Умберто Менотті Марія Джордано (італ. Umberto Menotti Maria Giordano; 28 серпня 1867, Фоджа — 12 листопада 1948, Мілан) — італійський оперний композитор, один з представників веризму.
Умберто Джордано | |
---|---|
італ. Umberto Giordano | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | італ. Umberto Menotti Maria Giordano |
Дата народження | 28 серпня 1867[1][2][…] |
Місце народження | Фоджа, Апулія, Італія[4] |
Дата смерті | 12 листопада 1948[1][2][…] (81 рік) |
Місце смерті | Мілан, Італія[5][4] |
Поховання | Монументальне кладовище[6] |
Громадянство | Італія і Королівство Італія |
Професії | композитор |
Жанри | опера |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Джордано народився в родині хіміка, музикою почав займатися проти бажання батьків. У 1882 поступив у Неапольську консерваторію, де навчався у та . Ще будучи студентом, створив одноактну оперу «Марина» і представив її на конкурс, організований видавцем в 1889 році. З 73 композиторів, що брали участь у конкурсі Джордано посів шосте місце (переміг П'єтро Масканьї з оперою «Сільська честь»), однак Сонцоньо зацікавився його музикою і замовив йому повномасштабну оперу «Малавіта» («Злочинне життя») на сюжет драми з життя бідних мешканців неаполітанських передмість. Написана в 1892 році, опера мала успіх в Австрії та Німеччини, однак в Італії публіка і критики прийняли її дуже прохолодно, не змінивши свого ставлення навіть п'ять років тому, коли композитор істотно її переробив (поставлена в Мілані під назвою «Обітниця»). Тим часом від Сонцоньо надійшло замовлення на нову оперу «Реджина Діас», яка повинна була бути складена до сторіччя . Сюжет не надихнув Джордано, опера була знята з репертуару вже після другого подання, і розчарований Сонцоньо відмовився від подальшої співпраці з композитором.
У 1894 році Джордано переселяється в Мілан, де знайомиться з Джузеппе Верді і час від часу консультується у нього з приводу своїх творів. У цей час він починає роботу над оперою «Андре Шеньє», лібрето якої йому надав композитор . В її основі — доля французького поета, страченого в роки якобінської диктатури. 28 березня 1896 ця опера була вперше поставлена в театрі «Ла Скала» і принесла авторові гучний успіх. Про Джордано почали говорити як про одне з найбільших молодих італійських оперних композиторів. Наступна його опера — , на сюжет — також була зустрінута публікою із захопленням, а на її прем'єрі 17 листопада 1898 в міланському «Театро лірико» одну з партій виконував молодий і маловідомий тоді тенор Енріко Карузо. «Федора» залишалася в репертуарі театрів італійських протягом багатьох сезонів і іноді виконується і в наш час.
Наступні роботи Джордано менш відомі широкій публіці. Опера отримала схвальні відгуки від французьких критиків, однак дві наступні опери — «Марчелла» і «Мадам Сан-Жен» — вже не мали такої популярності, як ранні твори (попри те, що, зокрема, прем'єрою диригував Артуро Тосканіні, а одну з головних партій співала ). Відносно успішними його творами пізнього періоду вважаються опери «Вечеря з жартами» і «Король», які йшли на сценах театрів італійських в 1930-і роки. Після 1929 Джордано складав мало, в основному пісні та романси.
Творчість
Джордано — представник пізньоромантичної традиції в італійській опері, що поєднує у своїх творах яскраву емоційність з легкістю і витонченістю викладу. Він вводить в опери елементи фольклору або танцювальної музики, фрагменти революційних пісень («Андре Шеньє»). Деяка недосконалість музичної драматургії Джордано компенсується майстерним вокальним письмом. Окремі арії з опер увійшли в репертуар найбільших італійських і світових співаків. В Італії також відомі його пізні пісні, які виконували й записували, зокрема, та Беньяміно Джильї.
Основні твори
- Опери
- «Марина» (Marina; 1889)
- «Злочинне життя» (Mala vita; 1892, друга редакція — 1897, під назвою «Обітниця» — «Il voto»)
- «Реджина Діас» (Regina Diaz; 1894)
- «Андре Шеньє» (Andrea Chénier; 1896)
- (Fedora; 1898)
- (Siberia; 1903, друга редакція — 1947)
- «Марчелла» (Marcella; 1907)
- (Madame Sans-Gêne; 1915)
- «Юпітер в Помпеях» (Giove a Pompei; 1921), оперета написана спільно з А. Франкетті
- «Вечеря з жартами» (La cena delle beffe; 1924)
- «Король» (Il re; 1929)
- Інші твори
- Твори для хору з фортепіано і без супроводу
- Пісні та романси для голосу і фортепіано
- Ряд фортепіанних творів
Література
- M. Morini: Umberto Giordano (Milan, 1968)
Посилання
- (фр.)
- Джордано на findagrave.com
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119264935 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhordano Umberto Menotti Mariya Dzhordano ital Umberto Menotti Maria Giordano 28 serpnya 1867 Fodzha 12 listopada 1948 Milan italijskij opernij kompozitor odin z predstavnikiv verizmu Umberto Dzhordanoital Umberto GiordanoOsnovna informaciyaPovne im yaital Umberto Menotti Maria GiordanoData narodzhennya28 serpnya 1867 1867 08 28 1 2 Misce narodzhennyaFodzha Apuliya Italiya 4 Data smerti12 listopada 1948 1948 11 12 1 2 81 rik Misce smertiMilan Italiya 5 4 PohovannyaMonumentalne kladovishe 6 GromadyanstvoItaliya i Korolivstvo ItaliyaProfesiyikompozitorZhanriopera Fajli u VikishovishiBiografiyaDzhordano narodivsya v rodini himika muzikoyu pochav zajmatisya proti bazhannya batkiv U 1882 postupiv u Neapolsku konservatoriyu de navchavsya u ta She buduchi studentom stvoriv odnoaktnu operu Marina i predstaviv yiyi na konkurs organizovanij vidavcem v 1889 roci Z 73 kompozitoriv sho brali uchast u konkursi Dzhordano posiv shoste misce peremig P yetro Maskanyi z operoyu Silska chest odnak Soncono zacikavivsya jogo muzikoyu i zamoviv jomu povnomasshtabnu operu Malavita Zlochinne zhittya na syuzhet drami z zhittya bidnih meshkanciv neapolitanskih peredmist Napisana v 1892 roci opera mala uspih v Avstriyi ta Nimechchini odnak v Italiyi publika i kritiki prijnyali yiyi duzhe proholodno ne zminivshi svogo stavlennya navit p yat rokiv tomu koli kompozitor istotno yiyi pererobiv postavlena v Milani pid nazvoyu Obitnicya Tim chasom vid Soncono nadijshlo zamovlennya na novu operu Redzhina Dias yaka povinna bula buti skladena do storichchya Syuzhet ne nadihnuv Dzhordano opera bula znyata z repertuaru vzhe pislya drugogo podannya i rozcharovanij Soncono vidmovivsya vid podalshoyi spivpraci z kompozitorom U 1894 roci Dzhordano pereselyayetsya v Milan de znajomitsya z Dzhuzeppe Verdi i chas vid chasu konsultuyetsya u nogo z privodu svoyih tvoriv U cej chas vin pochinaye robotu nad operoyu Andre Shenye libreto yakoyi jomu nadav kompozitor V yiyi osnovi dolya francuzkogo poeta strachenogo v roki yakobinskoyi diktaturi 28 bereznya 1896 cya opera bula vpershe postavlena v teatri La Skala i prinesla avtorovi guchnij uspih Pro Dzhordano pochali govoriti yak pro odne z najbilshih molodih italijskih opernih kompozitoriv Nastupna jogo opera na syuzhet takozh bula zustrinuta publikoyu iz zahoplennyam a na yiyi prem yeri 17 listopada 1898 v milanskomu Teatro liriko odnu z partij vikonuvav molodij i malovidomij todi tenor Enriko Karuzo Fedora zalishalasya v repertuari teatriv italijskih protyagom bagatoh sezoniv i inodi vikonuyetsya i v nash chas Nastupni roboti Dzhordano mensh vidomi shirokij publici Opera otrimala shvalni vidguki vid francuzkih kritikiv odnak dvi nastupni operi Marchella i Madam San Zhen vzhe ne mali takoyi populyarnosti yak ranni tvori popri te sho zokrema prem yeroyu diriguvav Arturo Toskanini a odnu z golovnih partij spivala Vidnosno uspishnimi jogo tvorami piznogo periodu vvazhayutsya operi Vecherya z zhartami i Korol yaki jshli na scenah teatriv italijskih v 1930 i roki Pislya 1929 Dzhordano skladav malo v osnovnomu pisni ta romansi TvorchistDzhordano predstavnik piznoromantichnoyi tradiciyi v italijskij operi sho poyednuye u svoyih tvorah yaskravu emocijnist z legkistyu i vitonchenistyu vikladu Vin vvodit v operi elementi folkloru abo tancyuvalnoyi muziki fragmenti revolyucijnih pisen Andre Shenye Deyaka nedoskonalist muzichnoyi dramaturgiyi Dzhordano kompensuyetsya majsternim vokalnim pismom Okremi ariyi z oper uvijshli v repertuar najbilshih italijskih i svitovih spivakiv V Italiyi takozh vidomi jogo pizni pisni yaki vikonuvali j zapisuvali zokrema ta Benyamino Dzhilyi Osnovni tvoriOperi Marina Marina 1889 Zlochinne zhittya Mala vita 1892 druga redakciya 1897 pid nazvoyu Obitnicya Il voto Redzhina Dias Regina Diaz 1894 Andre Shenye Andrea Chenier 1896 Fedora 1898 Siberia 1903 druga redakciya 1947 Marchella Marcella 1907 Madame Sans Gene 1915 Yupiter v Pompeyah Giove a Pompei 1921 opereta napisana spilno z A Franketti Vecherya z zhartami La cena delle beffe 1924 Korol Il re 1929 Inshi tvori Tvori dlya horu z fortepiano i bez suprovodu Pisni ta romansi dlya golosu i fortepiano Ryad fortepiannih tvorivLiteraturaM Morini Umberto Giordano Milan 1968 Posilannya fr Dzhordano na findagrave comPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 119264935 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056