Вале́рія Феофа́нівна Джула́й (19 березня 1915 — 30 липня 1984) — українська поетеса, учасниця українського визвольного руху.
Валерія Феофанівна Джулай | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 19 березня 1915 Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 30 липня 1984 (69 років) Первомайськ, Миколаївська область, УРСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | поетеса | |||
Alma mater | Миколаївський педагогічний інститут | |||
Заклад | Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Партія | Організація українських націоналістів | |||
| ||||
Життєпис
Народилася у місті Тбілісі, нині — столиця Грузії в українській учительській родині. Дитинство провела на Кавказі, де батько проходив військову службу прапорщиком 7-го Кавказького етапного батальйону у складі 1-го Кавказького кавалерійського корпусу.
У 1921 році родина повернулася в Україну, до міста Первомайська. Тут батьки і дядько вчителювали в Первомайській механічній профшколі.
У 1930 році родина переїхала до Умані, де батьки й далі вчителювали. У 1937 році батько Феофан Джулай та дядько Максим Бабенко були заарештовані за звинуваченням в українському націоналізмі, організації терористів у контрреволюційне угрупування, що ставило на меті нищення радянської влади. Трійкою УНКВС по Київській області 25 жовтня 1937 року засуджені до найвищої кари. Розстріляні 11 листопада 1937 року в Умані.
У 1935 році закінчила Миколаївський педагогічний інститут, певний час вчителювала у Снігурівці. З 1939 року мешкала в Житомирі, працювала співачкою (мецо-сопрано) Житомирського музично-драматичного театру імені М. Щорса.
Після німецької окупації Житомира влітку 1941 року Валерія Джулай долучилася до українського визвольного руху, входила до міського проводу ОУН(м).
Заарештована 10 квітня 1944 року. Обвинувачувалася за статтею 54-1а Карного кодексу УРСР. 11 вересня 1945 року військовим трибуналом військ НКВС Житомирської області засуджена до ув'язнення у виправно-трудових таборах на 10 років з ураженням у правах на 5 років. Ув'язнення відбувала у таборах Воркути і Північного Уралу. У Потьмі (Мордовія) її взяли в табірний театр, за блискуче виконання ролі Наталки Полтавки співтабірники звали її «Чайкою».
Після звільнення у 1953 році мешкала в місті Теміртау (Казахстан), викладала у професійно-технічному училищі. На початку 1970-х років, досягнувши пенсійного віку, переїхала у Первомайськ, де прожила решту життя. Брала активну участь у роботі літературного об'єднання «Зажинок». Похована на кладовищі (вул. Героя України Дмитра Васильєва).
У 1994 році реабілітована (посмертно).
Творча спадщина
Залишила рукописну збірку інтимної і патріотичної лірики «Небо крізь ґрати».
Вірші Валерії Джулай друкувалися у журналі «СіЧ» (1995 рік, № 8) та альманасі «Зона» (випуск 9).
Вшанування пам'яті
Розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації вiд 26 липня 2024 року № 273-р вулиця Івана Папаніна у місті Первомайську перейменована на вулицю Валерії Джулай.
Див. також
Примітки
- Офіцери РІА: Джулай Феофан Петрович. (рос.)
- Ковальчук Іван «Утворення і діяльність Житомирського міського проводу ОУН(М) у другій половині 1941 року».
- Національний банк репресованих.
- Розпорядження голови Миколаївської обласної державної адміністрації вiд 26 липня 2024 року № 273-р «Про перейменування об'єктів топонімії».
Посилання
- Енциклопедія сучасної України.
- Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва.
Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vale riya Feofa nivna Dzhula j 19 bereznya 1915 30 lipnya 1984 ukrayinska poetesa uchasnicya ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Valeriya Feofanivna DzhulajNarodilasya19 bereznya 1915 1915 03 19 Tiflis Tifliska guberniya Rosijska imperiyaPomerla30 lipnya 1984 1984 07 30 69 rokiv Pervomajsk Mikolayivska oblast URSR SRSRGromadyanstvo SRSRDiyalnistpoetesaAlma materMikolayivskij pedagogichnij institutZakladZhitomirskij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Ivana KochergiMova tvorivukrayinska rosijskaPartiyaOrganizaciya ukrayinskih nacionalistiv U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhulaj Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorcha spadshina 3 Vshanuvannya pam yati 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepisred Narodilasya u misti Tbilisi nini stolicya Gruziyi v ukrayinskij uchitelskij rodini Ditinstvo provela na Kavkazi de batko prohodiv vijskovu sluzhbu praporshikom 7 go Kavkazkogo etapnogo bataljonu u skladi 1 go Kavkazkogo kavalerijskogo korpusu 1 U 1921 roci rodina povernulasya v Ukrayinu do mista Pervomajska Tut batki i dyadko vchitelyuvali v Pervomajskij mehanichnij profshkoli U 1930 roci rodina pereyihala do Umani de batki j dali vchitelyuvali U 1937 roci batko Feofan Dzhulaj ta dyadko Maksim Babenko buli zaareshtovani za zvinuvachennyam v ukrayinskomu nacionalizmi organizaciyi teroristiv u kontrrevolyucijne ugrupuvannya sho stavilo na meti nishennya radyanskoyi vladi Trijkoyu UNKVS po Kiyivskij oblasti 25 zhovtnya 1937 roku zasudzheni do najvishoyi kari Rozstrilyani 11 listopada 1937 roku v Umani U 1935 roci zakinchila Mikolayivskij pedagogichnij institut pevnij chas vchitelyuvala u Snigurivci Z 1939 roku meshkala v Zhitomiri pracyuvala spivachkoyu meco soprano Zhitomirskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni M Shorsa Pislya nimeckoyi okupaciyi Zhitomira vlitku 1941 roku Valeriya Dzhulaj doluchilasya do ukrayinskogo vizvolnogo ruhu vhodila do miskogo provodu OUN m 2 Zaareshtovana 10 kvitnya 1944 roku Obvinuvachuvalasya za statteyu 54 1a Karnogo kodeksu URSR 11 veresnya 1945 roku vijskovim tribunalom vijsk NKVS Zhitomirskoyi oblasti zasudzhena do uv yaznennya u vipravno trudovih taborah na 10 rokiv z urazhennyam u pravah na 5 rokiv 3 Uv yaznennya vidbuvala u taborah Vorkuti i Pivnichnogo Uralu U Potmi Mordoviya yiyi vzyali v tabirnij teatr za bliskuche vikonannya roli Natalki Poltavki spivtabirniki zvali yiyi Chajkoyu Pislya zvilnennya u 1953 roci meshkala v misti Temirtau Kazahstan vikladala u profesijno tehnichnomu uchilishi Na pochatku 1970 h rokiv dosyagnuvshi pensijnogo viku pereyihala u Pervomajsk de prozhila reshtu zhittya Brala aktivnu uchast u roboti literaturnogo ob yednannya Zazhinok Pohovana na kladovishi vul Geroya Ukrayini Dmitra Vasilyeva U 1994 roci reabilitovana posmertno Tvorcha spadshinared Zalishila rukopisnu zbirku intimnoyi i patriotichnoyi liriki Nebo kriz grati Virshi Valeriyi Dzhulaj drukuvalisya u zhurnali SiCh 1995 rik 8 ta almanasi Zona vipusk 9 Vshanuvannya pam yatired Rozporyadzhennyam golovi Mikolayivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 26 lipnya 2024 roku 273 r vulicya Ivana Papanina u misti Pervomajsku perejmenovana na vulicyu Valeriyi Dzhulaj 4 Div takozhred Zhinki v OUN ta UPAPrimitkired Oficeri RIA Dzhulaj Feofan Petrovich ros Kovalchuk Ivan Utvorennya i diyalnist Zhitomirskogo miskogo provodu OUN M u drugij polovini 1941 roku Nacionalnij bank represovanih Rozporyadzhennya golovi Mikolayivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 26 lipnya 2024 roku 273 r Pro perejmenuvannya ob yektiv toponimiyi Posilannyared Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Naukovo pedagogichna biblioteka m Mikolayeva nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo poeta abo poetesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhulaj Valeriya Feofanivna amp oldid 44276507