Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Гейшам Ґібон-молодший (англ. John Heysham Gibbon Jr.; 29 вересня 1903, Філадельфія — 5 лютого 1973, Філадельфія) — американський кардіохірург, винахідник апарату штучного кровообігу.
| Джон Гейшам Ґібон | |
|---|---|
| англ. John Heysham Gibbon | |
 | |
| Народився | 29 вересня 1903[1][2][3] Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Помер | 5 лютого 1973[1][2][3] (69 років) Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | хірург, лікар, кардіохірург |
| Alma mater | Принстонський університет d |
| Галузь | медицина[4], хірургія[4] і кардіохірургія[4] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
| Нагороди | |
Наукова діяльність
У 1927 році після закінчення медичної школи Джон відправляється в Лікарню Пенсильванії для проходження дворічної інтернатури, де бере активну участь у клінічних дослідженнях, вивчаючи ефекти хлориду натрію і калію в дієті пацієнтів з гіпертензією. Після двох років інтернатури отримує посаду асистента-дослідника доктора Едварда Черчілля (Edward Churchill) в Массачусетської лікарні загального профілю у Бостоні.
У лютому 1930 року Джон почав працювати в лабораторії медичної школи Гарварда (Harvard Medical School), де познайомився зі своєю майбутньою дружиною — асистенткою доктора Черчілля, Мері Гопкінс (Mary Hopkins).
3 жовтня 1930 року Джон та Черчілль оглядали пацієнтку, що скаржилась на дискомфорт у грудях і вже 2 тижні перебувала на постільному режимі після холецистектомії. Несподівано пацієнтка втратила свідомість, її дихання порушилося. Доктор Черчілль поставив діагноз: тромбоемболія легеневої артерії. За життєвими показаннями пацієнтку повинні були взяти в операційну для виконання майже завжди фатальної операції Тренделенбурга, також відомої як легенева емболектомія. Джона Гібона призначили стежити за станом пацієнтки вночі, і коли вранці її артеріальний тиск не змогли виміряти, хвору негайно відправили на операцію. Доктор Черчілль виконав емболектомію з легеневої артерії за 6,5 хвилин, але пацієнтка померла. Джек довго думав над тим як можна було б поліпшити стан пацієнтки, і йому прийшла в голову думка перенаправити венозну кров з розширених вен в апарат, де б кров насичуючись киснем, позбавлялася від вуглекислого газу, а потім поверталася назад в артерії хворий.
Повернувшись до Філадельфії в 1931 році, Джон разом з дружиною починає проводити підготовчі дослідження зі створення апарату штучного кровообігу. У 1934 році працюючи в Гарварді під керівництвом доктора Черчілля їм вдалося домогтися перших успіхів: кішки з повною оклюзією легеневої артерії залишалися живими до 2 годин 51 хвилини. Однак у апарату ще залишалися невирішені проблеми, найсерйознішими з них були гемоліз, який розвивався, коли кров проходила через апарат, і неможливість оксигенировати великі обсяги крові. Робота Гібона над апаратом перервалася в січні 1942 року, коли він волонтером відправився на Другу світову війну, де пробув до 1945 року.
Ґібон повернувся до роботи над апаратом в Медичному коледжі Джефферсона в 1946 році, де за допомогою одного зі своїх студентів - Кларка (EJ Clark) познайомився з Томасом Уотсоном старшим (Thomas Watson) президентом IBM. Кларк був студентом-медиком у коледжі Джефферсона та був зарахований на роботу в лабораторію разом з Джоном Темплтоном (John Templeton), який був помічником Гібона. Кларк служив пілотом у Військовій авіатранспортної Службі під час війни і був заручений з дочкою президента коледжу Лафайет, який був близьким другом Томаса Уотсона. Кларк справедливо вважав, що Уотсон може бути зацікавлений в наданні допомоги в розробці апарату штучного кровообігу. Завдяки цьому зв'язку, Гібон був запрошений на зустріч з Уотсоном, який відразу ж став активним прихильником.
Протягом декількох років Джек співпрацював особисто з Томасом Уотсоном старшим і ще п'ятьма інженерами IBM. В результаті вони побудували перший пристрій штучного кровообігу, яке могло стійко працювати безпосередньо під час операцій на серці, не пошкоджуючи при цьому еритроцитів і не створюючи повітряних бульбашок.
6 травня 1953 року Джон Ґібон в Філадельфії вперше в світі виконав успішну операцію на відкритому серці, з приводу дефекту міжпередсердної перегородки, з використанням апарату штучного кровообігу. Ця операція була першою з серії п'яти операцій виконаної Гібоном 1950. В подальшому четверо з п'яти пацієнтів доктора Ґібона померли через різні ускладнення, в зв'язку з чим автор першого апарату штучного кровообігу відмовився від здійснення операцій на відкритому серці.
1955 року Джон Кірклін та його команда в клініці Мейо, модифікувавши АШК Ґібона, використовували його у подальшому для виконання піонерських операцій на відкритому серці.
Звання та нагороди
Наукові звання
- 1923 — Бакалавр, Принстонський університет
- 1927 — Доктор медицини, Медичний коледж Джефферсона
Почесні звання
- 1959 — Доктор наук, Університет Буффало
- 1961 — Доктор наук, Принстонський університет
- 1965 — Доктор наук, Пенсильванський університет
- 1967 — Доктор наук, Коледж Дикинсона
- 1969 — Доктор юриспруденції, Медичний коледж Джефферсона
- 1970 — Доктор наук, Університет Дьюка
Військові звання
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Base biographique
- Czech National Authority Database
- Stoney William S. (2 червня 2009). Evolution of Cardiopulmonary Bypass. Circulation. Т. 119, № 21. с. 2844—2853. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.108.830174. Процитовано 6 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Gejsham Gibon molodshij angl John Heysham Gibbon Jr 29 veresnya 1903 Filadelfiya 5 lyutogo 1973 Filadelfiya amerikanskij kardiohirurg vinahidnik aparatu shtuchnogo krovoobigu Dzhon Gejsham Gibonangl John Heysham GibbonDzhon Gejsham Gibon Dzhon Gejsham GibonNarodivsya29 veresnya 1903 1903 09 29 1 2 3 Filadelfiya Pensilvaniya SShAPomer5 lyutogo 1973 1973 02 05 1 2 3 69 rokiv Filadelfiya Pensilvaniya SShAKrayina SShADiyalnisthirurg likar kardiohirurgAlma materPrinstonskij universitet dGaluzmedicina 4 hirurgiya 4 i kardiohirurgiya 4 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShANagorodiMizhnarodna premiya Fondu Gajrdnera 1960 d 1973 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2004 d 1968 medal Dzhona Skotta 1953 Naukova diyalnistU 1927 roci pislya zakinchennya medichnoyi shkoli Dzhon vidpravlyayetsya v Likarnyu Pensilvaniyi dlya prohodzhennya dvorichnoyi internaturi de bere aktivnu uchast u klinichnih doslidzhennyah vivchayuchi efekti hloridu natriyu i kaliyu v diyeti paciyentiv z gipertenziyeyu Pislya dvoh rokiv internaturi otrimuye posadu asistenta doslidnika doktora Edvarda Cherchillya Edward Churchill v Massachusetskoyi likarni zagalnogo profilyu u Bostoni U lyutomu 1930 roku Dzhon pochav pracyuvati v laboratoriyi medichnoyi shkoli Garvarda Harvard Medical School de poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu asistentkoyu doktora Cherchillya Meri Gopkins Mary Hopkins 3 zhovtnya 1930 roku Dzhon ta Cherchill oglyadali paciyentku sho skarzhilas na diskomfort u grudyah i vzhe 2 tizhni perebuvala na postilnomu rezhimi pislya holecistektomiyi Nespodivano paciyentka vtratila svidomist yiyi dihannya porushilosya Doktor Cherchill postaviv diagnoz tromboemboliya legenevoyi arteriyi Za zhittyevimi pokazannyami paciyentku povinni buli vzyati v operacijnu dlya vikonannya majzhe zavzhdi fatalnoyi operaciyi Trendelenburga takozh vidomoyi yak legeneva embolektomiya Dzhona Gibona priznachili stezhiti za stanom paciyentki vnochi i koli vranci yiyi arterialnij tisk ne zmogli vimiryati hvoru negajno vidpravili na operaciyu Doktor Cherchill vikonav embolektomiyu z legenevoyi arteriyi za 6 5 hvilin ale paciyentka pomerla Dzhek dovgo dumav nad tim yak mozhna bulo b polipshiti stan paciyentki i jomu prijshla v golovu dumka perenapraviti venoznu krov z rozshirenih ven v aparat de b krov nasichuyuchis kisnem pozbavlyalasya vid vuglekislogo gazu a potim povertalasya nazad v arteriyi hvorij Povernuvshis do Filadelfiyi v 1931 roci Dzhon razom z druzhinoyu pochinaye provoditi pidgotovchi doslidzhennya zi stvorennya aparatu shtuchnogo krovoobigu U 1934 roci pracyuyuchi v Garvardi pid kerivnictvom doktora Cherchillya yim vdalosya domogtisya pershih uspihiv kishki z povnoyu oklyuziyeyu legenevoyi arteriyi zalishalisya zhivimi do 2 godin 51 hvilini Odnak u aparatu she zalishalisya nevirisheni problemi najserjoznishimi z nih buli gemoliz yakij rozvivavsya koli krov prohodila cherez aparat i nemozhlivist oksigenirovati veliki obsyagi krovi Robota Gibona nad aparatom perervalasya v sichni 1942 roku koli vin volonterom vidpravivsya na Drugu svitovu vijnu de probuv do 1945 roku Gibon povernuvsya do roboti nad aparatom v Medichnomu koledzhi Dzheffersona v 1946 roci de za dopomogoyu odnogo zi svoyih studentiv Klarka EJ Clark poznajomivsya z Tomasom Uotsonom starshim Thomas Watson prezidentom IBM Klark buv studentom medikom u koledzhi Dzheffersona ta buv zarahovanij na robotu v laboratoriyu razom z Dzhonom Templtonom John Templeton yakij buv pomichnikom Gibona Klark sluzhiv pilotom u Vijskovij aviatransportnoyi Sluzhbi pid chas vijni i buv zaruchenij z dochkoyu prezidenta koledzhu Lafajet yakij buv blizkim drugom Tomasa Uotsona Klark spravedlivo vvazhav sho Uotson mozhe buti zacikavlenij v nadanni dopomogi v rozrobci aparatu shtuchnogo krovoobigu Zavdyaki comu zv yazku Gibon buv zaproshenij na zustrich z Uotsonom yakij vidrazu zh stav aktivnim prihilnikom Protyagom dekilkoh rokiv Dzhek spivpracyuvav osobisto z Tomasom Uotsonom starshim i she p yatma inzhenerami IBM V rezultati voni pobuduvali pershij pristrij shtuchnogo krovoobigu yake moglo stijko pracyuvati bezposeredno pid chas operacij na serci ne poshkodzhuyuchi pri comu eritrocitiv i ne stvoryuyuchi povitryanih bulbashok 6 travnya 1953 roku Dzhon Gibon v Filadelfiyi vpershe v sviti vikonav uspishnu operaciyu na vidkritomu serci z privodu defektu mizhperedserdnoyi peregorodki z vikoristannyam aparatu shtuchnogo krovoobigu Cya operaciya bula pershoyu z seriyi p yati operacij vikonanoyi Gibonom 1950 V podalshomu chetvero z p yati paciyentiv doktora Gibona pomerli cherez rizni uskladnennya v zv yazku z chim avtor pershogo aparatu shtuchnogo krovoobigu vidmovivsya vid zdijsnennya operacij na vidkritomu serci 1955 roku Dzhon Kirklin ta jogo komanda v klinici Mejo modifikuvavshi AShK Gibona vikoristovuvali jogo u podalshomu dlya vikonannya pionerskih operacij na vidkritomu serci Zvannya ta nagorodiNaukovi zvannya 1923 Bakalavr Prinstonskij universitet 1927 Doktor medicini Medichnij koledzh Dzheffersona Pochesni zvannya 1959 Doktor nauk Universitet Buffalo 1961 Doktor nauk Prinstonskij universitet 1965 Doktor nauk Pensilvanskij universitet 1967 Doktor nauk Koledzh Dikinsona 1969 Doktor yurisprudenciyi Medichnij koledzh Dzheffersona 1970 Doktor nauk Universitet Dyuka Vijskovi zvannya 1942 1944 Major armiya SShA 1945 Pidpolkovnik armiya SShAPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Base biographique d Track Q105958830 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Stoney William S 2 chervnya 2009 Evolution of Cardiopulmonary Bypass Circulation T 119 21 s 2844 2853 doi 10 1161 CIRCULATIONAHA 108 830174 Procitovano 6 travnya 2020