Джеральдіна Джеррі Кобб англ Geraldyne M Jerrie Cobb 5 березня 1931 Норман Оклахома 18 березня 2019 Флорида американська

Джеральдіна (Джеррі) Кобб (англ. Geraldyne M 'Jerrie' Cobb, 5 березня 1931, Норман, Оклахома — 18 березня 2019, Флорида) — американська льотчиця, володарка величезної кількості рекордів швидкості, висоти і дальності польотів, автобіографістка та борчиня за права жінок. Одна з організаторок у 1961 році неофіційного феміністського проєкту Меркурій 13, який об'єднав льотчиць, що прагнули здійснити космічний політ і стати астронавтками. Попри тривалу дискусію і міжнародний розголос, жодна з учасниць групи Меркурій 13 в космосі не побувала.

Джеральдіна Кобб

Прізвисько	Jerrie
Народилася	5 березня 1931(1931-03-05) Норман, Оклахома, США
Померла	18 березня 2019(2019-03-18)^[1] (88 років) Флорида, США^[2]
Країна	США
Діяльність	льотчиця, автобіографка
Alma mater	^d
Членство	Дев'яносто дев'ять^[3]
Нагороди	^d (1973) ^d (2012) Honoris causa (12 травня 2007)
IMDb	ID 9527397
Медіафайли у Вікісховищі

Передісторія

Зовнішні зображення
	Фотография Джеральдина Кобб.

Зовнішні зображення
	Фотография Джеральдина Кобб.

Зовнішні зображення
	Фотография Джеральдина Кобб.

Народилася 5 березня 1931 року в місті Норман, Оклахома в родині підполковникаа Вільяма Кобба і Гелени Батлер Стоун Кобб. Ще у ранньому віці під впливом батька-пілота захопилась авіацією. Кобб навчилась керувати літаком у 12 років на біплані фірми «Вако» свого батька з відкритою кабіною. У 16 років вона літала навколо Великих рівнин на , розкидаючи листівки над маленькими містами з рекламою мандрівних цирків. У 17 років Кобб отримала ліцензію приватного пілота. Рік по тому вона отримала ліцензію на комерційні польоти.

У 19 років Кобб була інструкторкою з навчання пілотуванню. У 21 рік вона транспортувала військових в усьому світі і пілотувала чотиримоторні бомбардувальники.

З огляду на повернення багатьох кваліфікованих чоловіків-пілотів після Другої світової війни Кобб вимушена займатись менш кваліфікованою діяльністю, зокрема, патрулюванням трубопроводів та розпиленням добрив. Попри це вона продовжувала підвищувати свою кваліфікацію як пілотеса багатомоторних літаків, пілотеса-інструкторка та наземна інструкторка.

Кобб встановлювала рекорди зі швидкості, відстані й абсолютної висоти у віці 20 років. Вона стала першою жінкою, яка літала на Паризькому авіашоу в Ле-Бурже, найбільшій авіаційній експозиції в світі. Після чого вона отримала звання «Пілота року» і була нагороджена Золотою медаллю «Амелія Ергарт». Журнал Life назвав її однією з 9 жінок, що увійшли до списку «100 найвидатніших молодих людей у Сполучених Штатах».

Щоб зібрати гроші на купівлю літака Другої світової війни Fairchild PT-23, Кобб грала у жіночий софтбол у напівпрофесійній команді Oklahoma City Queens.

До 1959 року вона була льотчицею і менеджеркою компанії Aero Design and Engineering Company, що сконструювала літак Aero Commander, на якому Кобб встановила свої рекорди. До 1960 року вона мала 7000 годин нальотів і встановила три світові авіаційні рекорди: світовий рекорд 1959 року з безперервного польоту на далекі відстані, світовий рекорд 1959 року швидкості для легкомоторних літаків та світовий рекорд 1960 року з набору висоти для легкомоторних літаків, що дорівнював 37010 футів.

Входила до об'єднання льотчиць Дев'яносто дев'ять. Кобб — одна із групи жінок, які пішли в Клініку Лавлеса у Нью-Мексико у 1961 році і пройшли ті ж медичні і психологічні тести, що і чоловіки-астронавти з Першої сімки (Меркурій 7).

У травні 1961 року адміністратор НАСА Джеймс Вебб призначив Джеральдіну Кобб консультанткою космічної програми NASA.

Меркурій 13

Джеральдіна Кобб керує багатоосьовим космічним інерційним комплексом (MASTIF) у Дослідницькому центрі Льюїса в Огайо. Випробування моделювало контроль над космічним кораблем, що обертається.

Незалежний дослідник Вільям Рендолф Лавлес (другий) допомагав скласти тести для астронавтів-чоловіків NASA. Йому стало цікаво, як жінки пройдуть ці випробування. У 1960 році Лавлес запропонував Джеральдіні Кобб набрати групу кандидаток в астронавтки і пройти ті ж суворі випробування. Цю групу з 20 відібраних льотчиць Кобб назвала «Флетс» (Fellow Lady Astronaut Trainees — «FLATs»).

На початку 1961 року всі пілотеси пройшли ті ж фізичні тести, які пройшли астронавти з проєкту Меркурій. 13 жінок з групи «Флетс» пройшли тести «Фаза-1», вони і склали групу Меркурій 13.

Кількох жінок відібрали для додаткових тестів. Джерральдіна Кобб, Рея Геррл і Фанк Воллі переїхали в Оклахома-Сіті, для проходження 2-ї фази тестів. Вони складалися з випробування у сурдокамері і психологічних тестів. Кобб була єдиною з жінок, що пройшла Фазу-3 (аеромедичний тест з використанням військової техніки і реактивного літака), інші жінки повинні були прибути у Військово-морську школу авіаційної медицини у Пенсаколі, Флорида, щоб пройти такі самі тести. Проте було оголошено про скасування випробувань.

NASA наполягала на своїй думці, що астронавтами повинні бути кваліфіковані льотчики-випробувачі (чоловіки). Одна з 13 учасниць проєкту була дружиною американського сенатора, і були влаштовані слухання в Конгресі США.

Кобб негайно вилетіла до Вашингтона, щоб спробувати відновити програму тестування. Вона і Джейн Гарт написали листа президенту Джону Ф. Кеннеді і відвідали віцепрезидента Ліндона Б. Джонсона. 17 і 18 липня 1962 року представник сенату Віктор Анфузо ініціював публічні слухання спеціальної підкомісії Комітету палати з питань науки і астронавтики.

Представник NASA Джордж Лоу і астронавти Джон Гленн і Скотт Карпентер заявили, що у NASA немає критеріїв для відбору жінок-астронавток. Вони повідомили, що NASA вимагало, щоб усі астронавти були випускниками військових реактивних випробувальних програм і мали дипломи інженера, недоступні тоді жінкам. Хоча деякі члени Підкомісії співчували жіночим аргументам, слухання закінчилися нічим. Попри розголос, NASA не включило жінок у свою офіційну програму навчання.

Розчарування

Припинення проєкту Меркурій 13 і крах надій на співпрацю з NASA завдав Джерральдіні Кобб сильного емоційного удару. Політ у космос став для неї заповітною мрією. У 1962 році вона залишила роботу тест-льотчиці на авіазаводі в місті Оклахома-Сіті й вирушила з місіонерською місією в джунглі Амазонки. На невеликому літаку вона розвозила спорядження, харчові продукти і медикаменти для дослідницьких груп, допомагала індіанським племенам, що живуть на межі вимирання. Її роботу високо оцінила світова спільнота. Кобб була відзначена урядами Бразилії, Колумбії, Еквадору, Франції та Перу. У 1981 році вона була номінована на Нобелівську премію миру за гуманітарну роботу.

У США повернулася тільки у 1996 році. 1999 року Національна організація жінок провела кампанію, щоб відправити Кобб в космос для дослідження наслідків старіння, аналогічно до Джона Гленна, проте вирушити в космос їй не вдалося.

Джеральдіна Кобб отримала численні відзнаки в галузі авіації, в тому числі «Гармон Трофі» і премію «Золоті крила» Міжнародного Авіаційного Авіації.

Нагороди

Золота медаль Амелії Ергарт.
Жінка року в авіації.
Пілот року від Національної асоціації пілотів.
Золоті крила від міжнародної федерації аеронавтики, Париж.
П'ять років була консультантом Федеральної авіаційної адміністрації США.
Нагорода від уряду Еквадору за нові повітряні маршрути через Анди.
1973 року Президент Річард Ніксон нагородив премією « як «Найкраща льотчиця світу» під час церемонії у Білому домі.
Включена до Залу слави Оклахоми як «найвидатніший авіатор США».
Премія «Піонерка» за допомогу індіанським племенам у джунглях Амазонки.
1979 Премія єпископа Райта за «гуманітарний внесок у сучасну авіацію».
2007 р. Почесний доктор наук Університету Вісконсіна — Ошкош.

Див. також

Примітки

https://arstechnica.com/science/2019/04/jerrie-cobb-an-aviation-pioneer-and-advocate-for-women-in-space-has-died/
https://www.ninety-nines.org/NH-Jerrie_Geraldyn_Cobb_126.htm
Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
Джеррі Кобб «Джеррі Кобб, соло-пілот» (автобіографія) [ 16 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року
Джон Шеплер «Астронавт Джеррі Кобб, Меркурій 13 Перші астронавти жінок у НАСА» [ 2023-04-04 у Wayback Machine.] johnshepler.com Доступ 12 березня 2010
Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
Жінки [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] Kelli Gant в авіації [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] [Дев'яносто дев'ять] Inc. Доступно 12 березня 2010 року
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2019.
Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року
. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 15 серпня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року
«UW Oshkosh Меркурій 13 біографія»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
Джеррі Кобб (Jerrie Cobb) jerrie_cobb_facts.html Джеррі Кобб, факти (автобіографія) [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Альбін Кребс (21 вересня 1973 р.) 5 Top Pilots Cited [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.], New York Times, доступний 13 березня 2010 року
Джеррі Кобб [ 7 червня 2010 у Wayback Machine.]
Університет Вісконсіна-Ошкош - Кобб [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] отримав доступ 12 березня 2010 року

Посилання

Mercury 13 web site [ 4 січня 2022 у Wayback Machine.]
NPR feature on the FLATs [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
Alexis Madrigal, «The Women Who Would Have Been Sally Ride» [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.], The Atlantic, July 24, 2012. (Tagline: «The truth is: the sexism of the day себе пригніченими the science of the day.»)
Жінка Lovelace в космосі [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] nasa.gov

[[https://arstechnica.com/science/2019/04/jerrie-cobb-an-aviation-pioneer-and-advocate-for-women-in-space-has-died/_https://arstechnica.com/science/2019/04/jerrie-cobb-an-aviation-pioneer-and-advocate-for-women-in-space-has-died/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://arstechnica.com/science/2019/04/jerrie-cobb-an-aviation-pioneer-and-advocate-for-women-in-space-has-died/

[[https://www.ninety-nines.org/NH-Jerrie_Geraldyn_Cobb_126.htm_https://www.ninety-nines.org/NH-Jerrie_Geraldyn_Cobb_126.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://www.ninety-nines.org/NH-Jerrie_Geraldyn_Cobb_126.htm

[monash-4] Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року

[bio-5] Джеррі Кобб «Джеррі Кобб, соло-пілот» (автобіографія) [ 16 листопада 2014 у Wayback Machine.]

[monash2-6] Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року

[darling_enc-7] Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року

[astronaut-8] Джон Шеплер «Астронавт Джеррі Кобб, Меркурій 13 Перші астронавти жінок у НАСА» [ 2023-04-04 у Wayback Machine.] johnshepler.com Доступ 12 березня 2010

[monash3-9] Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року

[ninety92-10] Жінки [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] Kelli Gant в авіації [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] [Дев'яносто дев'ять] Inc. Доступно 12 березня 2010 року

[11] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2019.

[darling_enc3-12] Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року

[13] . Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 15 серпня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()

[darling_enc4-14] Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року

[15] «UW Oshkosh Меркурій 13 біографія»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[monash4-16] Харгрейв, [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року

[facts-17] Джеррі Кобб (Jerrie Cobb) jerrie_cobb_facts.html Джеррі Кобб, факти (автобіографія) [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

[nyt1972-18] Альбін Кребс (21 вересня 1973 р.) 5 Top Pilots Cited [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.], New York Times, доступний 13 березня 2010 року

[jcfacts-19] Джеррі Кобб [ 7 червня 2010 у Wayback Machine.]

[hon_doc-20] Університет Вісконсіна-Ошкош - Кобб [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] отримав доступ 12 березня 2010 року

[1]

[2]

[3]