Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джованні Батіста Грассі італ Giovanni Battista Grassi 27 березня 1854 18540327 Ровелласка 4 травня 1925 Рим італійський

Джованні Батіста Ґрассі

Джованні Батіста Ґрассі

Джованні Батіста Грассі (італ. Giovanni Battista Grassi; 27 березня 1854(18540327), Ровелласка — 4 травня 1925, Рим) — італійський паразитолог, зоолог, ентомолог, відомий дослідженнями гельмінтів і малярії.

Джованні Баттіста Грассі
італ. Giovanni Battista Grassi
image
Народився27 березня 1854(1854-03-27)[1][2][3]
Ровелласка, Провінція Комо, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія[4][2][3]
Помер4 травня 1925(1925-05-04)[4][1][…] (71 рік)
Рим, Італія[4][2][3]
ПохованняФ'юмічіно
Країнаimage Королівство Італія
Діяльністьботанік, зоолог, ентомолог, політик, маляріолог, лікар, анатом, паразитолог, викладач університету
Alma materПавійський університет
Галузьпаразитологія[6], зоологія[6], фізичні науки[7], малярія[3], анатомія[6] і ентомологія[6]
ЗакладРимський університет ла Сапієнца[3]
Катанійський університет[3]
Посадаd
Відомі учніd
ЧленствоГеттінгенська академія наук
d
Туринська академія наук[2]
Нагороди
image

d (1899)

image Джованні Баттіста Грассі у Вікісховищі

Біографія

Роки навчання

Народився в Ровелласке, провінція Комо, в сім'ї Луїджі Баттіста Грассі, державного чиновника, і Констанс Маззукчеллі, селянського походження. Після навчання у приватній школі Болчі-Стуккі-ді-Саронно, початкового ліцею в Комо, ліцею Вольта, у жовтні 1872 року він вступив на медичний факультет Університету Павії.

Він був запальним натуралістом і часто його бачили блукачем по полях, який спостерігав і збирав комах. У 1876 році студент Грассі, перебуваючи у Ровелласі, помітив, що відбулася масова смерть котів через абсолютно невідомі причини. Розтин мертвих тварин показав, що причиною був паразит, дуже схожий на Ancylostoma duodenale, що спричинює захворювання з тяжкою анемією в людей у тропічних країнах.

Наукова кар'єра

У 1878 році він закінчив університет, вирішив застосувати отримані знання для вивчення людського паразита. У тому ж році, коли він побачив жінку, що страждала на тяжку форму анемії, підозрюючи, причиною стала анкілостома, і зрештою знайшов яйця паразита у фекаліях жінки. Через свою особливу схильність до зоології, він отримав стипендію, вирішив залишити Павію і переїхав спочатку до зоологічної станції Мессіни, а потім до зоологічної станції Неаполя.

У 1879 році переїхав до Гейдельбергу (Німеччина), де залишився до 1880 року, щоб пройти навчання в лабораторії видатного зоолога і анатома Карла Гегенбаура, одного з основоположників філогенетичного напряму в порівняльній анатомії, прихильника і послідовника Чарлза Дарвіна. У Гейдельберзі Грассі познайомився з дослідником Марі Кьонен, яка спочатку була його помічницею, а потім стала його дружиною. Вони мали дочку Ізабеллу.

З 1879 р. він разом з братами Парона почав займатися стрічковими гельмінтами і був першим, хто продемонстрував, що весь життєвий цикл збудника гіменолепідозу Hymenolepis nana може реалізуватися в одній людині без необхідності проходити через проміжного господаря. Він також зміг показати, що блохи є проміжним господарем Taenia cucumerina. З огляду на погані гігієнічні умови італійської сільської місцевості, дитині було дуже легко вжити молоко, забруднене інфікованими блохами, вступаючи в контакт з цим небажаним переносником. Саме в ті роки Грассі зрозумів важливість виявлення проміжних хазяїв з метою боротьби з найпоширенішими паразитарними хворобами того часу. У 1881 році він також зміг продемонструвати дизморфізм у Anguillola intestinalis, а Ascaris lumbricoides розвивається безпосередньо з яєць, які люди випадково проковтнули.

У 1883 році, лише двадцяти дев'яти років, після конкурсу, його призначено професором зоології, анатомії та порівняльної фізіології в Університеті Катанії, де він відновив дослідження паразитів гельмінтів і одночасно у співпраці з вченим Сальваторе Каландруччо вивчав життєвий цикл вугрів, метаморфоз личинок морського вугра.

В ентомології Грассі став найбільшим знавцем суспільного життя термітів, у 1886 році описав новий вид павукоподібних.

Дослідження малярії

Слідуючи ідеям першовідкривача малярійного плазмодія Альфонса Лаверана, Грассі в 1878 році, через оптичний мікроскоп помітив, що в крові померлих від малярії містилися таємничі пігментні тіла, що відрізнялися від бактерій. У 1890 році, у співпраці з клініцистом Раймондо Фелетті виявили Plasmodium vivax, не маючи можливості ідентифікувати механізм передачі інфекції. Деякі науковці, включаючи Альфонса Лаверана, підозрювали, що відповідальним переносником може бути комар. Зокрема, Патрік Менсон показав, що філяріоз може передаватися людям від комах і підтримав тезу, що малярія може передаватися комаром подібно до того, що він сам доказав для роду Filaria. За напрямками Менсона Грассі співпрацював з Рональдом Россом, англійським військовим лікарем, який служив у тропічних країнах, де вивчав малярію. У той же період Грассі разом з Фелетті між 1891 і 1892 роками виявив паразита малярії птахів Protosoma praecox, який дуже нагадував Plasmodium vivax. У рамках дослідницької діяльності Грассі вирішив з'ясувати взаємозв'язок між малярією та комарами. По-перше, він відмітив, що там, де були випадки малярії, поширені також комарі, а також, що у всіх регіонах поширення комарів були випадки малярії. Виходячи з цього спостереження, він дійшов до висновку, що тільки один конкретний вид комара відповідає за передачу малярії. Після результатів, отриманих Рональдом Россом з досліджень, проведених в Індії 1897 року відносно малярії людини та експериментальної демонстрації передачі малярії птахів від комарів Culex pipiens, у липні 1898 Грассі зробив ґрунтовне біогеографічне дослідження, що дозволило йому співвіднести наявність людської малярії з певним родом комарів Anopheles. У співпраці з патологоанатомами Джузеппе Бастіанеллі та Аміко Бігнамі він вивчив життєвий цикл Plasmodium у людей і комарів, а в листопаді 1898 року Грассі експериментально довів можливість передачі малярії здоровому добровольцю через укус комарів, зібраних у малярійних зонах. У наступному році він зміг довести, що комари Anopheles заражаються, коли вони кусають інфіковану людину і оголосив «закон Грассі»: «малярія дорівнює комари + інфіковані люди». У період між 1900 і 1902 роками Грассі у співпраці з лікарями Г. Ноєм, Г. Пітталунга і Г. Річчіолі здійснив серію експериментів, спрямованих на пошук рішення знешкодження малярії, яка уразила територію Остії і рівнину Капаччо, успішно продемонструвавши ефективність механічного захисту від малярії. Ці заходи складалися з: непроникного для комарів житла, невиходу людей з житлових будинках після заходу сонця і до світанку, прикріплення металевої сітки до дверей і вікон з метою мінімізації контакту з комахами. Для того, щоб мати змогу боротися з малярією найкращим чином, Грассі запропонував парламенту провести кампанію з індивідуальної хіміопрофілактики, яка передбачала прийом хініну, який вбиває малярійних плазмодіїв, яка почалася в 1901 році і продовжувалися в наступні роки до проведення рекультивації територій.

Наприкінці XIX століття Рональд Росс почав активну кампанію проти італійських дослідників, щоб претендувати на пріоритет у відкритті механізму передачі малярії, безумовно, з перспективою отримати Нобелівську премію. Зокрема, він поставив під сумнів оригінальність досліджень Грассі, наполягаючи на тому, що це його, Росса, свідчення про те, що «крилатий сірий комар з крилами» відповідає за передачу малярії, скерувало Грассі в ідентифікації переносника. Виникла велика суперечка, задокументована в різних виданнях, що трактувалося як особисті амбіції, особиста і національна гордість, проте яка мало стосується науки. Згідно з деякими істориками медицини, Росс першим виявив передачу малярії від однієї птиці до іншої через укус комара. Однак, за даними тих самих науковців, Грассі першим ідентифікував комарів Anopheles як переносника малярії. У 1902 році за відкриття способу передачі малярії Росс був удостоєний Нобелівської премії з медицини. Це не було прийнято Грассі, який, реагуючи на цей вибір Нобелівського комітету, вирішив відмовитися від своїх досліджень малярії і присвятити себе іншому: вивченню життєвого циклу паразитів винограду філлоксер (зокрема Phylloxera vastatrix), які наприкінці ХІХ століття спричинили значну шкоду, що вони нанесли виноробству, спричинивши незліченні припинення виробництва вина в Європі. У своїх дослідженнях він зміг продемонструвати різницю пошкоджуючої дії європейських та американських видів, пропонуючи відповідні заходи контролю. У цей же час Грассі зацікавився темами соціальної медицини, проводив дослідження фосфорного некрозу, що розвивався у деяких людей і сприяв появі ендемічного зобу в деяких італійських альпійських долинах. З 1903 року вперше в Римському університеті став викладати агроентомологію.

Наприкінці Першої світової війни відбулося серйозне повернення малярії в деяких регіонах Італії, і це призвело до того, що Грассі знову повернувся до роботи з нею. У 1918 році він заснував «Обсерваторію малярії» у Фьюмічіно, в дельті Тибра, де він вивчав звички комарів і здійснив велике епідеміологічне дослідження щодо захворюваності на малярію в цьому районі, пропонуючи різні методи профілактики. Починаючи з 1918 року він досліджував популяції комарів роду Anopheles у трьох різних населених пунктах — біля Неаполя, в провінції Лукка і поблизу Павії, де наявність комарів Anopheles не супроводжувалася поширенням малярії. Після трьох років досліджень Грассі довів, що існували види цього роду, що не кусали людей, а тільки тварин. Грассі продовжував вивчати малярію надалі, виправляючи власний рукопис з біології комарів Anopheles superpictus до самої смерті у Римі 4 травня 1925 року. За його останнім побажанням, він був похований на невеликому кладовищі Ф'юмічіно.

Упродовж певного часу був депутатом Палати депутатів Італії.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  3. Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Apéndice 5. — P. 1075. —
    d:Track:Q4889455d:Track:Q17629741d:Track:Q610760
  4. Грасси Джованни Баттиста // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. https://www.accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premi-del-passato/premio-vallauri

Джерела

  • Cox FEG (2006). «History of Human Parasitology». Clinical Microbiology Reviews. 15 (4): 595—612 (англ.)
  • Maurizia Alippi Cappelletti, GRASSI, Giovanni Battista, // Dizionario biografico degli italiani, vol. 58, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2002. [1] [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (італ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhovanni Batista Grassi ital Giovanni Battista Grassi 27 bereznya 1854 18540327 Rovellaska 4 travnya 1925 Rim italijskij parazitolog zoolog entomolog vidomij doslidzhennyami gelmintiv i malyariyi Dzhovanni Battista Grassiital Giovanni Battista GrassiNarodivsya27 bereznya 1854 1854 03 27 1 2 3 Rovellaska Provinciya Komo Lombardiya Lombardo Venecijske korolivstvo Avstrijska imperiya 4 2 3 Pomer4 travnya 1925 1925 05 04 4 1 71 rik Rim Italiya 4 2 3 PohovannyaF yumichinoKrayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnistbotanik zoolog entomolog politik malyariolog likar anatom parazitolog vikladach universitetuAlma materPavijskij universitetGaluzparazitologiya 6 zoologiya 6 fizichni nauki 7 malyariya 3 anatomiya 6 i entomologiya 6 ZakladRimskij universitet la Sapiyenca 3 Katanijskij universitet 3 PosadadVidomi uchnidChlenstvoGettingenska akademiya nauk d Turinska akademiya nauk 2 Nagorodid 1899 Dzhovanni Battista Grassi u VikishovishiBiografiyaRoki navchannya Narodivsya v Rovellaske provinciya Komo v sim yi Luyidzhi Battista Grassi derzhavnogo chinovnika i Konstans Mazzukchelli selyanskogo pohodzhennya Pislya navchannya u privatnij shkoli Bolchi Stukki di Saronno pochatkovogo liceyu v Komo liceyu Volta u zhovtni 1872 roku vin vstupiv na medichnij fakultet Universitetu Paviyi Vin buv zapalnim naturalistom i chasto jogo bachili blukachem po polyah yakij sposterigav i zbirav komah U 1876 roci student Grassi perebuvayuchi u Rovellasi pomitiv sho vidbulasya masova smert kotiv cherez absolyutno nevidomi prichini Roztin mertvih tvarin pokazav sho prichinoyu buv parazit duzhe shozhij na Ancylostoma duodenale sho sprichinyuye zahvoryuvannya z tyazhkoyu anemiyeyu v lyudej u tropichnih krayinah Naukova kar yera U 1878 roci vin zakinchiv universitet virishiv zastosuvati otrimani znannya dlya vivchennya lyudskogo parazita U tomu zh roci koli vin pobachiv zhinku sho strazhdala na tyazhku formu anemiyi pidozryuyuchi prichinoyu stala ankilostoma i zreshtoyu znajshov yajcya parazita u fekaliyah zhinki Cherez svoyu osoblivu shilnist do zoologiyi vin otrimav stipendiyu virishiv zalishiti Paviyu i pereyihav spochatku do zoologichnoyi stanciyi Messini a potim do zoologichnoyi stanciyi Neapolya U 1879 roci pereyihav do Gejdelbergu Nimechchina de zalishivsya do 1880 roku shob projti navchannya v laboratoriyi vidatnogo zoologa i anatoma Karla Gegenbaura odnogo z osnovopolozhnikiv filogenetichnogo napryamu v porivnyalnij anatomiyi prihilnika i poslidovnika Charlza Darvina U Gejdelberzi Grassi poznajomivsya z doslidnikom Mari Konen yaka spochatku bula jogo pomichniceyu a potim stala jogo druzhinoyu Voni mali dochku Izabellu Z 1879 r vin razom z bratami Parona pochav zajmatisya strichkovimi gelmintami i buv pershim hto prodemonstruvav sho ves zhittyevij cikl zbudnika gimenolepidozu Hymenolepis nana mozhe realizuvatisya v odnij lyudini bez neobhidnosti prohoditi cherez promizhnogo gospodarya Vin takozh zmig pokazati sho blohi ye promizhnim gospodarem Taenia cucumerina Z oglyadu na pogani gigiyenichni umovi italijskoyi silskoyi miscevosti ditini bulo duzhe legko vzhiti moloko zabrudnene infikovanimi blohami vstupayuchi v kontakt z cim nebazhanim perenosnikom Same v ti roki Grassi zrozumiv vazhlivist viyavlennya promizhnih hazyayiv z metoyu borotbi z najposhirenishimi parazitarnimi hvorobami togo chasu U 1881 roci vin takozh zmig prodemonstruvati dizmorfizm u Anguillola intestinalis a Ascaris lumbricoides rozvivayetsya bezposeredno z yayec yaki lyudi vipadkovo prokovtnuli U 1883 roci lishe dvadcyati dev yati rokiv pislya konkursu jogo priznacheno profesorom zoologiyi anatomiyi ta porivnyalnoyi fiziologiyi v Universiteti Kataniyi de vin vidnoviv doslidzhennya parazitiv gelmintiv i odnochasno u spivpraci z vchenim Salvatore Kalandruchcho vivchav zhittyevij cikl vugriv metamorfoz lichinok morskogo vugra V entomologiyi Grassi stav najbilshim znavcem suspilnogo zhittya termitiv u 1886 roci opisav novij vid pavukopodibnih Doslidzhennya malyariyi Sliduyuchi ideyam pershovidkrivacha malyarijnogo plazmodiya Alfonsa Laverana Grassi v 1878 roci cherez optichnij mikroskop pomitiv sho v krovi pomerlih vid malyariyi mistilisya tayemnichi pigmentni tila sho vidriznyalisya vid bakterij U 1890 roci u spivpraci z klinicistom Rajmondo Feletti viyavili Plasmodium vivax ne mayuchi mozhlivosti identifikuvati mehanizm peredachi infekciyi Deyaki naukovci vklyuchayuchi Alfonsa Laverana pidozryuvali sho vidpovidalnim perenosnikom mozhe buti komar Zokrema Patrik Menson pokazav sho filyarioz mozhe peredavatisya lyudyam vid komah i pidtrimav tezu sho malyariya mozhe peredavatisya komarom podibno do togo sho vin sam dokazav dlya rodu Filaria Za napryamkami Mensona Grassi spivpracyuvav z Ronaldom Rossom anglijskim vijskovim likarem yakij sluzhiv u tropichnih krayinah de vivchav malyariyu U toj zhe period Grassi razom z Feletti mizh 1891 i 1892 rokami viyaviv parazita malyariyi ptahiv Protosoma praecox yakij duzhe nagaduvav Plasmodium vivax U ramkah doslidnickoyi diyalnosti Grassi virishiv z yasuvati vzayemozv yazok mizh malyariyeyu ta komarami Po pershe vin vidmitiv sho tam de buli vipadki malyariyi poshireni takozh komari a takozh sho u vsih regionah poshirennya komariv buli vipadki malyariyi Vihodyachi z cogo sposterezhennya vin dijshov do visnovku sho tilki odin konkretnij vid komara vidpovidaye za peredachu malyariyi Pislya rezultativ otrimanih Ronaldom Rossom z doslidzhen provedenih v Indiyi 1897 roku vidnosno malyariyi lyudini ta eksperimentalnoyi demonstraciyi peredachi malyariyi ptahiv vid komariv Culex pipiens u lipni 1898 Grassi zrobiv gruntovne biogeografichne doslidzhennya sho dozvolilo jomu spivvidnesti nayavnist lyudskoyi malyariyi z pevnim rodom komariv Anopheles U spivpraci z patologoanatomami Dzhuzeppe Bastianelli ta Amiko Bignami vin vivchiv zhittyevij cikl Plasmodium u lyudej i komariv a v listopadi 1898 roku Grassi eksperimentalno doviv mozhlivist peredachi malyariyi zdorovomu dobrovolcyu cherez ukus komariv zibranih u malyarijnih zonah U nastupnomu roci vin zmig dovesti sho komari Anopheles zarazhayutsya koli voni kusayut infikovanu lyudinu i ogolosiv zakon Grassi malyariya dorivnyuye komari infikovani lyudi U period mizh 1900 i 1902 rokami Grassi u spivpraci z likaryami G Noyem G Pittalunga i G Richchioli zdijsniv seriyu eksperimentiv spryamovanih na poshuk rishennya zneshkodzhennya malyariyi yaka urazila teritoriyu Ostiyi i rivninu Kapachcho uspishno prodemonstruvavshi efektivnist mehanichnogo zahistu vid malyariyi Ci zahodi skladalisya z neproniknogo dlya komariv zhitla nevihodu lyudej z zhitlovih budinkah pislya zahodu soncya i do svitanku prikriplennya metalevoyi sitki do dverej i vikon z metoyu minimizaciyi kontaktu z komahami Dlya togo shob mati zmogu borotisya z malyariyeyu najkrashim chinom Grassi zaproponuvav parlamentu provesti kampaniyu z individualnoyi himioprofilaktiki yaka peredbachala prijom hininu yakij vbivaye malyarijnih plazmodiyiv yaka pochalasya v 1901 roci i prodovzhuvalisya v nastupni roki do provedennya rekultivaciyi teritorij Naprikinci XIX stolittya Ronald Ross pochav aktivnu kampaniyu proti italijskih doslidnikiv shob pretenduvati na prioritet u vidkritti mehanizmu peredachi malyariyi bezumovno z perspektivoyu otrimati Nobelivsku premiyu Zokrema vin postaviv pid sumniv originalnist doslidzhen Grassi napolyagayuchi na tomu sho ce jogo Rossa svidchennya pro te sho krilatij sirij komar z krilami vidpovidaye za peredachu malyariyi skeruvalo Grassi v identifikaciyi perenosnika Vinikla velika superechka zadokumentovana v riznih vidannyah sho traktuvalosya yak osobisti ambiciyi osobista i nacionalna gordist prote yaka malo stosuyetsya nauki Zgidno z deyakimi istorikami medicini Ross pershim viyaviv peredachu malyariyi vid odniyeyi ptici do inshoyi cherez ukus komara Odnak za danimi tih samih naukovciv Grassi pershim identifikuvav komariv Anopheles yak perenosnika malyariyi U 1902 roci za vidkrittya sposobu peredachi malyariyi Ross buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z medicini Ce ne bulo prijnyato Grassi yakij reaguyuchi na cej vibir Nobelivskogo komitetu virishiv vidmovitisya vid svoyih doslidzhen malyariyi i prisvyatiti sebe inshomu vivchennyu zhittyevogo ciklu parazitiv vinogradu fillokser zokrema Phylloxera vastatrix yaki naprikinci HIH stolittya sprichinili znachnu shkodu sho voni nanesli vinorobstvu sprichinivshi nezlichenni pripinennya virobnictva vina v Yevropi U svoyih doslidzhennyah vin zmig prodemonstruvati riznicyu poshkodzhuyuchoyi diyi yevropejskih ta amerikanskih vidiv proponuyuchi vidpovidni zahodi kontrolyu U cej zhe chas Grassi zacikavivsya temami socialnoyi medicini provodiv doslidzhennya fosfornogo nekrozu sho rozvivavsya u deyakih lyudej i spriyav poyavi endemichnogo zobu v deyakih italijskih alpijskih dolinah Z 1903 roku vpershe v Rimskomu universiteti stav vikladati agroentomologiyu Naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni vidbulosya serjozne povernennya malyariyi v deyakih regionah Italiyi i ce prizvelo do togo sho Grassi znovu povernuvsya do roboti z neyu U 1918 roci vin zasnuvav Observatoriyu malyariyi u Fyumichino v delti Tibra de vin vivchav zvichki komariv i zdijsniv velike epidemiologichne doslidzhennya shodo zahvoryuvanosti na malyariyu v comu rajoni proponuyuchi rizni metodi profilaktiki Pochinayuchi z 1918 roku vin doslidzhuvav populyaciyi komariv rodu Anopheles u troh riznih naselenih punktah bilya Neapolya v provinciyi Lukka i poblizu Paviyi de nayavnist komariv Anopheles ne suprovodzhuvalasya poshirennyam malyariyi Pislya troh rokiv doslidzhen Grassi doviv sho isnuvali vidi cogo rodu sho ne kusali lyudej a tilki tvarin Grassi prodovzhuvav vivchati malyariyu nadali vipravlyayuchi vlasnij rukopis z biologiyi komariv Anopheles superpictus do samoyi smerti u Rimi 4 travnya 1925 roku Za jogo ostannim pobazhannyam vin buv pohovanij na nevelikomu kladovishi F yumichino Uprodovzh pevnogo chasu buv deputatom Palati deputativ Italiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Anguera J E Enciclopedia universal ilustrada europeo americana Editorial Espasa 1905 Vol Apendice 5 P 1075 ISBN 978 84 239 4500 9 d Track Q4889455d Track Q17629741d Track Q610760 Grassi Dzhovanni Battista Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www accademiadellescienze it attivita premi e borse premi del passato premio vallauriDzherelaCox FEG 2006 History of Human Parasitology Clinical Microbiology Reviews 15 4 595 612 angl Maurizia Alippi Cappelletti GRASSI Giovanni Battista Dizionario biografico degli italiani vol 58 Roma Istituto dell Enciclopedia Italiana 2002 1 22 sichnya 2019 u Wayback Machine ital

Дата публікації:
Топ