Джон Ньюлендс | |
---|---|
англ. John Alexander Reina Newlands | |
Народився | 26 листопада 1837 Лондон |
Помер | 29 липня 1898 (60 років) Лондон |
Поховання | Вест-Норвудський цвинтар |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | хімік |
Alma mater | |
Галузь | хімія |
Відомий завдяки: | Періодична система |
Нагороди | |
Джон Ньюлендс у Вікісховищі |
Джон Ньюлендс (англ. John Alexander Reina Newlands; *26 листопада 1837, Лондон —†29 липня 1898, Лондон) — англійський хімік.
Життєпис
Народився в Лондоні 26 листопада 1837. Батько, шотландський священик Вільям Ньюлендс, не хотів, щоб син пішов по його стопах, підготував його до вступу в . Мати, Мері Сара Рейну, італійка, прищепила синові любов до музики. Здобувши освіту в коледжі, він в 1857р. Ньюлендс стає асистентом хіміка в Королівському сільськогосподарському товаристві. Однак під впливом матері Ньюлендс їде на її батьківщину, до Італії, де набирав сили визвольний рух на чолі з Джузеппе Гарібальді. Там на початку 1860 Ньюлендс познайомився зі Станіслао Канніццаро — одним із реформаторів атомно-молекулярного вчення. Спілкування з Канніццаро, мабуть, привернуло увагу Ньюлендса до проблеми атомних ваг елементів.
На початку 1864 р. Ньюлендс прочитав анонімну статтю, автор якої стверджував, що атомні ваги більшості елементів з більшою чи меншою точністю кратні восьми . Думка анонімного автора була помилковою, проте Ньюлендс вирішив продовжити дослідження в цій області. Він склав таблицю, в якій розташував всі відомі елементи в порядку збільшення їх атомної ваги (за даними Канніццаро). У статті, датованій 20 серпня 1864, він зазначив, що в цьому ряду спостерігається періодичне поява хімічно схожих елементів. Пронумерувавши елементи (елементи, що мають однакові ваги, мали і один і той же номер) і зіставивши номери з властивостями елементів, Ньюлендс зробив висновок: "Різниця в номерах найменшого члена групи і наступного за ним дорівнює семи; інакше кажучи, восьмий елемент, починаючи з даного елемента, є свого роду повторенням першого, подібно восьмий ноті октави в музиці … ". Тим самим їм вперше була висловлена ідея про періодичність зміни властивостей елементів.
Через рік, 18 серпня 1865 р., Ньюлендс опублікував нову таблицю елементів, назвавши її «законом октав», який формулювалося наступним чином: "Номери аналогічних елементів, як правило, відрізняються або на ціле число сім, або на кратне семи; іншими словами, члени однієї і тієї ж групи співвідносяться один з одним у тому ж відношенні, як і крайні точки однієї або більше октав в музиці ". Публікації Ньюлендса, подібно іншим (досить численним) спробам знаходження всякого роду закономірностей серед атомних мас хімічних елементів, не привернули особливої уваги. 1 березня 1866 Ньюлендс зробив доповідь «Закон октав і причини хімічних співвідношень серед атомних ваг» на засіданні Лондонського хімічного товариства, який не викликав особливого інтересу. Історія зберегла лише єхидне зауваження Дж. Фостера: чи не пробував доповідач розташовувати елементи в порядку початкових літер їхніх назв і не виявив при цьому будь-яких закономірностей?
Після 1866 Ньюлендс не робив спроб подальшої розробки своєї систематики; в 1868—1886 рр.. він працював на цукрорафінадний завод і практично не займався науковою роботою. На батьківщині він був відомий як фахівець в області цукроваріння, що удосконалив технологічний процес приготування цукру. Лише в 1875 р. Ньюлендс опублікував кілька робіт, де, зокрема, вперше запропонував термін «порядковий номер» елемента, не вкладаючи в нього, проте, особливого фізичного сенсу. У 1884 р. він випустив книгу «Про відкриття періодичного закону і про відносини між елементами», в якій зібрав свої основні статті і опублікував претензію на пріоритет відкриття Періодичного закону.
У 1887 р. Лондонське королівське товариство присудило Ньюлендсу одну з найпочесніших нагород того часу — медаль Деві: «за відкриття періодичного закону хімічних елементів», хоча п'ятьма роками раніше цієї нагороди були визнані гідними Дмитро Менделєєв і Лотар Юліус Маєр «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг». Це нагородження виглядало дещо сумнівним, хоча незаперечною заслугою Ньюлендса є те, що він дійсно вперше констатував факт періодичної зміни властивостей хімічних елементів, який знайшов відображення в «законі октав». За висловом Д. І. Менделєєва, «… в цих працях видно деякі зародки періодичного закону». Він великий хімік.
Див. також
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Dzhon Nyulendsangl John Alexander Reina NewlandsNarodivsya26 listopada 1837 1837 11 26 LondonPomer29 lipnya 1898 1898 07 29 60 rokiv LondonPohovannyaVest Norvudskij cvintarKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnisthimikAlma materGaluzhimiyaVidomij zavdyaki Periodichna sistemaNagorodimedal Devi 1887 Dzhon Nyulends u VikishovishiDiv takozh Nyulends Dzhon Nyulends angl John Alexander Reina Newlands 26 listopada 1837 18371126 London 29 lipnya 1898 London anglijskij himik ZhittyepisNarodivsya v Londoni 26 listopada 1837 Batko shotlandskij svyashenik Vilyam Nyulends ne hotiv shob sin pishov po jogo stopah pidgotuvav jogo do vstupu v Mati Meri Sara Rejnu italijka prishepila sinovi lyubov do muziki Zdobuvshi osvitu v koledzhi vin v 1857r Nyulends staye asistentom himika v Korolivskomu silskogospodarskomu tovaristvi Odnak pid vplivom materi Nyulends yide na yiyi batkivshinu do Italiyi de nabirav sili vizvolnij ruh na choli z Dzhuzeppe Garibaldi Tam na pochatku 1860 Nyulends poznajomivsya zi Stanislao Kanniccaro odnim iz reformatoriv atomno molekulyarnogo vchennya Spilkuvannya z Kanniccaro mabut privernulo uvagu Nyulendsa do problemi atomnih vag elementiv Na pochatku 1864 r Nyulends prochitav anonimnu stattyu avtor yakoyi stverdzhuvav sho atomni vagi bilshosti elementiv z bilshoyu chi menshoyu tochnistyu kratni vosmi Dumka anonimnogo avtora bula pomilkovoyu prote Nyulends virishiv prodovzhiti doslidzhennya v cij oblasti Vin sklav tablicyu v yakij roztashuvav vsi vidomi elementi v poryadku zbilshennya yih atomnoyi vagi za danimi Kanniccaro U statti datovanij 20 serpnya 1864 vin zaznachiv sho v comu ryadu sposterigayetsya periodichne poyava himichno shozhih elementiv Pronumeruvavshi elementi elementi sho mayut odnakovi vagi mali i odin i toj zhe nomer i zistavivshi nomeri z vlastivostyami elementiv Nyulends zrobiv visnovok Riznicya v nomerah najmenshogo chlena grupi i nastupnogo za nim dorivnyuye semi inakshe kazhuchi vosmij element pochinayuchi z danogo elementa ye svogo rodu povtorennyam pershogo podibno vosmij noti oktavi v muzici Tim samim yim vpershe bula vislovlena ideya pro periodichnist zmini vlastivostej elementiv Tablicya Nyulendsa Cherez rik 18 serpnya 1865 r Nyulends opublikuvav novu tablicyu elementiv nazvavshi yiyi zakonom oktav yakij formulyuvalosya nastupnim chinom Nomeri analogichnih elementiv yak pravilo vidriznyayutsya abo na cile chislo sim abo na kratne semi inshimi slovami chleni odniyeyi i tiyeyi zh grupi spivvidnosyatsya odin z odnim u tomu zh vidnoshenni yak i krajni tochki odniyeyi abo bilshe oktav v muzici Publikaciyi Nyulendsa podibno inshim dosit chislennim sprobam znahodzhennya vsyakogo rodu zakonomirnostej sered atomnih mas himichnih elementiv ne privernuli osoblivoyi uvagi 1 bereznya 1866 Nyulends zrobiv dopovid Zakon oktav i prichini himichnih spivvidnoshen sered atomnih vag na zasidanni Londonskogo himichnogo tovaristva yakij ne viklikav osoblivogo interesu Istoriya zberegla lishe yehidne zauvazhennya Dzh Fostera chi ne probuvav dopovidach roztashovuvati elementi v poryadku pochatkovih liter yihnih nazv i ne viyaviv pri comu bud yakih zakonomirnostej Pislya 1866 Nyulends ne robiv sprob podalshoyi rozrobki svoyeyi sistematiki v 1868 1886 rr vin pracyuvav na cukrorafinadnij zavod i praktichno ne zajmavsya naukovoyu robotoyu Na batkivshini vin buv vidomij yak fahivec v oblasti cukrovarinnya sho udoskonaliv tehnologichnij proces prigotuvannya cukru Lishe v 1875 r Nyulends opublikuvav kilka robit de zokrema vpershe zaproponuvav termin poryadkovij nomer elementa ne vkladayuchi v nogo prote osoblivogo fizichnogo sensu U 1884 r vin vipustiv knigu Pro vidkrittya periodichnogo zakonu i pro vidnosini mizh elementami v yakij zibrav svoyi osnovni statti i opublikuvav pretenziyu na prioritet vidkrittya Periodichnogo zakonu U 1887 r Londonske korolivske tovaristvo prisudilo Nyulendsu odnu z najpochesnishih nagorod togo chasu medal Devi za vidkrittya periodichnogo zakonu himichnih elementiv hocha p yatma rokami ranishe ciyeyi nagorodi buli viznani gidnimi Dmitro Mendelyeyev i Lotar Yulius Mayer Za vidkrittya periodichnih spivvidnoshen atomnih vag Ce nagorodzhennya viglyadalo desho sumnivnim hocha nezaperechnoyu zaslugoyu Nyulendsa ye te sho vin dijsno vpershe konstatuvav fakt periodichnoyi zmini vlastivostej himichnih elementiv yakij znajshov vidobrazhennya v zakoni oktav Za vislovom D I Mendelyeyeva v cih pracyah vidno deyaki zarodki periodichnogo zakonu Vin velikij himik Div takozhMendelyeyev Dmitro Ivanovich Lotar Yulius Mayer Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi