Вели́кий електро́н-позитро́нний кола́йдер (англ. Large Electron–Positron Collider, LEP) — один з найбільший прискорювачів заряджених частинок, що були споруджені за всю історію сучасної фізики.
Історія
На початку 1980-х років був запропонований проект прискорювача, який здійснює зіткнення електронів і їх античастинок — позитронів, — Великого електрон-позитронного колайдера. Восени 1983 почалося будівництво прискорювача. У долині Женевського озера на глибині ста метрів будо вирито кільцевий тунель загальною довжиною 27 кілометрів. Якість підземних робіт було настільки високою, що, коли в 1988 р. два кінці тунелю з'єдналися, розбіжність між ними склала всього один сантиметр. У точках перетину зустрічних пучків прискорювача було побудовано чотири експериментальні установки, кожна з яких складалася з великої кількості детекторів частинок.
Прискорювач неодноразово перебудовували для досягнення все більших енергій частинок. До кінця 2000 року на ньому була досягнута енергія в 209 ГеВ (на кожен із зустрічних пучків припадає лише половина цієї енергії). Того ж року експерименти були завершені, а сам прискорювач демонтували. З 2008 року у цьому ж тунелі працює новий прискорювач — великий адронний колайдер.
Результати роботи прискорювача
LEP за одинадцять років роботи подарував фізикам багато цікавих результатів, найважливіші з яких — всебічне вивчення W- і Z-бозонів. Сучасні уявлення про природу цього типу взаємодії склалися саме під впливом результатів роботи прискорювача LEP. Експерименти на LEP дозволили показати, що слабкі і електромагнітні взаємодії мають схожу природу і можуть бути об'єднані в рамках однієї взаємодії — електрослабкої.
Цікаві факти
Під час налаштування прискорювача вчені встановили залежність енергії зіткнення пучків від багатьох здавалося б незначних факторів: розташування Місяця, рівня води в Женевському озері, прибуття поїздів на вокзал у Женеві. Таку залежність вони пов'язали з деформаціями кільця прискорювача, зумовлені цими чинниками: деформації погіршували фокусування пучків.
Примітки
- The LHC starts up [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Владимир Каланов. . Знания-сила. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
Джерела
- LEP Working Groups [ 5 січня 2010 у Wayback Machine.]
- The LEP Collider from Design to Approval and Commissioning
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij elektro n pozitro nnij kola jder angl Large Electron Positron Collider LEP odin z najbilshij priskoryuvachiv zaryadzhenih chastinok sho buli sporudzheni za vsyu istoriyu suchasnoyi fiziki Tunel v CERN pislya demontazha LEP IstoriyaNa pochatku 1980 h rokiv buv zaproponovanij proekt priskoryuvacha yakij zdijsnyuye zitknennya elektroniv i yih antichastinok pozitroniv Velikogo elektron pozitronnogo kolajdera Voseni 1983 pochalosya budivnictvo priskoryuvacha U dolini Zhenevskogo ozera na glibini sta metriv budo virito kilcevij tunel zagalnoyu dovzhinoyu 27 kilometriv Yakist pidzemnih robit bulo nastilki visokoyu sho koli v 1988 r dva kinci tunelyu z yednalisya rozbizhnist mizh nimi sklala vsogo odin santimetr U tochkah peretinu zustrichnih puchkiv priskoryuvacha bulo pobudovano chotiri eksperimentalni ustanovki kozhna z yakih skladalasya z velikoyi kilkosti detektoriv chastinok Priskoryuvach neodnorazovo perebudovuvali dlya dosyagnennya vse bilshih energij chastinok Do kincya 2000 roku na nomu bula dosyagnuta energiya v 209 GeV na kozhen iz zustrichnih puchkiv pripadaye lishe polovina ciyeyi energiyi Togo zh roku eksperimenti buli zaversheni a sam priskoryuvach demontuvali Z 2008 roku u comu zh tuneli pracyuye novij priskoryuvach velikij adronnij kolajder Rezultati roboti priskoryuvachaElektromagnitnij rezonator sho nini ye eksponatom muzeyu v CERN LEP za odinadcyat rokiv roboti podaruvav fizikam bagato cikavih rezultativ najvazhlivishi z yakih vsebichne vivchennya W i Z bozoniv Suchasni uyavlennya pro prirodu cogo tipu vzayemodiyi sklalisya same pid vplivom rezultativ roboti priskoryuvacha LEP Eksperimenti na LEP dozvolili pokazati sho slabki i elektromagnitni vzayemodiyi mayut shozhu prirodu i mozhut buti ob yednani v ramkah odniyeyi vzayemodiyi elektroslabkoyi Cikavi faktiPid chas nalashtuvannya priskoryuvacha vcheni vstanovili zalezhnist energiyi zitknennya puchkiv vid bagatoh zdavalosya b neznachnih faktoriv roztashuvannya Misyacya rivnya vodi v Zhenevskomu ozeri pributtya poyizdiv na vokzal u Zhenevi Taku zalezhnist voni pov yazali z deformaciyami kilcya priskoryuvacha zumovleni cimi chinnikami deformaciyi pogirshuvali fokusuvannya puchkiv PrimitkiThe LHC starts up 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl Vladimir Kalanov Znaniya sila Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 1 travnya 2011 DzherelaLEP Working Groups 5 sichnya 2010 u Wayback Machine The LEP Collider from Design to Approval and CommissioningDiv takozhCERN Kolajder