Джованні Антоніо Порденоне

Пордено́не (італ. Il Pordenone), справжнє ім'я Джова́нні Анто́ніо де Са́ккіс (італ. Giovanni Antonio de' Sacchis; бл. 1484, Порденоне — 14 січня 1539, Феррара) — італійський живописець.

Джованні Антоніо Порденоне
Народження	1484^[1] Порденоне, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Смерть	14 січня 1539
	Феррара, Феррарське герцогство
Країна	Венеційська республіка
Діяльність	художник
Напрямок	маньєризм
Відомі учні	^d
Твори	^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Діти	^d
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, ^d, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Вікторії, Художній музей Північної Кароліни, Брера, Галерея Академії (Венеція), Національна галерея, Музей історії мистецтв, ^d, Національний музей у Варшаві, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея Ірландії, ^d і Ашмолеан музей
Джованні Антоніо Порденоне у Вікісховищі

Біографія

Народився у містечку Порденоне в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. Свідчення про те, хто був його учителем не збереглись. Джорджо Вазарі, який згадує його в своїх «Життєписах» (1550), вважав його самоуком.

«Св. Лоренцо Джустініані в оточенні святих», 1532, Галерея Академії, Венеція

Порденоне працював в основному в Північній Італії. Перші полотна художника наївні і архаїчні, однак до 1510-х років він вже оволодів сучасну йому венеційську манеру живопису, еталоном якої була творчість Джорджоне. В 1517 році Порденоне відвідав Рим, де під впливом Мікеланджело його стиль став більш монументальним і величним. Він також збагатив арсенал своїх засобів прийомами ілюзіонізму, що, ймовірно, був запозичений в Андреа Мантеньї. Найбільш яскравим прикладом нового стилю художника є масштабна фреска «Розп'яття», що виконана для собору в Кремоні.

Художник був дуже честолюбним, а й іноді безпринципним у досягненні своїх цілей. Відомо, що він був притягнутий до суду за звинуваченням у тому, що найняв убивць з метою усунення свого брата, який був перешкодою в отриманні спадку. Він плів інтриги і влаштовував змови проти своїх колег, намагаючись заволодіти їхніми замовленнями.

В 1536 році Порденоне переїхав у Венецію, де на деякий час став серйозним суперником Тіціана. В 1538 році був запрошений до двору герцога Феррари Ерколе II, відомого покровителя мистецтв, де йому так і не судилося проявити себе: невдовзі після переїзду художник раптово помер. Несподівана і загадкова смерть Порденоне дала привід вважати, що він був отруєний.

Література

• Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Антоніо Порденоне

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563