Джевдет Дода (сербохорв. Џевдет Дода / Dževdet Doda, алб. Xhevdet Doda; 1906, Прізрен — травень 1945, концтабір Маутхаузен) — югославський і албанський партизан Народно-визвольної війни в Югославії, Народний герой Югославії.
Джевдет Дода | |
---|---|
сербохорв. Џевдет Дода / Dževdet Doda, алб. Xhevdet Doda | |
Народження | 1906 Призрен, Османська імперія |
Смерть | 1945 концтабір Маутхаузен, Третій рейх |
Приналежність | |
Рід військ | |
Роки служби | 1941—1944 |
Війни / битви | Народно-визвольна війна Югославії |
Нагороди |
Біографія
Народився в 1906 році в Призрені, де закінчив початкову школу. У 1923 році переїхав до Албанії, де закінчив педагогічне училище. Через неприйняття монархії і правління Ахмета Зогу постійно переїжджав з міста в місто. У Тирані познайомився з місцевим комуністичним рухом.
Дода планував їхати в Іспанію і брати участь у громадянській війні на боці республіканців, але не зміг і тому залишився в Албанії. У антиіталійському підпіллі з 1939 року, в червні 1941 року повернувся до Призрена, рятуючись від італійських окупантів. У Призрені він зустрівся з югославськими комуністами і був прийнятий до лав Комуністичної партії Югославії, ставши членом югославського партизанського підпілля. Учасник зустрічі представників Комуністичної партії Югославії і Комуністичної партії Албанії, яка відбулася наприкінці 1941 року в Вітоміріці поблизу Печа. У 1942 році почав організацію Народно-визвольних комітетів у Косово і Метохії.
1 квітня 1943 року після довгих пошуків італійська поліція, що стежила за діяльністю комуністів, заарештувала Джевдета і відправила його до концтабору Порто-Романо поблизу Драча. У вересні 1943 року після капітуляції Італії в'язні були звільнені і повернулись до Косово. Там Дода став командиром 1-го косовсько-метохійського батальйону імені Раміза Садка, яке увійшло 11 листопада 1943 року до складу 1-ї македонсько-косівської бригади. У грудні 1943 року брав участь у Першому з'їзді Народно-визвольного комітету Косово і Метохії, обраний членом Головного комітету.
У квітні 1944 року гестапо заарештувало Джевдета, виславши його до Тирани, звідти в концтабір Баніца, а потім в Маутхаузен. За кілька днів до звільнення табору був страчений з групою ув'язнених.
27 грудня 1973 року за розпорядженням президента СФРЮ Йосипа Броза Тіто був посмертно удостоєний звання Народного героя Югославії.
Література
- Народний хероји Југославије. Београд: Младост. 1975.
- Енциклопедија Југославије (друга књига). ЈЛЗ «Мирослав Крлежа», Загреб 1984. година.
- Hajrizi H. Fazli, Bedri Gjinaj — mësues dhe atdhetar i shquar (monografi), Libri Shkollor, ISBN 987-9951-07-997-6 Prishtinë 2014 faqe 337.
Примітки
- . History Commons. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 3 січня 2020.
- Fazli, Hajrizi H. (2014). Bedri Gjinaj: mësues dhe atdhetar i shquar. Pristina: Libri Shkollor. с. 337.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhevdet Doda serbohorv Џevdet Doda Dzevdet Doda alb Xhevdet Doda 1906 Prizren traven 1945 konctabir Mauthauzen yugoslavskij i albanskij partizan Narodno vizvolnoyi vijni v Yugoslaviyi Narodnij geroj Yugoslaviyi Dzhevdet Dodaserbohorv Џevdet Doda Dzevdet Doda alb Xhevdet DodaNarodzhennya1906 1906 Prizren Osmanska imperiyaSmert1945 1945 konctabir Mauthauzen Tretij rejhPrinalezhnistRid vijskRoki sluzhbi1941 1944Vijni bitviNarodno vizvolna vijna YugoslaviyiNagorodiBiografiyaNarodivsya v 1906 roci v Prizreni de zakinchiv pochatkovu shkolu U 1923 roci pereyihav do Albaniyi de zakinchiv pedagogichne uchilishe Cherez neprijnyattya monarhiyi i pravlinnya Ahmeta Zogu postijno pereyizhdzhav z mista v misto U Tirani poznajomivsya z miscevim komunistichnim ruhom Doda planuvav yihati v Ispaniyu i brati uchast u gromadyanskij vijni na boci respublikanciv ale ne zmig i tomu zalishivsya v Albaniyi U antiitalijskomu pidpilli z 1939 roku v chervni 1941 roku povernuvsya do Prizrena ryatuyuchis vid italijskih okupantiv U Prizreni vin zustrivsya z yugoslavskimi komunistami i buv prijnyatij do lav Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi stavshi chlenom yugoslavskogo partizanskogo pidpillya Uchasnik zustrichi predstavnikiv Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi i Komunistichnoyi partiyi Albaniyi yaka vidbulasya naprikinci 1941 roku v Vitomirici poblizu Pecha U 1942 roci pochav organizaciyu Narodno vizvolnih komitetiv u Kosovo i Metohiyi 1 kvitnya 1943 roku pislya dovgih poshukiv italijska policiya sho stezhila za diyalnistyu komunistiv zaareshtuvala Dzhevdeta i vidpravila jogo do konctaboru Porto Romano poblizu Dracha U veresni 1943 roku pislya kapitulyaciyi Italiyi v yazni buli zvilneni i povernulis do Kosovo Tam Doda stav komandirom 1 go kosovsko metohijskogo bataljonu imeni Ramiza Sadka yake uvijshlo 11 listopada 1943 roku do skladu 1 yi makedonsko kosivskoyi brigadi U grudni 1943 roku brav uchast u Pershomu z yizdi Narodno vizvolnogo komitetu Kosovo i Metohiyi obranij chlenom Golovnogo komitetu U kvitni 1944 roku gestapo zaareshtuvalo Dzhevdeta vislavshi jogo do Tirani zvidti v konctabir Banica a potim v Mauthauzen Za kilka dniv do zvilnennya taboru buv strachenij z grupoyu uv yaznenih 27 grudnya 1973 roku za rozporyadzhennyam prezidenta SFRYu Josipa Broza Tito buv posmertno udostoyenij zvannya Narodnogo geroya Yugoslaviyi LiteraturaNarodnij heroјi Јugoslaviјe Beograd Mladost 1975 Enciklopediјa Јugoslaviјe druga kњiga ЈLZ Miroslav Krlezha Zagreb 1984 godina Hajrizi H Fazli Bedri Gjinaj mesues dhe atdhetar i shquar monografi Libri Shkollor ISBN 987 9951 07 997 6 Prishtine 2014 faqe 337 Primitki History Commons Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 3 sichnya 2020 Fazli Hajrizi H 2014 Bedri Gjinaj mesues dhe atdhetar i shquar Pristina Libri Shkollor s 337