Пордено́не (італ. Il Pordenone), справжнє ім'я Джова́нні Анто́ніо де Са́ккіс (італ. Giovanni Antonio de' Sacchis; бл. 1484, Порденоне — 14 січня 1539, Феррара) — італійський живописець.
Джованні Антоніо Порденоне | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1484[1] Порденоне, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія | |||
Смерть | 14 січня 1539 | |||
Феррара, Феррарське герцогство | ||||
Країна | Венеційська республіка | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | маньєризм | |||
Відомі учні | d | |||
Твори | d, d, d, d і d | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, d, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Вікторії, Художній музей Північної Кароліни, Брера, Галерея Академії (Венеція), Національна галерея, Музей історії мистецтв, d, Національний музей у Варшаві, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея Ірландії, d і Ашмолеан музей | |||
| ||||
Джованні Антоніо Порденоне у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився у містечку Порденоне в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. Свідчення про те, хто був його учителем не збереглись. Джорджо Вазарі, який згадує його в своїх «Життєписах» (1550), вважав його самоуком.
Порденоне працював в основному в Північній Італії. Перші полотна художника наївні і архаїчні, однак до 1510-х років він вже оволодів сучасну йому венеційську манеру живопису, еталоном якої була творчість Джорджоне. В 1517 році Порденоне відвідав Рим, де під впливом Мікеланджело його стиль став більш монументальним і величним. Він також збагатив арсенал своїх засобів прийомами ілюзіонізму, що, ймовірно, був запозичений в Андреа Мантеньї. Найбільш яскравим прикладом нового стилю художника є масштабна фреска «Розп'яття», що виконана для собору в Кремоні.
Художник був дуже честолюбним, а й іноді безпринципним у досягненні своїх цілей. Відомо, що він був притягнутий до суду за звинуваченням у тому, що найняв убивць з метою усунення свого брата, який був перешкодою в отриманні спадку. Він плів інтриги і влаштовував змови проти своїх колег, намагаючись заволодіти їхніми замовленнями.
В 1536 році Порденоне переїхав у Венецію, де на деякий час став серйозним суперником Тіціана. В 1538 році був запрошений до двору герцога Феррари Ерколе II, відомого покровителя мистецтв, де йому так і не судилося проявити себе: невдовзі після переїзду художник раптово помер. Несподівана і загадкова смерть Порденоне дала привід вважати, що він був отруєний.
Література
- Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Антоніо Порденоне
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pordeno ne ital Il Pordenone spravzhnye im ya Dzhova nni Anto nio de Sa kkis ital Giovanni Antonio de Sacchis bl 1484 Pordenone 14 sichnya 1539 Ferrara italijskij zhivopisec Dzhovanni Antonio PordenoneNarodzhennya1484 1 Pordenone Friuli Veneciya Dzhuliya ItaliyaSmert14 sichnya 1539 Ferrara Ferrarske gercogstvoKrayina Venecijska respublikaDiyalnisthudozhnikNapryamokmanyerizmVidomi uchnidTvorid d d d i dDitidRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena d Muzej Prado Hudozhnij institut Chikago Muzej Getti Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Viktoriyi Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini Brera Galereya Akademiyi Veneciya Nacionalna galereya Muzej istoriyi mistectv d Nacionalnij muzej u Varshavi Muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalna galereya Irlandiyi d i Ashmolean muzej Dzhovanni Antonio Pordenone u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u mistechku Pordenone v regioni Friuli Veneciya Dzhuliya Svidchennya pro te hto buv jogo uchitelem ne zbereglis Dzhordzho Vazari yakij zgaduye jogo v svoyih Zhittyepisah 1550 vvazhav jogo samoukom Sv Lorenco Dzhustiniani v otochenni svyatih 1532 Galereya Akademiyi Veneciya Pordenone pracyuvav v osnovnomu v Pivnichnij Italiyi Pershi polotna hudozhnika nayivni i arhayichni odnak do 1510 h rokiv vin vzhe ovolodiv suchasnu jomu venecijsku maneru zhivopisu etalonom yakoyi bula tvorchist Dzhordzhone V 1517 roci Pordenone vidvidav Rim de pid vplivom Mikelandzhelo jogo stil stav bilsh monumentalnim i velichnim Vin takozh zbagativ arsenal svoyih zasobiv prijomami ilyuzionizmu sho jmovirno buv zapozichenij v Andrea Mantenyi Najbilsh yaskravim prikladom novogo stilyu hudozhnika ye masshtabna freska Rozp yattya sho vikonana dlya soboru v Kremoni Hudozhnik buv duzhe chestolyubnim a j inodi bezprincipnim u dosyagnenni svoyih cilej Vidomo sho vin buv prityagnutij do sudu za zvinuvachennyam u tomu sho najnyav ubivc z metoyu usunennya svogo brata yakij buv pereshkodoyu v otrimanni spadku Vin pliv intrigi i vlashtovuvav zmovi proti svoyih koleg namagayuchis zavoloditi yihnimi zamovlennyami V 1536 roci Pordenone pereyihav u Veneciyu de na deyakij chas stav serjoznim supernikom Ticiana V 1538 roci buv zaproshenij do dvoru gercoga Ferrari Erkole II vidomogo pokrovitelya mistectv de jomu tak i ne sudilosya proyaviti sebe nevdovzi pislya pereyizdu hudozhnik raptovo pomer Nespodivana i zagadkova smert Pordenone dala privid vvazhati sho vin buv otruyenij LiteraturaMirovoe iskusstvo Mastera italyanskogo Vozrozhdeniya Sost I G Mosin SPb OOO SZKEO Kristall 2006 160 s il ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhovanni Antonio PordenonePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563