Джеймс Лаудон (нід. James Loudon; 8 червня 1824 — 31 травня 1900) — нідерландський ліберальний політик, міністр колоній, сорок восьмий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.
Джеймс Лаудон нід. James Loudon | |||
Портрет Джеймса Лаудона. Автор Андріс ван ден Берг. Амстердам, Державний музей | |||
| |||
---|---|---|---|
1 січня 1872 — 26 березня 1875 | |||
Монарх: | Віллем III | ||
Попередник: | Пітер Мейєр | ||
Наступник: | Йохан Вільгельм ван Лансберге | ||
Народження: | 8 червня 1824 Гаага, Об'єднане королівство Нідерландів | ||
Смерть: | 31 травня 1900 (75 років) Гаага, Нідерланди | ||
Країна: | Нідерланди | ||
Батько: | d[1] | ||
Мати: | d[1] | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1] і d[1] | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Джеймс Лаудон народився в Гаазі, в родині британського власника цукрових і індигових плантацій на Яві. Він вивчав право в Лейденському університеті. З 1846 по 1848 роки працював в Батавії адвокатом і прокурором. Займав низку адміністративних посад в Голландській Ост-Індії.
Повернувшись в Європу він став Генеральним секретарем колоній. 14 березня 1861 року він став міністром колоній, однак уряд - розпався протягом року. Король Віллем III доручив був створити новий уряд Лаудону, однак той відмовився. Після цього він десять років займав посаду королівського комісара в Південній Голландії.
На своїй посаді він закликав до стриманої політики на Борнео і Суматрі, регіонах, на яких мала претензії Велика Британія. Він був противником подальшої експансії в Ост-Індії. В посланні до Батавії вин написав: "Я вважаю кожне розширення нашої влади на островах кроком на шляху до нашого падіння".
В 1872 році він став генерал-губернатором Голландської Ост-Індії. По прибутті в колонії він віддав данину пошани Мультатулі.
За правління Лаудона розпочалась Ачехська війна.
Він був відправлений у відставку королівським указом від 12 грудня 1874 року. В березні 1875 від передав повноваження своєму наступнику ван Лансберге.
В 1884 році Лаудон отримав дворянський титул йонкера. Він помер в Гаазі 31 травня 1900 року.
Відзнаки
- Лицар ордену Нідерландського лева (1860)
- Командор ордену Нідерландського лева (1862)
- Гранд офіцер ордену Дубового вінця (1868)
- Великий хрест ордену Дубового вінця (1868)
- Лицар першого ступеню ордену Золотого лева Нассау (1879)
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Mr. J. Loudon [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.], Parlement & Politiek.
Джерела
- I.C. van Lier, Mr. J. Loudon en zijn Bestuur. Bruinig & Wijt, 1875
- J.I. de Rochemont. Loudon en Atchin. 1875.
- C.A. Tamse, Janny de Jong en Henk Boels: Eer en fortuin. Leven en werken in Nederland en Indië 1824-1900, autobiografie van gouverneur-generaal James Loudon. (2003; ).
- Cees Fasseur: Indischgasten. Indische levensgeschiedenissen, het hoofdstuk 'Een reuzenstrijder tegen het barbarisme'. (Amsterdam 1996).
- Paul van 't Veer, De Atjeh-oorlog, blz 25, Amsterdam 1969
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Laudon nid James Loudon 8 chervnya 1824 31 travnya 1900 niderlandskij liberalnij politik ministr kolonij sorok vosmij general gubernator Gollandskoyi Ost Indiyi Dzhejms Laudon nid James LoudonDzhejms LaudonPortret Dzhejmsa Laudona Avtor Andris van den Berg Amsterdam Derzhavnij muzej Prapor 48 j General gubernator Gollandskoyi Ost Indiyi 1 sichnya 1872 26 bereznya 1875 Monarh Villem III Poperednik Piter Mejyer Nastupnik Johan Vilgelm van Lansberge Narodzhennya 8 chervnya 1824 1824 06 08 Gaaga Ob yednane korolivstvo NiderlandivSmert 31 travnya 1900 1900 05 31 75 rokiv Gaaga NiderlandiKrayina NiderlandiBatko d 1 Mati d 1 Shlyub dDiti d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 i d 1 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaFotografiya Dzhejmsa Laudona Dzhejms Laudon narodivsya v Gaazi v rodini britanskogo vlasnika cukrovih i indigovih plantacij na Yavi Vin vivchav pravo v Lejdenskomu universiteti Z 1846 po 1848 roki pracyuvav v Bataviyi advokatom i prokurorom Zajmav nizku administrativnih posad v Gollandskij Ost Indiyi Povernuvshis v Yevropu vin stav Generalnim sekretarem kolonij 14 bereznya 1861 roku vin stav ministrom kolonij odnak uryad rozpavsya protyagom roku Korol Villem III doruchiv buv stvoriti novij uryad Laudonu odnak toj vidmovivsya Pislya cogo vin desyat rokiv zajmav posadu korolivskogo komisara v Pivdennij Gollandiyi Na svoyij posadi vin zaklikav do strimanoyi politiki na Borneo i Sumatri regionah na yakih mala pretenziyi Velika Britaniya Vin buv protivnikom podalshoyi ekspansiyi v Ost Indiyi V poslanni do Bataviyi vin napisav Ya vvazhayu kozhne rozshirennya nashoyi vladi na ostrovah krokom na shlyahu do nashogo padinnya V 1872 roci vin stav general gubernatorom Gollandskoyi Ost Indiyi Po pributti v koloniyi vin viddav daninu poshani Multatuli Za pravlinnya Laudona rozpochalas Achehska vijna Vin buv vidpravlenij u vidstavku korolivskim ukazom vid 12 grudnya 1874 roku V berezni 1875 vid peredav povnovazhennya svoyemu nastupniku van Lansberge V 1884 roci Laudon otrimav dvoryanskij titul jonkera Vin pomer v Gaazi 31 travnya 1900 roku VidznakiLicar ordenu Niderlandskogo leva 1860 Komandor ordenu Niderlandskogo leva 1862 Grand oficer ordenu Dubovogo vincya 1868 Velikij hrest ordenu Dubovogo vincya 1868 Licar pershogo stupenyu ordenu Zolotogo leva Nassau 1879 PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Mr J Loudon Arhivovano 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Parlement amp Politiek DzherelaI C van Lier Mr J Loudon en zijn Bestuur Bruinig amp Wijt 1875 J I de Rochemont Loudon en Atchin 1875 C A Tamse Janny de Jong en Henk Boels Eer en fortuin Leven en werken in Nederland en Indie 1824 1900 autobiografie van gouverneur generaal James Loudon 2003 ISBN 90 6707 577 9 Cees Fasseur Indischgasten Indische levensgeschiedenissen het hoofdstuk Een reuzenstrijder tegen het barbarisme Amsterdam 1996 Paul van t Veer De Atjeh oorlog blz 25 Amsterdam 1969