Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеймс Джордж Фрейзер англ James George Frazer нар 1 січня 1854 18540101 Глазго пом 7 травня 1941 Кембридж представник ш

Джеймс Фрейзер

Джеймс Фрейзер

Джеймс Джордж Фрейзер (англ. James George Frazer, нар. 1 січня 1854(18540101), Глазго — пом. 7 травня 1941, Кембридж) — представник школи англійської соціальної антропології, еволюціоніст, релігієзнавець, фольклорист, етнолог, культуролог та історик релігії, вніс величезний внесок у вивчення тотемізму, магії і трансформації релігійних вірувань протягом історії людства. Протягом шістдесяти років проводив понад 12 годин за своїм робочим столом. Найвідоміша робота «Золота гілка» (1890) — монументальна праця з 12 томів. В цій праці Фрейзер систематизував фактичний матеріал по первісній магії, міфології, тотемізму, анімізму, табу, релігійних вірувань, фольклору і звичаїв різних народів.

Джеймс Джордж Фрейзер
англ. Sir James George Frazer
image
Ім'я при народженніангл. James George Frazer
Народився1 січня 1854(1854-01-01)[1][2][…]
Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер7 травня 1941(1941-05-07)[1][2][…](87 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія
Країнаimage Велика Британія[4]
Діяльністьантрополог, письменник, історик, міфограф, класицист, богослов, фольклорист, етнолог, етнограф
Галузьантропологія, етнологія[5], культурологія, фольклор, історія релігії, соціальна антропологія[5], етнографія[5], релігія[5], обряд[5], міф[5] і магія[5]
Alma materУніверситет Глазго, Триніті-коледж (Кембридж), Кембриджський університет і d
Науковий керівникd
Знання мованглійська[1][5][6]
ЗакладКембриджський університет і Ліверпульський університет
ЧленствоНімецький археологічний інститут, Лондонське королівське товариство, Британська академія, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Академія надписів та красного письменства (1941)[7], d і d
Батькоd[8]
У шлюбі зd
Нагороди

В даний час теорія Фрезера про еволюційну послідовність магії, релігії та науки вже не є визнаною, а загальна психологічна теорія Фрезера виявилася незадовільною.

Біографія

Джеймс Джордж Фрейзер народився в м. Глазго в заможній шотландській сім'ї фармацевта і виховувався в дусі пресвітеріанської церкви. Він був старшим з чотирьох дітей, батько — Даніель Ф. Фрейзер, мати — Кетрін Фрейзер. Батьки Фрейзера були часткою Вільної церкви Шотландії — консервативної секти, яка в 1840-х рр. порвала з офіційною шотландської церквою. Джеймс виріс в атмосфері глибокої побожності, яку, як він пізніше писав, зовсім не рахував гнітючою.

Він навчався в Університеті Глазго у віці 15 років (звичайний вік для того часу). Отримав освіту за спеціальності юриспруденція (1869—74). У мемуарах він згадує, що в цей час з ним сталися три важливі речі: він на все життя захопився класичними мовами і літературою, зрозумів, що світ керується системою незмінних природних законів, і безболісно втратив релігійну віру свого дитинства. Прочитавши книгу Едварда Тайлора «Первісна культура» (1871), вирішив вивчати антропологію. Він вважав, що хоча шотландська освіта дала більш різнобічну підготовку, ніж це зробила б англійська, але все-таки її рівня не достатньо, і вступив у 1874 році до Триніті-коледжу в Кембриджі. В коледжі присвятив себе класичному вивченню грецької та латинської мов. Згодом став атеїстом і відкинув християнську релігію як «цілковито неправильну». Дружба з Робертсоном Смітом ще більше спонукала його до просування саме цим напрямком.

Сміт викладав іврит та Новий заповіт в Теологічному коледжі церкви в Абердині. У 1875 році він спровокував скандал, опублікувавши в «Британській енциклопедії» дві статті, де стверджував, що Біблію написали люди і вона не була одкровенням Бога, а Старий заповіт не є однорідним зведенням законів — схожий більше на різнорідну антологію текстів, написаних протягом декількох століть. Робертсон Сміт представ перед церковними судами, які звільнили його від роботи теологом. У 1883 році Сміт опинився у Триніті-коледжі, де став близьким другом Фрейзера. Ця дружба надихнула Джеймса розглянути питання про застосування порівняльного етнографічного методу вивчення древніх релігій. Його порівняльні дослідження призводять до написання його першої книги: «Тотемізм» (Адам і Чарльз Чорний, Единбург, 1887). Три роки по тому в 1890 році Джеймс опубліковує роботу під назвою: «Золота гілка», яка стане найвидатнішою з його робіт. Перше видання було у двох томах і миттєво стало класичним бестселером. Він пізніше розширив цю книгу. Друге видання в 1900 році було в трьох томах, третє видання, яке вийшло в 1915 році, складалось з дванадцяти томів.

У 1896 році, після смерті Робертсона Сміта, Фрейзер одружився з удовою родом із Ельзасу — пані Гроу. Вона була французького походження і мала двох дітей, і через бідність стала письменницею. Пані Гроу була авторкою важливого дослідження, присвяченого історії танцю, і безлічі п'єс, що використовувалися для навчання у французькій школі. Елізабет була переконана, що наукове співтовариство недооцінює заслуги її чоловіка, який повністю відповідав стереотипу вченого — був сором'язливий і неговіркий. Вона організувала переклад його робіт на французьку мову, завдяки чому Фрейзер став дуже відомим у Франції після Першої світової війни. Вона почала заохочувати і просувати його кар'єру, адже сам він ніколи не займав офіційної посади в Кембриджському університеті. З того часу він зазнав усіх почестей, а в 1908 році для нього було створено першу кафедру антропології у Ліверпульському університеті. Проте він ніколи не любив Ліверпуль і незабаром став незадоволений. Він не любив шуму великого промислового міста і прагнув спокою, миру і тиші, парків і садів у Кембриджі. Він повернувся у Кембридж роком пізніше і продовжував свої дослідження і праці. Протягом усього життя Фрейзер отримав вищі академічні нагороди. У 1914 році, на початку війни, Джеймс був посвячений у лицарі і став відомий як «Сер Джеймс». В 1920 році став членом Лондонського королівського Товариства, а в 1925 році отримав нагороду за заслуги.

Сер Джеймс Фрейзер і його дружина у повоєнні роки багато подорожували континентом, разом проводили свої дослідження. Потім в 1930 році, виступаючи на щорічному обіді Королівського літературного фонду, сер Джеймс був раптом уражений сліпотою, його очі наповнилися кров'ю. Попри цей недолік, сер Джеймс продовжив свою роботу, його секретарі писали під диктовку. Він помер в Кембриджі 7 травня 1941 року. Усього кілька годин по тому його віддана дружина Ліллі теж померла. Вони були поховані разом пліч-о-пліч на кладовищі в Кембриджі.

Наукова робота

«Золота гілка»

«Золота гілка» (1890р.) Джеймса Фрейзера належить до числа тих фундаментальних досліджень, які складають велику цінність для багатьох поколінь науковців. Присвятивши життя вивченню та історії релігії, Дж. Фрейзер зібрав величезний фактичний матеріал, що дозволив йому за допомогою порівняльно-історичного методу показати зв'язок між сучасними релігіями та первісними віруваннями, виявити земні витоки релігійного розуміння світу.

Перше видання «Золотої гілки» вийшло в Лондоні в 1890 році в двох томах, а потім книга перевидавалася в більш розлогих або скорочених варіантах.

В епоху Римської імперії в містечку Немі біля Рима існувало святилище, де поклонялися богині лісів, тварин і плодючості Діані та її вірному супутникові Вірбію. Воно було сценою дивної трагедії, яка періодично повторювалася. У цьому святилищі було заведено, що будь хто міг стати його жерцем і дістати таким чином титул царя лісу, якщо він першим зірве гілку, яка звалася золотою, зі священного дерева в гаю навколо храму і вб’є попереднього жерця. Таким був спосіб зміни жерців храму. Виникає запитання: чому жрець мав убити свого попередника? Чому він мав першим зірвати золоту гілку? Чому його потім вважали за «царя лісу»?

Фрезер задумує «Золоту гілку» як справжній етнологічний детектив. На його погляд, загадку Немі можна розв'язати тільки за допомогою порівняльного методу. Згідно з цим методом, потрібно роз'яснювати факти, що їх знаходять у тій чи тій культурі, через порівняння з культурними рисами, зібраними в інших суспільствах. Фрейзер буквально розрізняє римський міф на елементарні частинки і розглядає кожну з них окремо, порівнюючи їх із подібними речами, які можна знайти деінде у світі. Він порівнює жерців Немі з подібними явищами в інших культурах чи в інших періодах, тобто з явищами, які тісно пов'язані з елементами міфу. Він аналізує, наприклад, інститут царя-жерця, який був відомий в античній Греції й Італії і який можна знайти і в багатьох первісних суспільствах.

Еволюціонізм Фрезера стає очевидним у його «теорії релігії». За Фрейзером, історію людства можна поділити на три стадії: магія, релігія, наука. Як і Едвард Тайлор, він вважає, що первісній людині не знайомі надприродні істоти чи божества. Для світанку людства характерним є магічне мислення. Перед лицем етики надприродних явищ первісна людина має насправді лише магію. Магія виражається в послідовності природних явищ. Одна природна подія відбувається після якоїсь іншої і без втручання якої духовної істоти.

"Фольклор в Старому Завіті"

«Фольклор в Старому завіті» (1918р.), по суті, збірка надрукованих раніше статей, але Фрейзер постарався надати йому вигляд узагальнюючої монографії, поставивши на чільне місце найскладнішу і спірну проблему — питання про склад і джерела П'ятикнижжя Мойсея. Еволюціоністський метод цілком виправдав себе, особливо в розумінні перших сторінок Біблії, що оповідають про «створення» перших людей і про життя їх в раю. Фрейзеру вдалося переконливо показати широку поширеність у народів різних країн міфологічних мотивів, які не залучали до себе уваги, але які, мабуть, лежали в основі біблійної повісті про перших людей. Зокрема, чудово роз'яснена міфологема смерті: мотив омолоджування через скидання шкіри (звідси змія в оповіданні про гріхопадіння) і мотив удаваної вести (змія обдурила перших людей). Поєднання цих двох мотивів і склало канву біблійної розповіді про гріхопадіння та про втрату безсмертя.

Міфи про походження смерті

Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (січень 2016)

"Історія двох провісників"

Цей тип історії є звичайним в Африці. Два послання передаються від вищої істоти людству: одне про вічне життя, і одне про смерть. Провісник, що несе звістку про вічне життя затримується, і тому першим людство отримує звістку про смерть.

Народність Банту з Південної Африки, такі як Зулу, сказали, що Ункулункулу, старий старий чоловік, передав повідомлення, що людина не має помирати, через хамелеона. Але хамелеон був повільний і любив байдикувати, постійно зупиняючись, щоб поїсти чи поспати. За цей час Ункулункулу встиг змінити свою думку і передав повідомлення смерті ящірці, яка подорожувала швидше, а отже перегнала хамелеона. Звістка про смерть була доставлена першою і коли хамелеон прийшов зі звісткою про вічне життя, людство не почуло його, а отже було приречено до смерті.

Через це Банту, так само, як і Нгоні, карали ящірок та хамелеонів. Наприклад, дітям було дозволено покласти тютюн у рота хамелеонові, щоб нікотин отруїв його і хамелеон помер, скорчившись від болю, змінюючи кольори.

Різні варіанти казки знайдені в інших частинах Африки. Племена Акамба кажуть, що провісниками були хамелеон та дрізд, в той час Ашанті – коза та вівця.

Племена Бура, з Північної Нігерії кажуть, що спочатку не існувало ані смертей, ані хвороб, але одного дня чоловік захворів та помер. Люди послали хробака спитати у небесного божества Хуеля, що їм робити з ним. Хробакові було передано, що люди мають повісити труп на розвилці дерева і кидати в нього кашею до того моменту поки він не оживе. Але злісна ящірка, Агадзагадза, поспішила попереду хробака і сказала людям викопати могилу, обернути тіло в тканину і поховати його. Коли хробак повернувся і сказав, що мнима мають викопати тіло, розмістити його на дереві та кидати в нього кашею люди були занадто ліниві, щоб зробити це. Так смерть залишилась на Землі. Ця історія Бура має звичайний міфічний мотив життєвого повідомлення, яке було збите обманщиком.

В племені Того посланцями були собака та жаба, і так само, як і у версії Бура, посланці пішли від людства до Бога, щоб знайти відповіді на свої питання. 

Внесок Джеймса Джорджа Фрейзера в науку

Навіть опоненти вченого неодноразово відзначали освіченість цієї людини. Незважаючи на критику своєї роботи «Тотемізм і екзогамія», Фрезер виклав всі три точки зору на це питання, довіривши вирішити достовірність читачам. Його працями користувалися і користуються історики багатьох країн. Серед них, наприклад, В. Я. Пропп, чиї праці по російській фольклористиці та етнографії залишаються авторитетними донині.

Твори

  • Тотемізм = Totemism. - 1887.
  • Золота гілка: дослідження магії і релігії = The Golden Bough: a Study in Magic and Religion. - 1890. (1-е видання)
  • Павсаній. Описи Греції = Descriptions of Greece. - 1897. (Переклад і коментарі)
  • Золота гілка = The Golden Bough. - 1900. (2-е видання)
  • Psyche's Task. - London: Macmillan, 1909.
  • Тотемізм і екзогамія = Totemism and Exogamy. - 1910.
  • Золота гілка = The Golden Bough. - 1906-15. (3-е видання)
  • Віра в безсмертя і шанування померлих = The Belief in Immortality and the Worship of the Dead. - 1913-24.
  • Фольклор в Старому завіті = Folk-lore in the Old Testament. - 1918.
  • Apollodorus: the Library. - 1921.
  • Шанування природи = The Worship of Nature. - 1926.
  • Голова Горгони = The Gorgon's Head and other Literary Pieces. - 1927.
  • Людина, Бог і безсмертя = Man, God, and Immortality. - 1927.
  • Адвокат диявола = Devil's Advocate. - 1928.
  • Овідій Фаст = Fasti. - 1929. (Переклад)
  • Міфи про походження вогню = Myths of the Origin of Fire. - 1930.
  • Страх смерті в примітивних релігіях = The Fear of the Dead in Primitive Religion. - 1933-36.
  • Створення та еволюція примітивних космогонії і ін твори = Creation and Evolution in Primitive Cosmogenies, and Other Pieces. - 1935.

Джерела

  • Фрейзер, Джеймс Джордж // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 691. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Дельєж Робер. Нариси з історії антропології: Школи, автори, теорії/Пер. з фр. Євгена Марічева. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008;
  • Стаття на іншій мові(англійська,російська).

Посилання

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  8. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhejms Dzhordzh Frejzer angl James George Frazer nar 1 sichnya 1854 18540101 Glazgo pom 7 travnya 1941 Kembridzh predstavnik shkoli anglijskoyi socialnoyi antropologiyi evolyucionist religiyeznavec folklorist etnolog kulturolog ta istorik religiyi vnis velicheznij vnesok u vivchennya totemizmu magiyi i transformaciyi religijnih viruvan protyagom istoriyi lyudstva Protyagom shistdesyati rokiv provodiv ponad 12 godin za svoyim robochim stolom Najvidomisha robota Zolota gilka 1890 monumentalna pracya z 12 tomiv V cij praci Frejzer sistematizuvav faktichnij material po pervisnij magiyi mifologiyi totemizmu animizmu tabu religijnih viruvan folkloru i zvichayiv riznih narodiv Dzhejms Dzhordzh Frejzerangl Sir James George FrazerIm ya pri narodzhenniangl James George FrazerNarodivsya1 sichnya 1854 1854 01 01 1 2 Glazgo Lanarkshir Shotlandiya Spoluchene KorolivstvoPomer7 travnya 1941 1941 05 07 1 2 87 rokiv Kembridzh Angliya Velika BritaniyaKrayina Velika Britaniya 4 Diyalnistantropolog pismennik istorik mifograf klasicist bogoslov folklorist etnolog etnografGaluzantropologiya etnologiya 5 kulturologiya folklor istoriya religiyi socialna antropologiya 5 etnografiya 5 religiya 5 obryad 5 mif 5 i magiya 5 Alma materUniversitet Glazgo Triniti koledzh Kembridzh Kembridzhskij universitet i dNaukovij kerivnikdZnannya movanglijska 1 5 6 ZakladKembridzhskij universitet i Liverpulskij universitetChlenstvoNimeckij arheologichnij institut Londonske korolivske tovaristvo Britanska akademiya Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1941 7 d i dBatkod 8 U shlyubi zdNagorodid Chlen Britanskoyi akademiyi d 1916 d 1920 d 1921 d 26 listopada 1921 Mediafajli u Vikishovishi V danij chas teoriya Frezera pro evolyucijnu poslidovnist magiyi religiyi ta nauki vzhe ne ye viznanoyu a zagalna psihologichna teoriya Frezera viyavilasya nezadovilnoyu BiografiyaDzhejms Dzhordzh Frejzer narodivsya v m Glazgo v zamozhnij shotlandskij sim yi farmacevta i vihovuvavsya v dusi presviterianskoyi cerkvi Vin buv starshim z chotiroh ditej batko Daniel F Frejzer mati Ketrin Frejzer Batki Frejzera buli chastkoyu Vilnoyi cerkvi Shotlandiyi konservativnoyi sekti yaka v 1840 h rr porvala z oficijnoyu shotlandskoyi cerkvoyu Dzhejms viris v atmosferi glibokoyi pobozhnosti yaku yak vin piznishe pisav zovsim ne rahuvav gnityuchoyu Vin navchavsya v Universiteti Glazgo u vici 15 rokiv zvichajnij vik dlya togo chasu Otrimav osvitu za specialnosti yurisprudenciya 1869 74 U memuarah vin zgaduye sho v cej chas z nim stalisya tri vazhlivi rechi vin na vse zhittya zahopivsya klasichnimi movami i literaturoyu zrozumiv sho svit keruyetsya sistemoyu nezminnih prirodnih zakoniv i bezbolisno vtrativ religijnu viru svogo ditinstva Prochitavshi knigu Edvarda Tajlora Pervisna kultura 1871 virishiv vivchati antropologiyu Vin vvazhav sho hocha shotlandska osvita dala bilsh riznobichnu pidgotovku nizh ce zrobila b anglijska ale vse taki yiyi rivnya ne dostatno i vstupiv u 1874 roci do Triniti koledzhu v Kembridzhi V koledzhi prisvyativ sebe klasichnomu vivchennyu greckoyi ta latinskoyi mov Zgodom stav ateyistom i vidkinuv hristiyansku religiyu yak cilkovito nepravilnu Druzhba z Robertsonom Smitom she bilshe sponukala jogo do prosuvannya same cim napryamkom Smit vikladav ivrit ta Novij zapovit v Teologichnomu koledzhi cerkvi v Aberdini U 1875 roci vin sprovokuvav skandal opublikuvavshi v Britanskij enciklopediyi dvi statti de stverdzhuvav sho Bibliyu napisali lyudi i vona ne bula odkrovennyam Boga a Starij zapovit ne ye odnoridnim zvedennyam zakoniv shozhij bilshe na riznoridnu antologiyu tekstiv napisanih protyagom dekilkoh stolit Robertson Smit predstav pered cerkovnimi sudami yaki zvilnili jogo vid roboti teologom U 1883 roci Smit opinivsya u Triniti koledzhi de stav blizkim drugom Frejzera Cya druzhba nadihnula Dzhejmsa rozglyanuti pitannya pro zastosuvannya porivnyalnogo etnografichnogo metodu vivchennya drevnih religij Jogo porivnyalni doslidzhennya prizvodyat do napisannya jogo pershoyi knigi Totemizm Adam i Charlz Chornij Edinburg 1887 Tri roki po tomu v 1890 roci Dzhejms opublikovuye robotu pid nazvoyu Zolota gilka yaka stane najvidatnishoyu z jogo robit Pershe vidannya bulo u dvoh tomah i mittyevo stalo klasichnim bestselerom Vin piznishe rozshiriv cyu knigu Druge vidannya v 1900 roci bulo v troh tomah tretye vidannya yake vijshlo v 1915 roci skladalos z dvanadcyati tomiv U 1896 roci pislya smerti Robertsona Smita Frejzer odruzhivsya z udovoyu rodom iz Elzasu pani Grou Vona bula francuzkogo pohodzhennya i mala dvoh ditej i cherez bidnist stala pismenniceyu Pani Grou bula avtorkoyu vazhlivogo doslidzhennya prisvyachenogo istoriyi tancyu i bezlichi p yes sho vikoristovuvalisya dlya navchannya u francuzkij shkoli Elizabet bula perekonana sho naukove spivtovaristvo nedoocinyuye zaslugi yiyi cholovika yakij povnistyu vidpovidav stereotipu vchenogo buv sorom yazlivij i negovirkij Vona organizuvala pereklad jogo robit na francuzku movu zavdyaki chomu Frejzer stav duzhe vidomim u Franciyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni Vona pochala zaohochuvati i prosuvati jogo kar yeru adzhe sam vin nikoli ne zajmav oficijnoyi posadi v Kembridzhskomu universiteti Z togo chasu vin zaznav usih pochestej a v 1908 roci dlya nogo bulo stvoreno pershu kafedru antropologiyi u Liverpulskomu universiteti Prote vin nikoli ne lyubiv Liverpul i nezabarom stav nezadovolenij Vin ne lyubiv shumu velikogo promislovogo mista i pragnuv spokoyu miru i tishi parkiv i sadiv u Kembridzhi Vin povernuvsya u Kembridzh rokom piznishe i prodovzhuvav svoyi doslidzhennya i praci Protyagom usogo zhittya Frejzer otrimav vishi akademichni nagorodi U 1914 roci na pochatku vijni Dzhejms buv posvyachenij u licari i stav vidomij yak Ser Dzhejms V 1920 roci stav chlenom Londonskogo korolivskogo Tovaristva a v 1925 roci otrimav nagorodu za zaslugi Ser Dzhejms Frejzer i jogo druzhina u povoyenni roki bagato podorozhuvali kontinentom razom provodili svoyi doslidzhennya Potim v 1930 roci vistupayuchi na shorichnomu obidi Korolivskogo literaturnogo fondu ser Dzhejms buv raptom urazhenij slipotoyu jogo ochi napovnilisya krov yu Popri cej nedolik ser Dzhejms prodovzhiv svoyu robotu jogo sekretari pisali pid diktovku Vin pomer v Kembridzhi 7 travnya 1941 roku Usogo kilka godin po tomu jogo viddana druzhina Lilli tezh pomerla Voni buli pohovani razom plich o plich na kladovishi v Kembridzhi Naukova robota Zolota gilka Zolota gilka 1890r Dzhejmsa Frejzera nalezhit do chisla tih fundamentalnih doslidzhen yaki skladayut veliku cinnist dlya bagatoh pokolin naukovciv Prisvyativshi zhittya vivchennyu ta istoriyi religiyi Dzh Frejzer zibrav velicheznij faktichnij material sho dozvoliv jomu za dopomogoyu porivnyalno istorichnogo metodu pokazati zv yazok mizh suchasnimi religiyami ta pervisnimi viruvannyami viyaviti zemni vitoki religijnogo rozuminnya svitu Pershe vidannya Zolotoyi gilki vijshlo v Londoni v 1890 roci v dvoh tomah a potim kniga perevidavalasya v bilsh rozlogih abo skorochenih variantah V epohu Rimskoyi imperiyi v mistechku Nemi bilya Rima isnuvalo svyatilishe de poklonyalisya bogini lisiv tvarin i plodyuchosti Diani ta yiyi virnomu suputnikovi Virbiyu Vono bulo scenoyu divnoyi tragediyi yaka periodichno povtoryuvalasya U comu svyatilishi bulo zavedeno sho bud hto mig stati jogo zhercem i distati takim chinom titul carya lisu yaksho vin pershim zirve gilku yaka zvalasya zolotoyu zi svyashennogo dereva v gayu navkolo hramu i vb ye poperednogo zhercya Takim buv sposib zmini zherciv hramu Vinikaye zapitannya chomu zhrec mav ubiti svogo poperednika Chomu vin mav pershim zirvati zolotu gilku Chomu jogo potim vvazhali za carya lisu Frezer zadumuye Zolotu gilku yak spravzhnij etnologichnij detektiv Na jogo poglyad zagadku Nemi mozhna rozv yazati tilki za dopomogoyu porivnyalnogo metodu Zgidno z cim metodom potribno roz yasnyuvati fakti sho yih znahodyat u tij chi tij kulturi cherez porivnyannya z kulturnimi risami zibranimi v inshih suspilstvah Frejzer bukvalno rozriznyaye rimskij mif na elementarni chastinki i rozglyadaye kozhnu z nih okremo porivnyuyuchi yih iz podibnimi rechami yaki mozhna znajti deinde u sviti Vin porivnyuye zherciv Nemi z podibnimi yavishami v inshih kulturah chi v inshih periodah tobto z yavishami yaki tisno pov yazani z elementami mifu Vin analizuye napriklad institut carya zhercya yakij buv vidomij v antichnij Greciyi j Italiyi i yakij mozhna znajti i v bagatoh pervisnih suspilstvah Evolyucionizm Frezera staye ochevidnim u jogo teoriyi religiyi Za Frejzerom istoriyu lyudstva mozhna podiliti na tri stadiyi magiya religiya nauka Yak i Edvard Tajlor vin vvazhaye sho pervisnij lyudini ne znajomi nadprirodni istoti chi bozhestva Dlya svitanku lyudstva harakternim ye magichne mislennya Pered licem etiki nadprirodnih yavish pervisna lyudina maye naspravdi lishe magiyu Magiya virazhayetsya v poslidovnosti prirodnih yavish Odna prirodna podiya vidbuvayetsya pislya yakoyis inshoyi i bez vtruchannya yakoyi duhovnoyi istoti Folklor v Staromu Zaviti Folklor v Staromu zaviti 1918r po suti zbirka nadrukovanih ranishe statej ale Frejzer postaravsya nadati jomu viglyad uzagalnyuyuchoyi monografiyi postavivshi na chilne misce najskladnishu i spirnu problemu pitannya pro sklad i dzherela P yatiknizhzhya Mojseya Evolyucionistskij metod cilkom vipravdav sebe osoblivo v rozuminni pershih storinok Bibliyi sho opovidayut pro stvorennya pershih lyudej i pro zhittya yih v rayu Frejzeru vdalosya perekonlivo pokazati shiroku poshirenist u narodiv riznih krayin mifologichnih motiviv yaki ne zaluchali do sebe uvagi ale yaki mabut lezhali v osnovi biblijnoyi povisti pro pershih lyudej Zokrema chudovo roz yasnena mifologema smerti motiv omolodzhuvannya cherez skidannya shkiri zvidsi zmiya v opovidanni pro grihopadinnya i motiv udavanoyi vesti zmiya obdurila pershih lyudej Poyednannya cih dvoh motiviv i sklalo kanvu biblijnoyi rozpovidi pro grihopadinnya ta pro vtratu bezsmertya Mifi pro pohodzhennya smertiCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2016 Istoriya dvoh provisnikiv Cej tip istoriyi ye zvichajnim v Africi Dva poslannya peredayutsya vid vishoyi istoti lyudstvu odne pro vichne zhittya i odne pro smert Provisnik sho nese zvistku pro vichne zhittya zatrimuyetsya i tomu pershim lyudstvo otrimuye zvistku pro smert Narodnist Bantu z Pivdennoyi Afriki taki yak Zulu skazali sho Unkulunkulu starij starij cholovik peredav povidomlennya sho lyudina ne maye pomirati cherez hameleona Ale hameleon buv povilnij i lyubiv bajdikuvati postijno zupinyayuchis shob poyisti chi pospati Za cej chas Unkulunkulu vstig zminiti svoyu dumku i peredav povidomlennya smerti yashirci yaka podorozhuvala shvidshe a otzhe peregnala hameleona Zvistka pro smert bula dostavlena pershoyu i koli hameleon prijshov zi zvistkoyu pro vichne zhittya lyudstvo ne pochulo jogo a otzhe bulo prirecheno do smerti Cherez ce Bantu tak samo yak i Ngoni karali yashirok ta hameleoniv Napriklad dityam bulo dozvoleno poklasti tyutyun u rota hameleonovi shob nikotin otruyiv jogo i hameleon pomer skorchivshis vid bolyu zminyuyuchi kolori Rizni varianti kazki znajdeni v inshih chastinah Afriki Plemena Akamba kazhut sho provisnikami buli hameleon ta drizd v toj chas Ashanti koza ta vivcya Plemena Bura z Pivnichnoyi Nigeriyi kazhut sho spochatku ne isnuvalo ani smertej ani hvorob ale odnogo dnya cholovik zahvoriv ta pomer Lyudi poslali hrobaka spitati u nebesnogo bozhestva Huelya sho yim robiti z nim Hrobakovi bulo peredano sho lyudi mayut povisiti trup na rozvilci dereva i kidati v nogo kasheyu do togo momentu poki vin ne ozhive Ale zlisna yashirka Agadzagadza pospishila poperedu hrobaka i skazala lyudyam vikopati mogilu obernuti tilo v tkaninu i pohovati jogo Koli hrobak povernuvsya i skazav sho mnima mayut vikopati tilo rozmistiti jogo na derevi ta kidati v nogo kasheyu lyudi buli zanadto linivi shob zrobiti ce Tak smert zalishilas na Zemli Cya istoriya Bura maye zvichajnij mifichnij motiv zhittyevogo povidomlennya yake bulo zbite obmanshikom V plemeni Togo poslancyami buli sobaka ta zhaba i tak samo yak i u versiyi Bura poslanci pishli vid lyudstva do Boga shob znajti vidpovidi na svoyi pitannya Vnesok Dzhejmsa Dzhordzha Frejzera v naukuNavit oponenti vchenogo neodnorazovo vidznachali osvichenist ciyeyi lyudini Nezvazhayuchi na kritiku svoyeyi roboti Totemizm i ekzogamiya Frezer viklav vsi tri tochki zoru na ce pitannya dovirivshi virishiti dostovirnist chitacham Jogo pracyami koristuvalisya i koristuyutsya istoriki bagatoh krayin Sered nih napriklad V Ya Propp chiyi praci po rosijskij folkloristici ta etnografiyi zalishayutsya avtoritetnimi donini TvoriTotemizm Totemism 1887 Zolota gilka doslidzhennya magiyi i religiyi The Golden Bough a Study in Magic and Religion 1890 1 e vidannya Pavsanij Opisi Greciyi Descriptions of Greece 1897 Pereklad i komentari Zolota gilka The Golden Bough 1900 2 e vidannya Psyche s Task London Macmillan 1909 Totemizm i ekzogamiya Totemism and Exogamy 1910 Zolota gilka The Golden Bough 1906 15 3 e vidannya Vira v bezsmertya i shanuvannya pomerlih The Belief in Immortality and the Worship of the Dead 1913 24 Folklor v Staromu zaviti Folk lore in the Old Testament 1918 Apollodorus the Library 1921 Shanuvannya prirodi The Worship of Nature 1926 Golova Gorgoni The Gorgon s Head and other Literary Pieces 1927 Lyudina Bog i bezsmertya Man God and Immortality 1927 Advokat diyavola Devil s Advocate 1928 Ovidij Fast Fasti 1929 Pereklad Mifi pro pohodzhennya vognyu Myths of the Origin of Fire 1930 Strah smerti v primitivnih religiyah The Fear of the Dead in Primitive Religion 1933 36 Stvorennya ta evolyuciya primitivnih kosmogoniyi i in tvori Creation and Evolution in Primitive Cosmogenies and Other Pieces 1935 DzherelaFrejzer Dzhejms Dzhordzh Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 691 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Delyezh Rober Narisi z istoriyi antropologiyi Shkoli avtori teoriyi Per z fr Yevgena Maricheva K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Stattya na inshij movi anglijska rosijska PosilannyaFrejzer Dzhejms Dzhordzh Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Frezer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mifologichna kritika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 55 Sir James George Frazer 22 chervnya 2011 u Wayback Machine Frezer D Folklor v Vethom Zavete 4 sichnya 2010 u Wayback Machine Frezer Dzhejms Dzhordzh Zolotaya vetv 3 veresnya 2011 u Wayback Machine brief analysis Sir James George Frazer Collection 14 serpnya 2011 u Wayback Machine at Bartleby com Works by James Frazer at the Internet ArchivePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 https aibl fr academiciens depuis 1663 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824

Дата публікації:
Топ