 978 0 7546 5857 3 Posilannya 2007 2014 Arhiv originalu za 4 serpnya 2021