Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джонатан Річард Елліс англ Jonathan Richard John Ellis нар 1 липня 1946 британський фізик теоретик професор теоретичної

Джон Елліс (фізик)

Джонатан Річард Елліс (англ. Jonathan Richard "John" Ellis; нар. 1 липня 1946) — британський фізик-теоретик, професор теоретичної фізики Клерка Максвелла в Королівському коледжі Лондона.

Джон Елліс
image
Народився1 липня 1946(1946-07-01)[1][2] (78 років)
Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1]
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьфізик
Alma mater
ЗакладКінґс-коледж
CERN[3]
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Індійська національна академія наук
Нагороди
image Джон Елліс у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Елліс.

Біографія

Після закінчення [en] він навчався в Королівському коледжі Кембриджу, здобувши ступінь доктора філософії з теоретичної фізики (високих енергій) елементарних частинок у 1971 році. Після короткої роботи постдоком в теоретичній групі SLAC і в Каліфорнійському технологічному інституті він перейшов до CERN і з 1978 року має там безстроковий контракт.

У CERN Елліс працював на багатьох посадах. Він двічі був заступником керівника теоретичного відділу і працював керівником відділу в 1988—1994 роках. Він був одним із засновників LEPC і LHCC. Працює головою комітету з дослідження фізичних можливостей для майбутніх протонних прискорювачів і є членом розширеного керівного комітету [en] (компактного лінійного колайдера).

Наукові дослідження

image
Джон Елліс у своєму кабінеті в CERN у січні 2012 року

Дослідницькі інтереси Елліса зосереджені на феноменологічних аспектах фізики елементарних частинок. Також він зробив значний внесок в астрофізику, космологію та квантову гравітацію. Більшість його публікацій безпосередньо стосуються експериментів — починаючи від інтерпретації вимірювань і результатів пошуку нових частинок і закінчуючи дослідженнями фізики, які можна зробити за допомогою майбутніх прискорювачів. Він був одним із піонерів дослідження на стику між фізикою елементарних частинок і космологією, яка відтоді стала окремою спеціальністю — фізикою астрочастинок.

Ранні наукові результати Елліса стосувались феноменології калібрувальних теорій. Працюючи з (Дімітрі Нанопулосом) і (Мері Ґайлард), він запропонував у 1976 році так званий процес «випромінювання Хіггса», у якому бозон Хіггса випромінюється Z-бозоном (це виявилося найкращим способом пошуку бозона Хіггса на (Великому електрон-позитронному колайдері)), і в тому ж році оцінив прямий внесок порушення CP-інваріантності в рідкісні розпади нейтральних каонів (що призвело до успіху експериментів [en] і [en] в CERN). Також у 1976 році він опублікував дві статті, в яких пропонував методи пошуку глюона в електронно-позитронній анігіляції. Наступного року він передбачив масу нижнього кварка на основі теорії великого об'єднання, ще до того, як цей кварк зареєстрували в експерименті. У 1978 році він опублікував часто цитовану загальну статтю про теорії великого об'єднання разом з Анджеєм Бурасом, Гайяром і Нанопулосом.

У 1980-х Елліс став провідним прихильником моделей суперсиметрії. В одній зі своїх ранніх робіт він показав, що найлегша суперсиметрична частинка є гарним кандидатом у темну матерію. У 1991 році він показав, що радіаційні поправки до маси найлегшого бозона Хіггса в мінімальних суперсиметричних моделях збільшили цю масу вище меж досяжності Великого електрон-позитронного колайдера. Елліс і його колеги започаткували аналіз так званих «еталонних сценаріїв», призначених для ілюстрації діапазону феноменологічних проявів, які можна очікувати від суперсиметричних моделей, і такий аналіз відіграв роль в оцінці перспектив різних майбутніх прискорювачів.

Паралельно з дослідженнями суперсиметричної феноменології Елліс також виступав за феноменологічні дослідження квантової гравітації та теорії струн. Його робота над тестуванням сталості швидкості світла та моделей струнної космології отримала окремі нагороди від [en].

Станом на 2015 рік у базі (INSPIRE-HEP) налічувалось понад 1000 наукових з його участю, загалбна кількість цитувань перевищувала 60 тисяч. Його публікації включають три статті з понад 1000 цитуваннями та понад 100 інших статей із принаймні 100 цитуваннями кожна. У 2004 році опитування [en] поставило його на друге місце серед найбільш цитованих фізиків-теоретиків. Разом з [en] він редагував книгу 2000 року «Квантові відображення» (збірка статей різних фізиків про філософію квантової теорії).

image
Джон Елліс в [en] в листопаді 2008 року

Окрім теоретичних досліджень, Джон Елліс своєю роботою підтримував і пропагував створення нових прискорювачів. Він відіграв провідну роль в основоположному семінарі з фізики Великого адронного колайдера 1984 року і відтоді написав багато статей про пошуки бозонів Хіггса та суперсиметричних частинок на цьому колайдері, як для спеціалістів, так і для загально авдиторії. Наприклад, його огляд фізики Великого адронного колайдера вийшов 2007 року в додатку до Nature Insight. Він був рішучим прихильником створення [en] (CLIC) і керівником дослідницької групи, яка підготувала основну доповідь про електрон-позитронний прискорювач у 2004 році.

Елліс читає багато публічних лекцій з фізики елементарних частинок та суміжних тем в різних країнах. В CERN він часто виступає зі вступними доповідями для відвідувачів. Він відомий своїми зусиллями залучити неєвропейські країни до наукової діяльності CERN.

Відзнаки

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #135992222 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. https://en.wikipedia.org/wiki/John_Ellis_(physicist)
  4. Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004. Routledge. с. 489. ISBN .
  5. Anthony, Katarina (5 вересня 2011). John Ellis discusses the Higgs, the lack of the Higgs, and extra dimensions. CERN Bulletin (37–38).
  6. Anthony, Katarina (26 вересня 2011). John Ellis considers cosmology, colloquiums and new collaborations. CERN Bulletin (39–40).
  7. Ellis, John; Nanopoulos, Dimitri (July 1983). Particle physics and cosmology. CERN Courier. 23 (6): 211—216.
  8. Ellis, John; Gaillard, Mary K.; Nanopoulos, D.V. (1976). A phenomenological profile of the Higgs boson. Nuclear Physics B. 106: 292—340. Bibcode:1976NuPhB.106..292E. doi:10.1016/0550-3213(76)90382-5.
  9. Ellis, John; Gaillard, Mary K.; Nanopoulos, D.V. (1976). Left-handed currents and CP violation (PDF). Nuclear Physics B. 109 (2): 213. Bibcode:1976NuPhB.109..213E. doi:10.1016/0550-3213(76)90203-0.
  10. Ellis, John; Gaillard, Mary K.; Ross, Graham G. (1976). Search for gluons in e+e− annihilation. Nuclear Physics B. 111 (2): 253. Bibcode:1976NuPhB.111..253E. doi:10.1016/0550-3213(76)90542-3.
  11. Buras, A.J.; Ellis, J.; Gaillard, M.K.; Nanopoulos, D.V. (1978). Aspects of the grand unification of strong, weak and electromagnetic interactions. Nuclear Physics B. 135 (1): 66—92. Bibcode:1978NuPhB.135...66B. doi:10.1016/0550-3213(78)90214-6.
  12. Ellis, John; Hagelin, J.S.; Nanopoulos, D.V.; Olive, K.; Srednicki, M. (1984). Supersymmetric relics from the big bang. Nuclear Physics B. 238 (2): 453. Bibcode:1984NuPhB.238..453E. doi:10.1016/0550-3213(84)90461-9.  1446888.
  13. Ellis, John; Ridolfi, Giovanni; Zwirner, Fabio (1991). Radiative corrections to the masses of supersymmetric Higgs bosons. Physics Letters B. 257 (1–2): 83—91. Bibcode:1991PhLB..257...83E. doi:10.1016/0370-2693(91)90863-L.
  14. Battaglia, M.; De Roeck, A.; Ellis, J.; Gianotti, F.; Matchev, K.T.; Olive, K.A.; Pape, L.; Wilson, G. (2001). Proposed Post-LEP benchmarks for supersymmetry. The European Physical Journal C. 22 (3): 535—561. arXiv:hep-ph/0106204. Bibcode:2001EPJC...22..535B. doi:10.1007/s100520100792.
  15. INSPIRE-HEP: Ellis, John R. (INSPIRE-HEP). Процитовано 29 червня 2012.
  16. The top cited theory authors in the SPIRES-HEP database (2004). SPIRES-HEP. May 2004. Процитовано 29 червня 2012.
  17. Ellis, John, ред. (2000). Quantum Reflections. Cambridge University Press. ISBN .
  18. Ellis, John (July 2013). The case for a circular e+e– Higgs factory. CERN Courier. 53 (6): 26—27.
  19. John Ellis honoured by the Queen. CERN Courier. 52 (6): 39. July 2012.
  20. King's Physicist appointed Honorary Fellow of the Institute of Physics. www.kcl.ac.uk (брит.). Процитовано 21 грудня 2020.
  21. . uu.se. 7 жовтня 2010. Архів оригіналу за 7 June 2011. Процитовано 22 січня 2009.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Dzhonatan Richard Ellis angl Jonathan Richard John Ellis nar 1 lipnya 1946 britanskij fizik teoretik profesor teoretichnoyi fiziki Klerka Maksvella v Korolivskomu koledzhi Londona Dzhon EllisNarodivsya1 lipnya 1946 1946 07 01 1 2 78 rokiv Velikij London London d Angliya Velika Britaniya 1 Krayina Velika BritaniyaDiyalnistfizikAlma materZakladKings koledzh CERN 3 Naukovij stupindoktorskij stupin 1 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Indijska nacionalna akademiya naukNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva medal i premiya Diraka IOP 2005 d 2009 Bejkerivska lekciya 2015 d 1982 d 1968 Dzhon Ellis u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ellis BiografiyaPislya zakinchennya en vin navchavsya v Korolivskomu koledzhi Kembridzhu zdobuvshi stupin doktora filosofiyi z teoretichnoyi fiziki visokih energij elementarnih chastinok u 1971 roci Pislya korotkoyi roboti postdokom v teoretichnij grupi SLAC i v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti vin perejshov do CERN i z 1978 roku maye tam bezstrokovij kontrakt U CERN Ellis pracyuvav na bagatoh posadah Vin dvichi buv zastupnikom kerivnika teoretichnogo viddilu i pracyuvav kerivnikom viddilu v 1988 1994 rokah Vin buv odnim iz zasnovnikiv LEPC i LHCC Pracyuye golovoyu komitetu z doslidzhennya fizichnih mozhlivostej dlya majbutnih protonnih priskoryuvachiv i ye chlenom rozshirenogo kerivnogo komitetu en kompaktnogo linijnogo kolajdera Naukovi doslidzhennyaDzhon Ellis u svoyemu kabineti v CERN u sichni 2012 roku Doslidnicki interesi Ellisa zoseredzheni na fenomenologichnih aspektah fiziki elementarnih chastinok Takozh vin zrobiv znachnij vnesok v astrofiziku kosmologiyu ta kvantovu gravitaciyu Bilshist jogo publikacij bezposeredno stosuyutsya eksperimentiv pochinayuchi vid interpretaciyi vimiryuvan i rezultativ poshuku novih chastinok i zakinchuyuchi doslidzhennyami fiziki yaki mozhna zrobiti za dopomogoyu majbutnih priskoryuvachiv Vin buv odnim iz pioneriv doslidzhennya na stiku mizh fizikoyu elementarnih chastinok i kosmologiyeyu yaka vidtodi stala okremoyu specialnistyu fizikoyu astrochastinok Ranni naukovi rezultati Ellisa stosuvalis fenomenologiyi kalibruvalnih teorij Pracyuyuchi z Dimitri Nanopulosom i Meri Gajlard vin zaproponuvav u 1976 roci tak zvanij proces viprominyuvannya Higgsa u yakomu bozon Higgsa viprominyuyetsya Z bozonom ce viyavilosya najkrashim sposobom poshuku bozona Higgsa na Velikomu elektron pozitronnomu kolajderi i v tomu zh roci ociniv pryamij vnesok porushennya CP invariantnosti v ridkisni rozpadi nejtralnih kaoniv sho prizvelo do uspihu eksperimentiv en i en v CERN Takozh u 1976 roci vin opublikuvav dvi statti v yakih proponuvav metodi poshuku glyuona v elektronno pozitronnij anigilyaciyi Nastupnogo roku vin peredbachiv masu nizhnogo kvarka na osnovi teoriyi velikogo ob yednannya she do togo yak cej kvark zareyestruvali v eksperimenti U 1978 roci vin opublikuvav chasto citovanu zagalnu stattyu pro teoriyi velikogo ob yednannya razom z Andzheyem Burasom Gajyarom i Nanopulosom U 1980 h Ellis stav providnim prihilnikom modelej supersimetriyi V odnij zi svoyih rannih robit vin pokazav sho najlegsha supersimetrichna chastinka ye garnim kandidatom u temnu materiyu U 1991 roci vin pokazav sho radiacijni popravki do masi najlegshogo bozona Higgsa v minimalnih supersimetrichnih modelyah zbilshili cyu masu vishe mezh dosyazhnosti Velikogo elektron pozitronnogo kolajdera Ellis i jogo kolegi zapochatkuvali analiz tak zvanih etalonnih scenariyiv priznachenih dlya ilyustraciyi diapazonu fenomenologichnih proyaviv yaki mozhna ochikuvati vid supersimetrichnih modelej i takij analiz vidigrav rol v ocinci perspektiv riznih majbutnih priskoryuvachiv Paralelno z doslidzhennyami supersimetrichnoyi fenomenologiyi Ellis takozh vistupav za fenomenologichni doslidzhennya kvantovoyi gravitaciyi ta teoriyi strun Jogo robota nad testuvannyam stalosti shvidkosti svitla ta modelej strunnoyi kosmologiyi otrimala okremi nagorodi vid en Stanom na 2015 rik u bazi INSPIRE HEP nalichuvalos ponad 1000 naukovih z jogo uchastyu zagalbna kilkist cituvan perevishuvala 60 tisyach Jogo publikaciyi vklyuchayut tri statti z ponad 1000 cituvannyami ta ponad 100 inshih statej iz prinajmni 100 cituvannyami kozhna U 2004 roci opituvannya en postavilo jogo na druge misce sered najbilsh citovanih fizikiv teoretikiv Razom z en vin redaguvav knigu 2000 roku Kvantovi vidobrazhennya zbirka statej riznih fizikiv pro filosofiyu kvantovoyi teoriyi Dzhon Ellis v en v listopadi 2008 roku Okrim teoretichnih doslidzhen Dzhon Ellis svoyeyu robotoyu pidtrimuvav i propaguvav stvorennya novih priskoryuvachiv Vin vidigrav providnu rol v osnovopolozhnomu seminari z fiziki Velikogo adronnogo kolajdera 1984 roku i vidtodi napisav bagato statej pro poshuki bozoniv Higgsa ta supersimetrichnih chastinok na comu kolajderi yak dlya specialistiv tak i dlya zagalno avditoriyi Napriklad jogo oglyad fiziki Velikogo adronnogo kolajdera vijshov 2007 roku v dodatku do Nature Insight Vin buv rishuchim prihilnikom stvorennya en CLIC i kerivnikom doslidnickoyi grupi yaka pidgotuvala osnovnu dopovid pro elektron pozitronnij priskoryuvach u 2004 roci Ellis chitaye bagato publichnih lekcij z fiziki elementarnih chastinok ta sumizhnih tem v riznih krayinah V CERN vin chasto vistupaye zi vstupnimi dopovidyami dlya vidviduvachiv Vin vidomij svoyimi zusillyami zaluchiti neyevropejski krayini do naukovoyi diyalnosti CERN VidznakiMedal Maksvella vid Institutu fiziki 1982 Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1985 Chlen Institutu fiziki 1991 Premiya Diraka vid Institutu fiziki 2005 Dvichi vigravav pershu nagorodu na konkursi ese en 1999 ta 2005 Za zaslugi v nauci ta tehnici Ellis stav komandorom Ordena Britanskoyi imperiyi 2012 Priznachenij pochesnim chlenom Institutu fiziki za jogo vidatnu robotu v teoretichnij fizici elementarnih chastinok i kosmologiyi jogo zaohochennya ta pidtrimku krayin u vsomu sviti do spivpraci z CERN i jogo informacijnu robotu yaka nadihaye gromadskist 2020 Pochesnij doktor Sautgemptonskogo universitetu Pochesnij doktor Upsalskogo universitetuPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 135992222 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 https en wikipedia org wiki John Ellis physicist Sleeman Elizabeth 2003 The International Who s Who 2004 Routledge s 489 ISBN 1 85743 217 7 Anthony Katarina 5 veresnya 2011 John Ellis discusses the Higgs the lack of the Higgs and extra dimensions CERN Bulletin 37 38 Anthony Katarina 26 veresnya 2011 John Ellis considers cosmology colloquiums and new collaborations CERN Bulletin 39 40 Ellis John Nanopoulos Dimitri July 1983 Particle physics and cosmology CERN Courier 23 6 211 216 Ellis John Gaillard Mary K Nanopoulos D V 1976 A phenomenological profile of the Higgs boson Nuclear Physics B 106 292 340 Bibcode 1976NuPhB 106 292E doi 10 1016 0550 3213 76 90382 5 Ellis John Gaillard Mary K Nanopoulos D V 1976 Left handed currents and CP violation PDF Nuclear Physics B 109 2 213 Bibcode 1976NuPhB 109 213E doi 10 1016 0550 3213 76 90203 0 Ellis John Gaillard Mary K Ross Graham G 1976 Search for gluons in e e annihilation Nuclear Physics B 111 2 253 Bibcode 1976NuPhB 111 253E doi 10 1016 0550 3213 76 90542 3 Buras A J Ellis J Gaillard M K Nanopoulos D V 1978 Aspects of the grand unification of strong weak and electromagnetic interactions Nuclear Physics B 135 1 66 92 Bibcode 1978NuPhB 135 66B doi 10 1016 0550 3213 78 90214 6 Ellis John Hagelin J S Nanopoulos D V Olive K Srednicki M 1984 Supersymmetric relics from the big bang Nuclear Physics B 238 2 453 Bibcode 1984NuPhB 238 453E doi 10 1016 0550 3213 84 90461 9 1446888 Ellis John Ridolfi Giovanni Zwirner Fabio 1991 Radiative corrections to the masses of supersymmetric Higgs bosons Physics Letters B 257 1 2 83 91 Bibcode 1991PhLB 257 83E doi 10 1016 0370 2693 91 90863 L Battaglia M De Roeck A Ellis J Gianotti F Matchev K T Olive K A Pape L Wilson G 2001 Proposed Post LEP benchmarks for supersymmetry The European Physical Journal C 22 3 535 561 arXiv hep ph 0106204 Bibcode 2001EPJC 22 535B doi 10 1007 s100520100792 INSPIRE HEP Ellis John R INSPIRE HEP Procitovano 29 chervnya 2012 The top cited theory authors in the SPIRES HEP database 2004 SPIRES HEP May 2004 Procitovano 29 chervnya 2012 Ellis John red 2000 Quantum Reflections Cambridge University Press ISBN 9780521630085 Ellis John July 2013 The case for a circular e e Higgs factory CERN Courier 53 6 26 27 John Ellis honoured by the Queen CERN Courier 52 6 39 July 2012 King s Physicist appointed Honorary Fellow of the Institute of Physics www kcl ac uk brit Procitovano 21 grudnya 2020 uu se 7 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 7 June 2011 Procitovano 22 sichnya 2009 PosilannyaStenograma interv yu z usnoyu istoriyeyu z Dzhonom Ellisom 6 travnya 2021 r Amerikanskij institut fiziki Biblioteka ta arhiv Nilsa Bora Ellis obgovoryuye superkolajder u CERN i vidkrittya fiziki yaki mogli b vijti z nogo LHC bezpechnij vistup Dzhona Ellisa v CERN Zheneva 14 serpnya 2008 r Bang Goes the Big Bang Ellis obgovoryuye pohodzhennya Vsesvitu z Rodzherom Penrouzom i Naukovi publikaciyi Dzhona Ellisa na INSPIRE HEP
Топ