Джордж Фредерік Воттс

Джордж Фредерік Воттс (англ. George Frederic Watts; 23 лютого 1817 — 1 липня 1904) — англійський художник-символіст і скульптор Вікторіанської доби. Воттс став відомим завдяки своїм алегоричним роботам, таким як «Надія» та «Любов і життя». Ці картини мали стати частиною епічного циклу «Будинок життя», де мовою символів зображені емоції і бажання.

Джордж Фредерік Воттс
George Frederic Watts
Народження	23 лютого 1817(1817-02-23) Мерілебон, графство Міддлсекс, Англія
Смерть	1 липня 1904(1904-07-01) (87 років)
	Комптон, графство Суррей, Англія
Поховання	^d
Національність	Британець
Країна	Сполучене Королівство
Жанр	Живопис, скульптура
Навчання	Королівська академія мистецтв
Діяльність	художник, скульптор
Напрямок	Символізм
Роки творчості	1837^[1] — 1899^[1]
Член	Королівська академія мистецтв
Твори	Q17491390?, Q17492586? і ^d
Батько	^d^[2]
У шлюбі з	^d^[3] і ^d^[3]
Роботи в колекції	Штедель, ^d, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, ^d, ^d, ^d, Національна галерея, Художній інститут Чикаго, Художня галерея Нового Південного Уельсу, ^d, Національна портретна галерея (Лондон), Баварські державні колекції картин, Художня галерея Південної Австралії, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Національна галерея Ірландії, Музей д'Орсе, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга^[d], Національна бібліотека Уельсу, Музей Вікторії та Альберта, ^d, Британський музей, Галерея мистецтв Вокера, Ашмолеан музей, Художня галерея леді Левер, Музей Боуз, Королівська академія мистецтв, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Художня галерея Лідса, ^d, Національний музей Швеції^[4], ^d^[5], ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Нагороди	Орден Заслуг
Автограф
Джордж Фредерік Воттс у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воттс.

Біографія

Батько Воттса був настроювачем і виробником фортепіано. У десять років майбутній художник став учнем скульптора Вільяма Бенеса, захоплено вивчав Мармури Парфенона. У вісімнадцять років поступив до Школи мистецтв при Королівській академії, навчався там недовго. Першою роботою, яка принесла Воттсу популярність, стала картина «Тріумфальна хода Каратакуса вулицями Риму» (1842). Цей твір переміг в конкурсі, що проводився у Вестмінстерському залі Парламенту. Отримана премія у 300 фунтів дала йому можливість здійснити в 1843—1847 роках подорож до Італії, де під впливом шедеврів мистецтва античності і Відродження сформувався стиль Воттса. По поверненні з Італії Воттс прославився як портретист і майстер масштабних алегоричних композицій. Сам художник стверджував, що його мистецтво звернуто насамперед до цінителів-інтелектуалів, а головним завданням вважав прагнення до правди і краси через порушення уяви людини. Дружив з прерафаелітами, які відвідували салон Прінсеп в Кенсінгтоні, сам не належав до цієї течії, однак його ранні роботи несуть відбиток їх стилістики.

Галерея

• Сер Галахад
• Автопортрет
• Паоло і Франческа
• Фея Морґана
• Орфей і Еврідіка
• Суд Паріса
• Портрет Джорджа Мередіта
• Фізична енергія
• Данте Габрієль Росетті
• Henry Thoby Prinsep
• Автопортрет, 1864
• Сер , 1878
• Марі Фокс з Іспанським пойнтером, бл. 1854
• Поранена чапля, 1837
• Добрий самарянин
• Портрет Луїса Дечарса
• Вибір, бл. 1864

Див. також

• Після потопу

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
4. https://collection.nationalmuseum.se:443/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=artist&objectId=26805&viewType=detailView