Джон Говард Нортроп | |
---|---|
англ. John Howard Northrop | |
Народився | 5 липня 1891 Йонкерс, Нью-Йорк, США |
Помер | 27 травня 1987 (95 років) Вікенберг, Аризона, США |
Місце проживання | Йонкерс Аризона |
Країна | США |
Діяльність | хімік, біохімік, науковець, викладач університету |
Alma mater | Колумбійський університет |
Галузь | біохімія |
Заклад | Каліфорнійський університет в Берклі Колумбійський університет Рокфеллерівський університет |
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Науковий керівник | Жак Леб і Томас Гант Морган |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Леопольдина Національна академія наук США |
Нагороди | Нобелівська премія з хімії (1946) |
Джон Говард Нортроп у Вікісховищі |
Джо́н Го́вард Но́ртроп (англ. John Howard Northrop; 5 липня 1891, Йонкерс, Нью -Йорк — 27 травня 1987, Вікенберг, Аризона) — американський біохімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1946 року.
Біографія
Нортроп народився в сім'ї зоолога і викладача Колумбійського університету. Його мати Аліса Нортроп працювала вчителем ботаніки в Хантер-коледжі, батько помер у лабораторії під час вибуху за два тижні до народження Джона.
Закінчив Колумбійський університет в 1912 році, з 1915 року доктор філософії там же. У 1916—1961 роках працював в Рокфеллерівському інституті медичних досліджень. Під час Другої світової війни, він проводив дослідження для армії США в області виробництва ацетона і етанола шляхом ферментації. У наслідку ця робота привела до вивчення ферментів.
У 1917 р. одружився з Луїзою Вокер, у них було двоє дітей: син Джон став океанографом, і донька Аліса, яка вийшла заміж за лауреата Нобелівської премії Фредеріка Роббінса. У 1987 році Нортроп покінчив життя самогубством.
Основні роботи
Основні праці з біохімії ферментів. Вперше (спільно із співробітниками) виділив у кристалічному вигляді протеолітичні ферменти: пепсин (1930), трипсин (1932) та ін., А також один з вірусів і . Слідом за Дж. Самнером довів білкову природу ферментів.
Нобелівська премія
У 1946 році у отримав Нобелівську премію з хімії, спільно з Уенделл Стенлі і Джеймсом Самнером «за виділення в чистому вигляді ферментів і вірусних білків».
Примітки
- Herriott RM. [1] — 1994. — Vol. 63. — P. 440. — (Biographical Memoirs. National Academy of Sciences (US)) з джерела 5 червня 2011
Література
- Нортроп Д. Кристалічні ферменти. — 1950.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dzhon Govard znachennya Pidpis Znameniti uchni Im ya Dzhon Govard Nortropangl John Howard NorthropNarodivsya5 lipnya 1891 1891 07 05 Jonkers Nyu Jork SShAPomer27 travnya 1987 1987 05 27 95 rokiv Vikenberg Arizona SShAMisce prozhivannyaJonkers ArizonaKrayina SShADiyalnisthimik biohimik naukovec vikladach universitetuAlma materKolumbijskij universitetGaluzbiohimiyaZakladKalifornijskij universitet v Berkli Kolumbijskij universitet Rokfellerivskij universitetNaukovij stupindoktor filosofskih naukNaukovij kerivnikZhak Leb i Tomas Gant MorganChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShANagorodiNobelivska premiya z himiyi 1946 Dzhon Govard Nortrop u Vikishovishi Dzho n Go vard No rtrop angl John Howard Northrop 5 lipnya 1891 18910705 Jonkers Nyu Jork 27 travnya 1987 Vikenberg Arizona amerikanskij biohimik Laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1946 roku BiografiyaNortrop narodivsya v sim yi zoologa i vikladacha Kolumbijskogo universitetu Jogo mati Alisa Nortrop pracyuvala vchitelem botaniki v Hanter koledzhi batko pomer u laboratoriyi pid chas vibuhu za dva tizhni do narodzhennya Dzhona Zakinchiv Kolumbijskij universitet v 1912 roci z 1915 roku doktor filosofiyi tam zhe U 1916 1961 rokah pracyuvav v Rokfellerivskomu instituti medichnih doslidzhen Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin provodiv doslidzhennya dlya armiyi SShA v oblasti virobnictva acetona i etanola shlyahom fermentaciyi U naslidku cya robota privela do vivchennya fermentiv U 1917 r odruzhivsya z Luyizoyu Voker u nih bulo dvoye ditej sin Dzhon stav okeanografom i donka Alisa yaka vijshla zamizh za laureata Nobelivskoyi premiyi Frederika Robbinsa U 1987 roci Nortrop pokinchiv zhittya samogubstvom Osnovni robotiOsnovni praci z biohimiyi fermentiv Vpershe spilno iz spivrobitnikami vidiliv u kristalichnomu viglyadi proteolitichni fermenti pepsin 1930 tripsin 1932 ta in A takozh odin z virusiv i Slidom za Dzh Samnerom doviv bilkovu prirodu fermentiv Nobelivska premiyaU 1946 roci u otrimav Nobelivsku premiyu z himiyi spilno z Uendell Stenli i Dzhejmsom Samnerom za vidilennya v chistomu viglyadi fermentiv i virusnih bilkiv PrimitkiHerriott RM 1 1994 Vol 63 P 440 Biographical Memoirs National Academy of Sciences US z dzherela 5 chervnya 2011LiteraturaNortrop D Kristalichni fermenti 1950