Джордж Ленсінг Фокс англ George Lansing Fox 15 березня 1900 р 3 лютого 1943 р протестантський міністр методист капелан л

Джордж Ленсінг Фокс (англ. George Lansing Fox; 15 березня 1900 р. — 3 лютого 1943 р.) — протестантський міністр-методист, капелан, лейтенант ^[en]. Він був одним з ^[en], який пожертвував своїм життям, щоби врятувати інших солдатів під час потопання військового транспорту ^[en]» під час Другої світової війни.

Джордж Фокс

Народився

15 березня 1900
Льюістаун

Помер

3 лютого 1943 (42 роки)
Атлантичний океан

Громадянство

США

Діяльність

капелан

Армії США

Alma mater

Гарвардський університет

Учасник

Перша світова війна і Друга світова війна

Роки активності

з 1941

Титул

міністр

Військове звання

лейтенант

Конфесія

методизм

Діти

син Уайат Рей,
доня Марія Єлизавета

Нагороди

Воєнний хрест 1914—1918

Срібна Зірка (США)

Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)

Пурпурове серце (США)

Хрест «За видатні заслуги» (США)

Медаль Перемоги у Другій світовій війні

Срібна Зірка (США, 1914—1918)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США, 1914—1918)
Пурпурне Серце (США, 1914—1918)
Пурпурне Серце (США, 1939—1945)
Хрест «За видатні заслуги» (США, 1944)
^[en] (США, 1961)
Медаль Перемоги у Другій світовій війні (США, 1939—1945)

Загибель

Наприкінці 1942 р. він був переведений в табір Мейлз Стендіш в Таунтон штату Массачусетс, і навчався у Школі капеланів при Гарвардському університеті. Там він познайомився з колегами капелланами Олександром Девідом Гудом, Джоном Патріком Вашингтоном та Кларком Вандерсалом Полінгом. У січні 1943 р. капелани вступили на борт судна «СС Дорчестер», що через Ґренландію мав переправити понад 900 солдатів до Сполученого Королівства.

2 лютого 1943 р. німецький підводний човен U-223 на ходу влучив у корабель поціливши торпедою, що вдарила у судно «СС Дорчестер» після опівночі. Сотні чоловіків поспішили на рятувальні шлюпки, хоча деякі рятувальні човни були пошкоджені. А четверо капеланів почали організовувати порятунок наляканих новобранців, солдат. Капелани роздавали рятувальні жилети, і кожен з капеланів віддав іншим солдатам свої рятувальні жилети через нестачу. Коли не вистачило човнів для спасіння, капелани молилися з тими, хто не міг уникнути занурення корабля. Через 27 хвилин після удару торпеди, судно «СС Дорчестер» затонуло, хоча на борту залишалося 672 особи. Останні, хто бачив чотири капелани свідчили, що ті стояли взявшись за руки у молитві разом.

Вшанування

^[en] були нагороджені Хрестом «За видатні заслуги» у 1944 р. та «Пурпурне Серце», отримали національне визнання за мужність та самопожертву. Капела на їх честь була присвячена 3 лютого 1951 року президентом Гарі С. Труменом в ^[en]. ^[en] була заснована актом Конгресу 14 липня 1960 р., і посмертно була представлена їхніми родинам секретарем армії Уілбером М. Брукером в ^[en] штату Вірджинія, 18 січня 1961 р.. Посмертно — Медаль Перемоги у Другій світовій війні.

Пам'ять його відзначається святковим днем разом з іншими чотирма капеланами на ^[en]єпископальної церкви США 3 лютого.

Примітки

(рос.)Четыре Каппелана. История мужества. pikabu.ru.
(англ.). STIWOT (traces of war). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
(англ.). The Four Chaplains Memorial Foundation. Архів оригіналу за 7 February 2008. Процитовано 5 лютого 2008.
Військове відомство, Загальні накази № 93 (1944).
(англ.)FOUR CHAPLAINS' MEDAL (Army) [ 28 травня 2019 у Wayback Machine.]
(англ.)Act of Congress (Public Law 86-656, 86th Congress): July 14, 1960.

Посилання

Джордж Ленсінг Фокс на сайті Find a Grave (англ.)
(англ.)«Saga of the Four Chaplains». Scribd Inc. 2018 Flyer.
(англ.). Four Chaplains Memorial Foundation. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
(англ.). JCC Association of North America. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
(англ.). ABMC. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
(англ.)Chaplain Samuel Adamson, DMin, Chief Chaplain, Philadelphia VA Medical Center, (12.01.2016). . In the Spotlight. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
(англ.)Service Guidelines. The Chapel of the Four Chaplains.PDF ( — С.8, 12)
(англ.)The Saga of the Four ChaplainsPDF (32 KB)

[1] (рос.)Четыре Каппелана. История мужества. pikabu.ru.

[tracesofwar-2] (англ.). STIWOT (traces of war). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.

[S4C-3] (англ.). The Four Chaplains Memorial Foundation. Архів оригіналу за 7 February 2008. Процитовано 5 лютого 2008.

[4] Військове відомство, Загальні накази № 93 (1944).

[5] (англ.)FOUR CHAPLAINS' MEDAL (Army) [ 28 травня 2019 у Wayback Machine.]

[6] (англ.)Act of Congress (Public Law 86-656, 86th Congress): July 14, 1960.