Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Стейнер Батько Посада Діти Дружина Мати Джордж СтейнерGeorge Ste

Джордж Стейнер

Джордж Стейнер
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Стейнер.

Джордж Стейнер
George Steiner
image
Ім'я при народженніфр. Francis George Nathaniel Steiner[1]
Народився23 квітня 1929(1929-04-23) (95 років)
Париж, image Франція
Помер3 лютого 2020(2020-02-03)[2][3](91 рік)
Кембридж, Англія, Велика Британія[2]
Місце проживанняimage США
Країнаimage Франція image США
Діяльністьфілософ, прозаїк-романіст, перекладач, викладач університету, літературний критик, журналіст, письменник, есеїст
Alma materКоледж Бейлліол[4]
Гарвардський університет
Чиказький університет
ліцей Жансон-де-Саї
d
ГалузьЄврейське питання
ЗакладПринстонський університет
Гарвардський університет
Женевський університет
The Economist
d
Посадаd[5]
Науковий ступіньдокторський ступінь[6]
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоБританська академія
Американська академія мистецтв і наук
Баварська академія витончених мистецтв
Королівське літературне товариство
БатькоФрідріх (Фредерік) Георг Штайнер (Frederick George Steiner)
МатиЕлізе Штайнер (Else Steiner), в дівоцтві Францоз
У шлюбі зЗара Шаков Стейнер (Zara Shakow Steiner)
Діти (2)Девід, Дебора
Нагороди
image

Грант Ґуґґенгайма (1971)

 image

d (2007)

d (1998)

d (2012)

d (1980)

d (1990)

d (1995)

d (2006)

Член Британської академії

член Королівського літературного товариства[d]

d (2003)

стипендія Родса (1950)

d (1989)

d (1990)

d (2002)

d (2009)

Q126416259? (9 липня 1998)

image Висловлювання у Вікіцитатах
image Джордж Стайнер у Вікісховищі

Джордж Стайнер (англ. George Steiner, 23 квітня 1929, Париж — 3 лютого 2020, Кембридж) — американський літературознавець, літературний критик, культуролог, філософ, есеїст, педагог та письменник.

Стейнер є автором численних есе з теорії мовознавства та перекладу, з філософії освіти. Відомий як автор літературознавчих статей у журналах «Нью-Йоркер» та Times Literary Supplement.

Джордж Стейнер є втіленням класичного європейського інтелектуала — поліглота (основні мови — англійська, французька, німецька, латина, грецька) та універсальної людини, вихованої в кількох культурах. Стейнер є палким прихильником досягнень класичної греко-римської цивілізації.

Пише переважно англійською мовою. Є почесним доктором багатьох університетів та членом Британської академії.

Біографія

Джордж Стейнер народився 1929 року в Парижі, в родині віденських євреїв Фрідріха Георга Штайнера та Ельзи Штайнер (до шлюбу Францоз). У Джорджа була старша сестра Рут Ліліан, яка народилася у Відні 1922 року. Фрідріх Штайнер був головним юристом Центрального банку Австрії. Мати Джорджа походила із заможної родини й була світською дамою. За п'ять років до народження сина родина Штайнерів переїхала з Відня до Парижа, щоб бути подалі від нациського руху, який вже почав піднімати голову.

Джордж Стейнер виріс із трьома рідними мовами (німецька, французька, англійська), оскільки багатомовною була його мати, яка «часто починала речення однією мовою, а закінчувала іншою». Коли Джорджеві було шість років, його батько, який вірив у добру класичну освіту, почав учити його читати «Одіссею» та «Іліаду» Гомера в давньогрецькому оригіналі. Мати Джорджа, яка вважала неприпустимим жаліти самого себе, допомагала синові навчитися жити з природженою фізичною вадою — «всохла» права рука. Замість того щоб дозволити йому розвивати ліву, вона вимагала, аби він користувався правою, так ніби вона була здорова.

Середню освіту Стейнер здобував у паризькому Ліцеї Жансон-де-Саї. Уже під час війни, 1940 року батько вирішив виїхати з Франції до США й оселився з родиною у Нью-Йорку. Через місяць після переїзду Париж було окуповано гітлерівськими військами, більшість євреїв Парижа було доправлено до Дрансі й згодом знищено в таборах смерті. З класу Джорджа, у якому було багато єврейських дітей, вижили лише він та ще один хлопчик. Джордж Стейнер усе життя пам'ятав, що завдяки батькові врятувався від неминучої смерті:

Усе моє життя пройшло під знаком смерті, спогадів та Голокосту.

Джордж закінчив своє шкільне навчання у Французькому ліцеї Нью-Йорка й 1944 року став громадянином США. Після школи Стейнер вступив до Чиказького університету, де вивчав літературу, математику, фізику й 1948 року здобув ступінь бакалавра. 1950 року закінчив магістерську програму Гарвардського університету. Потім навчався в Коледжі Бейлліол Оксфордського університету, де згодом захистив докторську дисертацію, яка пізніше була видана окремою книжкою під назвою «Смерть трагедії». Після університетських студій Стейнер почав викладати англійську мову в Коледжі Вільямса (Массачусетс, США) З 1952 до 1956 року працював журналістом для часопису «Економіст». У цей час він познайомився із Зарою Шаков, яка жила в Нью-Йорку. Батьки Зари походили з Литви. Вона також навчалася у Гарварді, й за пропозицією своїх колишніх професорів вони зустрілися в Лондоні.

Професори побилися об заклад, що ми одружимося, якщо матимемо можливість познайомитися.

1955 року Джордж Стейнер одружився із Зарою Шаков, цього ж року він захистив і вже згадану докторську дисертацію. 1956 року Стейнер повернувся до США, де протягом двох років викладав у Принстонському університеті. З 1958 по 1959 рік працював гостьовим професором Інсбруцького університету за програмою Фулбрайта. Опісля ще два роки пропрацював у Принстоні. 1961 року провів дослідницький рік у Кембриджський університет. Подейкують, що спершу Стейнера не надто добре прийняли в Кембриджі. Деякі ставили під сумнів доречність постійних згадок про Голокост у лекціях цього «харизматичного баламута з іноземним акцентом». На думку Браяна Чеєта, професора Саутгемптонського університету, у той час

...британці вважали, що Голокост не є частиною «міфології» Другої світової війни, до якої тоді зараховували такі події, як «бліцкриг», Дюнкерську евакуацію та Битву за Британію».

Після кількох років роботи в статусі фрилансера та лектора 1974 року Стейнер прийняв пропозицію обійняти посаду професора з порівняльного літературознавства Женевського університету. Одним із принципів Стейнера був вислів Гете про те, що людина, яка знає лише одну мову, не знає по-справжньому свою рідну. 1994 року він емеритованим професором Женевського університету, а 1995 року — почесним викладачем Коледжу Бейлліол. У 2001—2002 роках Стейнер працював на посаді Нортонського професора поетики Гарвардського університету.

Стейнер дописував до багатьох наукових та літературних журналів та газет, зокрема до Times Literary Supplement та «Ґардіан». Понад 30 років він публікувався в журналі «Нью-Йоркер», де за цей час вийшло понад 200 його статей.

Стейнер зазвичай обирає дуже серйозний підхід до різних проблем, але часом виявляє й своєрідний гумор. Так, на запитання про те, чи читав він у дитинстві хоча б одну книжку тривіальної літератури, він відповів:

Так, «Мобі Дік».

Твори

  • Fantasy Poets Number Eight. Fantasy Press, Eynsham, 1952. (поезія)
  • Tolstoy or Dostoevsky: An Essay in Contrast, Faber and Faber, 1960
  • The Death of Tragedy, Faber and Faber, 1961
  • Homer: A Collection of Critical Essays, 1962
  • Anno Domini: Three Stories, Faber and Faber, 1964
  • The Penguin Book of Modern Verse Translation, Penguin, 1966
  • Language and Silence: Essays 1958—1966, Faber and Faber, 1967
  • Poem Into Poem: World Poetry in Modern Verse Translation, Penguin, 1970
  • In Bluebeard's Castle: Some Notes Towards the Redefinition of Culture, Faber and Faber, 1971
  • Extraterritorial: Papers on Literature and the Language Revolution, Faber and Faber, 1972
  • The Sporting Scene: White Knights of Reykjavik, Faber and Faber, 1973
  • Nostalgia for the Absolute, 1974
  • After Babel: Aspects of Language and Translation, Oxford University Press, 1975
  • Why English?, Oxford University Press, 1975
  • Contemporary Approaches to English Studies, Heinemann Education, 1977
  • Has Truth a Future?, BBC, 1978—The Bronowski Memorial Lecture 1978
  • Heidegger, Fontana Modern Masters, 1978
  • On Difficulty and Other Essays, Oxford University Press, 1978
  • The Uncommon Reader, 1978
  • The Portage to San Cristobal of A.H., Faber and Faber, 1981
  • Antigones, Clarendon Press, 1984
  • George Steiner: A Reader, Penguin, 1984
  • A Reading Against Shakespeare, University of Glasgow, 1986
  • Treblinka, 1986
  • Real Presences: Is There Anything in What We Say?, Faber and Faber, 1989
  • Proofs and Three Parables, Faber and Faber, 1992
  • What is Comparative Literature?, Clarendon Press, 1995—an inaugural lecture before the University of Oxford, UK on October 11, 1994
  • Homer in English, Penguin, 1996 (Editor)
  • No Passion Spent: Essays 1978—1996, Faber and Faber, 1996
  • The Deeps of the Sea, and Other Fiction, Faber and Faber, 1996
  • Errata: An Examined Life, Weidenfeld and Nicolson, 1997
  • Grammars of Creation, Faber and Faber, 2001
  • Lessons of the Masters, Harvard University Press, 2003
  • The Idea of Europe, Nexus Institute, 2004
  • Nostalgia for the Absolute, House of Anansi Press, 2004
  • At Five in the Afternoon, in Kenyon Review and Pushcart Prize XXVIII, 2004 (проза)
  • Le Silence des Livres, Arléa, 2006
  • My Unwritten Books, New Directions, 2008
  • George Steiner at The New Yorker, New Directions, 2008
  • Les Logocrates, L'Herne, 2008
  • A cinq heures de l'après-midi, L'Herne, 2008 (проза)
  • Ceux qui brûlent les livres, L'Herne, 2008

Примітки

  1. Departmental archives of Hauts-de-Seine — 1968.
    d:Track:Q19606456
  2. Lehmann-Haupt C., Grimes W. George Steiner, Prodigious Literary Critic, Dies at 90 — Нью-Йорк таймс, 2020.
    d:Track:Q8010229d:Track:Q2966616d:Track:Q9684
  3. AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355
  4. Rhodes Scholar Database
    d:Track:Q88887963d:Track:Q1204346
  5. https://thebookerprizes.com/the-booker-library/judges/george-steiner
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #119200244 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2022. Процитовано 6 січня 2021.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  10. Hahn, Daniel. . Contemporary Writers in the UK. Архів оригіналу за жовтень 1, 2007. Процитовано 26 березня 2008.
  11. Murphy, Rex. ERRATA: An Examined Life by George Steiner. Canadian Broadcasting Corporation, January 3, 1998. оригіналу за січень 24, 2008. Процитовано 26 березня 2008.
  12. The Papers of George Steiner. Archivesearch. Процитовано 6 жовтня 2021. [Steiner] has not used the name Francis since his undergraduate days.
  13. Steiner, George. Büchner lives on. The Times Literary Supplement, December 13, 2006. London. Процитовано 27 березня 2008.
  14. Jaggi, Maya (17 березня 2001). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 24 березня 2008. Процитовано 27 березня 2008.
  15. Baker, Kenneth (12 квітня 1998). . San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 26 липня 2012.
  16. . University of Chicago Magazine. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 27 березня 2008.
  17. Cowley, Jason (22 вересня 1997). . The Times. Архів оригіналу за серпень 11, 2007. Процитовано 27 березня 2008.
  18. (PDF). National Adult Literacy Database. Архів оригіналу (PDF) за квітень 13, 2007. Процитовано 26 березня 2008.

Література

  • Reading George Steiner / Nathan A. Scott, Ronald A. Sharp, eds. Baltimore: Johns Hopkins UP, 1994
  • Platon et les poetès: hommage à George Steiner. Genève: Unité de Littérature Compareé, Faculté des lettres, 1996.
  • Asensio J. Essai sur l'œuvre de George Steiner: la parole souffle sur notre poussière. Paris: L'Harmattan, 2001
  • George Steiner/ Dir. par P.-E. Dauzat. Paris: L'Herne, 2003
  • Knight C.J. Uncommon readers: Denis Donoghue, Frank Kermode, George Steiner and the tradition of the common reader. Toronto: University of Toronto Press, 2003
  • Dauzat P.E. George Steiner: la culture contre la barbarie. Paris: Magazine littéraire, 2006.

Посилання

  • на сайті ContemporaryWriters.com.
  • «Between Repulsion and Attraction: George Steiner's Post-Holocaust Fiction» [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Jewish Social Studies, 1999.
  • «George Steiner's Jewish Problem» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Azure: Ideas for the Jewish Nation.
  • George Steiner [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Internet Movie Database.
  • George Steiner bibliography [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.]. Fantastic Fiction
  • . Contemporary Writers.
  • George Steiner bibliography [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.]. Library Thing.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Stejner Batko Posada Diti Druzhina Mati Dzhordzh StejnerGeorge SteinerIm ya pri narodzhennifr Francis George Nathaniel Steiner 1 Narodivsya23 kvitnya 1929 1929 04 23 95 rokiv Parizh FranciyaPomer3 lyutogo 2020 2020 02 03 2 3 91 rik Kembridzh Angliya Velika Britaniya 2 Misce prozhivannya SShAKrayina Franciya SShADiyalnistfilosof prozayik romanist perekladach vikladach universitetu literaturnij kritik zhurnalist pismennik eseyistAlma materKoledzh Bejlliol 4 Garvardskij universitet Chikazkij universitet licej Zhanson de Sayi dGaluzYevrejske pitannyaZakladPrinstonskij universitet Garvardskij universitet Zhenevskij universitet The Economist dPosadad 5 Naukovij stupindoktorskij stupin 6 Aspiranti doktorantidChlenstvoBritanska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya vitonchenih mistectv Korolivske literaturne tovaristvoBatkoFridrih Frederik Georg Shtajner Frederick George Steiner MatiElize Shtajner Else Steiner v divoctvi FrancozU shlyubi zZara Shakov Stejner Zara Shakow Steiner Diti 2 Devid DeboraNagorodiGrant Guggengajma 1971 d 2007 d 1998 d 2012 d 1980 d 1990 d 1995 d 2006 Chlen Britanskoyi akademiyi chlen Korolivskogo literaturnogo tovaristva d d 2003 stipendiya Rodsa 1950 d 1989 d 1990 d 2002 d 2009 Q126416259 9 lipnya 1998 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhordzh Stajner u Vikishovishi Dzhordzh Stajner angl George Steiner 23 kvitnya 1929 Parizh 3 lyutogo 2020 Kembridzh amerikanskij literaturoznavec literaturnij kritik kulturolog filosof eseyist pedagog ta pismennik Stejner ye avtorom chislennih ese z teoriyi movoznavstva ta perekladu z filosofiyi osviti Vidomij yak avtor literaturoznavchih statej u zhurnalah Nyu Jorker ta Times Literary Supplement Dzhordzh Stejner ye vtilennyam klasichnogo yevropejskogo intelektuala poliglota osnovni movi anglijska francuzka nimecka latina grecka ta universalnoyi lyudini vihovanoyi v kilkoh kulturah Stejner ye palkim prihilnikom dosyagnen klasichnoyi greko rimskoyi civilizaciyi Pishe perevazhno anglijskoyu movoyu Ye pochesnim doktorom bagatoh universitetiv ta chlenom Britanskoyi akademiyi BiografiyaDzhordzh Stejner narodivsya 1929 roku v Parizhi v rodini videnskih yevreyiv Fridriha Georga Shtajnera ta Elzi Shtajner do shlyubu Francoz U Dzhordzha bula starsha sestra Rut Lilian yaka narodilasya u Vidni 1922 roku Fridrih Shtajner buv golovnim yuristom Centralnogo banku Avstriyi Mati Dzhordzha pohodila iz zamozhnoyi rodini j bula svitskoyu damoyu Za p yat rokiv do narodzhennya sina rodina Shtajneriv pereyihala z Vidnya do Parizha shob buti podali vid naciskogo ruhu yakij vzhe pochav pidnimati golovu Dzhordzh Stejner viris iz troma ridnimi movami nimecka francuzka anglijska oskilki bagatomovnoyu bula jogo mati yaka chasto pochinala rechennya odniyeyu movoyu a zakinchuvala inshoyu Koli Dzhordzhevi bulo shist rokiv jogo batko yakij viriv u dobru klasichnu osvitu pochav uchiti jogo chitati Odisseyu ta Iliadu Gomera v davnogreckomu originali Mati Dzhordzha yaka vvazhala nepripustimim zhaliti samogo sebe dopomagala sinovi navchitisya zhiti z prirodzhenoyu fizichnoyu vadoyu vsohla prava ruka Zamist togo shob dozvoliti jomu rozvivati livu vona vimagala abi vin koristuvavsya pravoyu tak nibi vona bula zdorova Serednyu osvitu Stejner zdobuvav u parizkomu Liceyi Zhanson de Sayi Uzhe pid chas vijni 1940 roku batko virishiv viyihati z Franciyi do SShA j oselivsya z rodinoyu u Nyu Jorku Cherez misyac pislya pereyizdu Parizh bulo okupovano gitlerivskimi vijskami bilshist yevreyiv Parizha bulo dopravleno do Dransi j zgodom znisheno v taborah smerti Z klasu Dzhordzha u yakomu bulo bagato yevrejskih ditej vizhili lishe vin ta she odin hlopchik Dzhordzh Stejner use zhittya pam yatav sho zavdyaki batkovi vryatuvavsya vid neminuchoyi smerti Use moye zhittya projshlo pid znakom smerti spogadiv ta Golokostu Dzhordzh zakinchiv svoye shkilne navchannya u Francuzkomu liceyi Nyu Jorka j 1944 roku stav gromadyaninom SShA Pislya shkoli Stejner vstupiv do Chikazkogo universitetu de vivchav literaturu matematiku fiziku j 1948 roku zdobuv stupin bakalavra 1950 roku zakinchiv magistersku programu Garvardskogo universitetu Potim navchavsya v Koledzhi Bejlliol Oksfordskogo universitetu de zgodom zahistiv doktorsku disertaciyu yaka piznishe bula vidana okremoyu knizhkoyu pid nazvoyu Smert tragediyi Pislya universitetskih studij Stejner pochav vikladati anglijsku movu v Koledzhi Vilyamsa Massachusets SShA Z 1952 do 1956 roku pracyuvav zhurnalistom dlya chasopisu Ekonomist U cej chas vin poznajomivsya iz Zaroyu Shakov yaka zhila v Nyu Jorku Batki Zari pohodili z Litvi Vona takozh navchalasya u Garvardi j za propoziciyeyu svoyih kolishnih profesoriv voni zustrilisya v Londoni Profesori pobilisya ob zaklad sho mi odruzhimosya yaksho matimemo mozhlivist poznajomitisya 1955 roku Dzhordzh Stejner odruzhivsya iz Zaroyu Shakov cogo zh roku vin zahistiv i vzhe zgadanu doktorsku disertaciyu 1956 roku Stejner povernuvsya do SShA de protyagom dvoh rokiv vikladav u Prinstonskomu universiteti Z 1958 po 1959 rik pracyuvav gostovim profesorom Insbruckogo universitetu za programoyu Fulbrajta Opislya she dva roki propracyuvav u Prinstoni 1961 roku proviv doslidnickij rik u Kembridzhskij universitet Podejkuyut sho spershu Stejnera ne nadto dobre prijnyali v Kembridzhi Deyaki stavili pid sumniv dorechnist postijnih zgadok pro Golokost u lekciyah cogo harizmatichnogo balamuta z inozemnim akcentom Na dumku Brayana Cheyeta profesora Sautgemptonskogo universitetu u toj chas britanci vvazhali sho Golokost ne ye chastinoyu mifologiyi Drugoyi svitovoyi vijni do yakoyi todi zarahovuvali taki podiyi yak blickrig Dyunkersku evakuaciyu ta Bitvu za Britaniyu Pislya kilkoh rokiv roboti v statusi frilansera ta lektora 1974 roku Stejner prijnyav propoziciyu obijnyati posadu profesora z porivnyalnogo literaturoznavstva Zhenevskogo universitetu Odnim iz principiv Stejnera buv visliv Gete pro te sho lyudina yaka znaye lishe odnu movu ne znaye po spravzhnomu svoyu ridnu 1994 roku vin emeritovanim profesorom Zhenevskogo universitetu a 1995 roku pochesnim vikladachem Koledzhu Bejlliol U 2001 2002 rokah Stejner pracyuvav na posadi Nortonskogo profesora poetiki Garvardskogo universitetu Stejner dopisuvav do bagatoh naukovih ta literaturnih zhurnaliv ta gazet zokrema do Times Literary Supplement ta Gardian Ponad 30 rokiv vin publikuvavsya v zhurnali Nyu Jorker de za cej chas vijshlo ponad 200 jogo statej Stejner zazvichaj obiraye duzhe serjoznij pidhid do riznih problem ale chasom viyavlyaye j svoyeridnij gumor Tak na zapitannya pro te chi chitav vin u ditinstvi hocha b odnu knizhku trivialnoyi literaturi vin vidpoviv Tak Mobi Dik TvoriFantasy Poets Number Eight Fantasy Press Eynsham 1952 poeziya Tolstoy or Dostoevsky An Essay in Contrast Faber and Faber 1960 The Death of Tragedy Faber and Faber 1961 Homer A Collection of Critical Essays 1962 Anno Domini Three Stories Faber and Faber 1964 The Penguin Book of Modern Verse Translation Penguin 1966 Language and Silence Essays 1958 1966 Faber and Faber 1967 Poem Into Poem World Poetry in Modern Verse Translation Penguin 1970 In Bluebeard s Castle Some Notes Towards the Redefinition of Culture Faber and Faber 1971 Extraterritorial Papers on Literature and the Language Revolution Faber and Faber 1972 The Sporting Scene White Knights of Reykjavik Faber and Faber 1973 Nostalgia for the Absolute 1974 After Babel Aspects of Language and Translation Oxford University Press 1975 Why English Oxford University Press 1975 Contemporary Approaches to English Studies Heinemann Education 1977 Has Truth a Future BBC 1978 The Bronowski Memorial Lecture 1978 Heidegger Fontana Modern Masters 1978 On Difficulty and Other Essays Oxford University Press 1978 The Uncommon Reader 1978 The Portage to San Cristobal of A H Faber and Faber 1981 Antigones Clarendon Press 1984 George Steiner A Reader Penguin 1984 A Reading Against Shakespeare University of Glasgow 1986 Treblinka 1986 Real Presences Is There Anything in What We Say Faber and Faber 1989 Proofs and Three Parables Faber and Faber 1992 What is Comparative Literature Clarendon Press 1995 an inaugural lecture before the University of Oxford UK on October 11 1994 Homer in English Penguin 1996 Editor No Passion Spent Essays 1978 1996 Faber and Faber 1996 The Deeps of the Sea and Other Fiction Faber and Faber 1996 Errata An Examined Life Weidenfeld and Nicolson 1997 Grammars of Creation Faber and Faber 2001 Lessons of the Masters Harvard University Press 2003 The Idea of Europe Nexus Institute 2004 Nostalgia for the Absolute House of Anansi Press 2004 At Five in the Afternoon in Kenyon Review and Pushcart Prize XXVIII 2004 proza Le Silence des Livres Arlea 2006 My Unwritten Books New Directions 2008 George Steiner at The New Yorker New Directions 2008 Les Logocrates L Herne 2008 A cinq heures de l apres midi L Herne 2008 proza Ceux qui brulent les livres L Herne 2008PrimitkiDepartmental archives of Hauts de Seine 1968 d Track Q19606456 Lehmann Haupt C Grimes W George Steiner Prodigious Literary Critic Dies at 90 Nyu Jork tajms 2020 d Track Q8010229d Track Q2966616d Track Q9684 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Rhodes Scholar Database d Track Q88887963d Track Q1204346 https thebookerprizes com the booker library judges george steiner Deutsche Nationalbibliothek Record 119200244 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 PDF Arhiv originalu PDF za 17 bereznya 2022 Procitovano 6 sichnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 8 sichnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2021 Hahn Daniel Contemporary Writers in the UK Arhiv originalu za zhovten 1 2007 Procitovano 26 bereznya 2008 Murphy Rex ERRATA An Examined Life by George Steiner Canadian Broadcasting Corporation January 3 1998 originalu za sichen 24 2008 Procitovano 26 bereznya 2008 The Papers of George Steiner Archivesearch Procitovano 6 zhovtnya 2021 Steiner has not used the name Francis since his undergraduate days Steiner George Buchner lives on The Times Literary Supplement December 13 2006 London Procitovano 27 bereznya 2008 Jaggi Maya 17 bereznya 2001 The Guardian London Arhiv originalu za 24 bereznya 2008 Procitovano 27 bereznya 2008 Baker Kenneth 12 kvitnya 1998 San Francisco Chronicle Arhiv originalu za 25 chervnya 2018 Procitovano 26 lipnya 2012 University of Chicago Magazine Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2008 Cowley Jason 22 veresnya 1997 The Times Arhiv originalu za serpen 11 2007 Procitovano 27 bereznya 2008 PDF National Adult Literacy Database Arhiv originalu PDF za kviten 13 2007 Procitovano 26 bereznya 2008 LiteraturaReading George Steiner Nathan A Scott Ronald A Sharp eds Baltimore Johns Hopkins UP 1994 Platon et les poetes hommage a George Steiner Geneve Unite de Litterature Comparee Faculte des lettres 1996 Asensio J Essai sur l œuvre de George Steiner la parole souffle sur notre poussiere Paris L Harmattan 2001 George Steiner Dir par P E Dauzat Paris L Herne 2003 Knight C J Uncommon readers Denis Donoghue Frank Kermode George Steiner and the tradition of the common reader Toronto University of Toronto Press 2003 Dauzat P E George Steiner la culture contre la barbarie Paris Magazine litteraire 2006 Posilannyana sajti ContemporaryWriters com Between Repulsion and Attraction George Steiner s Post Holocaust Fiction 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Jewish Social Studies 1999 George Steiner s Jewish Problem 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Azure Ideas for the Jewish Nation George Steiner 5 lipnya 2015 u Wayback Machine na sajti Internet Movie Database George Steiner bibliography 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Fantastic Fiction Contemporary Writers George Steiner bibliography 7 sichnya 2021 u Wayback Machine Library Thing

Дата публікації:
Топ