Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джоель Чандлер Гарріс (англ. Joel Chandler Harris; 9 грудня 1848, Ітонтон — 3 липня 1908, Атланта) — американський письменник, журналіст і фольклорист. Автор «Казок дядечки Римуса».
| Джоель Чандлер Гарріс | ||||
|---|---|---|---|---|
| Joel Chandler Harris | ||||
 | ||||
| Народився | 9 грудня 1848[1][2][…] Ітонтон, Джорджія, США | |||
| Помер | 3 липня 1908[4][1][…] (59 років) Атланта, Джорджія, США ·цироз печінки | |||
| Поховання | d[5] | |||
| Країна |  США | |||
| Національність | американець | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, фольклорист | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури | |||
| Діти | d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Джоель Чандлер Гарріс у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ранні роки
Джоель Чандлер Гарріс народився 9 грудня 1845 року в родині сільськогосподарського працівника. Мати була емігранткою з Ірландії, яка раніше жила в окрузі Річмонд. Невдовзі після народження сина, батько залишив сім'ю. Джоель був названий на честь лікаря матері, доктора Джоеля Бренема. Чандлером звали дядечка матері. Усе своє життя Гарріс намагався не згадувати про те, що він незаконнонароджений.
Плантація Тернволд: 1862—1866
У 14 років хлопцю довелось кинути школу, щоб заробити на життя. В березні 1862 року він влаштувався на роботу до плантатора і власника друкарні Джозефа Тернера, який випускав газету «Земляк». У період Громадянської війні ця газета була дуже популярна у КША. Гарріс працював за їжу, одяг і дах над головою. Згодом Тернер дозволив Гаррісу користуватись своєю бібліотекою, а також публікувати в газеті власні вірші, рецензії та гумористичні статті. Сам Тернер заохочував Гарріса до письменницької діяльності, відмітивши у його роботах творчий підхід та критичну точку зору.
У вільний від роботи час, Гарріс цікавився негритянським фольклором. Він багато годин проводив у домівках рабів та на кухні, слухаючи та записуючи їхні історії, розповіді і фольклор. Спілкуючись з неграми, сором'язливий хлопець почувався більш впевнено. Темношкірі дядечко Джордж Террел, старий Герберт і тітонька Кріссі, від яких Гарріс слухав розповіді про тварин, згодом стали прототипами образів дядечки Римуса та матінки Медоуз у «Казках дядечки Римуса».
Журналістська діяльність
У 1864 році армія Півночі захопила Джорджію і вторглася на плантацію Тернволд, грабуючи та забираючи усе цінне, в тому числі коней і худобу. Тернеру довелось закрити газету, і у 1866 році Джоелю Гаррісу довелось залишити плантацію, маючи при собі лише нікому не потрібні долари Конфедерації і декілька речей. Твердо вирішивши стати письменником, він влаштовується на роботу набирача тексту в «Macon Telegraph», в сорока милях південніше Ітонтона. Проте така діяльність не задовольняла його літературні амбіції. Після короткочасної служби в якості особистого секретаря Вільяма Евеліна і видавця «New Orleans Crescent Monthly», Гарріс отримав посаду редактора «Monroe Advertiser» в окрузі Форсайт. У ці роки він насолоджувався роботою (1867—1870). До того ж, власником газети був Джеймс Гаррісон, який також працював на Тернера і тому добре знав Харріса. Начерки Гарріса про сільське життя Джорджії і її жителів, огляди книг, каламбури і гумористичні замітки багато разів передруковувалися в газетах і принесли йому славу по всьому штату.
Восени 1870 року Гаррісу запропонували посаду помічника видавця у відомій газеті «Savannah Morning News», в місті Саванна. В Саванні Гарріс закохався у молоду франко-канадку Естер Ла-Роуз. У квітні 1873 року вони одружились.
Під час епідемії жовтої гарячки у 1876 році, родина Гаррісів переїхала в Атланту. У тому ж році, Гарріс отримав посаду помічника редактора, а згодом його було визнано одним з головних хронікерів країни, які закарбували розвиток американського Півдня.
Літературна діяльність
Одного разу Гарріса попросили підмінити письменника-фольклориста Сема Смолла, який з якоїсь причини був відсутнім. В цей час Гарріс придумав образ старого темношкірого персонажа, якого він назвав дядечко Римус. Від його імені Гарріс почав розповідати старі казки негритянського фольклору. У 1879 році деякі з цих історій про Братика Кролика вперше опублікувало видання «AtlantaConstitution», а згодом їх почали передруковувати газети по всій країні. У 1880 році, коли матеріалу набралось достатня кількість, Гарріс випустив перший збірник казок під назвою «Казки дядечка Римуса». За чотири місяці було продано 10 000 екземплярів, книга швидко перевидавалась. Загалом Гарріс написав 185 казок з циклу.
У продовж життя Гарріс випустив ще п'ять збірників казок дядечки Римуса, останній з яких вийшов у 1905 році під назвою «Нові історії старої плантації» (англ. Told by Uncle Remus: New Stories of the Old Plantation). Ще три незавершених і менших за об'ємом збірника вийшли після смерті Гарріса.
Творчість Гарріса дала поштовх таким письменникам як Редьярд Кіплінг, Вільям Фолкнер, Фланнері О'Коннор, Ральф Еллісон, Тоні Моррісон та ін. У 1888 році Джоель Гарріс разом з Марком Твеном стали почесними членами Американського Товариства Фольклору. Твена настільки вразила здатність Гарріса відтворювати афроамериканську діалектну мову, що у 1882 році запропонував йому взяти участь у сценічному читанні в Новому Орлеані, Луїзіані та інших штатах. Але Гарріс соромився свого заїкання, тому відмовився. Тоді Твен взяв у Гарріса деякі його матеріали із собою і потім розповів, що історія про смоляне опудальце зірвала овації.
Останні роки
Джоель Гарріс активно просував ідею расової терпимості, а також права афроамериканців на освіту і право голосу. У своїх статтях він засуджував жителів півдня за расизм і лінчування, часто згадуючи роботи іншого борця за права темношкірих В. Е. Б. Дюбуа.
У 1900 році, не витримавши психологічного тиску жителів півдня, Гарріс звільняється з газети. У 1904 році він написав чотири статті для «Saturday Evening Post» про проблеми расових відносин на півдні, які підкреслили його патерналістські погляди. Букер Вашингтон писав йому з приводу цих статей, що «минуло багато часу з тих пір, як я читав будь-які публікації, які так підтримують мене в цій справі. Я дозволю собі включити кілька Ваших висловлювань в свою промову, яку я збираюся вимовити на день народження Лінкольна в Нью-Йорку».
На додачу до публікації останніх збірок казок дядечка Римуса, дитячих книг і художньої літератури для дорослих, Гарріс заснував «Журнал дядечка Римуса» (англ. Uncle Remus's Magazine), він був в почесті у президента Теодора Рузвельта в Атланті та в Білому Домі, а також став членом американської Академії мистецтв і літератури.
Джоель Гарріс помер 3 липня 1908 року від гострого нефриту і був похований на західному цвинтарі в Атланті. Будинок в якому жив Гарріс (так зване «гніздо Рена» (англ. Wren’s Nest) у вікторіанському стилі), у 1913 році було перетворено в музей дядечки Римуса. Ще один музей розташований в Ітонтоні, він складається з двох тесаних хатин середини XIX століття, в яких жили раби, де збережені деякі речі Гарріса, а також створена діорама сцен з народних казок.
У 2000 році Гарріса було внесено до Зали слави письменників Джорджії.
Обрані твори
- Uncle Remus: His Songs and His Sayings (1880)
- Nights with Uncle Remus (1883)
- Mingo and Other Sketches in Black and White (1884)
- Free Joe and Other Georgian Sketches (1887)
- Daddy Jake, The Runaway: And Short Stories Told After Dark (1889)
- Joel Chandler Harris' Life of Henry W. Grady (1890)
- Balaam and His Master and Other Sketches and Stories (1891)
- On the Plantation: A Story of a Georgia Boy's Adventures During the War (1892)
- Uncle Remus and His Friends (1892)
- Little Mr. Thimblefinger and his Queer Country: What the Children Saw and Heard There (Houghton Mifflin, 1894)
- Mr. Rabbit at Home (1895)
- Sister Jane: Her Friends and Acquaintances (1896)
- The Story of Aaron (so named): The Son of Ben Ali (1896)
- Aaron in the Wildwoods (1897)
- Tales of the Home Folks in Peace and War (1898)
- The Chronicles of Aunt Minervy Ann (1899)
- Plantation Pageants (1899)
- On the Wing of Occasions (1900)
- Gabriel Tolliver (1902)
- The Making of a Statesman and Other Stories (1902)
- Wally Wanderoon and His Story-Telling Machine (1903)
- A Little Union Scout (1904)
- The Tar-Baby and Other Rhymes of Uncle Remus (1904)
- Told By Uncle Remus: New Stories of the Old Plantation (1905)
- Uncle Remus and Brer Rabbit (1907)
- Shadow Between His Shoulder Blades (1909)
- Uncle Remus and the Little Boy (1910)
- Uncle Remus Returns (1918)
- Seven Tales of Uncle Remus (1948)
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- Goldthwaite
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джоель Чандлер Гарріс |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джоель Чандлер Гарріс |
- Joel Chandler Harris [ 31 травня 2013 у Wayback Machine.], New Georgia Encyclopedia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhoel Chandler Garris angl Joel Chandler Harris 9 grudnya 1848 Itonton 3 lipnya 1908 Atlanta amerikanskij pismennik zhurnalist i folklorist Avtor Kazok dyadechki Rimusa Dzhoel Chandler GarrisJoel Chandler HarrisNarodivsya9 grudnya 1848 1848 12 09 1 2 Itonton Dzhordzhiya SShAPomer3 lipnya 1908 1908 07 03 4 1 59 rokiv Atlanta Dzhordzhiya SShA ciroz pechinkiPohovannyad 5 Krayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistpismennik zhurnalist folkloristMova tvorivanglijskaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiDitidAvtograf Dzhoel Chandler Garris u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Garris BiografiyaRanni roki Dzhoel Chandler Garris narodivsya 9 grudnya 1845 roku v rodini silskogospodarskogo pracivnika Mati bula emigrantkoyu z Irlandiyi yaka ranishe zhila v okruzi Richmond Nevdovzi pislya narodzhennya sina batko zalishiv sim yu Dzhoel buv nazvanij na chest likarya materi doktora Dzhoelya Brenema Chandlerom zvali dyadechka materi Use svoye zhittya Garris namagavsya ne zgaduvati pro te sho vin nezakonnonarodzhenij Plantaciya Ternvold 1862 1866 U 14 rokiv hlopcyu dovelos kinuti shkolu shob zarobiti na zhittya V berezni 1862 roku vin vlashtuvavsya na robotu do plantatora i vlasnika drukarni Dzhozefa Ternera yakij vipuskav gazetu Zemlyak U period Gromadyanskoyi vijni cya gazeta bula duzhe populyarna u KShA Garris pracyuvav za yizhu odyag i dah nad golovoyu Zgodom Terner dozvoliv Garrisu koristuvatis svoyeyu bibliotekoyu a takozh publikuvati v gazeti vlasni virshi recenziyi ta gumoristichni statti Sam Terner zaohochuvav Garrisa do pismennickoyi diyalnosti vidmitivshi u jogo robotah tvorchij pidhid ta kritichnu tochku zoru U vilnij vid roboti chas Garris cikavivsya negrityanskim folklorom Vin bagato godin provodiv u domivkah rabiv ta na kuhni sluhayuchi ta zapisuyuchi yihni istoriyi rozpovidi i folklor Spilkuyuchis z negrami sorom yazlivij hlopec pochuvavsya bilsh vpevneno Temnoshkiri dyadechko Dzhordzh Terrel starij Gerbert i titonka Krissi vid yakih Garris sluhav rozpovidi pro tvarin zgodom stali prototipami obraziv dyadechki Rimusa ta matinki Medouz u Kazkah dyadechki Rimusa Zhurnalistska diyalnist U 1864 roci armiya Pivnochi zahopila Dzhordzhiyu i vtorglasya na plantaciyu Ternvold grabuyuchi ta zabirayuchi use cinne v tomu chisli konej i hudobu Terneru dovelos zakriti gazetu i u 1866 roci Dzhoelyu Garrisu dovelos zalishiti plantaciyu mayuchi pri sobi lishe nikomu ne potribni dolari Konfederaciyi i dekilka rechej Tverdo virishivshi stati pismennikom vin vlashtovuyetsya na robotu nabiracha tekstu v Macon Telegraph v soroka milyah pivdennishe Itontona Prote taka diyalnist ne zadovolnyala jogo literaturni ambiciyi Pislya korotkochasnoyi sluzhbi v yakosti osobistogo sekretarya Vilyama Evelina i vidavcya New Orleans Crescent Monthly Garris otrimav posadu redaktora Monroe Advertiser v okruzi Forsajt U ci roki vin nasolodzhuvavsya robotoyu 1867 1870 Do togo zh vlasnikom gazeti buv Dzhejms Garrison yakij takozh pracyuvav na Ternera i tomu dobre znav Harrisa Nacherki Garrisa pro silske zhittya Dzhordzhiyi i yiyi zhiteliv oglyadi knig kalamburi i gumoristichni zamitki bagato raziv peredrukovuvalisya v gazetah i prinesli jomu slavu po vsomu shtatu Voseni 1870 roku Garrisu zaproponuvali posadu pomichnika vidavcya u vidomij gazeti Savannah Morning News v misti Savanna V Savanni Garris zakohavsya u molodu franko kanadku Ester La Rouz U kvitni 1873 roku voni odruzhilis Pid chas epidemiyi zhovtoyi garyachki u 1876 roci rodina Garrisiv pereyihala v Atlantu U tomu zh roci Garris otrimav posadu pomichnika redaktora a zgodom jogo bulo viznano odnim z golovnih hronikeriv krayini yaki zakarbuvali rozvitok amerikanskogo Pivdnya Literaturna diyalnist Odnogo razu Garrisa poprosili pidminiti pismennika folklorista Sema Smolla yakij z yakoyis prichini buv vidsutnim V cej chas Garris pridumav obraz starogo temnoshkirogo personazha yakogo vin nazvav dyadechko Rimus Vid jogo imeni Garris pochav rozpovidati stari kazki negrityanskogo folkloru U 1879 roci deyaki z cih istorij pro Bratika Krolika vpershe opublikuvalo vidannya AtlantaConstitution a zgodom yih pochali peredrukovuvati gazeti po vsij krayini U 1880 roci koli materialu nabralos dostatnya kilkist Garris vipustiv pershij zbirnik kazok pid nazvoyu Kazki dyadechka Rimusa Za chotiri misyaci bulo prodano 10 000 ekzemplyariv kniga shvidko perevidavalas Zagalom Garris napisav 185 kazok z ciklu U prodovzh zhittya Garris vipustiv she p yat zbirnikiv kazok dyadechki Rimusa ostannij z yakih vijshov u 1905 roci pid nazvoyu Novi istoriyi staroyi plantaciyi angl Told by Uncle Remus New Stories of the Old Plantation She tri nezavershenih i menshih za ob yemom zbirnika vijshli pislya smerti Garrisa Tvorchist Garrisa dala poshtovh takim pismennikam yak Redyard Kipling Vilyam Folkner Flanneri O Konnor Ralf Ellison Toni Morrison ta in U 1888 roci Dzhoel Garris razom z Markom Tvenom stali pochesnimi chlenami Amerikanskogo Tovaristva Folkloru Tvena nastilki vrazila zdatnist Garrisa vidtvoryuvati afroamerikansku dialektnu movu sho u 1882 roci zaproponuvav jomu vzyati uchast u scenichnomu chitanni v Novomu Orleani Luyiziani ta inshih shtatah Ale Garris soromivsya svogo zayikannya tomu vidmovivsya Todi Tven vzyav u Garrisa deyaki jogo materiali iz soboyu i potim rozpoviv sho istoriya pro smolyane opudalce zirvala ovaciyi Ostanni roki Dzhoel Garris aktivno prosuvav ideyu rasovoyi terpimosti a takozh prava afroamerikanciv na osvitu i pravo golosu U svoyih stattyah vin zasudzhuvav zhiteliv pivdnya za rasizm i linchuvannya chasto zgaduyuchi roboti inshogo borcya za prava temnoshkirih V E B Dyubua U 1900 roci ne vitrimavshi psihologichnogo tisku zhiteliv pivdnya Garris zvilnyayetsya z gazeti U 1904 roci vin napisav chotiri statti dlya Saturday Evening Post pro problemi rasovih vidnosin na pivdni yaki pidkreslili jogo paternalistski poglyadi Buker Vashington pisav jomu z privodu cih statej sho minulo bagato chasu z tih pir yak ya chitav bud yaki publikaciyi yaki tak pidtrimuyut mene v cij spravi Ya dozvolyu sobi vklyuchiti kilka Vashih vislovlyuvan v svoyu promovu yaku ya zbirayusya vimoviti na den narodzhennya Linkolna v Nyu Jorku Na dodachu do publikaciyi ostannih zbirok kazok dyadechka Rimusa dityachih knig i hudozhnoyi literaturi dlya doroslih Garris zasnuvav Zhurnal dyadechka Rimusa angl Uncle Remus s Magazine vin buv v pochesti u prezidenta Teodora Ruzvelta v Atlanti ta v Bilomu Domi a takozh stav chlenom amerikanskoyi Akademiyi mistectv i literaturi Dzhoel Garris pomer 3 lipnya 1908 roku vid gostrogo nefritu i buv pohovanij na zahidnomu cvintari v Atlanti Budinok v yakomu zhiv Garris tak zvane gnizdo Rena angl Wren s Nest u viktorianskomu stili u 1913 roci bulo peretvoreno v muzej dyadechki Rimusa She odin muzej roztashovanij v Itontoni vin skladayetsya z dvoh tesanih hatin seredini XIX stolittya v yakih zhili rabi de zberezheni deyaki rechi Garrisa a takozh stvorena diorama scen z narodnih kazok U 2000 roci Garrisa bulo vneseno do Zali slavi pismennikiv Dzhordzhiyi Obrani tvoriUncle Remus His Songs and His Sayings 1880 Nights with Uncle Remus 1883 Mingo and Other Sketches in Black and White 1884 Free Joe and Other Georgian Sketches 1887 Daddy Jake The Runaway And Short Stories Told After Dark 1889 Joel Chandler Harris Life of Henry W Grady 1890 Balaam and His Master and Other Sketches and Stories 1891 On the Plantation A Story of a Georgia Boy s Adventures During the War 1892 Uncle Remus and His Friends 1892 Little Mr Thimblefinger and his Queer Country What the Children Saw and Heard There Houghton Mifflin 1894 Mr Rabbit at Home 1895 Sister Jane Her Friends and Acquaintances 1896 The Story of Aaron so named The Son of Ben Ali 1896 Aaron in the Wildwoods 1897 Tales of the Home Folks in Peace and War 1898 The Chronicles of Aunt Minervy Ann 1899 Plantation Pageants 1899 On the Wing of Occasions 1900 Gabriel Tolliver 1902 The Making of a Statesman and Other Stories 1902 Wally Wanderoon and His Story Telling Machine 1903 A Little Union Scout 1904 The Tar Baby and Other Rhymes of Uncle Remus 1904 Told By Uncle Remus New Stories of the Old Plantation 1905 Uncle Remus and Brer Rabbit 1907 Shadow Between His Shoulder Blades 1909 Uncle Remus and the Little Boy 1910 Uncle Remus Returns 1918 Seven Tales of Uncle Remus 1948 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 GoldthwaitePosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhoel Chandler Garris Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhoel Chandler Garris Joel Chandler Harris 31 travnya 2013 u Wayback Machine New Georgia Encyclopedia